Последние новости

Все новости

Главная » Аналитика » Особое мнение

Последнее обновление раздела:23 January 2022 в 13:38

Особое мнение RSS

Правознавець Геннадій Друзенко: Напередодні – свобода не буває задарма…

Вихідні – слушний час для читання та роздумів. Особливо коли весь тиждень готуєшся до найгіршого розвитку подій з вірою, що його вдасться уникнути. Отже, добра новина, що Україні вдалось переламати тренд несубʼєктності. Браво Dmytro Kuleba, Резніков Олексій, Валерій Залужний та інші причетні!.. Принаймні деякі наші західні партнери зрозуміли, що не тільки наше майбутнє залежить від них, а й їхнє – від нас. Якщо Путін поставить Україну на коліна, це буде жирна крапка у довгій історії домінування колективного Заходу. І деморалізований «вільний світ» змушений буде перейти у тривалу позиційну оборону, визнавши неефективність своєї базової моделі управління в порівнянні з автократичними режимами. Тому Україна нарешті заговорила не як бідний родич, що ходить по світу з простягнутою рукою, а як вершитель доль Західного світу. Бо Захід, який поквапився попередити, що не надсилатиме в Україну свої війська, може перемогти Путіна тільки українськими руками. Але для цього в цих руках має бути ефективна зброя. І Захід в останні тижні почав її масовано надсилати в Україну. А тим, хто гальмує процес озброєння України, насамперед Німеччині, приходиться виправдовуватися і посилати у відставку своїх говірливих адміралів. Мене неймовірно тішить, коли Президент України ставить на місце Президента США, що плете нісенітниці про minor incursion, а Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine викликає на килим німецького посла, аби вичитати її за «одкровення» очільника ВМС Німеччини. Ще раз: браво усім причетним! Бо комплекс меншовартості тривалий час був нашим найбільшим ворогом, що прирікав нас на поразку…

Экс-парламентарий Борислав Береза: Оправдывать себя просто. Сложнее – измениться и изменить мир вокруг себя…

Сингапур не выиграл в лотерею борьбу с коррупцией. 9 августа 1965 года Сингапур был исключен из Малайской Федерация за... тотальную коррупцию. У них был выбор - стать очередной нищей страной на карте мира или измениться. И они выбрали измениться. Думаете, это было просто? Нет! Коррупционеров сажали и казнили. Не только говорили, что надо делать, но и делали. В итоге страх наказания превысил желание взять взятку. И Сингапур стал примером жесткой и жестокой, но эффективной борьбы с коррупцией. Страну спасли... Немцам никто не подарил на Новый год знаменитый Ordnung/ Befehl - порядок в стране. Они хотели так жить, прикладывали усилия для этого и наказывали тех, кто не хотел жить по закону. И если, кто-то бросал окурок на дорогу, то остальные указывают правонарушителю на то, что он не прав, а не уподобляются ему. Потому, что «Ordnung muss sein» - «Должен быть порядок!». И все!..

  • \

    Правознавець Геннадій Друзенко: Чого я не можу подарувати Порошенку?..

    Навряд чи варто було так відчайдушно валити памʼятники Леніну, аби одразу водрузити на його місце «свого сучого сина». Колись радянський дисидент Андрей Синявский, написав знамениту фразу: «В мене з радянською владою - суто естетичні розбіжності». А в мене з Петром Порошенком та його прибічниками - розходження насамперед етичні. Як дорослий хлопчик я розумію, що Петро Олексійович – класична політична тварина (ζῷον πoλιτικόν). І в цьому він – кров від крові та плоть від плоті Дональда Трампа, Віктора Орбана чи Боріса Джонсона, так само не обтяжених моральними імперативами. Ба, більше, останнє інтеревʼю Порошенка Politico наче писали спічрайтери Трампа, розвиваючи улюблену тезу 45 Президента США «I alone can fix it». В цьому інтервʼю пʼятий Президент України стверджує: «Я – лідер опозиції. Я – лідер громадської підтримки. Я – пʼятий президент. Я – особа, яка воювала з Путіним, та разом з моєю командою врятувала Україну в найбільш важкі часи її історії. Я – людина, яка створила армію. І я саме та особа, яка зробила Україну набагато ближчою до Євросоюзу. Я – той, хто закарбував в Конституції України європейську та євроатлантичну інтеграцію як напрям нашої зовнішньої політики». Так, ви не переплутали, це не цитата з Людовика XIV, якого називали «король-сонце» і який вважав, що «L’état c’est moi», тобто «Держава – це я!». Це свіжа цитата з інтервʼю пʼятого Президента України. Аби не залишалось сумнівів, наводжу мовою публікації: «I’m the leader of the opposition,» he said. «I’m the leader of public support. I’m the fifth president. I am the person who, fighting Putin, and with my team saved Ukraine in the most difficult years of our history. I’m the person who created the army. And I am the person who [brought] Ukraine much closer to the European Union. I am the person who put in the Ukrainian constitution, European and Euro-Atlantic integration as the direction of our foreign policy». Нехай ці твердження залишаються на совісті самого «сивочолого гетьмана» та його адептів. Як у самовидця та безпосереднього учасника тих важких подій, в мене сформувалась принципово відмінна версія того, як і завдяки кому вистояла Україна. І не тільки в мене. Але наразі не про це…

