А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Новости Украины » Донецк

Создана: 26 June 2015 в 17:17

Голова Донецької ОГА Павло Жебрівський: Місяць української влади – і тут все стане на місце…

Павло Жебрівський очолив Донецьку область буквально два тижні тому, замінивши на цій посаді генерала армії Олександра Кіхтенка. Останнього в свій час називали «зручним» для президента. Та він, як виявилось, часто мав точку зору, відмінну від тієї, яку вважали правильною в столиці. Тепер «стовідсотковою людиною Порошенка» називають Павла ЖЕБРІВСЬКОГО...

Фото: Павло Жебрівський.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

З президентом Павло Іванович дійсно має давні хороші стосунки. А останні віхи біографії Жебрівського, власне, доводять, що Петро Олексійович довіряє йому. «Битву» по 63 округу на Житомирщині на останніх позачергових парламентських виборах Павло Іванович програв. Проте після демобілізації (в серпні 2014 року пішов добровольцем на фронт) він спочатку 5 місяців очолював управління Генеральної прокуратури з розслідування корупційних злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, а потім - був відправлений губернатором в охоплений війною регіон. Тепер перед Жебрівським постав ряд «незручних» проблем, вирішення яких від Києва вимагали ще його попередники - Кіхтенко і Тарута.

З останнього візиту «Главкома» в Краматорськ в місцевому виконкомі, де зараз розташована обласна адміністрація, фактично нічого не змінилось. Хіба що з приїздом Жебрівського тут частіше стала звучати українська мова.

Приймальня губернатора та керівника військово-цивільної адміністрації нагадує мурашник. Пробитись до Жебрівського намагаються і його заступники, і комбати. Стоять як чекаючи своєї черги за розкладом, який розписаний похвилинно до дев’ятої вечора, так і з надією «протиснутись» між нарадами, «поки начальство на місці».

Павло Іванович приймає в кабінеті без офіціозу: вдягнений в світлі літні штани та смугасту футболку. Він ще «свіжий», наденергійний, хоча робочий день далеко виходить за рамки «визначеного законом». Багато сміється та запевняє: як тільки українська влада займе довоєнні території, місцевих сепаратистів тут не залишиться.

«Я розумію, що з Печерських пагорбів видно все»…

- Павле Івановичу, чутки про звільнення вашого попередника з губернаторської посади Олександра Кіхтенка почали ходити давно. Розкажіть, коли і як було прийняте рішення, що ви його заміните?

- В четвер (11 червня, -Ред.) було призначення. А в середу на одинадцяту ранку мене запросив до себе президент. О першій годині дня я потрапив до нього в кабінет i взнав, що я в четвер їду на Донецьку область. Ну а наступного дня вже було представлення тут.

- Вас називають «людиною Порошенка». Ви в свою чергу вже зазначали, що ніколи і нічиєю людиною не були, але з президентом знайомі давно. Чому він обрав саме вас як керівника такого непростого регіону? Ви ж для області, власне, як і Кіхтенко, чужий.

- Мені важко сказати, з чим пов'язаний вибір президента. Мабуть, так склалося, бо в мене є досвід управління областю (в 2005 році Жебрівський очолював Житомирську облдержадміністрацію, -Ред.), є достатній досвід роботи в бюджетному комітеті. Крім того, в мене був досвід війни на Донбасі (в серпні минулого року відбув добровольцем в зону АТО, - Ред.), 4,5 місяці, наш батальйон стояв під Дебальцевим, на фронті.

Ну, i є досвід в управлінні з розслідування корупційних злочинів, скоєних особами, які займають особливо відповідальне становище (відповідне управління ГПУ очолив після демобілізації в січні цього року, -Ред.).

- І ви одразу погодилися? Сумнівів не було?

- А які сумніви? Коли війна, коли відбуваються такі події, як під Іловайськом і так далі, сидіти біля комп’ютеру і дивитися на це все мужику, який при пам’яті і здоров’ї, дуже важко. Через це я пішов добровольцем. Так і тут. Є проблема – є біда. Хтось має робити все потрібне для її вирішення. Чому не я?

- Ви не думаєте, що ви увійдете в історію як останній губернатор Донецької області? З огляду на можливі зміни в Конституцію, ваша посада восени може бути ліквідована.

