Последние новости

Все новости

Главная » Новости Украины » Киев (Page 26)

Последнее обновление раздела:08 August 2017 в 17:16

Киев RSS

Новий сезон для «заробітчан» за маршрутами: Польща, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія…

Новий сезон для «заробітчан» - уже на носі. Хтось традиційно вирушає до Польщі чи на південь Європи, однак дедалі більше українців свої погляди звертають на дуже заможні скандинавські країни - Норвегію, Швецію, Фінляндію, Данію. Зарплати в цих країнах Північної Європи традиційно високі, а спеціалістів і просто роботяг - і там потребують. То чого ж не спробувати?.. На Скандинавському півострові досі дуже холодно. А серед вакансій одна з найпопулярніших - прибиральник снігу Андрій Глібчук, який приїжджає до Фінляндії вже шість років поспіль, став адміністратором у фірмі з прибирання снігу й шукає робітників з України. «На випробувальному терміні зарплата 8 євро за годину, після нього - 10. Робочий день - вісім годин, - розповідає наш заробітчанин. - Загалом за шестиденний тиждень можна заробити 480 євро». Ще більші зарплати пропонують у Норвегії. Там робочий графік снігоприбиральника передбачає дві зміни: з 5.00 до 9.00 зранку, і з 17.00 до 21.00 ввечері. Зарплата - 15 євро за годину (!). Виходить - 120 євро за день, тобто 720 євро в тиждень при шестиденному робочому дні. У Швеції на такій роботі працюють по 10-12 годин шість днів на тиждень. При цьому отримують 7-8 євро за годину. Тобто, при максимальному навантаженні та оплаті за день можна заробити 96 євро. Це 576 євро за тиждень…

Політаналітик Дмитро Левусь: Гуманітарна, точніше мовна сфера – «Московія» замість «Росія»…

Виявилося, що і в мене, і в ще декількох моїх товаришів є, у різному ступені знайомі із Росії, які принципово не використовують слова «Україна», «український», «українець». Ці, як мені раніше здавалося «оригінали», кажуть «Малоросія». Про інших, які говорять «на Украине», але вважають, що цього поняття не існує ми зараз не говоримо. Поза війною, у більшості випадків використання любого серцям імперців та усіляких інших реконструкторів слова «Малоросія» викликало особисто в мене гумористичну поблажливість до цих дивакуватих осіб. Зараз стає зрозуміло, що це була помилка. Виявилося, що це не диваки, а передовий озброєний важкою ідеологічною зброєю загін, що вів наступ на українську ідентичність та готував співгромадян до війни. Тепер вони продовжують поглиблення своїх напрацювань в напрямку розколу української ідентичності на регіональні компоненти з використанням геть штучних конструкцій на кшталт «новоросів». При чому міркування, що якби не Путін, вони так би і залишилися диваками є вкрай невірними. Усе рівно прорізалися б, бо агресія проти України усе одно відбулася б. Природа російського імперіалізму є такою. І ось тут ми підходимо до головного. Чому це все відбувається у «Росії» та з «росіянами»?..

  • \

    Профессор Георгий Почепцов: Главный объект атаки для России – международное сообщество и собственное население…

    Профессор Георгий Почепцов – известный в мире исследователь в области лингвистики, коммуникации, информационных войн. Он доктор филологических наук, признанный в научном мире эксперт информационной политики. Живет он и работает в Киеве. Мы задали Георгию Георгиевичу Почепцову, на наш взгляд, несколько важных для нынешнего не простого положения нашей страны вопросов.

  • \

    Профессор Георгий Почепцов: Война выигрывается не столько на поле боя, сколько в медиа-пространстве…