  • \

    Правознавець і політаналітик Геннадій Друзенко: Невивчені уроки минулого України…

    Відомо, що хибний діагноз у медицині чи хибна кваліфікація злочину в юриспруденції майже завжди призводять до результату, протилежного очікуваному. Від помилкового діагнозу, а отже й неправильного лікування перебіг хвороби тільки погіршується. Від хибної кваліфікації переступу шанси злочинця на виправдувальний вирок значно зростають. Я стверджую, що колоніально-окупаційний наратив це хибний діагноз нашому минулому, який заважає вирватися з його полону, або, за словами нашого вдумливого історика професора Ярослава Грицака, «Подолати минуле». Безліч фактів свідчать, що Україна ніколи не була колонією Росії. Натомість козацька еліта (українська нація з’явиться на світ набагато пізніше) виступила співтворцем Російської імперії, а українці - співтворцями СРСР. Як шотландські еліти під тиском обставин, але цілком свідомо утворили спільно з англійцями Британську імперію. Досить згадати визначальну роль прокоповичів, розумовських, безбородьків чи кочубеїв у творенні імперії з центром у штучному космополітичному Петербурзі, аби переконатися, що козацькі еліти свідомо розбудовували спільну з єдиновірними московитами імперію (і таким чином через використання імперської військової потуги воліли вирішити, й таки вирішили «польське» та «османське» питання). Спробуймо уявити русинів-галичан на аналогічних посадах в Австрійській, а пізніше - в Австро-Угорській імперії. Не виходить? У мене теж…

  • \

    Правознавець Геннадій Друзенко: Казахські уроки…

    П*ятий день в Казахстані триває абсурдний і нещадний бунт. Ті, хто ще встиг почитати Пушкіна в оригіналі, пам’ятає, що безсмертна фраза про «бессмысленный и беспощадный русский бунт» - з повісті «Капитанская дочь», дія якої відбувається в Оренбурзькому краї на кордоні з сучасним Казахстаном. З Оренбургу до міста Актобе, одного з центру нинішніх заворушень в Казахстані, менше 300 км. Від 1920 до 1925 року Оренбург був навіть столицею Киргизької АРСР, яка – за іронією радянського новоязу – була казахською національною автономією у складі Російської Федерації. Але наразі не про історію, а про те, що Пушкін найбільш влучно й лаконічно описав сутність нинішніх заворушень у найбільшій державі Середньої Азії. Стихійний, без будь-яких чітко сформульованих вимог, без лідерів, з якими можна про щось домовлятися, і надзвичайно жорстокий бунт безумовно ллє воду на млин автократів. Бо коли світ бачить переповнений трупами морг, десятки спалених автівок на вулицях казахських міст, розкурочені банкомати, пожежу в урядових будівлях, захоплений невідомо для чого аеропорт Алмаати чи грейдер, на якому вриваються до зачиненого відділення банку, навряд чи, це викличе у когось симпатію чи співчуття. Хіба що радість у Кремлі, оскільки вчергове доводить світу: тільки Москва може бути справжнім гарантом стабільності у пострадянському регіоні…

  • \

    Правознавець Геннадій Друзенко: Чи спинять санкції війну?..

    У другий день нового року відомий и британський історик Niall Ferguson оприлюднив на Bloomberg Opinion свої невеселі роздумпро те, що переможна війна проти України може зробити Путіна знову великим. Його текст так і називається «Putin’s Ukrainian War Is About Making Vladimir Great Again». Автор дискутує про те, що справжнім взірцем для російського лідера є не тоталітарний Сталін, який закрився від Заходу за залізною завісою, а авторитарний Петро Великий, який силою прорубував вікно до Європи. Стаття завершується закликом: «Не дивуйтесь, якщо переможний парад Путіна пройде [цього року] у Полтаві». Я не знаю, який з Фергюсона пророк. Але історик з нього справді добрий. Тому для мене найбільш цікавою виявилась частина статті, в якій він розмірковує про ефективність західних санкцій як реакції на вірогідну агресію Кремля. Бо «нечувані санкції» проти Росії – це все, чим Захід обіцяє нам допомогти, аби зупинити путінську навалу…