- Нічого страшного в тому немає. Згідно цієї адміністративно-територіальної реформи, все одно буде чи префект, чи воєвода. Господарські функції приберуть, фінансові приберуть, але повноважень достатньо буде. Буде координування роботи силових структур i, якщо грубо казати, тим загальним наглядом, який забрали в прокуратури, буде наділений префект або воєвода. I через ці повноваження він зможе зупиняти акти місцевих громад, наприклад, якщо вони протирічать Конституції. Тобто все одно будуть достатньо серйозні повноваження – префект або воєвода буде задавати темпоритм області.

- А якщо поглянути з іншого ракурсу на це питання. Почали лунати ідеї, що контрольовані території Донецької та Луганської областей треба «розподілити» між іншими сусідніми регіонами…

- Це говорить той, хто не їздить в Донецьку область. Я розумію, що з Печерських пагорбів видно все. Видно, як видавати перепустки, видно, як тут облаштовувати життя. Але для того, щоб робити якісь рухи i заяви, потрібно просто приїхати сюди, подивитися. Донецькі люди особливо нічим не відрізняються від багатьох людей, ну, як мінімум, Центральної України.

Єдине, що їх додатково «испортил квартирный вопрос». Патерналістські настрої зараз зашкалюють - це правда. Навіть паростки громадянського суспільства тут достатньо умовні. З патріотичними силами ніхто не співпрацював з центру. Їх весь час намагалися в маргінес зіштовхнути. Їм не давали можливості зреалізуватись, показати свою роботу.

Звичайно, легше розділити, відмовитися, як хтось пропонує. Є людина - є проблема, немає людини - немає проблеми. Йосип Віссаріонович Джугашвілі (Сталін, - Ред.) в дії. Але тут потрібна важка кропітка еволюційна робота. I я думаю, люди повірять, зрозуміють, вони будуть не менш активними, ніж на Заході чи в Центрі України.

Сюди має прийти українська влада. За всі роки незалежної України справді української влади тут не було. З людьми ніхто не працював. От показова ситуація. Був на одному з підприємств. Там, в принципі, адекватний директор, все нормально. Але він каже: «Якби не наше підприємство, цього містечка б не було». Я кажу: «Стоп, товариш. Як тільки у людини з’явилась сіра речовина в голові, почалися суперечки: «Що первинне? Яйце чи курка?». От якщо взяти твоє підприємство, то все добре: воно дає податки і т.д. Але як людей не буде, космонавти будуть працювати?».

Людей на Донбасі привчили, що є хазяїн, він дає роботу, він годує, він забезпечує можливість жити і так далі. Людям до сих пір не розказали, що цей хазяїн не менше залежить від них, ніж вони від нього. Тут все-таки більше отого «совка», про який ми говоримо, патерналізму. Не тому що люди погані, не тому що вони не розвинуті. Тому що з ними ніхто не працював. Якщо серйозно сюди українська влада прийде і попрацює з людьми, Донецький регіон не менш українським і просунутим буде, ніж інші.

- Як має прийти українська влада? От поставили губернатором вас. Цього достатньо?

- Я – це частково. Має прийти ще команда, мають прийти ще заступники. Думаю, що буде ще замінена частина голів райдержадміністрацій. Нам потрібно сьогодні добряче попрацювати, щоб не було реваншу а ля Партії регіонів на місцевих виборів.

Я зараз надсилаю месседжі крупному бізнесу: шановні друзі, хвіст собакою крутити не буде. Не вийде так: ставити свою владу, щоб вона обслуговувала бізнес. Це буде мінімізовано. Сьогодні влада має якраз створювати баланс між працедавцем і людиною, збалансовувати «хотєлкі» бізнесу і пересічних громадян. І якщо буде перекіс в один бік, буде розрив.

Задача моєї команди - усунути принцип, коли місцева влада обслуговує бізнес. Щоб не було такого в голові того директора підприємства, про яке я сказав: що я тут головний, не люди. І ти головний, і люди головні, ви – партнери.

- Щодо команди. Відомо, що слідом за Кіхтенком ОДА залишив його перший заступник Олександр Клименко. Інші теж мають піти?

- Вони всі написали вже рапорти про складання повноважень. Вони зобов’язані це робити. На сьогоднішній день кожному заступнику запропоновано підготувати концепцію розвитку свого напрямку. І від неї, від того, чи може людина її реалізувати, буде залежати, чи залишиться ця людина на своїй посаді, чи ні. Для мене неважлива прописка, для мене важливо, наскільки людина є ефективною, чи готова вона реалізовувати завдання, які поставив я.

- Тобто команду, скоріше, будете набирати не з місцевих? Своїм першим заступником ви вже призначили Євгена Вілінського, який працював з вами ще у Житомирській ОДА начальником управління економіки та був вашим заступником в антикорупційному управлінні Генпрокуратури. Наскільки для вас важливим є принцип: «свій-чужий»?

