Политика |

Политика

Навчитися нарешті жити в Україні в єдиному культурно-політичному ритмі, навчатися поважати погляди один одного…

Цікаві меседжі пішли від тих, хто раніше не симпатизував Зеленському, але зараз в умовах війни, стиснувши зуби, закликає не критикувати ефективно діючого Президента України. Типу «най буде», але як тільки війна завершиться, - начувайся, «бубочка». І добавляють при цьому: Черчиль після війни на виборах втратив підтримку і не зміг переобратися. Бо, начебто, він асоціювався з болем і втратами під час війни і тому британці вирішили сублімувати їх у голосування. Така собі своєрідна підтримуюча мантра для тих, хто вимушений взяти сверблячий тайм-аут у критичних випадах проти ненависного їм Президента. Ненавість зараз витісняється і відтерміновується. Щоб потім «антизеленою» лавиною накрити інфопростір. Уявляю, яке лайно поллється на Зеленського після завершення війни (розмінування Чонгару, маруіпольська трагедія, мирна угода з РФ, нейтралітет України тощо). Електоральний розрахунок - завжди присутній. І в мирних умовах, і під час революцій, і під час епідемій, і під час воєн. Визнаєте ви його чи свідомо не помічаєте оцим навіюваним запевненням «не на часі», але він є, бо політику війна не долає і не висуває на другий план…

Почему Путина всегда так глубоко и «остро-хронически» раздражала Украина?..

Сегодня записывали комментарий о взглядах путина на историю. И журналистка спросила: в чем ошибки путина в восприятии истории Украины? Имелась в виду известная антиукраинская позиция путина о том, что Украина – это «недогосударство», это, мол, искусственное образование, это проект то ли австрийцев с поляками, то ли Ленина (здесь путин сам путается, использует обе версии). Но на самом деле ведь такое отношение у путина не только к Украине, но и ко многим другим постсоветским государствам, в том числе к формальным союзникам россии, например, к Казахстану. И это не просто ошибка путина, это не просто изъяны в его историческом образовании. Это имперское, историко-политическое косоглазие путина. Он так воспринимает и постсоветское пространство, и окружающий мир…

\
Політаналітик Петро Олещук: Рашизм, що був донедавна «обыкновенным фашизмом»…

Рашизм, що спершу був лише словесною метафорою, яку використовували для ототожнення фашизму а також ідеології та практики путінського режиму московії, тепер все міцніше входить в офіційний політичний дискурс (і не лише України). Про це свідчать і появи статей у різномовних версіях Вікіпедії. І численні заяви політиків різних країн світу. Зокрема, і президент Зеленський під час останньої прес-конференції згадував про рашизм, порівнюючи його практику терору по відношенню до громадян із практикою фашизму. На думку нашого Президента, це все вивчатимуть нові покоління під час уроків історії. Я ж можу лише сподіватися, що так все і буде, бо невивчені уроки з минулого завжди приноять трагічні наслідки для сучасності. Але що таке цей «рашизм»? Немає ж якось універсальної книги, де все викладено. Є і «філософія» Ільїна, і фолк-хісторі «Нової хронології», і «басні» про вигадування України (від «Австрійського генштабу» і до Леніна). І звіряча ненависть до всього людства, яке має унітази і міксери. Чи є цього всього якісь підвалини?..
\
Південні Курили визнані як «незаконно окуповані Росією»…

Міністерство закордонних справ Японії видало дипломатичний довідник «Синя книга дипломатії», в якому вперше за 19 років Південні Курили визнаються як «незаконно окуповані Росією». Звісно, японці це роблять обережно, враховуючи трагедію Другої світової війни і уникаючи звинувачення у відродженні японського мілітаризму, що став одним із вогниц тієї війни. Нагадую, що мова йде про 5 тисяч квадратних кілометрів - острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан та група островів Хабомаї. Питання щодо них так і не було врегульовано між СРСР та Японією…
\
Нове – у відношеннях України та Німеччини…

