А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Аналитика » Особое мнение

Создана: 08 September 2016 в 09:44

Філософ Олексій Шевченко: Перші враження від «відкриття нового політичного сезону в Україні»…

В нашій повсякденній мові закріпилося словосполучення «політичний сезон» та пов’язані з ним похідні у вигляді «початок політичного сезону» або його «кінець». При цьому ми навіть не замислюємося, наскільки дискредитуючим для нашого політичного життя є ці усталені норми слововживання, які нагадують вислови «театральний сезон» або «сезон полювання» та з яких виходить, що в часи літнього відпочинку слуг народу країна знаходиться нібито поза політикою, пливе «без руля та без вітрил». Але не будемо на цьому зосереджуватися, згадавши, що нашу Верховну Раду та взагалі владу часто стали порівнювати з «цирком Шапіто». Отже, новий сезон політичного цирку почався. А відкрив його ніхто інший, як Петро Олексійович Порошенко, «собственной персоной»...

Фото: Без слів.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

...Порівняння його промов з промовами Леоніда Ілліча Брежнєва вже стали загальним місцем і це не просто поверхова аналогія. (І вже рік тому я написав академічну статтю на цю тему, де провів структурний аналіз апаратного дискурсу Брежнєва та Петра Олексійовича).

Їх споріднює абсолютна семантична беззмістовність, кричуща смислова пустота та відсутність зв’язків з реальністю, штампи пропагандистських конструкцій.

І в контексті цієї аналогії Послання Порошенка Верховній Раді нас не розчарувало, виявившись взірцем апофеозу беззмістовності. Недивно, що цю пустотність відзначив такий народний депутат, як О. Ляшко, але мене особливо насмішила характеристика промови такого «заклятого друга» Порошенка, яким є народний депутат Мустафа Найєм: «Прекрасна промова, але не має жодного відношення до реальності».

Інструментом зазначеної беззмістовності виступила формула радянського «політичного соціалістичного реалізму»: «Є великі досягнення, але мають місце окремі недоліки. Тому необхідно, «посилити, поглибити, пришвидшити».

Саме в цьому ключі формули «так, але» витримана ця блискуча промова, причому витримана бездоганно.

Конкретний приклад: «Стратегічно Україна йде правильним шляхом. Але бачу ризики, які катком політичної дестабілізації можуть розчавити перші паростки соціально-економічного відродження». Браво! Сам Ціцерон навряд чи сказав би краще.

На відміну від гаранта дуже конкретні речі були озвучені Юлією Тимошенко на засіданні Верховної Ради та на ефірі з Є. Кисельовим. Конкретні та, на жаль, дуже страшні й навіть катастрофічні.

Про те, що країна «валиться економічно і соціально», що рівень життя українців впав втричі, що Україна займає друге місце у світі за рівнем смертності зразу після Лесото, що бюджетна резолюція на 2017 рік «є продовженням стратегії бідності в Україні» тощо.

Можливо владні пропагандисти скажуть, що всі наведені факти та цифри є популізмом і що справжній державницький підхід полягає у тому, щоб у день відкриття «політичного сезону» піти «піднімати келихи».

Можливо, група «Першого грудня» знову напишу про це Звернення, а пан Портників ще раз згадає про небезпеку «шостої колони». Можливо, але наведені факти – об’єктивні та не залежать від партійної належності.

Україна на межі катастрофи – це визнає не тільки партія «Батьківщина», але й уся українська громада. Це не визнає тільки правляча недо-коаліція.

Отже, на питання «Хто винний?» відповіли самі наведені факти, а щодо питання «Що робити?» Юлія Тимошенко сформулювала три можливих сценарію. Причому, інших сценаріїв просто немає за визначенням.

Сценарій Перший або шевченківське «Схаменіться, будьте люди» або «я закликаю змінити стратегію управління країною, змінити ставлення до країни» (Ю. Тимошенко). Згідно цьому сценарію можновладці-корупціонери вищого рівня повинні усвідомити свою відповідальність перед країною та дозволити зібратися у складі президента, уряду та голів фракцій з метою спасіння держави.

Сценарій Другий - дочасних парламентських виборів.

Сценарій Третій - народне повстання – третій Майдан.

А тепер декілька слів по кожному з наведених сценаріїв.

Сценарій «статус кво+висока свідомість» є настільки малоймовірним, що виглядає деякою утопією. Дійсно, чи ми можемо уявити, щоб Порошенко чи Гройсман визнали помилки, покаялись, стали відповідальними політиками та розпочали реальний діалог із опозицією та суспільством з метою створення віртуального Комітету суспільного порятунку?

Відповідь - очевидна, але стосовно доцільності озвучування даного сценарію мені згадався сучасний американський бойовик «Великий зрівнювач» (The Equalizer), герой якого розправляється із мафію та вершить справедливий суд. У цьому фільмі є епізод розмови Мак-Кола (позитивного героя) та головного злодія, в якому герой каже: «Пам’ятайте, що попереджаючи вас, я даю вам шанс. Я давав його всім, але вони їм не скористалися. Не повторюйте їхню помилку».

Отже, сценарій «Схаменіться, будьте люди!» - останній шанс, який дає правлячій касті українська громада. (До речі в американському фільмі злодій також проігноруав цей шанс та загинув). А оскільки сценарій № 2 («дочасні парламентські вибори») для цій касти також неприйнятний внаслідок того, що викидає правлячі партії на політичну помийку, то сценарій № 3 стає все більш вірогідним, як є вірогідним і продовження шевченківських (Кобзаревих) рядків:

«Схаменіться! будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших... і не буде

Кому помагати».

...Але короткозора українська влада просто штовхає людей на цей сценарій та практично не залишає їм вибору.

Автор: Олексій ШЕВЧЕНКО, філософ.
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

49 queries. 0.187 seconds.
49 / 0.187 / 12.33mb