А тем временем...

Facebook

Главная » Новости Украины » Киев

Создана: 18 April 2019 в 11:31

Інтерв’ю Ігоря Коломойського: Перемоги Зеленського хочеться не лише мені, але й 80 відсоткам населення України…

Олігарх Ігор Коломойський погодився зустрітись в Ізраїлі з журналістом програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») Михайлом Ткачем і відповів на запитання про вплив на Володимира Зеленського, про те, чи переїде його оточення у високі владні кабінети, і розповів, за яких умов повернеться в Україну. Питання: «Скажіть, будь ласка, як ви опинилися в Ізраїлі та чи правда, що ви перебуваєте тут тому, що Ізраїль не видає своїх громадян?».

Фото: Ігор Коломойський.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

Ігор Коломойський: – Я опинився в Ізраїлі тому, що сюди приїхав. У вересні місяці. Через сімейні обставини. А перебуваю я тут в очікуванні того, що мені скажуть мої адвокати у зв’язку з останніми даними, які з’явилися в пресі.

– Це розслідування в США, я правильно розумію? ФБР?

– Так. У зв’язку з нібито розслідуванням в США, тому що немає жодних коментарів. Нічого незрозуміло. Тому адвокати порекомендували побути поки тут, поки з’ясуються деталі.

– Тому що Ізраїль не видає своїх громадян?

– Ні, ну вони порадили мені побути тут.

(Американське інтернет-видання The Daily Beast опублікувало матеріал «Український олігарх-мільярдер Ігор Коломойський перебуває під слідством ФБР». У якому йдеться, що він потрапив під слідство за звинуваченнями у фінансових злочинах.

Слідчі розглядають потенційні фінансові злочини, включно з відмиванням грошей, про що виданню повідомили три окремі людини, ознайомлені з темою. Водночас адвокат олігарха Майкл Салліван у коментарі виданню заявив, що Коломойський не обвинувачений у жодному злочині і категорично заперечує твердження, що він відмивав кошти у США, - Ред.).

– Якщо переможе Зеленський, ви повернетесь до України?

– Ну, звісно! Ну, я так збирався і раніше повернутись, але зараз там різні випадки. Щоб не було передвиборчих якихось… У мене були плани повернутись до України між першим та другим турами, іще до першого туру. Але у зв’язку з тим, що така гостра політична боротьба і щоб не створювати сум’яття, переполоху, тому я вирішив тут спокійно відсидітись і не нервувати нікого в Україні.

Ви ж бачите. Я не буду нікого критикувати сильно, але наскільки неадекватна поведінка нинішньої влади. Особливо керівника, верховного головнокомандувача. Через це простіше буде дочекатись закінчення вже, розв’язки.

– Як правильно охарактеризувати зв’язок між вами та Зеленським?

– Я був шапково знайомий із Зеленським приблизно з 2009-2010 року. Це було шапкове знайомство: «доброго дня – до побачення». А більш тісно ми познайомились з ним у другій половині, наприкінці 2011 року – на початку 2012-го.

Ми проводили тоді з ним досить складні і довгі перемовини: у нього закінчувався контракт з «Інтером», і ми були зацікавлені, щоб він перейшов на «1+1». І він хотів проводити перемовини не тільки з керівництвом каналу (тобто, з Ткаченком – гендиректором – ред.), він хотів, щоб хтось був з мажоритарних акціонерів. Він хотів розуміти, бо укладався 10-річний контракт. Їм потрібні були гарантії того, що те, про що домовляться, буде виконуватися. Ну тобто це серйозний контракт. Познайомилися в діловій обстановці, під час проведення переговорів. Якось після цього склались якісь людські такі стосунки.

Із червня 2012 вони вже працюють з «1+1». Звісно, в нас є якесь спілкування, перетинання, контакти.

– Він відвідував вас. Прилітав і в Женеву.

– Так. Були візити ввічливості, привітання з днем народження. Я іноді вітав його з днем народження. Ну, часто в телефонному режимі вітав. А так був присутнім, здається, за весь час на одному дні народження, і він у мене був на дні народженні, можливо, 1-2 рази.

Це звичайні стосунки людей, які мають, скажімо так, спільні інтереси з точки зору контракту, який, до слова, закінчується у 2022 році. І зараз стоїть питання перед медіа-групою, хто буде фронтменом. Рейтинги, частки від переглядів ніхто не скасовував.

Контракт контрактом, а те, що він вирішив іти в президенти, це було його самостійне рішення. Для усіх це було, як ви розумієте, несподіванкою.

Я дізнався про те, що він збирається йти на вибори, десь у 2017 році. Середина року. А тверда впевненість з’явилась у 2018 році.

