Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика"

  • Народний депутат України Віктор Чумак: Про державу справедливості, що проти країни маніпуляційної демократії…

    Пропонуємо вашій увазі інтерв*ю з народним депутатом України Віктором Чумаком. А перед цим - деякі подробиці його життєвого шляху. Чумак Віктор Васильович, народний депутат України VII і VIII скликань. Родом з міста Хмельницького. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське училище (фахівець з експлуатації артилерійських систем) і Київський національний університет ім.Т.Шевченка (юрист). Вивчав курси права Євросоюзу та прикордонного менеджменту в Академії прикордонної поліції Німеччини. Фахівець у галузі оборони і безпеки, міграційного, військового, адміністративного і конституційного права, прикордонного та митного законодавства. До 1992 року пройшов кар’єрними сходами від командира взводу до командира артилерійського дивізіону. У 1992 році перейшов на службу в Українську армію і до 2004 року обіймав різні керівні посади в прикордонній службі України. У 2006 році вийшов у відставку і почав працювати в Міжнародному центрі перспективних досліджень на посаді керівника департаменту аналізу та безпеки. У 2010 році очолив Український інститут публічної політики (УІПП). З 2012 року народний депутат України. Нині заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції.

  • Член Ради НБУ Віктор Козюк: Чим активніше Нацбанк виплутується з олігархічних «обійм», тим більше розмов про переорієнтацію його на развиток економіки через друкарський верстат…

    Безрадісне відставання України за показником ВВП на одну особу від західних країн-сусідів і тим більше від розвинутих країн зачаровує усіх, хто прагне довести безальтернативність масштабного втручання держави в економіку. Абстрагуючись від аналізу зв'язку між глобальною сировинною кон'юнктурою та динамікою ВВП України, можна побачити, що заклики до активнішого «втручання» парадоксальним чином синхронізуються з низькими цінами на сировину. На перший погляд, це зрозуміло: чим більше стагнує економіка, тим привабливішими для електорату стають ідеї «провідної ролі держави в економічному розвитку». Чим більше НБУ намагається виплутатися з «обіймів» олігархічного спрута і поводити себе як незалежний центральний банк, тим більші робляться акценти на необхідності його переорієнтації на забезпечення розвитку економіки через друкарський станок. Але чи спроможний центральний банк стимулювати не лише економічне зростання, а й розвиток? І чому, коли інструменти такого стимулювання давно відомі науці, країни на Земній кулі все ще не зрівнялися за рівнем доходу?

  • Політолог Віктор Каспрук: Без зміни «олігархічної матриці» – ніякого реформування в України не відбудеться…

    Усе те, що відбувається в Україні, наочно доводить, що вона і її громадяни стали своєрідним «експериментальним майданчиком» велетенського масштабу. На якому бюрократична номенклатура відпрацьовує усе те, що потрібно зробити, аби українці стали найкорумпованішою і найбіднішою нацією Європи. При цьому тотальне пограбування українського народу і доведення його до критичного зубожіння, владоможцями постійно видається за об’єктивний історичний процес, на перебіг протікання якого вплинути неможливо. На початку відновлення української незалежності у 1991 році здавалося, що залишення при владі фактично тієї ж самої керівної обойми, котра була в часи УРСР, це явище тимчасове, доти, поки не підростуть і не сформуються кадри нової України. Але тепер, коли в керівництві державою опинилися вже діти і навіть онуки колишньої комуністичної номенклатури, зрозуміло, що «зміна поколінь» в Україні проходила дуже дивним чином. Необхідно визнати, відбулося лише трансформування «комуністичної «матриці» в «матрицю посткомуністичну», а згодом і в «олігархічну матрицю». Тому можна проводити Майдан-1, 2, 3…. чи й 10, однак таким чином позбутися «олігархічної матриці» жодних шансів не буде. Оскільки усі ймовірні «зміни» відбуватимуться в рамках цієї ж «матриці», й невідворотно призведуть лише до «мутації» номенклатурної системи.

  • Політтехнолог Денис Богуш: Очільник Кабміну Гройсман у своїй ситуації може хіба що лавірувати…

    Питання: - Судячи з поведінки Гройсмана і з того, що він вже представив довгострокову програму уряду (до 2020 року), прем’єр почувається впевнено, наче знімати його не збираються. Усім своїм виглядом Гройсман демонструє, що Кабмін продовжує працювати. Чи дійде до голосування за відставку уряду? Денис Богуш: - Тут одразу виникає питання щодо коаліції. По факту, у ній є лише 222 депутати - чотирьох бракує. У керівництві Верховної Ради ніхто не бере на себе відповідальність офіційно заявити про це. Швидше за все буде спроба «пропетляти»: обмежаться лише звітом уряду, і ніякого голосування не буде. Зрештою, попри зацікавленість «Опозиційного блоку», «Батьківщини», «Самопомочі» і Ляшка у тому, щоб валити уряд, голосів для реалізації цього у них немає...

