Последние новости

Все новости

Главная » В мире

Последнее обновление раздела:10 September 2021 в 14:21

В мире RSS

Чому США не нададуть Україні статусу союзника?..

Коротка відповідь - ми не є союзником США. Точніше, США нас як союзника не розглядають. Навіть потенційного, бо не потрібен США такий союзник. Що ми можемо дати США? Стримування Росії? А навіщо її стримувати? Як справедливо відзначав ще Обама, Росія - регіональний лідер. І це те місце, з якого вона ніколи і нізащо не вилізе. Немає у них для цього ні потенціалу, ні ресурсів. Тому безпосередньо США Росія загрози ніколи являти не буде. Ви скажете про «втручання у вибори президента США» 2016 року. Так, можна згадати про це, але давайте відверто. Це втручання було роздуте до таких масштабів виключно тому, що воно активно використовувалося американськими демократами у своїй політичній агітації. Для України це було вигідно, бо американський істеблішмент згадав, що «Росія – ворог», і це відкрило для нашої держави додаткові можливості. Але не думаю, що хтось реально має ілюзії. Росія - не ворог США. Так, це проблемний регіональний лідер, але найголовніше - регіональний лідер тієї частини Землі, яка є дуже віддаленою географічно від США…

Первые наработки образованного Молдовой, Грузией и Украиной альянса «Ассоциативное трио» – для синхронизации евроинтеграции…

Несмотря на ожидаемую в сентябре тревогу на украинско-белорусской границы из-за совместных учений России и Беларуси «Запад-2021», последовательное укрепление отношений со странами Прибалтики и Польши, требует положительной динамики на юго-западном векторе внешней политики Украины. Речь идет о Молдове и Румынии. Тем более, что политические обстоятельства в этих странах способствуют внешнеполитической активности. Молдова, Грузия и Украина образовали альянс «Ассоциативное трио» для синхронизации евроинтеграции. Также Зеленский совершил недавно визит в Молдову. С президентом Румынии Йоханнисом Зеленский встречался еще в 2019 на полях Генассамблеи ООН…

  • \

    На переговорах Зеленського і Байдена не згадувались «Мінські угоди»…

    Ще раз повернусь до теми Спільної заяви щодо стратегічного партнерства України і США. Знайомі дипломати (і наші, і зарубіжні) і деякі уважні журналісти звернули увагу, що в цій Заяві взагалі не згадуються Мінські угоди. У цьому зв’язку нагадую, що багато хто очікував тиску з боку США (на прохання Кремля) на Україну щодо необхідності ретельного виконання мінських угод. Відповідні публікації з’являлись і в Росії, і у нас (і не тільки в проросійських виданнях). Але ці прогнози не тільки не підтвердились, а проявилась прямо протилежна ситуація, коли тему Мінських угод просто проігнорували. Що це означає? Суто формально, що для України і США Мінські угоди не є пріоритетом для двостороннього партнерства. Це не означає відмову від Мінських угод…

  • \

    Про стратегічні основи оборонного партнерства України і США…

    Про угоду між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Сполучених Штатів щодо стратегічних основ оборонного партнерства. Це рамкова угода, що визначає основні напрями стратегічного партнерства двох країн в сфері оборони. Хтось каже, що цього недостатньо, мовляв нам потрібні конкретні обіцянки і гарантії, статус особливого партнера США поза межами НАТО. Але будемо реалістами. Ніхто за нас воювати не буде, тим більше з Росією. От Афганістан мав статус «особливого партнера». І що?.. Статус «особливого партнера» – це привабливий і знаковий символ. Але сам по собі він не є абсолютної гарантією безпеки за допомоги США. Врешті решт все залежить від здатності країни самої захищати себе. В чому значення саме рамкової угоди щодо стратегічних основ оборонного партнерства України та США?..

  • \

    Взгляд из Швейцарии: Талибы – новые медные бароны, литиевые короли и нефтяные шейхи?..