- Головне для мене – ефективність. Безумовно, тут краще мати місцеву людину, яка чітко розуміється на всьому. Але, насправді, в Донецькій області дуже важко знайти людину, рівновіддалену від головних фінансово-промислових груп. І якщо взяти якусь людину, то виходить, що вона залежна. А коли так, балансу не буде.

- Окрім Вілінського, кого ще покличете?

- Ви однією з перших дізнаєтесь (сміється). Це будуть нормальні, порядні люди, сильні духом, характером. Прізвища називати зараз не буду.

- Ви вже окреслили першочергове завдання – це «баланс». Але ж, певно, коли вас призначав Порошенко, у нього було щось ще?

- Поставлене стратегічне завдання – відновлення кордонів Донецької області в довоєнних реаліях.

- Будемо реалістами? Це якесь космічне завдання.

- Ні, не космічне. Це стратегічна ціль. Є сфери відповідальності. Військові відповідають за свою частину проведення операції. Моїм завданням, завданням моєї команди є зробити так, щоб люди повірили, що, насправді, влада може бути іншою. Якщо нам вдасться завоювати довіру місцевого населення, і наша армія, і центральний уряд будуть мати підтримку, повірте, буде менше смертей, і відновлення кордонів пришвидшиться.

Задача єдина: зробити так, щоб тут на контрольованій території була правова держава, щоб тут було «біле» (бо там все «чорне»), щоб не було такого «сіренького». В нас поки таке «сіреньке» все. Але, зазначу, я ні в якому разі не звинувачую в цьому своїх попередників. Вони робили те, що могли робити, я їх не збираюся критикувати.

«Є проблеми. Та не з вини попереднього керівництва»…

- До речі, Кіхтенко передавав вам справи? Чи підтримуєте ви з ним зараз контакт?

- Ми знайомі давно, але не були близькими товаришами. Я приїхав сюди з президентом, ми привіталися на фортифікаційних спорудах, трьома словами перекинулись. Посиділи разом в президії. Потім я полетів назад до Києва, а Олександр Тимофійович тут залишився. Ми в проміжках дещо обговорювали по ситуації в області. Домовилися, що я буду в п’ятницю на нараді у президента, приїду сюди в понеділок. Я приїхав, ми години дві проговорили вже тут. Кіхтенко давав характеристику деяким особам…

- Особам в ОДА?

- По РДА, в основному. Також розказав про ситуацію. І все. Я почав свою роботу робити, Кіхтенко поїхав. З ним підтримує контакти один із заступників.

- Кіхтенко офіційно був звільнений у зв’язку із переведенням на іншу посаду. Ви знаєте, на яку? Які плани у президента щодо генерала армії?

- Порошенко з цього приводу мені нічого не повідомляв. Єдине, при представленні президент не критикував Кіхтенка. Він подякував йому за роботу, представив мене і все.

- Щодо фортифікаційних споруд. Оцініть, як просувається їх зведення? Чи дійсно Кіхтенко та брат екс-губернатора Донецької області, нардепа Сергія Тарути Олександр, як сказав Порошенко на своїй останній прес-конференції, завалили всі строки?

- З 25 по 30 червня ми маємо здати другу лінію фортифікаційних споруд. В мене поки що немає інформації, як справи в інших областях. Сказати, що хтось вже здав, я не можу. Донецька область на сьогоднішній день не в кращому, але й не в гіршому стані у цьому питанні.

- Розкажіть, в якому стані Кіхтенко передав вам область? Як можете оцінити нинішню економічну ситуацію в регіоні?

- Є проблеми. Та то проблеми не з вини попереднього керівництва, як я вже казав. Наприклад, в Красногорівку ми приїхали: газу немає, електроенергії немає, завод стоїть. В прифронтовій зоні є проблеми з підприємствами. Крупні підприємства, як правило, працюють. Звичайно, ми маємо менше податків, менше валового продукту. Але важко порівнювати мир і війну. Сказати, що повністю все знищено, не можу.

Є великі проблеми з інфраструктурою. Вчора розмовляв з керівником облавтодору, він сказав: «Таке враження, що вони знали, що та територія якийсь час буде неконтрольована українською владою. Ми якраз торік закінчили реконструкцію доріг з тої сторони. А тут збиралися тільки приступати». Інфраструктура у важкому стані. Але будемо працювати.

- З інвестиціями зараз проблеми є у всієї країни. На Донбасі – взагалі «атас»?