  • Діагноз. Лікар-психіатр і парламентар Олег Березюк: Ненадходження траншу від Міжнародного валютного фонду – спроба олігархії України знищити Національне антикорупційне бюро України…

    Голова фракції Верховной Ради України «Об’єднання «Самопоміч» переконаний, що події із Міжнародним валютним фондом (МВФ) тісно пов’язані із спробою української олігархічної – не інституційної – держави знищити НАБУ, призначивши нелегітимного «фейкового» аудитора. «Ми – маленька, слабка політична партія, але ми відстоюємо інтереси людей і будемо завжди поруч з ними. Бо джерело влади в цій країні – народ, а не олігархічна кліка. Пам’ятайте про це! Владу штовхають на шлях попередньої влади Януковича. Вона успішно прямує в це небуття. Зупиніться, бо горе вам буде!», – наголошує Олег Березюк.

  • Новий сезон для «заробітчан» за маршрутами: Польща, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія…

    Новий сезон для «заробітчан» - уже на носі. Хтось традиційно вирушає до Польщі чи на південь Європи, однак дедалі більше українців свої погляди звертають на дуже заможні скандинавські країни - Норвегію, Швецію, Фінляндію, Данію. Зарплати в цих країнах Північної Європи традиційно високі, а спеціалістів і просто роботяг - і там потребують. То чого ж не спробувати?.. На Скандинавському півострові досі дуже холодно. А серед вакансій одна з найпопулярніших - прибиральник снігу Андрій Глібчук, який приїжджає до Фінляндії вже шість років поспіль, став адміністратором у фірмі з прибирання снігу й шукає робітників з України. «На випробувальному терміні зарплата 8 євро за годину, після нього - 10. Робочий день - вісім годин, - розповідає наш заробітчанин. - Загалом за шестиденний тиждень можна заробити 480 євро». Ще більші зарплати пропонують у Норвегії. Там робочий графік снігоприбиральника передбачає дві зміни: з 5.00 до 9.00 зранку, і з 17.00 до 21.00 ввечері. Зарплата - 15 євро за годину (!). Виходить - 120 євро за день, тобто 720 євро в тиждень при шестиденному робочому дні. У Швеції на такій роботі працюють по 10-12 годин шість днів на тиждень. При цьому отримують 7-8 євро за годину. Тобто, при максимальному навантаженні та оплаті за день можна заробити 96 євро. Це 576 євро за тиждень…

  • Екс-міністр фінансів України Олександр Шлапак – про подальші плани «ПриватБанку», про роботу з «токсичним» портфелем, як виконати вимоги МВФ і що спільного у банку з «Феррарі»…

    Нагадаємо. 17 грудня 2016 року уряд України ухвалив рішення про націоналізацію «ПриватБанку». Через два дні після цього стало відомо, що найбільший державний банк очолить екс-міністр фінансів Олександр Шлапак. Це його другий прихід до «ПриватБанку». У 1993-1998 рр. він працював на посадах директора його Львівської філії, директора Західного головного управління та заступника голови ради КБ «ПриватБанк». Націоналізація такого великого банку - безпрецедентний для Украни випадок. Тож не могло бути й мови про призначення керівника лише за принципом політичних домовленостей і, як часто буває в українських реаліях, без орієнтації на професійний рівень керівника. Кандидатура Шлапака з'явилася в останній момент і була компромісом між Банковою та прем'єром. Подейкують, що Шлапака обрали в тому числі після консультацій прем'єра з колишніми акціонерами банку. Сам Шлапак вважає себе фігурою незалежною і відкидає будь-який політичній вплив на себе та на банк. Першочерговим завданням Шлапака було забезпечити максимально спокійний перехід банку з приватної форми власності до державної: не допустити звільнень працівників, відпливу клієнтів, збоїв у сервісах обслуговування. Це, начебто, вдалося зробити. Які подальші плани «ПриватБанку», що робити з «токсичним» портфелем, як виконати вимоги МВФ і що спільного у банку з «Феррарі»?.. Про це «Економічна правда» й поговорила з Олександром Шлапаком. Зустріч відбулася у київському офісі «ПриватБанку» на вулиці Грушевського. У голови правління тут затишний кабінет, але проводить він у ньому мало часу - робочий стіл аскетично порожній. Увесь робочий процес - в Дніпрі.

