Экономика |

Экономика

Инвестбанкир Сергей Фурса: Минфину Украины надо было найти $725 млн к началу сентября, – чтобы избежать самого глупого дефолта в мире…

Минфин и занял. До получки… Хорошая новость. Правительство Украины в День Независимости осуществило частное размещение. Минфин привлек $725 млн до 28 февраля. Доходность привлечения составила порядка 9%. Это очень хорошая и важная сделка в текущих условиях. В идеальном мире, конечно, мы бы взяли долг по гораздо более низкой ставке на гораздо более длинный срок. В идеальном мире мы бы занимали как Швейцария. В идеальном мире каждый из нас родился бы в Швейцарии. Но мы родились в Украине. И на внешние рынки вышла именно Украина. А давать деньги Украине или Швейцарии - это большая разница для инвесторов. Почему понадобилось это частное размещение? Зачем правительство привлекло такой короткий долг? В рамках простой жизни - это можно сравнить с «занять до получки». Украина максимально затянула с критически важным для экономики траншем МВФ. Миссия приедет только в сентябре, а значит в лучшем случае транш мы получим в октябре. При этом, уже в сентябре правительству предстояло осуществить крупные внешние выплаты. А денег, валюты, для них не было. Ведь транш МВФ открывает нам возможность для привлечения займов, которыми традиционно гасят долги старые. Тут мы, кстати, ничем не отличаемся от Швейцарии…

Политтехнолог Олег Постернак: Накачка украинского общества дезинформацией и попытки тотального раскола избирателей – на патриотов и «непатриотов»…

24 августа нынешний Президент Украины Петр Порошенко и лидер предвыборного президентского рейтинга Юлия Тимошенко сделали стартовые входные заявки в президентскую кампанию. Первый на военном параде очертил базовую тему позиционирования с целью «застолбить» национально-патриотическую тему исключительно за своей персоной. При этом, полагая, что основной конкурент – Тимошенко – сосредоточится лишь на концепции общественного договора в форме новой Конституции. То есть, расчет президентских политконсультантов и спичрайтеров прост, как рецепт несложного кондитерского изделия: тотальный раскол (сепарация) избирателей на патриотов и «непатриотов», накачка публики дезинформацией с целью приклеить Тимошенко ярлык кандидата от «непатриотов» и усиление перспективы реванша вхождением в «информпространство Медведчука». Который, кстати, с азартом исполняет поручения Порошенко, о чем они сами говорили публично.

\
Лайкнул – за решетку: Россию захлестнула волна уголовных дел, связанных с действиями пользователей «ВКонтакте»…

Приватное и публичное образуют диалектическую пару, они друг без друга не существуют. Поэтому проблемы с приватностью в Сети отражают и проблемы с публичностью. Парадоксальная ситуация: с одной стороны, вы хотите сказать о чем-то миру, но с другой - стремитесь исключить нежелательных слушателей. Люди начинают скрывать многое - хобби, увлечения, например, опасаясь, что это отразится на их карьере. Работодатели и рекрутеры с интересом изучают профили соискателей в соцсетях, даже если размещенная там информация не имеет никакого отношения к профессиональной деятельности. Обеспечить баланс публичности и приватности в Интернете пока не получается, обществу еще придется над этим работать, вырабатывать какие-то адекватные механизмы регулирования. Почему россияне по-прежнему сами выкладывают на себя компромат в Интернете? Есть ли смысл удалять репосты и уже загруженные картинки из «ВКонтакте»? И смогут ли спецслужбы России по запросу получить распечатку вашей переписки? На эти вопросы отвечают опрошенные «Росбалтом» российские эксперты.
\
Швейцарский банк Credit Suisse в соответствии с санкциями США заморозил $5 млрд на счетах клиентов из России…