    Физический мир начинает подстраиваться под мир информационный. Именно военным принадлежит идея, что война выигрывается не столько на поле боя, сколько в медиа-пространстве. И все это реализуется, по сути, и в выборах, и в бизнесе, то есть уже и во вполне мирных контекстах. Новые методы воздействия, включая современную пропаганду, имеют на порядок большую объективность. «Старый» пиар еще задавался и как наука, и как искусство, теперь это только наука или на 90 % наука. То есть, интуитивные решения оказались потеснены на периферию. К тому же сегодня более серьезно изучают свою целевую аудиторию. Последние американские президентские выборы, как до этого первые и вторые выборы Барака Обамы, продемонстрировали возможность разговора даже на уровне индивидуального получателя нужной информации. И последний формирующийся сегодня инструментарий - это использование самого получателя информации, его собственных контекстов типа «Фейсбука» и других социальных сетей. Это не будет современным «внешним вторжением» в мир человека, как в случае с телевизионной рекламой, которой хочет избежать зритель; речь о другом: условно говоря, это совершенно незаметный приход, «домашний» и «в тапочках». Это как разница между жесткой и мягкой силой…

  • \

    Чем отличается поведение коллекторских структур в отношении должников-физлиц и бизнесменов?..

    Нестабильная политическая и экономическая ситуация в Украине последних лет, уход с рынка множества банков, инфляция и курсовые колебания привели к тому, что отношения между финансовыми учреждениями и их заемщиками крайне обострились. Финансовые трудности, коснувшиеся граждан и бизнеса, повлекли за собой невозможность (а порой – и простое нежелание) возвращать взятые кредиты, что, в свою очередь, сделало куда более востребованными услуги коллекторских фирм. При этом поведение коллекторов в отношении физических и юридических лиц отличается. Если в первом случае могут срабатывать какие-то морально-этические барьеры, то в случае с бизнесом особых колебаний нет.

  • \

    Нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко: Україна з доброї волі віддала третій у світі ядерний потенціал, а з нами одні повелися підло, а інші не виконують своїх зобов’язань…

    Чи потрібна економічна блокада тимчасово окупованих територій, чому треба запроваджувати воєнний стан, що може бути альтернативою Мінським угодам?.. Багато про що в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає народний депутат українського парламенту від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

  • \

    Профессор Георгий Почепцов: Ныне социальные медиа создают иллюзию доступности «говорения для всех»…

    Новые технологи каждый раз существенно влияют на социосистемы. Социальные сети изменили многие параметры человеческой жизни, что с неизбежностью должно было отразиться и на пропаганде. Например, СССР не смог бы сделать свою индустриализацию, не опираясь на новые медиа типа радио и кино, поскольку без них он не справился бы с созданием массовой рабочей профессии. Кстати, Англия времени промышленной революции привлекла к этой трансформации крестьянина в рабочего и другие средства. Это был чай, который помог новому рабочему не засыпать у станка, а также джин, который снимал напряжение в послерабочее время. Кино же помогло становлению диктаторов XX века – Гитлера и Сталина. Это было воздействие нового типа, которое помогло создать культ личности в считанные сроки, на что в прошлом уходили столетия воспитания поклонения к первым лицам. Сегодня социальные сети стали формировать новых лидеров, примером чего стали выборы Трампа. Социальные медиа создают иллюзию доступности говорения для всех. Хотя разнообразия мнений как раз услышать нельзя, поскольку алгоритмы «Фейсбука» создают эхо-камеры, где потребитель получает сообщения от близких ему по взглядам людей.

  • \

    Профессор Георгий Почепцов: Тактическое решение борьбы с пропагандой – объявить ложью прозвучавший конкретный факт, стратегическое – назвать ложью весь поток…

    Мы живем в мире пропаганды, которого даже не замечаем. Он выходит наружу только при столкновении противоречащих друг другу фактов и интерпретаций. Когда этого нет, мы продолжаем жить комфортно в мире, который не является таковым по отношению к нам. Пример стратегического решения - объявить коррупционером борца с коррупцией… Иначе говоря, на любую пропаганду всегда найдется контрпропаганда. Эти потоки призваны уравновешивать друг друга, но часто этого не происходит, так как один из них оказывается непропорционально сильнее. И тот, и другой потоки могут нести как позитив, так и негатив. Контрпропаганда борется с пропагандой, демонстрируя ее недостоверность. В нашей мирной жизни мы часто слышим критические замечания и даже обвинения. Пиар-службы начинают строить опровержения. Однако опровержение является более сложным процессом, чем обвинение. Это связано с тем, что информация, введенная первой, тяжело поддается изменениям. Это правило, берущее начало в нейропсихологии.

