Последние новости

Все новости

Главная » Новости Украины » Украина

Последнее обновление раздела:03 July 2022 в 09:33

Украина RSS

Політаналітик Володимир Фесенко: Плани економічного відновлення України від руйнувань внаслідок російської агресії…

Головна міжнародна подія для України на початку липня – міжнародна конференція в Лугано, на якій обговорюються плани відновлення України від руйнувань внаслідок російської агресії. Дуже символічно, що ця конференція відбувається в умовах, коли війна ще триває і ніхто не знає, наскільки довго вона може затягнутися. Це означає, що і українське керівництво і наші міжнародні партнери розуміють, що чекати не можна. Деякі завдання щодо відновлення України, особливо її інфраструктури, треба виконувати вже зараз, навіть під час війни. Саме тому пропозиції українського керівництва стосуються не тільки довгострокових стратегічних потреб післявоєнного відбудови української економіки, інфраструктури і соціальної сфери, але також і невідкладних завдань забезпечення роботи країни і в умовах війни, зокрема взимку (в пропозиціях Уряду України це визначено як «fast recovery», тобто «швидке відновлення»). Також закономірно, що конференція в Лугано відбувається після рішення ЄС про надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу, і самітів G-7 («Великої Сімкі») і НАТО, на яких було заявлено про довгострокову підтримку України…

Єдине, що має значення – це конституційні кордони України, а не побрехеньки рашистів…

Треба усвідомити, що ворогу досить давно вдалося нав'язати нам викривлене бачення значимості «кордонів» українських областей. Ще з 2004 року, коли політтехнологи малювали нам борди з «3 сортами українців», нам насаждалася думка, що кордони українських областей мають якесь особливе значення, і що десь на межі двох областей починається «рузькій мір». Насправді ж Україна - унітарна держава, де області - це суто адміністративні утворення. Україна розділена на області виключно заради зручності управління. Хоча кількість і перелік областей зафіксовані у Конституції, назвати їх остаточними чи незмінними теж не можна. Поділили Україну на області комуністи, керуючись власними міркуваннями про зручність. У підсумку аграрний та україномовний північ Луганщини приєднали до промислового і російськомовного півдня…

  • \

    Государство-террорист: идеология «мирового господства»…

    В самом начале войны в Украине, Запад надеялся на восстание россиян против Путина и его режима. Этого не случилось. Наоборот, в стране произошла неожиданная метаморфоза – вместо неприятия убийства украинцев, вместо взрыва по поводу трупов, приходящих с войны, российская биомасса еще больше сплотилось вокруг своего фюрера. Матери, одетые в траур, не вышли на улицы, жены не стали обвинять правителя в том, что ради своих фантазий, он убивает их мужей. Нет, ничего этого не случилось. Напротив, население с промытыми мозгами, стало требовать отмщения за своих убитых солдат-захватчиков. Получив поддержку от своего населения, фюрер кидает новое пушечное мясо на украинские фронты, не считаясь с потерями. Мы уже пытались понять, что движет российским народом, почему, благополучно обойдя барьеры из культуры и веры стороной, он превратился в кровожадную и исключительно жестокую массу. Почему россияне не остановили своего фюрера?..

  • \

    ЄС – у недалекому майбутньому можливість модернізації, відбудови, розбудови оновленої України…

    Уявіть собі ситуацію. У другій світовій після нападу на Польщу вермахт «забуксував». Руйнуються польські міста, вбито багато мирних жителів, в окупованих райнонах чиняться звірства, але опір триває. Ворог рухається повільно, несе втрати, губить наступальний потенціал. Що б це означало для світу? Шанс. Адже Аушвіц, Майданек, «остаточне вирішення», бомбардування Ковентрі, зруйновані міста і села - все це «попереду». Все це «ще не сталося», і можна зробити, щоб воно не сталося... Тоді у людства такого шансу не було, але він залишається зараз. І цей шанс людству дала Україна. Ніхто ж не думає, що агресор хотів захопити Україну «за три дні», аби просто провести парад на Хрещатику? Очевидно, це мало б стати прелюдією для «великого реваншу», і цей реванш в Європі було поховано ціною страждань та смертей Українців. Україна рятує світ, у першу чергу, - європейську частину цього світу. Тому наша оборона у цій війні – це найбільший за десятки років внесок у захист європейських цінностей і європейського майбутнього…

