А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Аналитика » Особое мнение

Создана: 17 July 2018 в 08:59

Вибори в Україні. Інвестиційний банкір Олександр Гаврутенко: Сьогодні багато хто в Україні говорить про праймеріз…

Патріотичні сили, демократичні сили, опозиційні сили, опозиційно-демократичні сили – всі навколо цього терміну створюють інформаційний шум. Без найменшого наміру до реальних дій. Тому все це поки що виглядає як маніпуляція і загравання з виборцями, а попросту кажучи – як банальна політтехнологія, яка до демократії і народовладдя немає жодного стосунку. А що таке «праймеріз» насправді і чи всі розуміють, для чого вони? Якщо дивитися на визначення цього терміну – «первинні вибори», «перший етап виборів» щось перше, щось важливе, основне, то «праймеріз» – це і є та основна демократична процедура, яка має визначити, хто повинен брати участь у виборах, чи то в президентських, чи навіть у депутати на округах, у мери тощо. Не кожний сам по собі вирішує: «Я йду в президенти, в депутати, в мери», а в партіях на внутрішньопартійних праймеріз це визначають члени партії. Але, на жаль, в Україні немає жодної партії, всередині якої є хоч якісь ознаки демократичності чи внутріпартійної конкуренції. Навіть коли вони називають себе демократичними, там ні в кого і думки не виникає поширювати демократичні принципи в межах самої політичної сили. Є лідер, є засновник, є спонсор – вони все визначають. Вони і створювали ці партії, щоб одноосібно керувати й вирішувати всі ті політично-демократичні формальності. То про які праймеріз вони можуть заявляти? Або ж навколо чого можуть об’єднуватися різні політичні проекти, з різними ідеологіями, які начебто в них є? Де в них та сфера перетину інтересів, у якій вони могли б між собою домовитися? Її не існує, і тому ніхто з них реальних праймеріз не проведе…

Фото: Олександр Гаврутенко.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

…Дивним виглядає й те, що про праймеріз говорять сьогодні не в контексті внутріпартійної конкуренції, а як спосіб визначити, хто з нерейтингових потенційних кандидатів найменш нерейтинговий.

Мета таких праймеріз, на їхню думку, – зекономити ресурси на виборах, не розпорошувати голоси… Вони помилково сподіваються, що якщо в кандидата 1-2% рейтингу, то праймеріз додасть йому голосів малорейтингових кандидатів, що програли.

Насправді так не буде. Якщо в чинних відомих політиків вже склався власний низький рейтинг – праймеріз його ніяк не змінить.

Інший аргумент проти українських праймеріз – що цей термін нікому не відомий, а процедура сумнівна, непрозора й чужа для широкого загалу виборців. Багато хто пропонує навіть вводити власну назву для цього процесу, щоб надати йому нашого національного характеру.

І якщо навіть в експертному середовищі мало хто схильний використовувати цей механізм за його первинним призначенням, то дійсно, краще термін "праймеріз" для цього не застосовувати, а всі спотворені його форми обзивати якось інакше.

Іншими словами, для сформованої української політичної культури таке явище як праймеріз цілком неприродне і неприйнятне.

Але чи сформована політична культура природна і прийнятна для запитів і цілей суспільства, чи задовольняє вона вимогу якісного безпечного комфортного співіснування, розвитку і процвітання?

Очевидно, що ні.

І якщо щось чужорідне для цієї неефективної застарілої системи, то, можливо, воно життєво необхідне для нової політичної системи, яку потрібно формувати?

Праймеріз – це та єдина можливість, за допомогою якої можливі кардинальні якісні зміни.

Праймеріз не партійні, а надпартійні.

Прамеріз серед лідерів суспільних процесів без політичного, чиновницького, корупційного минулого.

Праймеріз, які сформують нове покоління політиків і дадуть старт формуванню нової сучасної політичної еліти.

Праймеріз не для ставлеників і прислужників олігархів і топ-корупціонерів, а для представників середнього класу, самодостатніх, порядних та відповідальних людей.

Останні соціологічні дослідження показують, що запит на зміну політичної еліти в країні підтримують понад 60% населення.

Наднизькі рейтинги лідерів майбутньої президентської кампанії, обговорення і включення в різноманітні соцопитування кандидатів-спойлерів з шоу-бізнесу, очікування українських "макронів", які своєю появою на політичному горизонті розвалять весь той картковий будиночок – це все і є ті передумови, які роблять можливими всенародні надпартійні праймеріз та успіх їхнього переможця на майбутніх виборах.

Крім того, майновий ценз у вигляді грошової застави для реєстрації на президентські вибори в розмірі 2,5 мільйони гривень не підйомний для будь-якого представника середнього класу і зумовлює залежність від політично-корупційних інвесторів.

А нерівність в умовах проведення виборчої кампанії вимагає дійсно космічних коштів і є тією перешкодою, що не сприяє будь-якій реальній зміні у вищій українській політиці.

Тому під егідою таких праймеріз можливий успішний збір коштів (фандрейзинг), всенародне фінансування передвиборчої кампанії майбутнього кандидата-переможця праймеріз.

Таким чином, українські надпартійні президентські праймеріз можливі і вкрай необхідні.

Джерело.

Автор: Олександр ГАВРУТЕНКО, інвестиційний банкір (Київ, Україна).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

42 queries. 0.158 seconds.
42 / 0.158 / 13.65mb