  • \

    Гетьман Іван Мазепа – історія великої людини, яка стала легендою…

    Іван Степанович Мазепа – геніальний політик, стратег, воїн і просто освічена для свого часу людина. У старих підручниках ми стикаємося з тим, що його ім’я часто полито брудом, а в сучасних українських посібниках і до цих пір не було внесено істотних змін щодо даного питання. Ким же була насправді ця людина? Де правда і в чому полягає гра великих умів минулого?.. 25 липня 1687 року гетьманом України став Іван Мазепа – досить суперечлива особистість в українській історії. Вороги його вважали хитрим політиком і зрадником. Прихильники стверджували, що він прагнув порятунку та процвітання для рідної землі. Скільки людей, стільки і думок. Однак, що би про нього не говорили, мусимо визнати, що для України він зробив чимало. Період його правління характеризувався відродженням гетьманської України, передусім Києва – її духовного центру, розвитком культури, а також піднесенням соціального та релігійного життя. Піднявшись кар'єрними сходами, Іван Мазепа багато уваги приділив саме розвитку освіти. Він був спонсором будівництва Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. І, взагалі, був досить щедрим меценатом: будував та реставрував церкви, дарував храмам дорогоцінні речі, опікувався православними святинями за межами України. І все це за власні кошти. За його гетьманства активно видавалися українські твори. В історії України не часто таке спостерігалось, навіть у нещодавні 90-і. Та й взагалі, за сприяння Івана Мазепи в Україні того часу почалось «культурне відродження», що охопило не тільки мистецтво та архітектуру, а й філософію, теологію, літературу та науку. Погодьтесь, такі речі заслуговують великої поваги. Цікаво, що у той час якраз виник новий напрям в українському мистецтві – українське бароко, яке ще називали мазепинським.

  • \

    Почему налоговая реформа в Украине должна стать предметом широкой общественной дискуссии?..

    Украинские налогоплательщики – далеко не самые дисциплинированные. Даже по официальным подсчетам правительства, доля «теневой» экономики в стране составляет от 40 до 50% ВВП. Кроме того, согласно обнародованному недавно исследованию международной организации Tax Justice Network, ежегодно из Украины в офшоры выводится до $12 млрд. В общей же сложности в низконалоговых юрисдикциях осело два годовых ВВП нашей страны. То есть, в лучшем случае, это 3,5-4 трлн грн, в худшем – значительно больше. Но важно другое. Вся «тень» – это деньги, которые прошли мимо государственного бюджета, и с которых не уплачено ни копейки налогов. Однако вина за «нечистоплотность» налогоплательщиков лежит не только на них. Это совершенно не означает, что следует «обелять» откровенных уклонистов, коих и среди бизнеса, и среди рядовых граждан очень много. Но когда налоговая система построена таким образом, что она фактически загоняет всех и вся «под ковер» необоснованно высокими ставками, проверками, штрафами, уголовными делами, вряд ли стоит удивляться тому, что налоговая дисциплина в Украине крайне низка.

  • \

    Странное дело: Нацбанк Украины считает законным свое решение о выдаче неплатежеспособному «ПриватБанку» рефинансирования на 15 миллиардов…

    Якобы Национальный банк Украины (НБУ) действовал в рамках ряда нормативных и регулирующих документов, утверждается в ответе НБУ на запрос FinClub. При выдаче рефинансирования НБУ опирался на следующие документы: - ст. 7, 71, 42 Закона «О Национальном банке Украины»; - решение Совета национальной безопасности и обороны Украины от 18 декабря 2016 года «О неотложных мерах по обеспечению национальной безопасности Украины в экономической сфере и защиты интересов вкладчиков» (введено в действие указом президента от 18.12.2016 №560/2016); - протокол № 6 заседания Совета по финансовой стабильности от 18 декабря 2016; - ст. 39, 41.1 Закона «О системе гарантирования вкладов физических лиц»; - постановление Кабинета министров Украины от 18 декабря 2016 № 961. В НБУ считают, что наличие задолженности «ПриватБанка» по кредитам на 19 млрд грн, в том числе, 14 млрд грн просроченных долгов, не мешали выдать 15 млрд грн.

« Предыдущая  1  ... 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

130 queries. 0.605 seconds.
130 / 0.605 / 14.69mb