У нещодавньому інтерв'ю для CNN, президент України Зеленський говорив про питання ембарго на російську нафту, яке у ЄС блокували дві країни - Німеччина та Угорщина. Зрозуміло, що це питання - надважливе. Саме ембарго на вуглеводні - це найсерйозніший санкційний удар для режиму бункерного діда. І всі це розуміють, і дехто уже готовий до дій, а дехто – «думає». Від того, чи буде і далі одержувати свої криваві гроші бункрений психопат залежить успішність захисту України, а, отже, і всього цивілізованого світу. Останнім часом у нас багато розмов про відносини з Німеччиною, але у нас якось забули, що до 24 лютого Німеччина встигла зробити Україні багато «доброго»: від «Півнчого потоку 2» (який, очевидно, мав лише одну мету - комфортні умови для війни Московії з Україною), і до блокування постачань зброї для України (при тому, що через обхідні схеми для Московії вони знаходили механізми постачання)…
\
Міжнародні візити – безпосередні емоційні враження впливають і на політичну позицію, і на рішення європейських країн…

Все ще - головна сенсація – неанонсований візит до Києва Прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. Звісно, сам візит, безумовно, узгоджувався. Але, можливо, для більшої безпеки про нього не повідомляли. Тим більшим виявився ефект. І очільник Уряду Великої Британії приїхав до Києва не з пустими руками, а з новим пакетом військової і економічної допомоги. Він підтвердив свою лідируючу роль в коаліції друзів і партнерів України. Але зверну увагу на… споріднене – нескорений Київ стає місцем паломництва європейських лідерів. Відвідування Києва і зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським зараз є значущою подією для західних державних діячів…
\
Умови війни – новий виклик для системи влади і Офісу президента в Україні…

Головною проблемою України часів незалежності завжди був пошук балансу влади і бажання котроїсь із її гілок захопити більше повноважень. Окрім бажання керувати всім одразу, здобуття більшої влади автоматично давало більші корупційні можливості. Тому так вабили владну верхівку перекроювання Конституції, переписування законів і створення сили силенної непотрібних структур. Час президента Володимира Зеленського став новим викликом для системи влади в Україні. Ті, хто отримали формальну владу, мало чим керували насправді. Водночас ті, хто тримав у руках якісь реальні а чи то завод, чи область, – не знали, на кого «вгорі» орієнтуватись і чи взагалі озирктиви –ання на Київ ще є необхідною умовою політичного виживання. Втрата керованості держави, сповзання в удільне князювання на тлі олігархічних усобиць були чи не головним викликом для президента Зеленського на початку 2022-го року. Неможливість центру керувати регіонами була очевидно однією зі ставок Росії, коли вона складала свої плани бліцкригу в Україні. Але коли російські «асвабадительные» ракети почали падати на наші мирні міста, Україна замість того, щоб розпастись, зробила щось взагалі протилежне – вона відбулась. Владний механізм, звиклий за останні 30 років єдино до фінансової мотивації у своїй роботі, після 24-го лютого нарешті осягнув свій екзистенційний сенс – бути опорою для людей, бути захистом для загрожених і допомогою у біді. Не останню роль у цьому зіграв приклад президента Зеленського, який у критичний момент спромігся на справжнє лідерство…
\
Владимир Фесенко: Зачем нужно ужесточать санкции к России?..

Один из кремлевских экспертов – Иван Тимофеев – в своей статье в «КоммерсантаЪ» признает: «Нет сомнений в том, что ущерб российской экономике от санкций будет значительным. Нарушение привычных торговых и транспортных связей, финансовая и технологическая блокада Запада приведут к росту инфляции, безработицы, падению производительности труда, технологической базы и экономики в целом. В среднесрочной и долгосрочной перспективе подобный ущерб будет сохраняться и накапливаться, в том числе за счет постепенного вытеснения с западных рынков российского сырья». При этом он делает вывод, что «санкции с большой вероятностью окажут нулевой или даже отрицательный эффект на российский политический курс». … «Санкции также вряд ли выведут на улицы простых россиян «свергать власть». Да, удар по экономике превращает средний класс в бедняков, а бедняков - в нищих. Но общественное мнение РФ будет связывать это не столько с действиями своего правительства, сколько с политикой Запада. То есть санкции будут лишь подогревать антизападные настроения». Вывод, который делает автор этой статьи: санкции Запада - бессмысленны. «Санкции можно ужесточить, но зачем?..». Отвечаю на вопрос «зачем..?».
\
Противокорабельная артиллерия – это таки вещь!..