  • Бюджет-2016 і законотворчість. Народний депутат Віктор Пинзеник – про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів…

    Оприлюднено дані про бюджет минулого, 2016 року. Вони дозволяють зробити певні важливі оцінки. До того ж оприлюднено дані щодо динаміки зарплати у 2016 року. Одноособовим лідером за темпами зростання заробітної плати став сектор, який статистика визначає як «Державне управління і оборона; обов’язкове соціальне страхування». Зарплата в ньому зросла (грудень до грудня) на 45% при середньому зростанні в економіці на 24%. Показники інших бюджетних секторів набагато скромніші і незначною мірою перевищують зростання споживчих цін за цей період. Черговий крок до посилення соціальної нерівності збираються зробити цього тижня у парламенті. Йдеться про проект закону «Про Конституційний Суд України». Ні, я не зачіпаю судові аспекти чи аспекти захисту від посягань на конституційний лад України. Хочу привернути увагу до соціальних питань закону. Проект закону «Про Конституційний Суд України» передбачає новий небачений досі в Україні стандарт оплати праці: 384 тис грн. на місяць для судді та 420 тис. для Голови Конституційного Суду, плюс 20 тис. грн. (у розрахунку на місяць) виплат до відпустки. Отже, депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України, народний депутат Віктор Пинзеник розмірковує про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів.

  • Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін: Загальна стратегія Росії – ліквідації української державності…

    «Українсько-російські відносини мають довгу і суперечливу історію, яка нараховує сотні років. Основним її змістом є прагнення Московії та її спадкоємців – Російської імперії, Радянського Союзу та Російської Федерації – унеможливити становлення незалежної держави Українського народу – повноправного члена європейської співдружності націй». Російська культурна політика на українському напрямі була повністю інтегрована в загальну стратегію ліквідації української державності. Для ведення російської пропаганди широко використовуються не тільки ЗМІ, але й культурно-розважальна індустрія. Російська культурна експансія проти України здійснювалась свідомо і наполегливо протягом усіх років незалежності, чому сприяла неефективність державної гуманітарної і культурної політики. Тези до другої річниці російської агресії проти України оприлюднив директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.

  • Підрахунки Держстату та аналітиків: За житлово-комунальні послуги громадяни заборгували рекордну суму грошей…

    Це 19,1 мільярда гривень, свідчать підрахунки Держстату станом на кінець листопада. Вочевидь, залякування українців створенням реєстру боржників, штрафами, від'єднанням від мереж, позбавленням житла та можливості виїзду за кордон уже не допомагають. Кількість боржників постійно зростає. І на це є об'єктивні причини. 76% опитаних соціологами українських сімей скаржаться на погіршення фінансового стану в минулому році. 40% кажуть про значне погіршення. «Українці боргують за спожиті житлово-комунальні послуги, бо нe можуть заплатити за них. Субсидію вдається оформити нe всім, продукти харчування подорожчали суттєво, доходи значно знизилися, - розповідає Тарас Галайда, провідний аналітик ГО «Публічний аудит» газеті «Експрес», - Тому що люди віддають перевагу пeредусім харчуванню…».

  • Вікторія Іванова: Щодо Проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей України»…

    Якщо чесно, – я довго вагалась, чи писати ці рядки. Тому, що має бути межа, через яку влада не має переступати хоча б публічно, якщо в цій владі присутня хоч одна нормальна людина. І має бути межа, що відокремлює жадібність та відверте намагання знищити державу від інших вад, що традиційно притаманні українським можновладцям. У червні 2015 р. в Україні стартував проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Під цей проект українська влада отримала кредит у розмірі $214, 73 млн. Підкреслюю: це кредит, який ми маємо не тільки повернути, а ще й сплатити за ним відсотки та кошти за резервування цієї суми. Комісія за надання Позики, що сплачується Україною , дорівнює 0,25% (одній чверті одного відсотка) від суми позики, а комісія за резервування, дорівнює одній чверті одного відсотка (0,25%) на рік від незнятого залишку Позики. Відсотки, що сплачуються Україною за кожний Відсотковий період, справляються за ставкою, що дорівнює Базовій ставці для Валюти позики плюс Змінний спред, за тієї умови, що після Конверсії всієї основної суми Позики або будь-якої її частини відсотки, котрі підлягають сплаті Позичальником протягом Періоду конверсії на таку суму, визначаються згідно з доречними положеннями статті IV Загальних умов. Згідно Звіту Рахункової палати, із загальної суми вибраних на даний момент коштів позики - $2,7 млн. – МОЗ і залучені облдержадміністрації використали половину – $1,3 млн. Більша частина цих коштів (66 відс.) витрачена на консультативні послуги (!) з управління Проектом та його супроводження. Решта – на послуги з підготовки реконструкції лікарських амбулаторій у декількох областях, проведення закордонних навчальних поїздок (!), інформаційних кампаній (!). При цьому обсяг використаних МОЗ і облдержадміністраціями коштів Позики майже дорівнює сумі бюджетних коштів, виплачених Україною кредитору за обслуговування Позики за цей період часу ($1,2 млн.). А через незабезпечення своєчасної вибірки позики кошти, сплачені у вигляді комісійних за резервування $26 тис. (майже 650 тис. грн), фактично є втратою бюджетних коштів…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

May 2017
M T W T F S S
« Apr    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
49 queries. 0.413 seconds.
49 / 0.413 / 13.25mb