Последние новости

Все новости

Главная » Новости Украины » Украина (Page 2)

Последнее обновление раздела:29 August 2018 в 12:35

Украина RSS

Инвестбанкир Сергей Фурса: Минфину Украины надо было найти $725 млн к началу сентября, – чтобы избежать самого глупого дефолта в мире…

Минфин и занял. До получки… Хорошая новость. Правительство Украины в День Независимости осуществило частное размещение. Минфин привлек $725 млн до 28 февраля. Доходность привлечения составила порядка 9%. Это очень хорошая и важная сделка в текущих условиях. В идеальном мире, конечно, мы бы взяли долг по гораздо более низкой ставке на гораздо более длинный срок. В идеальном мире мы бы занимали как Швейцария. В идеальном мире каждый из нас родился бы в Швейцарии. Но мы родились в Украине. И на внешние рынки вышла именно Украина. А давать деньги Украине или Швейцарии - это большая разница для инвесторов. Почему понадобилось это частное размещение? Зачем правительство привлекло такой короткий долг? В рамках простой жизни - это можно сравнить с «занять до получки». Украина максимально затянула с критически важным для экономики траншем МВФ. Миссия приедет только в сентябре, а значит в лучшем случае транш мы получим в октябре. При этом, уже в сентябре правительству предстояло осуществить крупные внешние выплаты. А денег, валюты, для них не было. Ведь транш МВФ открывает нам возможность для привлечения займов, которыми традиционно гасят долги старые. Тут мы, кстати, ничем не отличаемся от Швейцарии…

Политтехнолог Олег Постернак: Накачка украинского общества дезинформацией и попытки тотального раскола избирателей – на патриотов и «непатриотов»…

24 августа нынешний Президент Украины Петр Порошенко и лидер предвыборного президентского рейтинга Юлия Тимошенко сделали стартовые входные заявки в президентскую кампанию. Первый на военном параде очертил базовую тему позиционирования с целью «застолбить» национально-патриотическую тему исключительно за своей персоной. При этом, полагая, что основной конкурент – Тимошенко – сосредоточится лишь на концепции общественного договора в форме новой Конституции. То есть, расчет президентских политконсультантов и спичрайтеров прост, как рецепт несложного кондитерского изделия: тотальный раскол (сепарация) избирателей на патриотов и «непатриотов», накачка публики дезинформацией с целью приклеить Тимошенко ярлык кандидата от «непатриотов» и усиление перспективы реванша вхождением в «информпространство Медведчука». Который, кстати, с азартом исполняет поручения Порошенко, о чем они сами говорили публично.

  • \

    Політаналітик Валерій Клочок: Чи об’єднає «політтехнологічний» Медведчук прихильників Порошенка й Тимошенко в боротьбі за європейську Україну?..

    Суспільний запит на відновлення миру в Україні, який превалює в абсолютній більшості соціологічних досліджень, взяли на озброєння політтехнологи кандидата в президенти Петра Порошенка (навіть не сумнівайтеся – він балотуватиметься). У виборчих перегонах, так само, як і на війні, усі методи виправдані. Якщо ці методи здатні забезпечити перемогу кандидата. Минулорічні соціологічні дослідження поважних інституцій вказують на однозначну тенденцію суттєвого зниження рейтингу Порошенка. Відтак, цілком логічним є бажання та кроки Банкової, спрямовані не лише на збереження нині існуючих позицій, а й відновлення їх, як у часи 2014 року. Хоча це для багатьох сьогодні видається малоймовірним, але на те вони й технологи, аби відпрацьовувати свої гонорари. Передумов для ведення успішної кампанії для чинного президента більш ніж достатньо. Окремі кроки вже були зроблені раніше: безвіз, нова армія, зупинили ворога (ціною десятків тисяч життів та втрати частини території), низка реформ (принаймні, так це вони називають), обіцянка про томос та інші. Додайте сюди ще й своїх голів державних адміністрацій, які контролюватимуть «процес» на місцях. Але увесь цей набір недостатній для гарантованої перемоги на президентських виборах 2019 року. Природньо мала б з’явитися нова політтехнологія, яка б гарантувала щонайменше потрапляння кандидата Порошенка в другий тур. Далі – справа техніки і «правильного» підрахунку голосів та формальне оголошення переможця. Але така технологія з’явилася вже і вже реалізовується на практиці.