- Неправда. Ми на третьому місці в Україні. Це станом на 1 червня цього року. Я не виключаю, що ці інвестиції йдуть з офшорних компаній, і є ймовірність, що люди, які інвестують сюди з-за кордону, мають українське громадянство.

- Ми говорили про патерналізм. У вас є розуміння, скільки реально сьогодні на Донбасі громадян мають проукраїнські погляди? От, для прикладу, один з лідерів бойовиків Олександр Ходаковський заявив, що людей, які симпатизують ідеї єдиної України, на окупованій територіїзалишилось не більше 14%.

- Я, взагалі, термін «проукраїнський» в Україні не вживаю. Проукраїнською може бути людина в Росії, в Польщі. В Україні вона може бути або українцем, або антиукраїнцем.

Мені важко сказати, яка там ситуація. Але дідусь Геббельс в своїй труні вже пропелером став від заздрості до Путіна, його пропаганди і промивання мізків. Багато людей звідти, які мають українську душу, українські погляди, коли приїжджають туди, просто вимикають телевізор. Постійне промивання мізків робить страшенні речі навіть з освіченими людьми.

Та це наносне. Ну, проводяться там сьогодні якісь заміри, про які каже цей Ходаковський. Ну, можливо, так воно і є. Але я переконаний, якби сьогодні Росія вивела свої війська, за два тижні українська влада повернулася б на всю територію Донбасу. І протягом максимум місяця українцями себе усвідомили б мінімум 80% тих людей, які сьогодні проживають на тимчасово окупованій території. Просто від Росії щосекунди йде засмічення мізків...

У мене є друг з Луганська. Він приїхав з дружиною і дітьми в Київ. Але от поїхав до мами в Луганськ і зламав там ногу. Ні ліків, нічого на місці немає. Ось так він два місяці там побув і каже: якби я з тобою не спілкувався і не мав українську душу, мабуть, я став би сепаратистом. Настільки ефективна гібридна війна, ота пропагандистська злобна машина. Але тільки єдиний момент не усвідомлює російський агресор. Оце промивання мізків не є незворотнім. Місяць української влади – і все стане на місця.

- До речі, з боку лідерів «ДНР» були спроби вийти з вами на контакт?

- Ні, таких посилів не було. У нас є проблеми. І, в принципі, ми хочемо через спільний Координаційний центр попрацювати для того, щоб там припинили вогонь. 3 червня, коли була атака в Мар’їнці, обстріли повалили лінію електропередач, і ми до сих пір намагаємося відновити електропостачання в Красногорівку і Мар’їнку.

Частково вдалося це зробити. Обстріли ведуться. Буквально тиждень тому ремонтна бригада намагалася туди пройти, і їх снайпери як зайців ганяли. Не вбивали, а просто поряд стріляли, лякали. Розважалися...

І от через спільний Координаційний центр ми намагаємося домовитися про «зелений коридор».

- Але представників «ДНР» в тому центрі немає?

- Там представлені українська сторона, російська, ОБСЄ. Представників «ДНР» там немає.

- Взагалі, як вважаєте, з ними потрібно вести діалог?

- Не думаю, що з маріонетками можна вести розмови. Їх потрібно вести з їхніми господарями.

- Тобто, на вашу думку, вони повністю контрольовані Путіним?

- Думаю, стратегічно – точно. Але не без того, щоб потихеньку щось собі вичворити, не ставлячи до відома господаря.

- До речі, щодо господаря. Ви вірите в три сценарії вторгнення в Україну, які оприлюднила приватна американська розвідувально-аналітична компанія Stratfor? І як, на вашу думку, далі будуть розвиватися події тут?

- Сказати, наскільки один з цих сценаріїв, є ймовірним, важко. Але вони ймовірні. Це один з варіантів. Такі напрямки, думаю, в хворобливих головах в російської воєнної хунти прораховуються. Важко сказати, що в голові у новоявленого Наполеона, яку позицію він займе. Навряд чи хтось може це прорахувати. Сьогодні багато залежить від ефективності санкцій наших європейських партнерів.

«47% до бюджету області надходить з підприємств, які працюють там»…

- У вас є дані, скільки людей реально проживає зараз на окупованих територіях?

Дуже важко сказати. В Донецькій області населення до війни було 4 мільйони 320 тисяч. За нашими оцінками, на нинішній території, що контролюється українською владою, знаходиться десь 2 мільйони 430 тисяч населення. Це тих, що зареєструвалися, і ні.