Але аналізуючи, скажімо так, у зворотному напрямку, я зрозумів, що коли вони починали знімати цей фільм, я думаю, що такі думки з'явилися вже тоді. Але він ні з ким не ділився, ні у кого не питав, це самостійне рішення.

Ми говоримо про нові обличчя, про перезавантаження повне влади. І повинні бути люди, які не були у владі, тобто, щоб не було протиріч.

– Ви плануєте давати поради Зеленському або впливати на нього?

– Ну, якщо він вирішить, що потрібно у мене щось запитати, то я, звісно ж, йому можу дати пораду. Але це якщо у нього буде така необхідність.

– Я розумію, що посади вас не цікавлять, але впливати на те, кого призначать на ці посади, ви плануєте чи ні?

– Ні. У мене таких планів немає. Ми повинні бути чесними перед собою. Якщо ми хочемо перезавантаження, то воно має бути у всьому і насамперед його слід почати з себе. Тобто, якщо ми будемо впливати або тиснути, або радити (ну, я маю на увазі робити пропозиції, від яких не можна відмовитися), тоді ми нічого не досягнемо. Просто обдуримо вкотре сорок мільйонів і будемо чекати чергового падіння вниз.

Небезпека не в тому, щоб я давав поради. Я їх готовий не давати і взагалі стати німим на п'ять років. Небезпека в тому, щоб не з'явилися навколо інші люди, щоб вони теж не починали давати поради, як ви говорите, через несистемність. Я думаю, це хвороби росту і хвороби входження на посаду, але вони долаються. Я думаю, за перші сто днів (скільки дається імунітету), за сто днів він впорається.

– Ми бачимо, що під час кампанії у Зеленського дуже часто виникають перетинання з вашою групою. Зокрема, адвокат Андрій Богдан. Ви знаєте, у вас запитували про це.

– Я вважаю, що це маніпуляція громадською думкою, просто маніпуляція. Ну є адвокат Богдан – який перш за все, ключове слово «адвокат», а потім «Богдан», а потім «клієнт у нього Коломойський», тому що у нього є купа клієнтів. Чому це пов'язують зі мною? А чому він не перетинається тоді з братами Сігалями та Фірташем? Тобто я не знаю всіх клієнтів Богдана, але там достатньо довгий список.

– Там ще була автівка вашого соратника Тімура Міндіча, на якій Зеленський приїжджав здавати аналізи. Тобто, є різні перетинання.

– Дивіться, Тімур Міндіч в медіабізнесі дуже давно. Колись він працював навіть на «1+1». Потім Ткаченко його звільнив, бо вони не спрацювалися. Він – самостійний бізнесмен, займається своєю справою, у нього різнобічні інтереси. Він – партнер, наскільки я знаю, в «95 кварталі» із Зеленським і Шефірами. Але це не більше, ніж партнерство. Якщо у нього є можливість дати машину на час кампанії, так честь йому і хвала.

Там кілька хлопців-охоронців. Вони працюють в охоронній компанії. Я не перебуваю півтора року в країні. Їм треба працювати? Ну ось ці охоронці потрапили до Зеленського. Вони дуже професійні хороші охоронці. Звісно, коли така людина, як Зеленський, попросила про охорону, йому дали найкращих. Виходить, що у мене були найкращі охоронці, які працюють в цій фірмі.

– У випадку перемоги Зеленського, які є шанси, що люди з вашого оточення опиняться у владі і обіймуть певні посади?

– Давайте поіменно.

- Наприклад, пан Палиця (екс-очільник Одеської області Ігор Палиця – близький соратник Коломойського. Нині він – голова Волинської облради, – Ред.).

– Не збирався. Ну, можливо, в парламент. У нього, до речі, говорять, свій проект: він займається «Укропом», тому вони ніяк не перетинаються із Зеленським.

Олександр Шевченко теж саме. Він там зараз фронтмен «Укропа».

– Є люди, з якими ви спілкуєтеся, наприклад, Арсен Аваков, пан Турчинов. Чи збережуть ці люди свої посади, чи, можливо, отримають якесь підвищення, якщо переможе Зеленський? Вони ведуть з вами якісь перемовини?

– Ні. Взагалі жодних перемовин. Усі дорослі люди. Усі розуміють, що є політичний процес.

Ви ж розумієте, що якщо людина прийшла, як ви сказали, несистемна, їй би непогано озирнутися було б для початку, перед тим, як шашкою рубати. Ну принаймні днів 30-40. Взагалі зрозуміти, як це працює, функціонує. Моя думка: я пам'ятаю, коли я став керівником ОДА, я зробив усього лиш два або три призначення. Три: Корбан, Філатов і Олійник.

