Последние новости

Все новости

Главная » Аналитика » Экономика (Page 5)

Последнее обновление раздела:27 August 2018 в 17:18

Экономика RSS

Ещё – лето, ещё – солнце, ещё – море и ко Дню независимости Украины – яхтенная регата «Кубок Чёрного моря»…

Ко Дню независимости Украины - яхтенная регата «Кубок Черного моря» (24-26 августа)... Первые крупные гонки крейсерских яхт в СССР состоялись в Ленинграде, это «Кубок Балтийского моря», начавший свою историю в 1969 году. Идея проведения «Кубка Черного моря» принадлежит бывшему председателю ДСО «Водник» и ставшему, впоследствии, директором Черноморского яхт-клуба Павлу Васильевичу Досичу. Впервые Кубок состоялся в 1973 году. В те времена Павел Васильевич, крестный отец футбольной команды «Черноморец», был человеком больших спортивных дел. Поэтому и регату он задумал, как грандиозное мероприятие. Этапами регаты, ставшей самой большой на Черном море и объединившей почти все города бассейна, были: Одесса, Евпатория, Севастополь, Новороссийск, Туапсе, Сочи, Поти. Конечно исполнителями такой грандиозной идеи, как Кубок Черного моря, были Федерация парусного спорта Одессы и Черноморский яхт-клуб...

На сумному фоні випадків закриття шкіл в країні – приємна новина: школа села Красносілка Лиманського району стає найкомфортнішою не тільки в Одеській области, але й в Україні…

На порозі нового учбового року майже завершується створення справді новітнього освітнього простору - в Лиманському районі Одеської області добігає фінішу масштабна реконструкція Красносільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Тут створюють новітній, сучасний, комфортний освітній мультимедійний простір. Заклад розраховано на понад 600 учнів та 46 вчителів. Про це нам повідомив заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин. Зазначимо, цей освітній заклад – найбільша, головна школа Красносільської об’єднаної територіальної громади. На її реконструкцію виділено близько 50 мільйонів гривень. Йдеться про співфінансування з місцевого, обласного та державного бюджетів. Звичайно, не обійшлося й без участі спонсорів – щиро зацікавлених і небайдужих людей.

  • \

    Свидание Меркель и Путина в Германии: от прагматичного флирта по расчету – до «брака по расчету»…

    «В международные отношения врывается ураган: из-за президента США Дональда Трампа Ангела Меркель и Владимир Путин, возможно, будут вынуждены сблизиться спустя годы конфронтации», - клнстатитруют медиа Европы и США. «Ледниковый период между Германией и Россией заканчивается - благодаря Трампу», - пишет западная пресса о субботней встрече Ангелы Меркель и Путина под Берлином. Хаотичная политика США вынуждает Россию и Германию к «прагматическому сближению». Для Путина - это успех в прекращении изоляции России, для Меркель - подтверждение ее ведущей роли в Европе. Большого прорыва в Мезеберге не ожидается, однако это «шаг на длинном пути возвращения к нормальным отношениям». Bloomberg: «Из-за Трампа Меркель идет на "брак по расчету" с Путиным». Буйная фантазия у западных политобозревателей: гуляйте, Ангела и Володья, – как захотите, вам теперь выдан карт-бланш на широкий коридор возможностей - от прагматичного флирта по расчету до брака по расчету...

  • \

    «Утка по-пекински» против «Рождественской индюшки»: экономико-политические рецепты против политико-экономических рецептов развития мира…

    Торговая война двух гигантов - началась. Пекин намерен занять ведущие позиции на мировых рынках ради глобального доминирования. Поэтому торговая война была вопросом времени… Пока весь мир ругает Дональда Трампа за его политику протекционизма, нужно все же поискать причины возникновения торговой войны между США и Китаем. Эта война назревала давно, просто до Трампа не было политика, который смог бы решиться на столь радикальные меры. Причины войны кроются в экономической политике основного торгового партнера США - Китая. Можно назвать пять причин, почему война была неизбежной.

  • \

    Економіст Богдан Данилишин – про те, що позитивного відбулося в економіці України за останні півроку?..

    Звичайно, по при всі труднощі та виклики зовнішнього та внутрішнього характеру радує те, що ми крок за кроком повертаємось до нормалізації економічного розвитку країни. Не все так як би хотілося, але все добре в один момент не настає. У І півріччі 2018 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій та головних ознак макроекономічної стабілізації, що відбувалося на тлі процесів реформування у напрямку як підвищення доходів населення, так і посилення інвестиційної складової зростання, а також в цілому сприятливих зовнішніх умов. Загалом після подолання падіння економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

  • \

    Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

    Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.

