Оперативная аналитика политических и деловых новостей Украины и мира

Сьогодні президент України Володимир Зеленський зробив одну з перших великих помилок – він залишив Гончарука на посаді прем’єра.

Мова не про те, як я ставлюся до Гончарука. Моє ставлення до нього – абсолютно спокійне, без позитивних чи негативних емоцій, просто ніяке. Я також не вдаюся в деталі, що президент «не мав повноважень», «не міг», «не в його компетенції»…

Мова про інше.

По-перше, хтось мав нести відповідальність за супервисокі «гонорари» посадовців, які обурили громадян – не менше, ніж «золотий унітаз» у часи Януковича. І нехай ніякого «золотого унітазу» в Межигір’ї насправді не було, але було створено міф, у який повірили і який створив відповідне реноме Януковичу.

Те ж саме – із зарплатами міністрів та високопосадовців. Вони вже створили відповідне реноме уряду, як би урядовці не виправдовувалися.

І Якщо президент залишає Гончарука на посаді – він ділить з ним відповідальність (саме так сприймається це загалом).

По-друге, заява Гончарука носила характер своєрідного шантажу (якби Гончарук дійсно хотів у відставку, то не влаштовував би публічне шоу і писав би заяви за призначенням).

Залишивши Гончарука на посаді, Зеленський дав сигнал усім іншим членам команди: нічого не бійтеся, нікого не звільню. Тобто, продемонстрував слабину.

По-третє, був реальний шанс замінити профанів на профенсіоналів, але…

Костянтин БОНДАРЕНКО, політолог, політичний експерт-аналітик (Київ, Україна).