Главная » Аналитика » Особое мнение

Создана: 06 May 2022 в 17:26

Масштабному переозброєнню України агресор намагається протиставити нагромадження зневіри українців в самих себе…

Зараз багато розмов про те як окупанти у Маріуполі ще до захоплення міста почали міняти україномовні написи на написи мовою окупанта. Тут є один момент, про який не всі згадують. Одночасно з цим вони валять на окупованих територіях пам'ятники, що бодай якось пов'язані з українським духом. «Перейменовують» вулиці і населені пункти шляхом повернення назв часів совку. Дістають з безмежних «леніносховищ» кострубаті ідоли «вождя світової революції». Ліплять скрізь своє божевільне «побєдобєсіє» і т.п. І це, очевидно, система, і це не від «великих військових перемог», а зовсім навпаки - від розуміння неможливості якоїсь щонайменше швидкої перемоги. Фактично, ми спостерігаємо перехід ворога до позиційної стабії війни на виснаження, і це починає супроводжуватися відповідними інформаційними спецопераціями, яких з часом буде ставати все більше і більше. Коли надії на бліцкриг ще були, вони сподівалися залякати український народ нечуваним раніше терором: масованою руйнацією міст, звірствами, тортурами, геноцидом. Результат виявився протилежним - зростання ненависті до окупанта. Тепер агресор змінює тактику. Ні, від звірств, вони, звісно, не відмовляться, але інформаційно будуть робити наголос на іншому. На тому, що «спротив – марний». Вони хочуть представити ситуацію так, що імперія рухається «катком», невблаганно просуваючись вперед, винищуючи самі сліди усього українського. Після марних сподівань посіяти серед українців страх, вони хочуть сіяти зневіру, аби потім, спираючись на неї, домогтися капітуляції. План явно не бездоганний, але що їм ще залишається?..

Фото: Масштабне переозброєння України.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

…Але у плану є одна очевидна проблема - коаліція понад 40 держав, які об'єдналися заради реальної допомоги України озброєннями, аби вона могла перемогти агресора.

Це аргумент очевидної сили, адже сучасна війна - це війна ВПК. Чи може ВПК корумпованої та «санкційної» московії протистояти ВПК найрозвиненіших країн сучасного світу?

Особливо, коли мова про певний проміжок часу?

Відповідь - очевидна. І вона, за великим рахунком, очевидна і для «ванька», якого завтра можуть мобілізувати, посадити на «розконсервований» мотлох, та послати «завойовувати Україну». Навіть він може здогадуватися, що буде він лише м'ясом, аби ще трохи пересунути лінію фронту.

Тому вороги бісяться. Тому кидають усі ресурси на протистояння ідеї озброєння України, реалізуючи відповідні інформаційні операції.

Напрямки інформаційних спецоперацій наступні.

По-перше, це дискредитація самої ідеї озброєння України.

Тут залучають численних «лівих інтелектуалів», пацифістів та інших специфічних людей, які зараз масово доводять на Заході, що не треба озброювати України, бо це лише «продовження війни».

В умовах звірств московитів аргументи цих людей видаються усе більш абсурдними, але вони стараються.

По-друге, це дискредитація ефективності використання озброєнь Україною.

Тут і різні ідеї. Мовляв, що українці не зможуть освоїти ту або іншу техніку, і постійні заяви агресора, що вони будуть «знищувати всю західну зброю».

Окрема тема - розпалювання істерик про «крадіжку» або «неефективне використання» західної зброї. Тут можна залучити чимало «корисних ідіотів» і у межах України.

Можна використовувати цю тему і за межами нашої держави, лякаючи усіх «витоками» зброї для терористів.

Необхідно розуміти, що зараз співпраця України та «колективного Заходу» - на дуже високому рівні.

Інформація про обмін розвідданими між США та Україною - найкращий індикатор цього. А також індикатор рівня взаємної довіри, що зараз формується між нашими державами.

Ну, а використання даних для ліквідації військових об'єктів агресора - індикатор ефективності співпраці.

Очевидно, Україна змогла налагодити такий рівень співпраці з США, Великобританією та іншими цивілізованими країнами на такому рівні, що там пішли на надважливе, стратегічне та історичне рішення - санкціонували масштабне переозброєння України.

І це рішення настільки історичного масштабу, що наш обов'язок його підтримувати.

…А ворог і далі буде ширити зневіру у будь-який спосіб, тиснути, шокувати. На жаль, ми ще побачимо дуже багато демонстративних спроб приниження України та всього українського. Але у даному випадку - це зовсімне від сили та впевненості.

Автор: Петро ОЛЕЩУК, політолог, доцент Київського державного університету ім. Тараса Шевченко, політичний консультант, політичний експерт-аналітик (Київ, Україна).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

42 queries. 0.147 seconds.
42 / 0.147 / 13.88mb