Сегодня в полной мере можно сказать, что вопреки популярной песне про «одессита-рыбака Костю», который в своё время радушно и мирно поставлял одесским гурманам черноморскую кефаль, абсолютно не заморачиваясь далеко идущими планами и амбициями «поца путлинга», что таки «вся Одесса» и её область примерно в полшестого утра в прямом смысле слова была «поставлена на уши» завываниями сирен и будоражащую южную кровь в сонных жилах страшными взрывами. Позже выяснилось, что «этим ненормальным оркам вздумалось в очередной раз обстреливать и пугать Маму атакой крылатыми ракетами…».
\
Сукин сын Путин – дело к финишу…

Для любого диктатора, хозяина авторитарной страны очень важно, кто его заменит на вершине власти, как гарант его безопасности после ухода и как продолжатель его политического курса. Для любого диктатора первое условие важнее второго. После вероломного нападения России на Украину и признания мировым сообществом президента России «военным преступником» любому его преемнику будет очень трудно обеспечить выполнение обещания Путину по гарантии его безопасности после ухода от власти. Скорее наоборот, сдача «новой властью» Путина, как «военного преступника», позволит новому хозяину Кремля или «Политбюро» надеяться на снятие мировым сообществом части санкций, которые так сильно душат Россию…
\
Возникшее равновесие в войне с агрессором может затянуться, но не может быть вечным…

агрессивной войне России против Украины, которая длится почти уже месяц, явно возник эффект «зависания». Российский «блицкриг» сорвался, не удалось захватить Киев и другие крупные города Украины, не получилось принудить украинское руководство к капитуляции и поменять власть в Украине на пророссийских марионеток. Очень заметно, что России не хватает сил и ресурсов для победоносного завершения этой войны (в том числе из-за масштабных экономических санкций против России, а также из-за просчетов с планированием этой военной операции). А российским солдатам еще не хватает и мотивации в этой войне (ведь воевать приходиться не с мифическими «нацистами», а, по сути, вроде бы с братским народом, как ранее утверждала российская пропаганда). Зато с мотивацией все в порядке у украинцев, которые отчаянно сражаются за свою страну и против вражеского вторжения. И это главный фактор, который не дает России победить в этой войне. Для нас - это народная война, война за выживание страны и целого народа. Но, к сожалению, украинской армии еще больше не хватает сил и ресурсов для того, чтобы перейти от эффективной обороны к успешному контрнаступлению…

« Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... Следующая »

Новости в регионах

Днепр

Донецк

Киев

Львов

Одесса

Украина

Харьков

Все права на материалы, которые содержит этот сайт, охраняются в соответствии с законодательством Украины, в том числе, об авторском праве и смежных правах. Использование материалов politdengi.com.ua разрешается при условии ссылки. Для интернет-изданий обязательна гиперссылка на politdengi.com.ua, открытое для поисковых систем. Ссылки и гиперссылки должны содержаться исключительно в первом или во втором абзаце текста.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Интерфакс-Украина", PHL и Reuters в каком-либо виде строго запрещено. Материалы с пометкой (PR) печатаются на правах рекламы.

При перепечатке материалов и использовании их в любой форме ссылка на портал "Политика и Деньги" обязательна.
Редакция не несет ответственности за комментарии, оставленные читателями под материалами.

Оперативная аналитика политических и деловых новостей Украины и мира