Последние новости

Все новости

Главная » Новости Украины » Львов

Последнее обновление раздела:02 April 2017 в 12:34

Львов RSS

Історик Ярослав Грицак: Мовні й історичні баталії пов’язані з високими ризиками – рухати їх, як стати на міну…

Виправте мене, якщо помиляюсь. Може, я щось пропустив або чогось не розумію. Але ми що, уже виграли війну? Чи може перемогли корупцію, нашого другого за рейтингом ворога? Якщо – ні, то чому знову заводимо мову про мову, 9 травня і вступ до НАТО? Зрозумійте правильно: мене теж заводить питання мови. Я теж скандалю, коли чую російську в найбільш невідповідних місцях – скажімо, від продавців у Львівському аеропорту імені Данила Галицького. І сварюся з водієм маршрутки чи таксі, коли там грає «Радіо Шансон». Але коли в мене перестають тремтіти від збудження руки і кров відливає від голови, вмикається мозок. І каже мені, що є речі важливіші… Мовні й історичні баталії пов'язані з високими ризиками. Вони стосуються символів. А символи завжди вибухові. Рухати їх – це як стати на міну. Або вхопити рукою голий провід під напругою. Особливо, коли у країні загальна депресія від невиправданих надій, які несла революція.

Круглый стол «Аграрные расписки – новый инструмент финансирования фермерских хозяйств»…

В работе круглого стола приняли участие представители OTP Bank, «Креди», «Агриколь Банка», ОККО «Агротрейд», поставщиков техники «Тайтен Машинери» и ООО «Укравтозапчасти», компании Syngenta. Ожидается, что в Хмельницкой области вскоре будет оформлено сразу несколько аграрных расписок. Об этом во время круглого стола «Аграрные расписки – новый инструмент финансирования фермерских хозяйств», который 1 марта состоялся в областном центре, сообщила заместитель директора Департамента агропромышленного развития Хмельницкой ОГА Лариса Молчан. Она также добавила, что процесс внедрения кредитного новшества в регионе ускорится, если будет досконально изучен опыт его применения в других областях. Речь идет о Полтавской, Винницкой, Черкасской, Харьковской, Тернопольской, Николаевской и Сумской областях, которые также присоединились к работе с аграрными расписками.

  • \

    Бурштинова примара. Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця: Може, ви зупинитеся та задумаєтеся, поки не пізно?..

    Ігор Палиця - про обшуки в облраді: згідно рішення славнозвісного Печерського суду слідчі прийшли забрати всю документацію, пов'язану з ліцензією «Волиньприродресурсу» на видобуток бурштину. Про це заявив голова Волинської обласної ради Ігор Палиця у коментарі на ці події на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Коли комунальне підприємство «Волиньприродресурс», що належить громаді Волинської області, отримало цілком законно та офіційно спецдозвіл на видобуток бурштину, люди почали вірити, що не все так погано, що заробляти на Волинських надрах будуть не приватні фірмочки з кіпрськими коренями, чи нікому не відомі «вільні» підприємці, а обласний, районні та сільські бюджети. Вперше повірили люди, що центральна влада, втілюючи курс президента на економічну децентралізацію, обернулася обличчям до людей...

  • \

    Суд призвал мэра Львова Андрея Садового «изыскать», наконец, место под новый полигон твердых бытовых отходов…

    Как известно, мэр Львова Андрей Садовый видит опасность обвала и выплеска инфильтратов на Глибовицкой свалке мусора. И Львовский апелляционный административный суд признал противоправной бездеятельность городского головы Львова и исполнительного комитета Львовского горсовета в решении проблемы Глибовицкой свалки. Об этом сообщила пресс-служба прокуратуры Львовской области. В ведомстве напомнили, что ранее прокуратура области в 2016 году повторно подавала исковое заявление к городскому председателю Львова и исполнительному комитету Львовского горсовета о признании противоправной бездеятельность и обязательство к совершению действий. Тогда Львовский окружной админсуд обязал исполнительный комитет Львовского горсовета прекратить деятельность Глибовицкой свалки. В частности, обязано безотлагательно принять меры к прекращению вывоза ЛКП «Збиранка» отходов на Глибовицкую свалку.

  • \

    Заступник директора Інституту соціології НАНУ, професор Євген Головаха: Україна сьогодні має почати ефективний демократичний транзит…

    25 років тому результати Всеукраїнського референдуму підтвердили обґрунтованість Акту про державну незалежність України. Останню чверть століття розвитку українського суспільства підсумовує авторитетний київський науковець-соціолог. Пропонований текст є міксом двох лекцій, виголошених професором Головахою у Львові в середині вересня цього року. Хоча ми і визначили тему як «вектори трансформації», на жаль, ще й досі чіткого вектору соціологи не спостерігають. А саме цей вектор має скластися з наших спільних думок, наших переконань і наших послідовних дій. Тоді можна буде сказати, що цей вектор можна чітко визначити. Досі це все ще є, якщо не сувора багатовекторність, яку ми мали кілька років тому, то багатовекторність, яка остаточно не подолана.

  • \

    Бюджет Львова–2017: Чому обслуговування власне львівських шкіл, медичних закладів, училищ та коледжів викликало таке обурення в міських чиновників?..