  • \

    Економіст Богдан Данилишин – про те, що позитивного відбулося в економіці України за останні півроку?..

    Звичайно, по при всі труднощі та виклики зовнішнього та внутрішнього характеру радує те, що ми крок за кроком повертаємось до нормалізації економічного розвитку країни. Не все так як би хотілося, але все добре в один момент не настає. У І півріччі 2018 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій та головних ознак макроекономічної стабілізації, що відбувалося на тлі процесів реформування у напрямку як підвищення доходів населення, так і посилення інвестиційної складової зростання, а також в цілому сприятливих зовнішніх умов. Загалом після подолання падіння економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

  • \

    Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

    Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.

  • \

    Економіст Богдан Данилишин: Дещо про співпрацю та отримання траншу МВФ і не тільки…

    Питання про те, чи отримає Україна черговий транш кредиту МВФ посідає перші рядки у вітчизняному економічному дискурсі. Дуже часто це питання задають і мені журналісти та експерти. Воно дійсно важливе, бо продовження кредитування з боку МВФ сприятиме збереженню макроекономічної та макрофінансової стабільності в Україні, знизить ризики коливань курсу гривні, полегшать повернення зовнішніх боргів. Однак, це не вирішить структурні проблеми економіки нашої країни, для чого потрібні значні інвестиції і багато років, не зупинить її деіндустріалізацію, яка триває після анексії старопромислових районів Донбасу російськими ставлениками. Співпраця з МВФ – це вікно можливостей, наш «пропуск» в глобалізований світ. Але життя – це розвиток, а не підтримка життєдіяльності. Основний інструмент, за допомогою якого розвинені країни впливають на стан національного господарства – проведення промислової політики. Маю на увазі впровадження заходів з боку держави щодо підтримки або розвитку конкретних секторів національної економіки. Тут мене критикують ті, хто вважає, що держава має займатися тільки дерегуляцією і формуванням умов для розвитку. Це так, але ми не одні в цьому світі, і щоб вижити – треба боротись. А борються всі. Норвезький економіст Е.Райнерт в роботі «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними» пише, що економічного процвітання держави досягали саме завдяки розвитку промислового виробництва й міжнародної торгівлі. Немає місця питанню, чи потрібна Україні промислова політика. Питання треба ставити так – які заходи треба застосовувати, щоб в України промислова політика була сучасною та успішною, такою, яка б максимально сприяла розвитку національної економіки.

  • \

    Политолог Виктор Небоженко – о парадоксальных итогах политического развития исполнительной, законодательной и судебной властей Украины…

    Впервые за 25 лет, заоблачные зарплаты и премии (рекорд - до $45 млн!) наших госчиновников смело конкурируют с масштабами их взяток, а ответственность и эффективность их труда - не только гораздо ниже, чем у предыдущих поколений украинской бюрократии, но и не соответствуют поставленным задачам и ожиданиям общества. Вместо этого, они открыто «приучают» украинское общество к тому, что их личная выгода - гораздо важнее эффективности их работы. К тому же - оценка и содержание их работы покрывается тайной для общественности. Тоже самое можно сказать и о группе судейских и прокурорских чиновников. Сейчас их заоблачные зарплаты не уступают их взяткам, а качество работы правоохранительных органов стремительно падает вплоть до фактов саботажа, например, демонстративного отказа от работы 12 прокуроров. Иными словами, чиновники новых и старых правоохранительных органов приучают страну к новой нелегальной норме поведения (микродоговор). Они работают только тогда, когда есть вероятность личной выгоды и отсутствие опасностей. Заметьте, ни один из тех 12-ти, кто саботировал заседания суда, не отказался от своей зарплаты за отказ выполнить свои служебные обязанности как прокурор. А Генпрокуратура имитирует вялое недовольство, как судом, так и прокурорами за избежавшего наказания опасного преступника…