Банк Credit Suisse в соответствии с санкциями США и в ответ на «вредоносную деятельность России» заморозил крупные суммы на клиентских счетах. Во втором квартале текущего года заморожено около 5 млрд франков ($5 млрд), говорится в сообщении одного из крупнейших банков Швейцарии 22 августа. Официальный представитель банка не сообщила, кому принадлежат эти средства, однако отметила, что Credit Suisse работает «в соответствии с международными правилами во всех странах, в которых занимается бизнесом, и соблюдает санкции, в том числе и в отношении России». До недавнего времени одним из клиентов банка был Виктор Вексельберг, включенный 6 апреля в санкционный список США. В целом в него попали 24 бизнесмена и чиновника из РФ, из них - семь миллиардеров, а также 14 компаний. Ранее из-за санкций США российский бизнесмен Олег Дерипаска был вынужден отказаться от арендованных им частных самолетов, которые принадлежали Credit Suisse и Raiffeisen.
\
Ещё – лето, ещё – солнце, ещё – море и ко Дню независимости Украины – яхтенная регата «Кубок Чёрного моря»…

Ко Дню независимости Украины - яхтенная регата «Кубок Черного моря» (24-26 августа)... Первые крупные гонки крейсерских яхт в СССР состоялись в Ленинграде, это «Кубок Балтийского моря», начавший свою историю в 1969 году. Идея проведения «Кубка Черного моря» принадлежит бывшему председателю ДСО «Водник» и ставшему, впоследствии, директором Черноморского яхт-клуба Павлу Васильевичу Досичу. Впервые Кубок состоялся в 1973 году. В те времена Павел Васильевич, крестный отец футбольной команды «Черноморец», был человеком больших спортивных дел. Поэтому и регату он задумал, как грандиозное мероприятие. Этапами регаты, ставшей самой большой на Черном море и объединившей почти все города бассейна, были: Одесса, Евпатория, Севастополь, Новороссийск, Туапсе, Сочи, Поти. Конечно исполнителями такой грандиозной идеи, как Кубок Черного моря, были Федерация парусного спорта Одессы и Черноморский яхт-клуб...
\
На сумному фоні випадків закриття шкіл в країні – приємна новина: школа села Красносілка Лиманського району стає найкомфортнішою не тільки в Одеській области, але й в Україні…

На порозі нового учбового року майже завершується створення справді новітнього освітнього простору - в Лиманському районі Одеської області добігає фінішу масштабна реконструкція Красносільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Тут створюють новітній, сучасний, комфортний освітній мультимедійний простір. Заклад розраховано на понад 600 учнів та 46 вчителів. Про це нам повідомив заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин. Зазначимо, цей освітній заклад – найбільша, головна школа Красносільської об’єднаної територіальної громади. На її реконструкцію виділено близько 50 мільйонів гривень. Йдеться про співфінансування з місцевого, обласного та державного бюджетів. Звичайно, не обійшлося й без участі спонсорів – щиро зацікавлених і небайдужих людей.
\
Свидание Меркель и Путина в Германии: от прагматичного флирта по расчету – до «брака по расчету»…

«В международные отношения врывается ураган: из-за президента США Дональда Трампа Ангела Меркель и Владимир Путин, возможно, будут вынуждены сблизиться спустя годы конфронтации», - клнстатитруют медиа Европы и США. «Ледниковый период между Германией и Россией заканчивается - благодаря Трампу», - пишет западная пресса о субботней встрече Ангелы Меркель и Путина под Берлином. Хаотичная политика США вынуждает Россию и Германию к «прагматическому сближению». Для Путина - это успех в прекращении изоляции России, для Меркель - подтверждение ее ведущей роли в Европе. Большого прорыва в Мезеберге не ожидается, однако это «шаг на длинном пути возвращения к нормальным отношениям». Bloomberg: «Из-за Трампа Меркель идет на "брак по расчету" с Путиным». Буйная фантазия у западных политобозревателей: гуляйте, Ангела и Володья, – как захотите, вам теперь выдан карт-бланш на широкий коридор возможностей - от прагматичного флирта по расчету до брака по расчету...
\
«Утка по-пекински» против «Рождественской индюшки»: экономико-политические рецепты против политико-экономических рецептов развития мира…