Скільки виїхало в інші країни, в ту ж Росію, - важко сказати. За моїми попередніми оцінками, десь півтора мільйони чи 1 мільйон 700 тисяч живе на тимчасово окупованій території Донецької області.

- Кіхтенко, перебуваючи на посаді губернатора, озвучував думки, що були не до вподоби владі в Києві. Поки, наприклад, голова Луганської ОДА Геннадій Москаль закривав кордони та зупиняв фури з пивом, Кіхтенко виступав проти пропускної системи взагалі. Ваша думка яка?

- Ми інакше поступили. Ми підготували свої пропозиції, своє бачення пропускного режиму, направили їх до Антитерористичного центру. Зараз більш розширено напрацьовуємо, регламентуємо цей порядок, і хочемо свою концепцію запропонувати, в тому числі, Радбезу. Вважаю, з цього приводу до нас дослухаються.

- Розкажіть про ці напрацювання? В якому вигляді на Донбасі має діяти пропускна система?

- Я не хотів би зараз це обговорювати. Я з командою напрацював механізм, провів обговорення із СБУ, прикордонниками, військовими, фіскалами. Тобто це не просто якийсь мій «прожект». Це опрацьована концепція. Та я не хочу анонсувати якісь речі, не хочу займатись позерством. Коли стоїть вибір «шашечки чи їхати», я кажу: і шашечки, і їхати.

- Щодо блокади на Донбасі у вас теж є концепція?

- Мені хотілося б, щоб політики, які не приїздили в Донецьку область, не бачили, не відчували всього цього, спочатку приїхали сюди, подивилися, а потім би робили заяви. Економічна блокада або регламентація руху товарів і послуг – це є елемент стратегії. Стратегії, як ми з самого початку говорили, відновлення довоєнного кордону України. І або економічна блокада, або регламентування руху товарів і послуг має бути одним з елементів досягнення цієї стратегічної цілі.

Давайте змоделюємо ситуацію. Терористи системно порушують Мінські домовленості. Останнім часом, дійсно, в рази збільшилися обстріли. Особливо за минулий тиждень – десь в два з чимось рази збільшилися обстріли і мирних мешканців, і українських вояків.

Тобто вони ідуть на ескалацію, на загострення. Якщо на якомусь етапі, ми чітко бачимо, що Мінські угоди вичерпують себе, тоді може, як елемент, бути жорстка економічна блокада із забороною руху товарів, послуг, грошей, людей. Але як короткий терміновий захід.

- Короткий – це скільки?

- Не більше місяця. І далі – військова операція.

- Тобто, як ви вже говорили, повернути Донбас силою?

- Так. Але щоб не ми перші. Вони мають почати першими. От Мар’їнка – то була локальна наступальна операція. Якщо вони переходять до більш широких наступальних дій, з нашого боку включається блокада і починається військова операція. Сьогодні фактично ідуть позиційні бої. Тобто обстріли, працюють ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи, - Ред.) і так далі.

- Яка ситуація сьогодні?

- Спереду, як казав цей шизофреник з наполеонівськими планами, - трактористи і шахтарі. А позаду стоять групи російських військ, на віддалені десь 5-10 кілометрів - батальйони, тактичні групи росіян зі зброєю, з ББМами (бойова броньована машина, -Ред.) і так далі. Сказати, що сьогодні дуже хочуть «шахтарі та трактористи» воювати, я не можу.

Але я не казав, що потрібно саме силовим методом повертати Донбас. Я говорив про те, що ми маємо намагатися виконувати в повному обсязі Мінські домовленості. Але якщо сепаратисти разом зі своїми господарями почнуть широкомасштабний наступ, то в нас достатньо сил і засобів для відновлення української влади на всій території України. Але ми цього будемо намагатися максимально уникнути, тому що це достатньо багато жертв.

- Економічна блокада, яка є сьогодні, який має ефект?

- Дивіться, якщо говорити про економічну блокаду, то треба розуміти, що 47% до бюджету області надходить з підприємств, які фактично працюють там (на окупованій території, -Ред.), а зареєстровані тут. 47% доходів бюджету. Також, коли ми говоримо про економічну блокаду, треба усвідомлювати, що там, на підприємствах, працюють люди. Якщо шахта закрилась, роботи немає, вони ідуть у так зване «ополчення». Якщо є робота, є зарплата – вони працюють.

- Блокада сьогодні двостороння?

- Так. Ми, в першу чергу, звідти не пропускаємо.

- А як прокоментуєте інформацію про те, що вугілля з шахти нардепа Юхима Звягільського іде в Авдіївку на коксохім?

