А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Аналитика

Создана: 08 February 2017 в 18:35

Бюджет-2016 і законотворчість. Народний депутат Віктор Пинзеник – про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів…

Оприлюднено дані про бюджет минулого, 2016 року. Вони дозволяють зробити певні важливі оцінки. До того ж оприлюднено дані щодо динаміки зарплати у 2016 року. Одноособовим лідером за темпами зростання заробітної плати став сектор, який статистика визначає як «Державне управління і оборона; обов’язкове соціальне страхування». Зарплата в ньому зросла (грудень до грудня) на 45% при середньому зростанні в економіці на 24%. Показники інших бюджетних секторів набагато скромніші і незначною мірою перевищують зростання споживчих цін за цей період. Черговий крок до посилення соціальної нерівності збираються зробити цього тижня у парламенті. Йдеться про проект закону «Про Конституційний Суд України». Ні, я не зачіпаю судові аспекти чи аспекти захисту від посягань на конституційний лад України. Хочу привернути увагу до соціальних питань закону. Проект закону «Про Конституційний Суд України» передбачає новий небачений досі в Україні стандарт оплати праці: 384 тис грн. на місяць для судді та 420 тис. для Голови Конституційного Суду, плюс 20 тис. грн. (у розрахунку на місяць) виплат до відпустки. Отже, депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України, народний депутат Віктор Пинзеник розмірковує про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів.

Фото: Віктор Пинзеник.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

Бюджетні підсумки…

Оприлюднено дані про бюджет 2016 року. Вони дозволяють зробити певні важливі оцінки:

Дефицит…

Я вже відзначав виконання державного бюджету за доходами та пояснював його головну причину. Нові дані дозволяють оцінити витратну частину, а точніше розрив між видатками та доходами – бюджетний дефіцит. І цей розрив далеко не такий скромний, як його називають. Бо озвучена цифра дефіциту в 70 млрд. грн. (3% ВВП) не враховує значну частину видатків. Ідеться про кошти, спрямовані на рекапіталізацію банків та до Фонду гарантування вкладів. А їх сума за минулий рік перевищує 129 млрд.грн. Тому реальна цифра нестачі коштів у державній казні в 2,7 рази перевищує оприлюднену і складає більше 8% ВВП.

Місцеві бюджети…

Попри великий дефіцит державного бюджету місцеві бюджети виконані із залишком (профіцитом). Минулого року цей залишок склав 15,4 млрд. грн. (понад 4% всіх доходів). У 2015 р. відповідний показник складав 14,3 млрд.грн.

Складові доходів…

Головний внесок у державний бюджет 2016 р. зробив податок на додану вартість – 235,4 млрд.грн або 38,2% всіх доходів (зібрано 329,9, відшкодовано 94,4). Другу позицію зайняв інший непрямий податок – акциз. Його надійшло понад 90 млрд. грн. (8,8%). Громадяни сплатили майже 60 млрд.грн. У трійці «призерів» не знайшлося місця податку на прибуток, якого сплачено на 5,5 млрд.грн. менше за податок з доходів громадян.

Плата за борги…

На сплату відсотків за державним боргом минулого року витрачено 96 млрд.грн. Це на 11,5 млрд. більше показника 2015 р. І хоча за відносним показником (за відношенням до доходів загального фонду державного бюджету цифра зросла незначно (з 16,6% до 16,7% доходів), це не дає підстав сподіватися на відмову від політики життя в борг. Просто велика частина приросту боргу припала на грудень, а видатки на сплату відсотків будуть здійснюватися вже у поточному році. Достатньо у зв’язку з цим згадати суми коштів, пов’язані із націоналізацією Приватбанку.

Пріоритети видатків…

Бюджетна звітність за 2016 р. дозволяє оцінити пріоритети бюджетних видатків нашої країни за функціональною структурою. При загальному зростанні видатків зведеного бюджету на 15% лідером зі значним відривом став сектор громадського порядку, безпеки та судової влади, видатки на який зросли на 31%. Другу позицію займають видатки на державне управління - 21%. Замикають трійку «лідерів» видатки на економічну діяльність - 18 %.

