А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Аналитика

Создана: 04 April 2018 в 18:17

Економічне майбутнє України: поради Римського клубу та фідбек вітчизняного бізнесу…

Змінити «професію», економічну спеціалізацію, через нову економічну політику – такий рецепт успіху Україні запропонувала Українська асоціація Римського клубу, міжнародні економісти та українські підприємці за результатами конференції наукової молоді «Економічне майбутнє України». Захід, організований Українською асоціацією Римського клубу спільно з Київським міжнародним економічним форумом, проходив у кінотеатрі «Київ», за підтримки ПАТ АКБ «Аркада» і групи компаній «Ukravit», та об’єднав понад 350 студентів-економістів і викладачів з провідних університетів. Економіка майбутнього має прагнути стійкості та примноження суспільного блага, а не особистої вигоди – наголосили у Римському клубі. «Ініціюйте широке обговорення щодо цілей суспільства. Прямуйте вище ВВП – доповніть його вимір реальними показниками добробуту. Переосмисліть науку та навчання – допоможіть людям зрозуміти взаємозв’язок речей. Зважайте на природній капітал у всіх економічних рішеннях. Скасуйте небезпечні для навколишнього середовища дотації та забезпечте стабільні умови для інвестицій у відновлювану енергетику. Серйозно сприймайте зміни клімату. Прямуйте до циркулярної економіки», – поділився порадами для України співпрезидент Римського клубу, співавтор ювілейного звіту для РК Come On! Андерс Війкман.

Фото: Конференція наукової молоді «Економічне майбутнє України».

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

«Справжня проблема – чи є додана вартість і яка вона – ось, що ключове в контексті розвитку української економіки. Справжні можливості залежать від того, чи піднімуться у майбутньому ваші стандарти життя”, – професор Гаррі Джейкобс, член Римського клубу, головний виконавчий директор і голова ради Світового консорціуму університетів (World University Consortium), головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва й науки (World Academy of Art & Science).

В авторитетній міжнародній організації переконані – неокласична економіка доречна вдалині від природніх обмежень. У реальних же умовах адекватність її припущень викликає сумніви. Тож, розвивається альтернативна парадигма – екологічна економіка. “Від ковбойської економіки слід перейти до економіки космічного корабля. Ковбой в прерії може не дбати про обмеженість ресурсу та переробку власних відходів. Це модель, коли всі ті ресурси, які споживаються, і можливість викидати відходи – не обмежені. Зовсім інша ситуація, коли космонавти перебувають на кораблі. Їм потрібен повний замкнений цикл усього. Все самим вирощувати, переробляти всі відходи, які на цьому кораблі – для того, щоб використовувати їх надалі. Фактично дві такі крайні моделі. У цьому розумінні ми вже наблизилися до економіки космічного корабля, яким є Земля. Тож повинні замислюватися про всі фізичні обмеження, які маємо на планеті”, – пояснив Асоційований член Римського клубу, віце-президент Української асоціації Римського клубу, народний депутат України (РПЛ) Віктор Вовк.

Натомість, Україна продовжує безжально виснажувати свої природні ресурси в обмін на бідність. “2/3 європейського експорту – продукція промисловості, 2/3 українського експорту – необроблена сировина або продукція з мінімальним ступенем обробки. 5-7 разів відставання за рівнем ВВП від ЄС та США – це не випадковість, не дефіцит кредитів МВФ і не відсутність якихось додаткових антикорупційних органів. Нас просто використовують як сировинну колонію, з якої забирають дешеву сировину, талановитих людей та ще й гроші. Динаміка ВВП України на 95% залежить від світових цін на сировин – а це “залізна завіса” від економічного зростання. Україні треба змінювати професію і перетворюватися з сировинного експортера на сучасного виробника”, –констатував Президент Української асоціації Римського клубу, народний депутат України (РПЛ) Віктор Галасюк.

“Україна зовсім не готова до майбутнього – це свіжий звіт з Давосу. Вона не входить до числа 25 країн, які по ступені розвитку виробництва готові до 4-ї промислової революції, тому ми поки взагалі не “в грі”. Нас чекає масштабна міграція”, – додав координатор дискусійного клубу «КОЛО», ініціатор проекту «Хартія Майбутнього» Олексій Жмеренецький, презентувавши криву розвитку технологій та набір професій майбутнього, на які молодь має звернути особливу увагу.

На помилковий вектор економічної політики нашої держави вказують і провідні міжнародні експерти. “Вам треба визнати, що план “А” для України був – гарно поводитися і підписувати все, що каже ЄС. Ця стратегія зазнала краху. Тепер вам потрібна стратегія “Б”, але, перш ніж запропонувати її світу – маєте знайти консенсус всередині країни. Завдяки вашому стратегічному плануванню – матиме можливість переконати ЄС та США, що ваше збідніння не в їх інтересах. Мало хто читав Угоду з ЄС, але ви ж її підписали, то ж маєте це зробити. Вона була несправедливою”, – наголосив проф. Ерік Райнерт (Норвегія) Засновник фонду «Інший канон», голова Наглядової ради Центру розвитку ринкової економіки «CMD-Ukraine».