- На сьогоднішній день, і про це говорив міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин, ми закуповуємо вугілля з шахт, які перереєстровані тут, в Україні. Це іде не з дозволу облдержадміністрації, це іде за узгодженням. Така ситуація є.

Перевезення вугілля іде залізничним транспортом. Антитерористичним центром дозволено тільки залізничним транспортом. Автотранспортом заборонено і звідти, і туди.

- Скільки шахт на неконтрольованій території працюють, і кому вони належать?

- Я такої інформації не маю. Є частина шахт, які належать державі, вони перереєстровані тут, функціонують і платять податки сюди. Тому і кажу, що економічна блокада може бути короткотерміновою, для вирішення стратегічної задачі з відновлення територіальної цілісності України.

- Окрім вугілля з непідконтрольної території в Україну щось завозилось? Метал, добрива, продукція машинобудування?

- Мені невідомо. Наскільки я знаю, деякі компанії зверталися до облдержадміністрації ще до мене, але їм було відмовлено в перетині кордону, тому що це поза компетенцією облдержадміністрації. І через це таких питань зараз немає.

На сьогоднішній день заборонений рух вантажних перевезень автотранспортом. Більш того, на сьогоднішній день заборонено навіть автобусне сполучення через лінію розмежувань.

- Під облдержадміністрацію не приходять натовпи незадоволених людей?

- До нас ні. Але, справді, сьогодні це велика проблема. Наприклад, о 8-й годині ранку була 2-х кілометрова черга на блокпосту в Волновасі, а о 15-й годині – 24 кілометри вже.

- Зі сторони видається, що з цього виграли лише таксисти, які тепер беруть за проїзд від Костянтинівки до Донецька 1500 гривень. Як ви збираєтеся боротися з випадками корупції – це не секрет ні для кого – на українських блокпостах?

- Я не хочу розкривати всі наші пропозиції, як я вже раніше казав, але якраз нами піднято питання регламентування, регулювання всіх цих речей. Спрощення системи для законослухняних українських громадян є одним із нагальних питань. Я пробую запропонувати варіант порядку Антитерористичному центру, який приймає з цього приводу рішення.

«Сказати, що є якийсь хазяїн області, неможна»…

- Під час розмови ви зазначили, що люди на Донбасі звикли до того, що є «хазяїн». Раніше, в довоєнні часи, ним було прийнято вважати Рината Ахметова. Чи є у області «хазяїн» сьогодні?

- Хазяїном тут все-таки для людей був власник підприємств. Але, так, Ахметов – один із «стовпів». На сьогоднішній день сказати, що є якийсь хазяїн області, неможна. Хоча, якщо ми сьогодні, в тому числі, і я, не виконаємо своїх задач з наведення порядку, не почнемо інфраструктурних проектів, щоб люди зрозуміли, що Україна – це їхня Батьківщина, і по-донецькому полюбили свою Україну, деяка загроза реваншу існує.

- Хто з власників підприємств сьогодні допомагає регіону? З кимось ви спілкуєтесь?

- З Ринатом Ахметовим, коли ми ще обидва були депутатами, за весь час, починаючи з 2002 року, зустрічався рази три-чотири, не більше. Тут є його представники сьогодні – керівництво ДТЕК, «Метінвесту». Фактично вони вирішують всі питання. Але поки що вони ні з якими питаннями до мене ще не звертались.

Юхим Звягільський як народний депутат від Донецької області звернувся з проханням про зустріч. З яких питань – ще не знаю. Як записала моя помічниця, «для зустрічі обговорення співпраці заради вирішення інтересів громадян на виборчому окрузі».

- Тобто зустріч запланована?

- Не зустрічатися з народними депутатами не правильно. Безумовно буду зустрічатися, незалежно від фракційної приналежності. Якщо люди стоять на патріотичних засадах, якщо люди будуть говорити про допомогу донецькому краю, співпраця можлива. Якщо люди будуть лобіювати якість власні інтереси, тоді така зустріч безперспективна.

- З Сергієм Тарутою не спілкувались?

- Під час губернаторства – ні. До того зустрічались, поки я ще не знав про призначення. Але з політичних питаннь.

- Чи слідкуєте за тим, що зараз відбувається із Маріупольським морпортом? Чи є черга зацікавлених в його приватизації?

- Продавати його буде Фонд держмайна. Воно не є власністю обласної влади. Тому ніхто не буде стояти в черзі до мого кабінету, вони будуть стояти в черзі до інших кабінетів.

