А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Новости Украины » Киев

Создана: 14 March 2018 в 18:23

Експерти-аналітики Інституту масової інформації – про нинішній стан свободи слова в Україні: як слово наше відізвалось?..

У січні та лютому 2018 року експерти Інституту масової інформації (ІМІ) зафіксували загалом по Україні 46 випадків порушень свободи слова, які сталися в 18 регіонах країни. За аналогічний період 2017 року було зафіксовано менше таких випадків порушень (36). Основними порушеннями за ці два місяці стали – перешкоджання професійній діяльності журналіста (23 випадки), обмеження доступу до публічної інформації (5) та юридичний тиск (4). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”. Різке зростання в категорії “перешкоджання” експерти ІМІ зафіксували саме у лютому (18 випадків), для порівняння, у січні таких випадків було 5. Загалом, у лютому активніше порушували права журналістів (33 випадки) у порівнянні з січнем (13 випадків). Регіоном-лідером з порушень з початку 2018 року став Київ з областю (18 випадків). В інших регіонах зафіксовано по три випадки (Волинь, Миколаївщина та Львівщина), а також по два (Рівненщина, Вінниччина, Херсонщина, Запоріжжя та Хмельниччина). В основному порушували право журналістів на професію приватні особи, правоохоронці, місцева влада і депутати.

Фото: Без слів.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

Барометр свободи слова…

Вперше в цьому році, у лютому, ІМІ зафіксував 4 випадки юридичного тиску на ЗМІ та журналістів з боку правоохоронців, представників військкомату та Нацбанку.

Так, випадок перешкоджання, який обурив журналістську спільноту, стався 7 лютого у Верховній Раді. Народний депутат з депутатської групи “Воля народу”, колишній член Партії регіонів Олександр Пономарьов вихопив з рук і забрав мобільний телефон у парламентського кореспондента інтернет-видання “Цензор.НЕТ” Івана Марусенка, в той час як журналіст знімав на камеру телефона коментар нардепа.

У Києві 21 лютого в Оболонському районному суді правоохоронці просили журналісток продемонструвати відсутність написів на тілі, шукаючи написи Femen. Правоохоронці проводили такий додатковий огляд жінок-відвідувачок суду, оскільки в цей день у суді мав відбутися допит Президента України Петра Порошенка у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича.

Лютий також позначився відверто нахабним нападом на офіс ЗМІ. Так, у Рівному невідомий чоловік зайшов до офісу редакції інформаційно-аналітичного порталу “Четверта влада” і підпалив пляшки з запальною сумішшю, після чого втік. Унаслідок пожежі згоріла одна кімната. Ніхто не постраждав, хоча в офісі були люди.

У Запоріжжі 15 лютого представник охорони державного підприємства “Кремнійполімер” зламав камеру знімальній групі 24 каналу, намагаючись її відібрати. Журналісти перед цим відзняли коментар з одним із керівників заводу.

У місті Броди (Львівська область) 18 лютого настоятель Московського патріархату разом зі своїми парафіянами перешкоджали та агресивно кидалися на знімальну групу телеканалу “НТА” програми “Правда. Розслідування”. Інцидент стався на території храму Московського патріархату. Журналістка та керівниця проекту Катерина Широкопояс та оператор Віталій Кулеха готували матеріал про діяльність Московського патріархату на Львівщині та законність використання земельної ділянки для потреб парафії МП у Бродах.

Чернівецькі журналісти знову, як і минулого року, звинуватили керівництво обласної поліції у закритості. Журналісти заявили про закритість прес-служби Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та покладають відповідальність за таку ситуацію на начальника облуправління Сергія Пілігріма.

Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ у рубриці “Барометр свободи слова”.

Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за наступними категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск та кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Моніторинг ІМІ - рівень джинси в інтернет-ЗМІ почав зростати…

У першому кварталі 2018 року рівень джинси в інтернет-ЗМІ зріс на 31%, порівняно з останнім кварталом 2017 року. Натомість, рівень джинси в друкованих ЗМІ лишився приблизно на тому самому рівні.