  • \

    Украина должна суметь реализовать свой уникальный послевоенный исторический шанс…

    Рано или поздно закончится «откровенная» война и снова начнется «голая политика». После окончания войны, для того чтобы Украина быстро двигалась вперед, а не прозябала несколько лет в полуразрушенном состоянии, необходимо сохранить легитимный союз армии и политической власти, который сложился во время войны. Это уникальное в мире единство армии, власти и народа является «украинским чудом» - вооруженным Сопротивлением российскому агрессору и Победы над противником. Поэтому после войны, на основе широкого общественного консенсуса должен сформироваться институциональный механизм «мирного сосуществования» победной украинской армии и честной президентской власти…

  • \

    Для сегодняшних высоких гостей Киева из Франции, Италии и Германии – дипломатические маневры важнее, чем наша освободительная война…

    Лидеры Франции, Италии и Германии Эммануэль Макрон, Марио Драги и Олаф Шольц прибыли в Украину. Планируется, что в четверг они встретяться с президентом Владимиром Зеленским, продемонстрируют поддержку Украине и обсудят ее заявку на вступление в ЕС. Само по себе это знаменательное событие, и для Украины, и для европейской политики. Не так часто лидеры трех самых крупных и влиятельных стран Евросоюза совершают совместный визит. И их визит в Киев не просто дань политической моде. Сразу после их посещения столицы Украины в Брюсселе начнется рассмотрение вопроса о предоставлении Украине статуса кандидата в члены ЕС. И позиция Германии, Италии и Франции в этом вопросе будет иметь большое влияние. Естественно, в центре внимания будет и самый больной вопрос – война россии против Украины, оценка перспектив ее развития и возможностей мирного урегулирования. Мы, конечно, хотели бы увидеть в Киеве трех храбрых европейских мушкетеров, готовых обнажить свои «политические шпаги» в поддержку Украины, и предоставить оружейные арсеналы своих стран для отражения российской агрессии. Но, увы, за спинами Макрона, Шольца и Драги маячат тени Ришелье, Мазарини, Талейрана и Меттерниха. Правда, трем высокопоставленным гостям Киева далеко до гениев дипломатической интриги, которые умели сражаться и за столом мирных переговоров, и на полях больших войн. Поэтому их киевскому визиту предшествовали дипломатические маневры трех европейских лидеров...

  • \

    Політаналітик Олег Постернак: Щастя України – твоє щастя…

    Війна - шанс для внутрішніх змін, для можливості зрозуміти: індивідуального щастя без майбутнього щастя України - не буде… Дуже часто читаю, що життя українців більше не буде таким, як до 24 лютого. В таких випадках я додаю від себе: головне, щоб життя взагалі продовжувалось далі. Бо багато хто з пересічних вже свідомо почав викреслювати війну із свого поля зору. Почалося традиційне розніження та повернення до буденності частини суспільства, яке кортить винести за дужки війну…

  • \

    Финансовый эксперт Вячеслав Черкашин: Шаг – вперед и два шага – назад в экономике Украине…

    Нужно признать, что дискуссия о необходимости проведения реформ в Украине и недопустимости, а также глубокой ошибочности возврата к довоенной идеологии сверхагрессивного взимания налогов, закончилась, так и не начавшись. На недавнее (от 15 мая) беспрецедентное персональное обращение к Президенту Зеленскому 10 общественных организаций и более 16 тысяч граждан о необходимости немедленной отставки одного из ее - конфискационной налоговой политики - творцов и вдохновителей - ответ дан четкий и недвусмысленный. А именно, глава государства после двенадцати дней раздумий подписал-таки законопроект 7360 (теперь Закон 2260-IX), автором которого и являлся субъект «народных требований»…