- Що зараз із «Азовмашем», який пов’язують із Юрієм Іванющенком? Його намагалися перевести на воєнні рейки. Але, здається, не надто вдало. До того ж, як відомо, розпочата процедура банкрутства підприємства.

- Є проблема по «Азовмашу». «Азовмаш» дуже погано працює.

- Він фактично не працює…

- Так, можна так сказати. Є проблема, бо поки незрозуміло, де власники. Когось немає, хтось виїхав в Європу. Поки що зустрічі з керівництвом не було, але планується зустріч, обговорення з менеджментом заводу, які плани у них, які є проблеми і чим ми можемо допомогти. У мене будуть зустрічі і по малому, і по середньому бізнесу в прифронтовій зоні. Готується зустріч із крупним бізнесом, щоб, взагалі, усвідомити: хто, як, чому і навіщо.

- У вас є інформація, що в Горлівці відбувається із заводом «Стірол» Дмитра Фірташа?

- Це неконтрольована територія – тому ні.

- Наступне питання більше стосується періоду вашої роботи в Генпрокуратурі. Розкажіть, проти Фірташа сьогодні в Україні є якісь справи.

- В проваджені мого управління таких справ не було

- З іменем Фірташа сьогодні також пов’язують колишнього голову СБУ Валентина Наливайченка. Ви ж з Наливайченком знайомі давно. Щось знаєте з цього приводу?

- Я, скоріше, по справам управління більше спілкувався з керівником контррозвідки, ніж з Наливайченком, як головою СБУ.

- Але, певно, ви з ним спілкувалися в часи перебування в «Нашій Україні».

- Та тоді Наливайченко такий собі мав стосунок до «Нашої України». Він же був керівником Служби безпеки. А в 2009 році я вже вийшов з політичної партії «Наша Україна». І в подальших розборах їхніх участі не брав. У нас була зустріч, на який прозвучала сакраментальна фраза Віктора Ющенка про те, що він декого на смітнику політичному підібрав. І я тоді вийшов з політичної партії «Наша Україна».

Щодо Наливайченка і зв’язків з Фірташем – мені нічого невідомо. Я не відслідковував політичну стезю Наливайченка. У справах з нинішнім керівником СБУ я жодного разу не зустрічався. Співпрацював з керівником контррозвідки – Юрієм Артюховим.

«Два заступники одного з діючих міністрів були нашими «клієнтами»…

- В управлінні Генпрокуратури (ГПУ) ви пропрацювали 5 місяців. Розкажіть, якими справами займалися?

- Була справа по заяві Гордієнка (колишній голова Держфінінспекції Микола Гордієнко звинуватив Кабінет міністрів в фінансових порушеннях на 7,6 мільярда гривень. Із викладеної інформації виходило, що основні збитки держава понесла в часи попередників прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, але і до його уряду у ревізорів знайшлися претензії, - Ред.). Була справа по так званому банку-банкроту – Дельтабанку. Була справа по «Укрспирту».

Були справи по суддям, по хабарам фактично всі – зокрема, по судді апеляційного суду Чернівецької області, господарського суду Києва, господарського суду Київської області.

Були справи по поставках вугілля на наші ТЕЦ, стояло питання про завищення тарифів на електроенергію. Ми співпрацювали з керівником НКРЕКУ, який намагався зменшити ціну тарифу на електроенергію. Ми займалися питанням завищення цін в попередній період – в 2013 році.

Справа по нардепу Мельничуку у нашому провадженні була, наше управління знімало з нього депутатську недоторканність (ще 12 травня Генпрокурор Віктор Шокін вніс до Верховної Ради представлення про зняття недоторканності і притягнення нардепа, колишнього комбата «Айдару» Сергія Мельничука до відповідальності у зв’язку із підозрою в скоєнні злочинів, передбачених рядом статей ККУ. В червні Верховна Рада зняла з нього недоторканність, - Ред.).

Також у нас була справа щодо одного діючого і одного колишнього заступника одного з нинішніх міністрів.

- Кого саме?

- Оскільки їм підозра не оголошена, то я їхні прізвища називати не буду. Але два заступники – один екс, один діючий – одного з діючих міністрів були нашими «клієнтами».

- Давайте повернемось до звинувачень Гордієнка. Що вам вдалося встановити?

- Перевірка ще продовжується. По тих фактах, які оголосив Гордієнко, є кримінальні справи – і по заводу «Антонов» (Гордієнко заявляв, що в ході перевірки ДФІУ було виявлено 391 мільйон гривень збитків, - Ред.), і по ДПЗКУ, і так далі. На сьогоднішній день в провадженні є 12 справ. Але нами досліджувалися питання причетності до корупційних дій керівників Кабінету міністрів.