Такими є результати дослідження ІМІ на предмет дотримання журналістських стандартів та наявності матеріалів з ознаками замовлення у десяти популярних інтернет-виданнях («Українська правда», «Ліга», УНІАН, Укрінформ, «Корреспондент», 112 канал, ТСН.ua, «Страна.ua», «Обозреватель» і «Цензор.нет») та п’яти друкованих виданнях («Вести», «Сегодня», «КП в Украине», «Факти», «Газета по-Українськи»), що проводиться за підтримки Інтерньюз Нетворк.

Серед досліджуваних ЗМІ, джинси не було виявлено у чотирьох виданнях - “Українська правда”, “Ліга”, “Страна”, а також в газеті “Вести”.

Виданням, яке розмістило найбільше джинси у 1му кварталі 2018 року, став УНІАН. До того ж, цікаво, що УНІАН лідирує серед інших досліджуваних ЗМІ із дуже значним відривом (приблизно 70% всіх матеріалів з знаками замовності в Інтернет-ЗМІ були зафіксовані саме на цьому сайті).

Серед замовників джинси, основними «покупцями» стали Житомирська ОДА і її губернатор, УПЦ МП та Тернопільська ОДА. Також, серед замовників джинси було помічено Віталія Кличка, Віктора Медведчука, Анатолія Гриценка, Вадима Рабіновича, Романа Насірова, Бориса Філатова, та інших.

Співвідношення політичної та комерційної джинси у 1 кварталі 2018 року було наступним: 91% політичних матеріалів з ознаками замовлення та 9% комерційних.

У звязку з наближенням парламенських і президентських виборів, експерти ІМІ прогнозують зростання кількості замовних матеріалів політичного характеру. “Традиційно, кожного разу, коли в Україні стартує підготовка до виборів, ми спостерігаємо збільшення замовних матеріалів мінімум втричі. Переконана, що ці вибори не будуть виключенням. Безумовно, засилля таких матеріалів впливає на усвідомлений вибір громадян, оскільки спотворює уявлення суспільства про політиків та політичну ситуацію в країні в цілому”, - зазначила експертка ІМІ Олена Голуб.

Моніторинг проводили експерти Інституту масової інформації за підтримки програми У-Медіа Інтерньюз Нетворк у період з 22 по 28 січня 2018 року у десяти всеукраїнських інтернет-виданнях та в шести газетах. З методологією моніторингу можна ознайомитись на сайті ІМІ.

Повний текст аналізу можна почитати на сайті ІМІ.

Жінки - героїні матеріалів ЗМІ…

Кількість згадок про жінок в українських інтернет-ЗМІ зросла майже вдвічі за останні 4 роки, з 13% у 2014 році до 29% у 2018 році.

Такими є результати дослідження гендерного балансу в 10-ти онлайн-ЗМІ, яке було проведено експертами ІМІ у лютому 2018 року. В середньому, в 29% проаналізованих новинах жінки були героїнями матеріалів, і в 24% новинах виступали експертками.У той же час, за даними експертів ІМІ, такий ріст був ситуативним і пов’язаним з великою кількістю згадок про зимові Олімпійські ігри – кожна четверта новина в онлайн-ЗМІ, де йшла мова про жінок, була саме про Олімпіаду.

Крім того, жінок як героїнь матеріалів найчастіше згадували в кримінальній хроніці. Зокрема, такими були новини про самогубство студентки НМУ імені О.О. Богомольця Мукаддас Насирлаєвої та загибель медсестри Сабіни Галицької у зоні АТО.

В окремій частині матеріалів, які аналізувалися, була зафіксована об’єктивація жіночого тіла, звертання уваги на вік героїні матеріалу тощо.