Торговая война двух гигантов - началась. Пекин намерен занять ведущие позиции на мировых рынках ради глобального доминирования. Поэтому торговая война была вопросом времени… Пока весь мир ругает Дональда Трампа за его политику протекционизма, нужно все же поискать причины возникновения торговой войны между США и Китаем. Эта война назревала давно, просто до Трампа не было политика, который смог бы решиться на столь радикальные меры. Причины войны кроются в экономической политике основного торгового партнера США - Китая. Можно назвать пять причин, почему война была неизбежной.
\
Економіст Богдан Данилишин – про те, що позитивного відбулося в економіці України за останні півроку?..

Звичайно, по при всі труднощі та виклики зовнішнього та внутрішнього характеру радує те, що ми крок за кроком повертаємось до нормалізації економічного розвитку країни. Не все так як би хотілося, але все добре в один момент не настає. У І півріччі 2018 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій та головних ознак макроекономічної стабілізації, що відбувалося на тлі процесів реформування у напрямку як підвищення доходів населення, так і посилення інвестиційної складової зростання, а також в цілому сприятливих зовнішніх умов. Загалом після подолання падіння економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.
\
Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.
\
Економіст Богдан Данилишин: Дещо про співпрацю та отримання траншу МВФ і не тільки…

Питання про те, чи отримає Україна черговий транш кредиту МВФ посідає перші рядки у вітчизняному економічному дискурсі. Дуже часто це питання задають і мені журналісти та експерти. Воно дійсно важливе, бо продовження кредитування з боку МВФ сприятиме збереженню макроекономічної та макрофінансової стабільності в Україні, знизить ризики коливань курсу гривні, полегшать повернення зовнішніх боргів. Однак, це не вирішить структурні проблеми економіки нашої країни, для чого потрібні значні інвестиції і багато років, не зупинить її деіндустріалізацію, яка триває після анексії старопромислових районів Донбасу російськими ставлениками. Співпраця з МВФ – це вікно можливостей, наш «пропуск» в глобалізований світ. Але життя – це розвиток, а не підтримка життєдіяльності. Основний інструмент, за допомогою якого розвинені країни впливають на стан національного господарства – проведення промислової політики. Маю на увазі впровадження заходів з боку держави щодо підтримки або розвитку конкретних секторів національної економіки. Тут мене критикують ті, хто вважає, що держава має займатися тільки дерегуляцією і формуванням умов для розвитку. Це так, але ми не одні в цьому світі, і щоб вижити – треба боротись. А борються всі. Норвезький економіст Е.Райнерт в роботі «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними» пише, що економічного процвітання держави досягали саме завдяки розвитку промислового виробництва й міжнародної торгівлі. Немає місця питанню, чи потрібна Україні промислова політика. Питання треба ставити так – які заходи треба застосовувати, щоб в України промислова політика була сучасною та успішною, такою, яка б максимально сприяла розвитку національної економіки.

« Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... Следующая »

Новости в регионах

Днепр

Донецк

Киев

Львов

Одесса

Украина

Харьков

Все права на материалы, которые содержит этот сайт, охраняются в соответствии с законодательством Украины, в том числе, об авторском праве и смежных правах. Использование материалов politdengi.com.ua разрешается при условии ссылки. Для интернет-изданий обязательна гиперссылка на politdengi.com.ua, открытое для поисковых систем. Ссылки и гиперссылки должны содержаться исключительно в первом или во втором абзаце текста.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Интерфакс-Украина", PHL и Reuters в каком-либо виде строго запрещено. Материалы с пометкой (PR) печатаются на правах рекламы.

При перепечатке материалов и использовании их в любой форме ссылка на портал "Политика и Деньги" обязательна.
Редакция не несет ответственности за комментарии, оставленные читателями под материалами.

Оперативная аналитика политических и деловых новостей Украины и мира

Политика и Деньги

Последние новости