А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » Аналитика » Особое мнение

Создана: 17 July 2019 в 10:44

Політаналітик Петро Олещук: Парламентські вибори в Україні – така «серйозна зрада» очікувалася з «декомунізацією», але не вийшло…

Довкола чого тепер вибудовувати кампанію в останні дні окремим політичним силам - не ясно... Зараз нас чекає наплив рейтингів. Я особисто ніколи не сприймав цю нашу постійну істерію про «продажних соціологів» , які «малюють не такі рейтинги», як, очевидно, комусь хотілось. Як показали президентські вибори - всі ці дані треба сприймати дуже серйозно. Вожночас, варто згадати і «війну рейтингів», що розгорталася у нас перед першим туром президентських виборів. Тоді дехто із соціологів давав дещо відмінні результати. Відмінні у тому числі і від дійсності. Тому результати, які будуть показувати зараз, треба сприймати з увагою але обережністю. Вибори ще можуть показвти сюрпризи, бо явка може бути невисокою, а це виведе на перший план мобілізаційний потенціал. Він може мати прив'язку або до лідера, або до ідеології, або до інших ресурсів. Приміром, В. Гройсман - чинний прем'єр, а тому ресурсів для реалізації поставлених задач у нього більш ніж досить. Особливо в умовах зниженої явки. Чи варто його скидати з рахунів? Мабуть, робити це зарано. І це стосується багатьох інших політиків і політичних сил, що претендують на місця в парламенті…

Фото: Петро Олещук.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

…Щоб вижити старі політики використовують стару технологію «випаленої землі».

Партія Порошенка, щоб зберегтися витрачає величезні гроші на антирекламу, аби посіяти в суспільстві думку, що тільки вона з проукраїнських та проєвропейських сил може потрапити до парламенту України.

І порошенківцям байдуже, що «Голос» Вакарчука за результатами більшості соцопитувань набирає не менше голосів ніж вони. Що «Сила і честь» Смєшка та «Українська стратегія Гройсмана», «Свобода» наближаються до прохідного бар’єру, а за деякими опитуваннями його вже долають.

Для старих політиків важливо випалити все навколо, щоб позбутися конкурентів. Особливо якщо конкуренти не хочуть грати за старими правилами.

Все це маскується під гаслом «Не втрать голос». Але хіба віддати свій голос за колишніх регіоналів, яких в списку Порошенка розбавили достойними людьми – це не означає його втратити?

Але хіба віддати свій голос за тих, хто хоче, щоб проєвропейських сил в парламенті було менше, цинічно називаючи це все «європейською солідарністю» - це не означає втратити голос?

Найгірше, що така технологія може призводити до того, що якась частина проукраїнських, проєвропейських виборців, які не хочуть голосувати за старі політичні сили, можуть просто не прийти на дільниці.

І чи не є це підігруванням медведчукам і мураєвим, і всім тим, хто не любить Україну?

Однак час старої, маніпулятивної і інтриганської політики, побудованої лише на страху минає, попит на нові – чесні і відповідальні підходи і позитивні стратегії є дуже високим. Тому випалити все навколо себе не вдасться, максимум – поплавити свої пластикові і нещирі гасла, обсмалити свій підробний пафос і старі міхи подвійних підходів.

По останнім рейтингам КМІС… Перше, що впадає в очі - партія «Слуга народу» здобула найвищий рейтинг за весь час кампанії - 52,3%. Очевидно, причин для цього декілька.

Головна - активні та навіть жорсткі дії президента Зеленського по відношенню до чиновників і взагалі тих, хто уособлює владу. Суспільство у своїй масі їх ненавидить і хоче «чиновницької крові», тому радо сприймвє усі ці «розноси на митницях» та в портах, вигнання бориспільського депутата з зали - ці заходи не дуже подобалися ФБ-спільноті, яка звикла до лицемірства влади і підкилимних договорняків між «новими» та «старими», які були в Україні протягом всього періоду Незалежності.

Але зростання рейтингу доводить: люди з «продвинутою ФБ-спільнотою не погоджуються, бо ненавидять чиновництво і радіють від кожного наїзду на «людей при посаді».

Ще одною причиною зростання рейтингу є політична тактика партії «Слуга народу». Партія виконала свою обіцянку і усунула на постпраймеріз найбільш критикованих фігур у партійних списках. Схоже, це теж сподобалося цільовим гоупам.

«Голос» - на грані проходження - його рейтинг у 4% знаходиться на відстані меншої від статистичної похибки до проходження в Раду.

Дещо краща ситуація у партії Ігора Смешка, хоча вона теж на грані потрапляння у Раду, але впевненіше себе відчуває. Загалом, це предмет окремої розмови - причини подібного коливання. Отже, по сенсаційному результату рейтингів «СіЧ» Смєшка. У самому КМІС, який опублікував рейтинги, коментують інформацію досить стримано. Кажуть, що, мовляв, якщо врахувати статистичну похибку, то рейтинг 5 відсотків не гарантує нікому проходження, а рейтинг трохи менше 5 відсотків - не гарантує непроходження.

Сам Ігор Смєшко, очевидно, не без підстав має надію на власну перемогу. Загалом, той факт, що він і справді міг одержити відповідні результати, не повинен викликати значних сумнівів. Є його персональний рейтинг на президентських виборах, є факт, що Ігора Смєшка називали в числі потенційних партнерів у «Слузі народу» (очевидно, теж маючи для цього певні підстави).

Звісно, електорат значної частини політичних сил не дуже стійкий і може порівняно легко перетікати від одного політичного проекту до іншого - хто наскільки ефективно провів кампанію. Тому особисто мене нічого не здивує.

Автор: Петро ОЛЕЩУК, політолог, доцент Національного університету ім. Т. Шевченка (Київ, Україна).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

50 queries. 0.190 seconds.
50 / 0.190 / 14.85mb