  • \

    Економіст Богдан Данилишин: Дещо про співпрацю та отримання траншу МВФ і не тільки…

    Питання про те, чи отримає Україна черговий транш кредиту МВФ посідає перші рядки у вітчизняному економічному дискурсі. Дуже часто це питання задають і мені журналісти та експерти. Воно дійсно важливе, бо продовження кредитування з боку МВФ сприятиме збереженню макроекономічної та макрофінансової стабільності в Україні, знизить ризики коливань курсу гривні, полегшать повернення зовнішніх боргів. Однак, це не вирішить структурні проблеми економіки нашої країни, для чого потрібні значні інвестиції і багато років, не зупинить її деіндустріалізацію, яка триває після анексії старопромислових районів Донбасу російськими ставлениками. Співпраця з МВФ – це вікно можливостей, наш «пропуск» в глобалізований світ. Але життя – це розвиток, а не підтримка життєдіяльності. Основний інструмент, за допомогою якого розвинені країни впливають на стан національного господарства – проведення промислової політики. Маю на увазі впровадження заходів з боку держави щодо підтримки або розвитку конкретних секторів національної економіки. Тут мене критикують ті, хто вважає, що держава має займатися тільки дерегуляцією і формуванням умов для розвитку. Це так, але ми не одні в цьому світі, і щоб вижити – треба боротись. А борються всі. Норвезький економіст Е.Райнерт в роботі «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними» пише, що економічного процвітання держави досягали саме завдяки розвитку промислового виробництва й міжнародної торгівлі. Немає місця питанню, чи потрібна Україні промислова політика. Питання треба ставити так – які заходи треба застосовувати, щоб в України промислова політика була сучасною та успішною, такою, яка б максимально сприяла розвитку національної економіки.

  • \

    Економіка впливу світової фабрики фоловерів/ботів, або, як продається вплив у соціальних мережах…

    Актори й політики, герої ток-шоу і спортсмени, журналісти та колишні моделі здобувають сотні тисяч прихильників онлайн через компанії з торгівлі фоловерами. Редакція The New York Times (NYT) з’ясувала, що більшість з продаваних підписників є ботами, які механічно копіюють і поширюють публікації за встановленим алгоритмом. А це означає, що гроші, які платяться за залучення живих клієнтів/покупців/читачів/виборців, йдуть на збагачення бото-фабрик. Зате боти можуть поширювати задану інформацію і формувати потрібну думку серед широкого загалу. Що саме виявили журналіст NYT — в адаптованому перекладі розслідування. Мова йтиме про американський сегмент мереж, але ж в інтернет-бізнесі наслідування західних практик є чи не найпершим правилом.

  • \

    Из-за коррупции на таможне теряется в 2 раза больше той суммы, которую Украина в 2018 году хочет получить от МВФ, Евросоюза и Всемирного банка…

    Немецкое издание Süddeutsche Zeitung опубликовало расследование, посвященное коррупции на украинской таможне. В мошеннические схемы вовлечены сотрудники таможни, полиции, СБУ. Из-за коррупции на таможне Украина теряет ежегодно более 4 миллиардов евро. «Это больше одной десятой всей доходной части бюджета и в 2 раза больше той суммы, которую Украина в 2018 году хочет получить от Международного валютного фонда, Евросоюза и Всемирного банка», - говорится в расследовании издания Süddeutsche Zeitung. Süddeutsche Zeitung, опираясь на документы, таможенные и транспортные накладные, описывает махинации, применяемые для ухода от пошлин. Ввозимые в страну товары в процессе таможенной регистрации меняют маркировку, к примеру, зонтики превращаются в щетки или зеркала - и только на одной партии груза государство теряет тысячи евро. В махинациях на таможне, по данным немецкого издания, участвуют сотрудники полиции, прокуратуры и СБУ.

  • \

    Решивший идти в президенты Александр Гаврутенко: Украинское общество готово и намерено менять старую политическую элиту…

    Провел первую встречу с небольшой аудиторией в качестве будущего президента. Именно так звучал анонс этой встречи. И именно на встречу с будущим президентом Александром Гаврутенко люди пришли, не зная и не разу не слышав до этого моего имени. Конечно же, президентами не становятся, если кто-то один раз в узком кругу тебя так назвал. Для этого нужно, чтобы в ходе официальных выборов за тебя проголосовало более 50% избирателей. Точно так же никто себя не может называть кандидатом в президенты до момента регистрации как такового в ЦИК. Но сам факт, что людей не смутило ни это амбициозное определение, ни то, что они обо мне впервые слышат, говорит об одном… Вернее, говорит о многом – что общество готово и намерено менять старую политическую элиту.

  • \

    Маркетолог Андрей Горбенко: Предположим, Вы покупатель и выбираете товар – ваш диалог с внутренними голосами…

    Я не верю в «рациональный выбор» покупателя. Более того, уверен, что с удорожанием товара возрастает и роль эмоциональной стороны в процессе выбора. Разумеется, сам покупатель будет утверждать обратное. И даже будет вести себя как бы рационально, собирая информацию, проводя сравнение товаров сконкурирующими. Вместе с тем, потребитель более рационально выбирает зубную пасту, чем автомобиль или недвижимость. Да и как можно собрать объективную информацию о, например, автомобиле? Чтобы понять, подходит вам машина или нет, вам нужно поездить в ней с неделю. А в идеале по неделе на время года. Вместо того, максимум, который у вас есть, - декларируемые характеристики, тест-драйв, отзывы и рекламные видеообзоры. Но, чтобы понять удобно ли руки лежат на руле, нужно хотя бы «потошнить в пробочке»…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

109 queries. 0.576 seconds.
109 / 0.576 / 15.88mb