    «Неужели после захвата власти в Афганистане в руках талибов теперь находятся сокровища на 1000 млрд долларов? Около десяти лет назад американские власти оценили стоимость неосвоенных полезных ископаемых азиатской страны именно в эту сумму. В дальнейших исследованиях и вовсе был сделан вывод о том, что речь идет о сумме до 3 000 млрд долларов…», - пишет швейцарское издание Neue Zürcher Zeitung. «…Хотя оценки зависят от колебаний цен на сырье, а масштабы месторождений известны лишь приблизительно, огромные запасы полезных ископаемых этой страны уже давно будоражат воображение политиков всего мира, сырьевых компаний, экономистов и полевых командиров…», - отмечает журналист швейцарского издания Neue Zürcher Zeitung Геральд Хосп.

  • \

    Политаналитик Лилия Шевцова: В Афганистане мы увидели беспомощность Европы, если она остается без прикрытия США…

    США завершили свой уход из Афганистана, который уже прозвали американским «Дюнкерком». Двадцатилетняя война закончена. Америке еще придется мучительно приходить в себя после шока, боли, отчаяния и дезориентации хаотичной эвакуации из Кабула. Мир застыл, ожидая куда теперь повернет единственная сверхдержава. Как бы кому не хотелось, Америка продолжает определять мировой вектор, а остальные игроки вынуждены приспосабливаться к ней, негодуя либо огрызаясь. Между тем, Америка оказалась перед грандиозными вызовами. Во-первых, нужно справиться с поражением, парализующим государство, которое привыкло демонстрировать непобедимость. Во-вторых, нужно возвратить утраченное доверие союзников и тех, кто пытается найти укрытие под американским «зонтиком». В-третьих, необходимо решить, как воспроизводить себя: через изоляцию от мира или через вовлечение в мировые дела. Америка перенапряглась и ей необходимо заняться собой. Но дело в том, что сохранение внутренней уверенности великой нации возможно только через ее мощное присутствие на мировой сцене…

  • \

    Коллективный Запад разочаровывает Украину, пребывая в растерянности, прогибаясь под натиском новых вызовов…

    Украинский президент Зеленский готовится к рабочей поездке в США, а психологическая атмосфера накануне этого знакового визита оставляет желать лучшего. Переговоры его с президентом США Байденом будут омрачены достройкой «Северного потока-2», эвакуацией американцев из Афганистана и злорадством антизападных комментаторов. Коллективный Запад разочаровывает Украину, пребывает в растерянности и прогибается под натиском новых вызовов. Хотя зачастую эти новые вызовы побуждают вспомнить хорошо забытое старое, пройденное в XX веке. Заметим, что чувство погружения в прошлое не покидает нас уже восьмой год. Аннексия Крыма и война на Донбассе выглядели своеобразной машиной времени, вернувшей мир в эпоху холодной войны…

  • \

    Политолог Олеся Яхно: Когда есть риск настоящей «русской весны» в самой России…

    Лавров, типа, поиронизировал, что «Украина приватизировала День Крещения Киевской Руси». Это - в ответ на инициативу Зеленского учредить 28 июля праздник Украинской государственности. Видимо, российской власти обидно, что зря установили 25-метровый памятник великому киевскому князю, крестителю Киевской Руси Владимиру в Москве на Боровицкой площади в 2016 году. Москве так хочется застолбить за собой нишу главного, даже в истории Киевской Руси, и наоборот - всегда подчёркивать «окраинность» Украины. Ещё я помню, как в 2017 году Макрон после встречи с Порошенко упомянул о роли Анны Киевской (Анны Ярославны) в установлении «давних отношений» между Украиной и Францией. Макрон тогда именно так и сказал «Анны Киевской»…

  • \

    Політаналітик Володимир Фесенко: «Кримська платформа» успішно стартувала! В добру путь!..