  • \

    Политолог Артем Филипенко: О противоречивости политика – второму президенту Украины Леониду Кучме исполнилось 80 лет…

    На период его правления пришелся не только большой период моей жизни. Из десяти лет Кучмы где-то около шести я работал на разных должностях в Одесской облгосадминистрации, и около трех лет в качестве внештатного советника председателя облгосадминистрации. Понятно, что видел я не всю картину, но того, что видел, достаточно, чтобы и бочку меда налить и вдоволь дегтя туда намешать. Тем, кто не построил даже собачью будку – можете не читать, этот текст не для вас. При всем том, что Кучму его противники называли диктаторами, он гораздо чаще склонялся к компромиссам. Многие из этих компромиссов позволили избежать конфликта в данной конкретной ситуации, но имели последствия в будущем. Леонид Кучма провозгласил курс на европейскую интеграцию, однако продолжал иногда делать реверансы в сторону только создававшегося Таможенного Союза. Именно он издал в 1998 году Указ о Дне памяти жертв голодоморов и заявил об искусственном характере голода 1932-1933 годов, но он же и возродил «по просьбам трудящихся» празднование Дня защитника Отечества 23 февраля. Вообще, все его правление - это переплетение советской и новой эпох. И это проявлялось во всем. В экономике, когда одной рукой внедрялся рынок, а другой - сохранялся советский подход к управлению экономикой с помощью распоряжений и декретов. Государственная бюрократия и властная вертикаль работала почти, как часы, но при этом многие региональные проблемы попусту игнорировались. Появился средний класс, пусть еще немногочисленный, но ключевые позиции в экономике перешли в руки олигархов…

  • \

    Решивший идти в президенты Александр Гаврутенко: Украинское общество готово и намерено менять старую политическую элиту…

    Провел первую встречу с небольшой аудиторией в качестве будущего президента. Именно так звучал анонс этой встречи. И именно на встречу с будущим президентом Александром Гаврутенко люди пришли, не зная и не разу не слышав до этого моего имени. Конечно же, президентами не становятся, если кто-то один раз в узком кругу тебя так назвал. Для этого нужно, чтобы в ходе официальных выборов за тебя проголосовало более 50% избирателей. Точно так же никто себя не может называть кандидатом в президенты до момента регистрации как такового в ЦИК. Но сам факт, что людей не смутило ни это амбициозное определение, ни то, что они обо мне впервые слышат, говорит об одном… Вернее, говорит о многом – что общество готово и намерено менять старую политическую элиту.

  • \

    Законотворчість. Депутат парламенту України Віктор Пинзеник: Плюс офшоризація всієї країни…

    Останнього тижня пленарної роботи парламент України хотів ощасливити нас кількома новими офшорами. За праведними трудами не встигли. Один із офшорів – у проекті закону про кооперацію, яка може бути хорошим інструментом підтримки нашого аграрного сектора. Та паралельно кооперативи вирішили перетворити в офшори.

  • \

    Політаналітик Констянтин Бондаренко: Стежу за суперечками про те, куди подівся Петро Порошенко…

    І його зникнення дуже нагадує аналогічне зникнення Володимира Путіна у лютому 2015 року (пам‘ятаєте, скільки було чуток про хворобу і навіть смерть російського президента?). Насправді подібні зникнення передують серйозним структурним змінам в системі управління. Той же Путін, повернувшись, провів серйозні заміни в силових структурах і в Адміністрації Президента. Порошенко - як би комусь це не видавалося смішним - готується не просто до участі у президентських виборах, а до перемоги на них. За сценарієм «Єльцин-1996». І для цього готується до переведення своєї команди з адміністративного у штабний режим. Уривки інформації, яка надходить, показують: за час, що минув з моменту «зникнення» Порошенка, призначено керівника штабу (Віталій Ковальчук) і керівника кампанії (Ігор Гринів). Посилено (а не послаблено, як здавалося на перший погляд) позиції Ростислава Павленка (орієнтований на Ковальчука), який тепер має змогу і ресурсні можливості, щоби створити потужну аналітичну структуру.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

101 queries. 0.942 seconds.
101 / 0.942 / 15.66mb