  • \

    Політаналітик Олег Постернак: Наші прорахунки і поразки роблять нас сильнішими і завзятішими…

    Міністр оборони України О. Резніков заявив, що найближчі тижні будуть надзвичайно складними. Щоправда, він не зміг сказати, скільки буде цих складних тижнів попереду. Оборону проти оскаженілого від люті агресора будемо тримати переважно власними силами. Це важлива заява міністра, яка говорить про очікування та підготовку до третього етапу гарячої українсько-російської війни. Поки ми отримаємо допомогу за ленд-лізом і організуємо навчання українських біців в опануванні новітньою технікою і обладнанням, мають пройти тижні, якщо не місяці. Це розуміє і ворог, який саме зараз буде пробувати мобілізувати всі можливі сили на досягнення наступального перелому…

  • \

    Масштабному переозброєнню України агресор намагається протиставити нагромадження зневіри українців в самих себе…

    Зараз багато розмов про те як окупанти у Маріуполі ще до захоплення міста почали міняти україномовні написи на написи мовою окупанта. Тут є один момент, про який не всі згадують. Одночасно з цим вони валять на окупованих територіях пам'ятники, що бодай якось пов'язані з українським духом. «Перейменовують» вулиці і населені пункти шляхом повернення назв часів совку. Дістають з безмежних «леніносховищ» кострубаті ідоли «вождя світової революції». Ліплять скрізь своє божевільне «побєдобєсіє» і т.п. І це, очевидно, система, і це не від «великих військових перемог», а зовсім навпаки - від розуміння неможливості якоїсь щонайменше швидкої перемоги. Фактично, ми спостерігаємо перехід ворога до позиційної стабії війни на виснаження, і це починає супроводжуватися відповідними інформаційними спецопераціями, яких з часом буде ставати все більше і більше. Коли надії на бліцкриг ще були, вони сподівалися залякати український народ нечуваним раніше терором: масованою руйнацією міст, звірствами, тортурами, геноцидом. Результат виявився протилежним - зростання ненависті до окупанта. Тепер агресор змінює тактику. Ні, від звірств, вони, звісно, не відмовляться, але інформаційно будуть робити наголос на іншому. На тому, що «спротив – марний». Вони хочуть представити ситуацію так, що імперія рухається «катком», невблаганно просуваючись вперед, винищуючи самі сліди усього українського. Після марних сподівань посіяти серед українців страх, вони хочуть сіяти зневіру, аби потім, спираючись на неї, домогтися капітуляції. План явно не бездоганний, але що їм ще залишається?..

  • \

    Навчитися нарешті жити в Україні в єдиному культурно-політичному ритмі, навчатися поважати погляди один одного…

    Цікаві меседжі пішли від тих, хто раніше не симпатизував Зеленському, але зараз в умовах війни, стиснувши зуби, закликає не критикувати ефективно діючого Президента України. Типу «най буде», але як тільки війна завершиться, - начувайся, «бубочка». І добавляють при цьому: Черчиль після війни на виборах втратив підтримку і не зміг переобратися. Бо, начебто, він асоціювався з болем і втратами під час війни і тому британці вирішили сублімувати їх у голосування. Така собі своєрідна підтримуюча мантра для тих, хто вимушений взяти сверблячий тайм-аут у критичних випадах проти ненависного їм Президента. Ненавість зараз витісняється і відтерміновується. Щоб потім «антизеленою» лавиною накрити інфопростір. Уявляю, яке лайно поллється на Зеленського після завершення війни (розмінування Чонгару, маруіпольська трагедія, мирна угода з РФ, нейтралітет України тощо). Електоральний розрахунок - завжди присутній. І в мирних умовах, і під час революцій, і під час епідемій, і під час воєн. Визнаєте ви його чи свідомо не помічаєте оцим навіюваним запевненням «не на часі», але він є, бо політику війна не долає і не висуває на другий план…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

79 queries. 1.050 seconds.
79 / 1.050 / 13.1mb