  • \

    Політаналітик Петро Олещук: Поки «кращі люди» сміялися з «призову жінок», мені було не так смішно…

    Судячи з цього всього дискурсу, у наших громадян (не просто громадян, а «кращих людей» з «Фейсбуку») якось все погано із розумінням військового призову, стройової та нестройової служби та багатьох інших речей, які мають бути зрозумілому кожному в Україні після стількох років війни. Почнемо з того, що сам факт видання нормативно-правових актів міністром оборони не може не базуватися на відповідній законодавчій базі. Чи є вона у цьому випадку? Звісно, є. Ще у березні цього року Верховна Рада ухвалила проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку (№3553). Характерно, що підтримали його не лише «слуги», але і більша частина ЄС (включно з П. Порошенком), а також половина «Батьківщини» (включно з Ю. Тимошенко). Єдина фракція, яка «принципово» проігнорувала голосування - це ОПЗЖ. Їх, очевидно, українська армія ніколи не хвилювала. Хіба що – у «зворотньому смислі»…

  • \

    Рік після місцевих виборів. Як виконувалася передвиборча програма мера Одеси Геннадія Труханова?..

    Із 40 обіцянок передвиборчої програми Одеського міського голови Геннадія Труханова, з якою він ішов на вибори-2020, впродовж року розпочалося виконання 33-х. При цьому аналітики відзначають, що нечітке визначення критеріїв реалізації програми не дає можливості ясно визначити стан її виконання. Про це йшлося під час публічної презентації результатів моніторингу, яку провела Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» 15 грудня. Як зазначив голова Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Анатолій Бойко, передвиборна програма Геннадія Труханова «7:40 стратегія для Одеси», як і програма 2015 року, не містить чітко вираженого комплексного та системного бачення вирішення стратегічних проблем міста, тоді як її заходи більше відображають поточну діяльність міської ради.

  • \

    Точка зору: Щодо «справи Порошенка» – насправді нічого дивного і сенсаційного…

    Після плівок Медведчука і зафіксованих на них розмов про оборудку з купівлею вугілля в ОРДЛО, ця справа неминуче мала з’явитися. Політтехнологічно це було в інтересах президентської команди. Але з точки зору суспільних інтересів цю справу обов’язково треба було розслідувати. Це було питання політичної, правової і моральної справедливості. То був період гарячої фази війни на Донбасі. І велику суму готівкою заплатили тим, хто вбивав українських бійців. І, як на мій погляд, ця справа набагато більш вагома, ніж справа по «вагнерівцях». Тому не треба дивуватися…

  • \

    Политэксперт Сергей Быков: При пропорциональной системе вы заведете вдвое больше депутатов по списку…

    И надеюсь, что «Слуга Народу» не повторит ошибку, которую совершил БПП с отсрочкой введения избирательного кодекса. Верховная Рада прошлого созыва потратила два года, чтобы перейти ко второму чтению и, под давлением нового президента, поддержала избирательный кодекс с пропорциональной избирательной системой. Вы бы видели, как мажоритарщики от БПП брызгали слюной и убеждали меня, что в округах «уделают» любого кандидата. Даже если на выборах президента Порошенко проиграет. Справедливости ради, напомню, что тогда у Петра Алексеевича считали Тимошенко главным оппонентом на будущих выборах. А когда Зеленский победил на президентских выборах и потребовал проголосовать избирательный кодекс, те же мажоритарщики от БПП были уверены, что вынесут вперед ногами любого кандидата от «Слуг Народа»...

  • \

    Росію «почули» в ЄС: «Бикування» – найулюбленіша технологія російської зовнішньої політики…

    Найголовніша проблема російської зовнішньої політики у тому, що Путін і Ко ніколи не можуть стриматися і завжди можуть розбити найхитрішу комбінацію банальним «бикуванням» в останній момент. Ситуація з газовим шантажем Європи тут дуже і дуже показова. Загальновідомо, скільки зусиль Росія витратила для просування власних газових проектів типу ПП2. І не лише зусиль, але і дуже багато грошей. Все для того, аби посилити власний вплив через використання газу як зброї. І все йшло для них дуже добре. Сотні «спеціально навчених» політиків та експертів роками доводили, що Росія - надійний партнер, що ПП2 - це просто «економічний проект», який «дуже вигідний», бо принесе європейцям дешевий газ. Коротше кажучи, все чудово. Але восени сама Росія поламала свою витончену гру, розпочавши банальний шантаж Європи, аби та якомога швидше у порушення усіх процедур дала дозвіл на експлуатацію ПП2…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

88 queries. 0.705 seconds.
88 / 0.705 / 13.3mb