– Стосовно пана Авакова. Є різна інформація про те, що у разі перемоги Зеленського, ключова посада буде саме у прем'єр-міністра, і що начебто він або збереже нинішню посаду, або може стати прем’єр-міністром.

– Ну, давайте почнемо з того, що у нас прем'єр-міністр – це політична фігура, яка обирається, лідер, перший номер списку або лідер партії-переможця на виборах партії, або лідер серед тих, які утворили коаліцію. Зазвичай практика така, що він є прем'єр-міністром.

Тому, якщо Арсен Борисович очолить якийсь список, і ця партія переможе на виборах, візьме найбільше голосів і очолить коаліцію, ну зрозуміло, тоді є всі шанси бути прем'єр-міністром.

– Тобто, ви не плануєте на сьогодні людей зі свого оточення або людей, які з вами в нормальних стосунках, інтегрувати у нову систему, якщо переможе Зеленський?

– Дивіться, я вважаю, що я не буду тіньовим керівником країни і сірим кардиналом.

– Тобто, Адміністрація президента в Герцлію не переїде?

– Ні. І до Герцлії не переїде, і до Женеви не переїде. Тобто вона буде на Банковій в Києві, якщо не перенесуть за іншою адресою, і призначення буде робити, знову ж, президент в рамках своїх повноважень.

– Після першого туру з боку команди Петра Порошенка були якісь намагання з вами поговорити?

– Ні, не було.

– А до першого туру?

– Ну там довга була історія. Але вже за останні кілька місяців нічого не було.

– Чи були якісь письмові домовленості (чи можете ви ці факти довести) і чому після націоналізації «Приватбанку» ви певний час жодним чином не виступали проти націоналізації, не було жодних заяв, не було жодного публічного конфлікту? Була певна пауза.

– Домовленості, зафіксовані на папері та підтверджені листуванням в електронній пошті. Тобто, якби це були бізнес-домовленості, а не політичні, то можна було б з ними іти в ту систему, де є усні домовленості, яка визнає усні домовленості. Це були домовленості, де хтось спокійно іде, хтось не чіпає владу, хтось поводить себе лояльно, а хто не створює проблем у бізнесі.

Сьогодні час не настав, тому що у нас є Порошенко, який перебуває на посаді та захищений імунітетом, а після цього ми все відкриємо: після того, як відбудуться вибори і він, дай Боже, не залишиться на другий термін, ми тоді відкриємо і все покажемо, що було і як було. Кримінального в принципі ні з однієї, ні з іншої сторони не було, якби воно виконувалось. А просто сам факт наявності цих домовленостей кулуарних, він для тих, хто при владі, неприйнятний.

– Це нормально: ось такі домовленості?

– В принципі, це ненормально. Не повинно бути такої практики, вона порочна. Не може бути ніяких кулуарних домовленостей, це ненормально. Але ми в цій ситуації не встановлювали правил гри. Ми не були ініціаторами цієї практики.

Були вимоги, щоб телеканал був лояльним до Порошенка. Це хіба нормальний підхід? Політичного там нічого не було, це була телевізійна історія. Порошенко з першого приходу до влади цікавив «1+1» в тій чи іншій формі або ж в тому чи іншому вигляді. Ви ж самі знаєте, що всі конфлікти були навколо «1+1»: то не оформлювали, то не продовжували, то щось там не зробили, то попередження, то «ми подивимось», «а давайте перевірку». Тобто, увесь час нагніталася якась ситуація. То дайте кінцевих бенефіціарних власників, а то дайте трастові домовленості невідомо кого, невідомо з ким.

– Скільки за останній тиждень ви дзвонили до Володимира Зеленського? Або скільки разів він дзвонив до вас?

– Сьогодні понеділок...

– З минулого понеділка ось по цей понеділок.

– Він мені жодного разу не дзвонив. А я йому – жодного разу не дзвонив. За останній тиждень.

– Так...

– Не дзвонив.

– Скільки за місяць?

– За місяць, може, два рази телефонував. Ну так, як справи? Як самопочуття? Як родина?

– Ну, ви переживаєте?

– Ну, звісно, я переживаю. Було б смішно сказати, що я не переживаю. Так. Я переживаю, я хочу, щоб він став президентом. Мені цього хочеться. Але хочеться цього не лише мені, але й 80 відсоткам населення країни.

Джерело.

Автор: Розмову вів Михайло ТКАЧ (Тель-Авів, Ізраїль).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

44 queries. 0.170 seconds.
44 / 0.170 / 15.61mb