Оперативная аналитика политических и деловых новостей Украины и мира

Вільфредо Парето, один з основоположників «теорії еліт», видатний італійський соціолог, у 1916 році писав: «По суті, якою б не була форма режиму, люди, які керують, мають зазвичай схильність до використання влади задля збереження власних позицій, а також до зловживання нею для досягнення власних вигод, які іноді не зовсім відрізняються ними від партійних вигод і майже завжди змішуються з національними. Звідси витікає наступне. 1. Немає великої різниці між формами режиму; там, де він більш чи менш чесний, уряд також виявляється більше чи менше чесним; 2. Зловживання будуть тим більш масштабними, чим більше буде втручатися держава у приватні справи, оскільки розшириться основа для експлуатації; 3. Правлячий клас піклується також і про те, щоби привласнити собі майно інших не лише з міркувань власної вигоди, але також для того, що поділитися ним з тими з класу керованих, хто забезпечить їм владу як за допомогою сили, так і хитрістю».

Головні уроки, які багато хто так і не засвоїв: немає великої різниці між формами режиму; варто мінімізувати втручання влади у приватні справи громадян.

Рано чи пізно українці у більшості своїй зрозуміють невидимий зв’язок між корупцією, політичними зловживаннями та намаганням влади диктувати громадянам: що читати, що дивитися, що навпаки – не дивитися, які сайти, книги чи телеканали забороняти, що добре, а що – погано.

Проблема будь-якої влади – у готовності чи не готовності бути чесною.

Та й, з рештою, опозиції – також.

Констянтин БОНДАРЕНКО, політолог, політичний експерт-аналітик (Київ, Україна).