    Львів підбиває підсумки 2016 фінансового року та планує бюджет наступного з урахуванням та змінами, що приніс проект Держбюджету-2017. Водночас у команді міського голови Андрія Садового обурюються різким врізанням бюджету розвитку, адже відтепер місто має власними силами утримувати приміщення львівських шкіл, ПТУ та медичних закладів. Таке обурення чиновників міської ради не безпідставне. У бюджеті 2016 року бюджет розвитку міста, якщо вірити інформації на сайті міської ради, становить 2,2 млрд грн. Вражаюча сума в теперішніх українських реаліях. Якщо вірити словам керівника міського департаменту фінансової політики Олега Іщука, бюджет розвитку на одну особу вдвічі більший, аніж у столиці. Справді, згідно з інфографікою на сайті міської ради, ця сума становить майже 3 тисячі грн на особу, або 14,6 млн грн на 1 кв. км.

  • \

    Вице-спикер Верховной Рады Оксана Сыроид: Типичная византийская концентрация власти…

    В этом интервью Оксана Сыроид рассказала, почему недовольна работой парламента Украины и кто пытается парализовать его работу, о судьбе законопроекта о выборах на Донбассе и почему по ее мнению Европе и США выгодно их проведение, об отношениях «Самопомочі» с президентом Петром Порошенко, об отличиях правительства Владимира Гройсмана от Кабмина Арсения Яценюка и о многом другом.

  • \

    Журналістка Мирослава Гонгадзе – про вибори у США, українську війну на двох фронтах та про те, чому не дивиться в очі екс-президенту Кучмі…

    Восени 2000-го Україну сколихнуло резонансне вбивство опозиційного журналіста, першого головного редактора і засновника інтернет-газети «Українська правда» Георгія Гонгадзе. 16 вересня Георгій зник. Його обезголовлене тіло знайшли лише 2 листопада за 100 км від Києва у лісі під Таращею (районний центр Київської області). Досі убивство Гонгадзе залишається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. Напередодні 16-ї річниці зникнення Георгія кореспондент «Високого замку» (Львів) поспілкувалася з його вдовою пані Мирославою, яка після трагедії переїхала до Америки. Мирослава Гонгадзе – телеведуча, журналістка, юрист. Народилася 19 червня 1972 року у місті Бережани Тернопільської області. Вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе. Після загибелі чоловіка Мирослава отримала політичний притулок у США і від 2001 року разом із дітьми живе у передмісті Вашингтона. Член Союзу українок Америки. Про те, як виглядає Україна з Вашингтона та як ставиться до Мінських перемовин, де Україну представляє Леонід Кучма, – у нашому ексклюзивному інтерв’ю.

  • \

    Професор Френсіс Фукуяма (США): Якщо ви будете триматись подалі від політики, то в Україні нічого не зміниться. Треба, щоб люди з новими цінностями далі йшли у владу…

    Послухавши професора Френсіса Фукуяму, дійсно приходиш до висновку: так, світ сьогодні набагато складніший, ніж в епоху «Холодної війни»… Школа управління УКУ і Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (США) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва започаткували у Львові спільний проект в межах освітньої програми «Академія лідерства для розвитку». Професор Френсіс Фукуяма разом зі своїм колегою Кентом Уівером - професором Джорджтаунського університету - днями прочитали публічну лекцію у Львові. Відомий науковець, філософ і професор Стенфордського університету (США) Френсіс Фукуяма розповів, як Україні боротись з корупцією, що відбувається із сучасним світом і чому Дональд Трамп не виграє вибори в Сполучених Штатах. Що ж, на думку професора Фукуями відбувається із сучасним світом, США та Україною зокрема?..

  • \

    Зампредседателя правления «Кредобанка» Дамьян Раган: От модернизации многоквартирного дома до модернизации Украины…

    В середине лета «Кредобанк» запустил новый продукт - финансирование объединений совладельцев многоквартирных домов (ОСМД). По сравнению с другими банковскими учреждениями там самые низкие процентные ставки на рынке – 21% на 10 лет и с возможностью взять кредит как на энергоэффективные решения, так и для решения любых задач по модернизации и ремонту многоэтажки. Отметим также, что это исключительно беззалоговое кредитование. Мы встретились с заместителем председателя правления «Кредобанка» Дамьяном Раганом во Львове для того, чтобы узнать, почему именно банк избрал направление финансирования многоквартирного сектора, какой клиент был ключевым в материнском банке PKO BP (Польша) и почему объединения совладельцев являются движущей силой для модернизации многоэтажек в европейских странах.

  • \

    Частина польської історії: що про минуле мудрого і дотепного письменника Станіслава Лема утаємничують його книжки?..

    Про свої окупаційні льоси він вперто мовчав, але в «Едемі», «Поверненні із зірок», «Голосі Господа» і навіть в «Солярісі» та «Непереможному» зашифрував страшні спогади. Здавалося, що його біографія не приховує загадок. Дав два цикли інтерв'ю, написав автобіографічну книжку, вийшло декілька його томів кореспонденцій та спогади Томаша Лема, його сина; про його біографію згадується в інших інтерв'ю і текстах спогадів. Тим часом я сам багато разів пересвідчувався, що описані в цих спогадах факти не узгоджуються навіть на найпростішому, хронологічному рівні. Банальний приклад - це дата повоєнної репатріації Лемів до Кракова. В багатьох місцях це 1946 рік, Станіслав Лем дійсно це суґерував, хоч при ближчому дослідженню цього питання видно, що його висловлювання були багатозначні.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

86 queries. 0.443 seconds.
86 / 0.443 / 13.13mb