- І…?

- На час, коли я пішов, розслідування ще не було закінчено. Поки я був в прокуратурі, доказів прямої причетності знайдено не було.

- Давайте пройдемося по результатах інших справ, що перебували у вашому провадженні. Судді звільнені?

- Заступнику голови суду Чернівецької області при мені була оголошена підозра. Судді Господарського суду Києва була оголошена підозра. І по судді Господарського суду Київської області при мені було клопотання про дозвіл на оголошенні підозри. Воно, в принципі, мало було надатися, тому що доказів було достатньо – і для оголошення підозри, і для направлення справи в суд.

- Щодо справи по вугіллю?

- Було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань п’ять справ. В тому числі, по ухиленню від оподаткуванню, завищенню тарифів. Якраз підходили до підозри. Це проти різних компаній, де різні власники. Але власники не фігурували, фігурував менеджмент.

По «Укрспирту», по розкраданню, пану Довбиусу (керував відділом контролю обороту спирту в 2010 році, після усунення з посади директора Михайла Лабутіна повернувся, -Ред.) була оголошена підозра. Він був заарештований. Коли я йшов, в якості альтернативи йому була обрана застава у розмірі 24 мільйони гривень.

- Гучна афера минулої влади – «вишки Бойко» - це не ваша компетенція?

- Ми, в основному, займалися справами нині діючої влади.

- Скандал із африканським вугіллям?

- Ця справа не в нашому провадженні була. У мене всього було 9 слідчих. І приблизне навантаження на одного слідчого було 4-5 справ.

- Не слідкували за тим, що відбувається зі справою проти Олександра Єфремова? Судові засідання розпочалися так показово. А тепер вже складається враження, що його не посадять. Кажуть, він домовився із Порошенком…

- Його справа теж не в нашому управлінні була. Але я не думаю, що Порошенко був готовий зустрічатися з Єфремовим і розмовляти на цю тему. Потреби немає. На сьогоднішній день Єфремов не впливає на територію Луганської області, яка контрольована українською владою.

- А на неконтрольовану?

- Суттєво зменшився і його вплив на неконтрольовану територію.

- Є інформація, що на неконтрольованій території на Луганщині людей за гуманітарні пайки змушують вступати в організацію «Мир Луганщине», яку очолює колишній прес-секретар Єфремова, відомий регіонал Родіон Мірошник.

- Можливо. Я знаю, що Мірошник є нехорошою людиною, і, в принципі, дуже багато робив шкоди. Це я про заборону і вимкнення українських каналів, вимкнення українських сайтів вже в час війни. Він був тоді, здається, головою ОДТРК Луганської області і, власне, їв український хліб, а потім став антиукраїнцем.

- Ще в березні в прямому ефірі прямо на засідання Кабміну показово був затриманий керівник Держслужби з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський. Дуже скоро він вийшов під заставу, а тепер, взагалі, має намір поновитися на посаді. Для чого була потрібна ця вистава?

- Думаю, що планували налякати інших. Питання стояло не так по Бочковському… В принципі, якщо не доведуть його винуватості, то він не тільки може на посаді поновитися, а ще й «моральний» позов подавати. Але справою займалося Головне слідче управління МВС. Генеральна прокуратура вела тільки процесуальне керівництво даного розслідування.

- Інформпростір майже півроку «розривала» інформація, про те, що крісло міністра екології юристу Ігорю Шевченко придбав мільйонер Олександр Онищенко, який виклав за це 10 мільйонів доларів лідеру однієї з партій, що входить до коаліції. Розумію, що ви зараз займаєте вже іншу посаду. Але можете пояснити, як такі розмови сприймає прокуратура? Чи бере їх до уваги, чи реагує на них?

- Якщо кожну чутку, плітку перевіряти, то не вистачить людей. Зараз скорочено на 25% людей в Генеральній прокуратурі. То треба буде тоді ще раз в десять збільшувати.

У тих, хто такі чутки розповсюджує, є можливість звернутися із заявою про злочин. І тоді це буде внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Людину, яка заявить про цей злочин, викличуть, і вона має навести хоч якісь факти з цього приводу.

За матеріалами: «Главком».

Автор: Розмову Вела Катерина ПЕШКО, оглядач «Главкому».
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

50 queries. 0.222 seconds.
50 / 0.222 / 12.14mb