Главная » Аналитика » Особое мнение

Создана: 15 May 2021 в 21:44

Історія з Медведчуком – як лакмусовий папірець для українського політбомонду…

В історії з Медведчуком найцікавіше - це, звісно, реакція українських політиків. І була вона, переважно, «стриманою». Зокрема, якщо вести мову про «стару школу». Загалом, весь «Кучмівський призов» відзначався завжди досить серйозною корпоративною солідарністю, бо, власне, не зважаючи на затяті акти політичного протистояння, вони все ж були представниками одного класу, і у цей клас «зі сторони» ніхто не заходив. Та й у межах цього класу політичні орієнтації були непевними, і змінювалися досить швидко. Вчора ще ти був «об'єднаним есдеком», а сьогодні вже повноцінний «нашист», а згодом - цілком собі послідовний «регіонал». Тож, думаю, не один зі «старої школи» звик вважати Медведчука «одним з їхнього кола». Але тут все ще складніше, бо ми маємо справу ще з одним політичним явищем - традиційним поділом у рамках цього самого «правлячого класу» на «патріотів» та «проросійських». Він у нас існував досить тривалий час, але у політтехнологічному сенсі почав використовуватися із часів «Помаранчевої революції». З цього моменту усі представники правлячого класу ділилися на «проросійських» та «патріотичних». Та в якості головного аргументу на виборах використовували тезу: «Голосуйте за нас, бо прийдуть ВОНИ!». І це працювало. Хоча межа між «ми» і «вони» була у реальності не така і незламна, і чимало політиків переходили її у двох напрямках. Як той самий О. Гончаренко або Є. Червоненко. Водночас, така схема передбачала необхідність двох сторін, вони, фактично, були потрібні одна одній. Тому, не зважаючи на усі публічні баталії, лідери двох таборів регулярно відвідували канали, що належали лютим політичним ворогам, а також не мешн регулярно сходилися у битвах на політчиних ток-шоу. Думаю, що після обрання Зеленського лідери обох таборів вважали, що це тимчасове явище скоро мине, і можна буде повернутися до звичного формату. І першопочатково все виглядало саме так. Але скоро почалися проблеми…

Фото: Медведчук в тяжких роздумах...

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

 …Ну, от візьмемо ту саму історію з Медведчуком. За часів президентства Порошенка усі ми знали, що він, звісно, ворог та агент Кремля, але не можна до нього висувати якісь претензії, бо: 1) він потрібен для переговорів і обмінів полонених, 2) якщо бодай трохи його торкнутися - Путін одразу почне масштабне вторгнення; 3) зараз це все «не на часі», є важливіші справи, і потім колись ми до всіх доберемося, а поки треба чекати. А поки не те що справи порушувати не можна - дозвіл літати літаком з Києва до Москви забрати не можна… Те саме про його медіа-імперію. Вона, звісно, погана, але щоб припинити її мовлення «просто немає повноважень»…

І воно, може, і виглядало якось логічно. Аж потім до влади приходять ті, хто ці правила не знає, чи прикидається, що не знає, і виявляється, що можна. І Можна і канали прикрити, спираючись на законодавчі механізми, до речі, створені попередниками. І навіть кримінальні провадження почати. І навіть запобіжний захід розглядати…

І, що найстрашніше і дивовижніше, Армагедон не розпочався. Сам Путін, звісно, щось там сказав про «утиски». Та, власне, і все. Тобто, по всьому.

Тож стара інтерпретаційна схема почала давати величезну тріщину. Сам «інтерпретатор» - Петро Олексійович - зберігає мовчання, як і у більшості незрозумілих ситуацій. Хоча тут це не дуже дивно. Бо що казати?.. Підтримати дії СБУ і генрокуратури? Тоді виникне питання: а чому це все не робилося раніше? Не підтримати, і сказати, що роблять не те? Виглядатиме як підтримка Медведчука. Тому, мабуть, простіше ігнорувати і мовчати, як росіяни кажуть «в тряпочку».

Щоправда, соратники не мовчали. Я стільки всього цікавого прочитав за останні дні… Хтось хвалить Медведчука за, пардон, «залізні яйця». Ще секунду - і будуть висловлювати солідарність. Хтось каже, що це все спеціально, аби «зробити з Медведчука лідера проросійських сил».

Таке враження, що комусь є принципова різниця, очолюватиме ці сили Медведчук чи, приміром, Бойко?.. Хтось заводить звичну платівку, що всі докази проти Медведчука були зібрані якраз перед президентськими виборами…

У чому причина такого дивного співпадіння, - можемо лише гадати.

Але насправді за усім цим хаосом «думок» і версій криється гостра необхідність термінового пошуку нової політичної ідентичності. Бо просто позиціонувати себе як «не-Медведчук», «не-Путін» і «не-Янукович» - виходить уже якось не дуже – «невдобно», моветон…

Але дехто, «хтось» почав все ж таки працювати саме у цьому напрямку. І навіть досить ефективно. Адже якось треба переписувати розмежування з іншими політичними силами, і не просто розмежування, а винаходити якусь нову «унікальну пропозицію» для політичного ринку, відмінну від попередніх. А це дуже не просто.

Муки цих важких пологів, цього непростого народження - ми з вами зараз і спостерігаємо.

Автор: Петро ОЛЕЩУК, політолог, доцент Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка (Київ, Україна).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

46 queries. 0.175 seconds.
46 / 0.175 / 15.42mb