За результатами дослідження, найбільше жінок-героїнь було зафіксовано в новинах на сайті ТСН.ua (49%), “Обозреватель” (37%) та Укрінформ (З5%). Найменше жінок-героїнь було зафіксовано в новинах на сайті “Лігa.net” (17%). Найчастіше думку жінок-експерток наводили в новинах ТСН.ua (34%), Укрінформ (28%) та УНІАН (26%). Найменше жінки-експертки фігурували в новинах 112.ua (16%).

Серед жінок, які найчастіше згадувалися як героїні в новинах, були виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, тенісистка Еліна Світоліна, ректорка НМУ імені О.О. Богомольця Катерина Амосова, дружина українського президента, голова Українського культурного Фонду Марина Порошенко та лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко.

Найчастіше жінками-експертками виступали знову ж таки виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, дружина українського президента, голова Українського культурного Фонду Марина Порошенко, лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко, а також міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич, перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, заступниця міністра фінансів України Оксана Маркарова, депутатка Ірина Геращенко, депутатка Ірина Луценко тощо.

“Помітно збільшилась кількість жінок-експерток в медіа, завдяки тому, що вони почали частіше обіймати керівні посади”, – говорить медіа-експертка ІМІ Яна Машкова. “Жінки почали більше коментувати теми, які раніше вважалися “чоловічими”. Щодо жінок-героїнь, залишається та сама тенденція – жінки переважно з’являються в новинах як жертви кримінальної хроніки. Окрім того, моніторинг припав на зимові Олімпійські ігри, тому було чимало спортивних новин, де героїнями виступали жінки. Також ЗМІ активно пишалися перемогою української тенісистки Еліни Світоліни”.

Опитування ІМІ: погрози та інтернет-тролінг є основними загрозами у роботі жінок-журналісток в Україні

Погрози та інтернет-тролінг є основними загрозами, з якими стикаються у своїй роботі жінки-журналістки в Україні.

Такими є дані анонімного анкетування, проведеного ІМІ серед журналісток в усіх регіонах України.*

За результатами анкетування, 60% журналісток, які працюють в Україні, стикалися з погрозами, нападами, чи іншим фізичним насиллям у зв'язку зі своєю професійною діяльністю. З них, тільки 29% журналісток зверталися за захистом до правоохоронних органів.

Респондентки вказали, що найчастіше стикалися із погрозами (46% опитаних), ніж із нападами, допитами та іншими видами фізичного насильства.

Тролінг і атаки ботів в Інтернеті стали другою за чисельністю категорією, про яку вказували опитані журналістки (34% опитаних згадали про цей вид загроз). Серед інших загроз в Інтернеті, 12% журналісток вказали злам акаунтів, 9,4% журналісток отримували погрозливі листи, і на 4,3% здійснювалися фішингові атаки.

Журналісток також просили вказати, де саме вони стикалися із нападами, погрозами та іншими видами перешкоджань. Виявилося, що більшість опитаних стикалася із загрозами при висвітленні конфліктних тем (41%), на акціях протесту (28%), 6,4% зазнавали утисків під час інтерв’ю з людьми при владі. Крім того, експерти ІМІ звертають увагу на той факт, що 6,4% респонденток вказали, що постраждали у редакції власного медіа.

Анкетування показало, що кожна 5 журналістка з опитаних стикалася із різного роду сексуальними домаганнями під час виконання професійних журналістських обов'язків.

Опитані журналістки вказали, що потребують додаткових тренінгів з безпеки саме для жінок (43%), навчань з оцінки і планування ризиків (36%), а також покращення охорони офісів редакцій (10%).

Дослідження проводилося методом анонімного анкетного опитування. Всього було отримано 110 відповідей від журналісток, з них 88% - представниці з усіх регіонів України та 12% - з міста Києва.

Автор: Експерти-аналітики Інституту масової інформації ГО (Київ, Україна).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

45 queries. 0.282 seconds.
45 / 0.282 / 16.3mb