    Безумовно, в руслі 30-річчя Незалежності України - головною подією сьогоднішнього дня є перший (і установчий) саміт Кримської платформи. Попри шалений спротив Кремля він відбувся. І за політичним значенням (з точки зору наших національних інтересів), а також за масштабом і за рівнем представництва (46 країн та міжнародних організацій, всі країни «Великої сімки», всі країни ЄС і НАТО) це найважливіший міжнародний захід, який проходив в Україні за всі 30 років незалежності нашої країни. Це великий успіх української дипломатії і Президента Зеленського. Треба розуміти, що це довгостроковий проект. Журналісти часто задають питання: в чому сенс цієї платформи? Головний сенс – в довготривалій дипломатичній боротьбі проти російської окупації Криму, і за підтвердження його українського статусу. Будемо реалістами. Зараз у нас не має політичних (та інших) інструментів, які б дозволили нам швидко і без великих ризиків для країни повернути Крим. Міжнародний та історичний досвід свідчить, що проти окупації своїх територій іноді доводиться боротись десятиріччями. Сьогодні на саміті Кримської платформи про це нагадали керівники Балтійських країн. Росія хотіла б, щоб всі якомога скоріше забули про факт російської окупації Криму і де-факто змирилися з цим. Завдання Кримської платформи – постійно нагадувати міжнародній спільноті про цю проблему, і координувати наші зусилля і активність наших міжнародних партнерів в боротьбі проти російської окупації Криму (зокрема і через санкційний режим проти Росії), в реагуванні на політичні та правові наслідки російської окупації Криму, зокрема на порушення прав і свобод українців і кримських татар на окупованих територіях, на перетворення Криму у військову базу, на чисельні порушення міжнародного права у зв’язку з російською окупацією Криму…

  • \

    Взгляд из России: Испытание поражением – афганская драма США отнюдь не неожиданность…

    Великие нации не раз проходили через унижение военным поражением - США в Корее - во Вьетнаме, Франция - в Алжире, СССР - в Афганистане. Каждый раз поражение становилось шоком, который сотрясал основы государств, потерпевших провал. Не забудем, что афганская эпопея СССР ускорила падение советского государства. История повторяется. Как и во времена Вьетнама, Америка давно хотела уйти из Афганистана, но «с честью» (как надеялся президент Никсон) и без унизительной капитуляции. Вышло по-другому. Америка искала договорённостей с талибами, как некогда с Вьетконгом. Но противнику нужен был не компромисс, а победа и пощечина американцам. В Афганистане США не удалось совместить военную победу с демократизацией – как не удалось и во Вьетнаме. Афганская драма продемонстрировала то, что в свое время Киссинджер при осмыслении «Вьетнамского синдрома» назвал «перенапряжением» Америки. Кроме того, «американские моральные убеждения вступили в противоречие с ее возможностями», - говорил Киссинджер. Трагические события в Кабуле, последовавшие за уходом западной коалиции, подтвердили аксиому: нет элегантного способа завершить проигранную войну…

  • \

    Политаналитик Лилия Шевцова: Апокалипсис сегодня – Россия в новой реальности выглядит, как антиквариат…

    Лето 2021 г - стало адовым. От Калифорнии до Сибири - все горит и тонет. Миллионы людей - обречены подхватить смертоносный вирус и неясно, кто выживет (в мире заразилось более 200 миллионов человек, более 4 миллионов умерли от ковида). Потепление на 1.2 градуса по Цельсию привело к природным катаклизмам, справиться с которыми человечеству не под силу. Состояние беспомощности охватило все нации и все правительства, вне зависимости от их политической окраски. Ковид и климатические взрывы обострили еще одну проблему: неравенство внутри всех государств - как демократий, так и автократий. Речь идет не только о монетарном неравенстве, но и о неравном доступе к образованию, здравоохранению и инновациям; о гендерном и расовом неравенстве. Мы все еще толкуем о привычных вещах - ядерном сдерживании, конфликтах, глобализации, борьбе за гегемонию, Байдене и Путине. Все это мелочь на фоне экзистенциальной катастрофы и угроз стабильности даже для развитых государств. Если климатический кризис нарастает постепенно и есть надежда научиться жить с пандемией, то неравенство становится горючей смесью…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

100 queries. 1.810 seconds.
100 / 1.810 / 13.46mb