Зазначу, що оцінки зроблено без урахування коштів на соціальний захист і соціальне забезпечення, зростання яких на 46% визначальною мірою зумовлено зниженням податку до Пенсійного фонду (ЄСВ), а відповідно значним зростанням перерахувань Пенсійному фонду.

Арифметика тиску на курс…

З оприлюдненням останніх даних можна розкласти монетарну арифметику тиску на обмінний курс гривні, що відбувався в грудні-січні. Кошти на казначейському рахунку Уряду зменшилися за грудень на 13 млрд. І вийшли вони з НБУ, бо саме там тримається рахунок Уряду. У зв’язку з незатвердженням тривалий час Ради НБУ останній зміг лише в кінці року здійснити відповідні проплати в бюджет. У грудні їх зроблено на суму 14 млрд.грн. Крім того, ОВДП Уряду в портфелі НБУ за грудень приросло майже на 17 млрд.грн. Зазначені вище кошти шукали свого застосування. І вони його знайшли - на валютному ринку.

І про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів…

Черговий крок до посилення соціальної нерівності збираються зробити цього тижня у парламенті. Йдеться про проект закону «Про Конституційний Суд України». Ні, я не зачіпаю судові аспекти чи аспекти захисту від посягань на конституційний лад України. Хочу привернути увагу до соціальних питань закону. Проект закону «Про Конституційний Суд України» передбачає новий небачений досі в Україні стандарт оплати праці: 384 тис грн. на місяць для судді та 420 тис. для Голови Конституційного Суду, плюс 20 тис. грн. (у розрахунку на місяць) виплат до відпустки.

Складові такої зарплати судді:

Посадовий оклад – 240 тис. грн. (75 мінімальних зарплат)

Надбавка за стаж - (максимум 40%) 96 тис. грн.

Надбавка за вчений ступінь (максимум 20%) 48 тис. грн.

Всього 384 тис. грн.

У Голови КС є ще надбавка а розмірі 15%, а тому його зарплата сягає 420 тис. грн.

Не забули і про пенсію, яку «сором’язливо» назвали довічним грошовим утриманням. Вона складає 80% зарплати або якихось 307 тис. грн. на місяць, а в Голови – 336 тис. грн. Зазначу, що такий розмір рівнозначний пенсії 300 пенсіонерів (у мінімальному розмірі). А надбавка для судді КС за науковий ступінь доктора наук (48 тис. грн. на місяць) у 6 разів перевищує зарплату професора.

Зарплатами і пенсіями не обмежилися. Додали ще компенсацію витрат за оренду житла, за використання особистого транспорту для службових потреб.

Я не піднімав би питання, якби йшлося про зарплату в приватному секторі, який робить виплати із зароблених доходів. Але в даному випадку йдеться про виплати, що робляться з бюджету, із сплачуваних нами податків.

Знаю часто вживаний аргумент для таких рішень. Але я не закликаю платити суддям на рівні мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму. Хочу акцентувати увагу на іншому: має бути розумний та допустимий діапазон в оплаті праці.

НЕ МОЖЕ ЗАРПЛАТА ЖОДНОГО ДЕРЖАВНОГО ЧИНОВНИКА У 85 РАЗІВ ПЕРЕВИЩУВАТИ СЕРЕДНЮ ЗАРПЛАТУ В КРАЇНІ (за 2016 р. середньомісячна зарплата складає 5,2 тис. грн. на місяць).

І НЕ МОЖЕ ОПЛАТА ПРАЦІ БУТИ ВІДІРВАНОЮ ВІД СТАНУ ЕКОНОМІКИ, ОБСЯГ ЯКОЇ МИНУЛОГО РОКУ СКЛАВ ВСЬОГО 55 ТИС. ГРН. НА ЛЮДИНУ В РІК (4,6 ТИС. ГРН. НА ОСОБУ В МІСЯЦЬ).

Отже, тоді при 300-тисячних зарплатах одним дістануться корінці, іншим – гичка. Хоча… іншим за таких рішень не залишиться і гички.

Автор: Віктор ПИНЗЕНИК, народний депутат декількох скликань, віце-прем’єр і міністр фінансів України минулих років.
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

44 queries. 0.263 seconds.
44 / 0.263 / 14.96mb