“Вкрай важливим є ініціювання та нарешті реалізація політики щодо перегляду й модернізації нашого тарифного захисту із чітким розумінням промислової моделі нашої економіки. Ми стоїмо на межі втрати науково-технічного потенціалу. Для запобігання цьому потрібне визначення на найвищому законодавчому рівні пріоритетів промислової та експортної політики, серед яких мають бути і авіакосмічна галузь, і машинобудування, і військово-промислова, і фармацевтична. Найголовніше – забезпечення якісної підготовки кадрів”, – відзначив провідний експерт мозкового центру «CMD-Ukraine», д.е.н. Ігор Гужва.

“Майбутнє за наукою – без неї ми не зможемо перетворити Україну на несировинну державу. Ресурси мають властивість закінчуватись, тому треба навчитись перетворювати те, що ми вирощуємо на землі на все, що потрібно людині”, – підкреслив власник групи компаній «Укравіт» Віталій Ільченко.

Експерти також наголосили на необхідності створення в Україні власних установ розвитку. “Без них неможливо: реалізувати пріоритети по зміні моделі економіки; провести реіндустріалізацію і модернізацію українських підприємств; забезпечити конкурентоздатність на світовому ринку для українських виробників товарів і послуг; забезпечити доступ до фінансових ресурсів малого і середнього бізнесу; виробляти і експортувати високотехнологічну інноваційну продукцію з тривалим циклом виробництва; модернізувати інфраструктуру; реалізувати широкомасштабні програми міжнародної допомоги типу “плану Маршалла”. Іноземні установи розвитку є, але вони діють в інтересах тих, від кого мають мандат працювати. І вони не завжди співпадають з інтересами країни, в якій вони працюють, адже спочатку висуваються умови, а потім – виділяються кошти. Якщо немає власної політики розвитку – немає й попиту на власні установи розвитку”, – пояснив Голова Ради Української асоціації Римського клубу, перший заступник Міністра економіки (2005-2007 рр., 2008-2011 рр., 2012-2014 рр.), заслужений економіст України Анатолій Максюта, нагадавши, що Уряд досі так і не спромігся створити експортно-кредитне агентство.

Коли Міністерству приносять черговий продукт – ті кажуть: “I can not”. Якщо ж ми скажемо собі “we can” – зможемо підвищити ВВП у 4 рази протягом 20-ти років. Втім, з від’їздом мільйонів мігрантів досягти цієї цифри буде дуже непросто”, –прокоментував директор «Агентства розвитку Дніпра» Володимир Панченко.

“Вільна рука ринку” не працює в infant economies, а економіка України саме така. Це як дитину випустити на дорогу і сказати “йди та конкуруй – сам перебігай вулицю”. У нас також було викривлено через ЗМІ поняття дерегуляції. Насправді ж, це не знищення бюрократії – це різні речі. Для infant economy як раз потрібна регуляторна політика – в тому числі, і щодо визначення спеціалізації країни. Не можна перейти від сировинної до інноваційної економіки, не відродив промисловість”, – додала Жанна Крючкова, засновник та керуючий партнер «Jansen Capital Management», заступник Голови Ради директорів будівельної компанії «Стікон».

“Парламентарі заборонили вивозити з України металобрухт – дякуючи цьому Україна отримала більше заліза, люди – більше грошей, а підприємства заплатили більше податків. Не було б цього закону – вивозили б металобрухт, процвітав би чорний бізнес – там, де люди зривають люки та ріжуть дроти і Україна не отримала би ні робочих місць, ні податків, ні грошей в бюджет», – нагадав головний директор-президент телеканалу ICTV Олександр Богуцький.

“Замінити шильд “зроблено у Китаї” на будь-якій продукції у європейських супермаркетах на “зроблено в Україні” насправді не складно. Втім, треба знати, як продавати. Як зробити виробництво? Їдьте на заводи, фотографуйте, дивіться та повторіть те ж саме”, – запевниваудиторію Олександр Громико, Президент Української асоціації виробників електротехніки, засновник компанії «Saturn».

Учасники конференції погодились – не зважаючи на те, що сьогодні Україна на дуже низькій «економічній орбіті» – ситуацію можна змінити. Так вже робило багато країн, де відбувалося так зване «економічне диво». Досягти якісного економічного зростання і підвищити рівень життя абсолютної більшості населення і при цьому не виснажити обмежені природні ресурси, не зруйнувати навколишнє середовище - завдання дуже амбітне, але абсолютно реальне. В дусі «Come On!».

Ми віримо, що Україні вдасться це зробити.

Джерело.

Автор: «Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

42 queries. 0.200 seconds.
42 / 0.200 / 16.23mb