Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика"

  • Аналітик з безпекових питань Юрій Костюченко – про те, чи відповідає викликам оприлюднена владою Доктрина інформаціної безпеки України?..

    Які підходи до організації інформаційної протидії агресору можуть бути ефективними? Що саме треба захищати і якими методами? Чи відповідає викликам оприлюднена владою Доктрина інформаціної безпеки? Про це – у розмові Радіо «Свобода» із Юрієм Костюченком, аналітиком з безпекових питань, виконавчим секретарем Комітету із системного аналізу Президії НАН України.

  • Професор з питань національної безпеки Том Ніколз (США): Експертів або висміюють, або звеличують як всевидячих гуру – настав час перезапустити стосунки між експертністю та демократією…

    У 2002 році один визнаний історик написав, що популярні історії про оголошення «Ірландцям не подаватися» в США кінця ХІХ ст. - це міф. Річард Дженсен з Іллінойського університету заявив, що ці таблички - вигадка, «міфи про віктимізацію», що їх ірландські іммігранти передавали з покоління в покоління, доки ці міфи не набули нездоланного статусу міських легенд. Протягом понад десяти років більшість істориків приймали тезу Дженсена, а опонентів таврували як ірландсько-американських лоялістів (часом це робив навіть сам Дженсен). У 2015 році сталася історія, котра, здавалося б, стала живим втіленням смерті експертності: восьмикласниця на ім’я Ребекка Фрід заявила, що Дженсен помиляється, підкріпивши цю думку передусім своїм дослідженням матеріалів, знайдених у Google. Вона була ввічливою, але непохитною. «Він займався науковою роботою десятки років до мого народження, і виказувати неповагу до нього та його роботи - останнє, чого мені хотілося», - пізніше розповідала вона. Це виглядало як черговий випадок, коли розвинена не по роках дитина говорить досвідченому вчителю - заслуженому професору історії, не менше, - що він не виконав домашнє завдання. Проте виявляється, що вона мала рацію, а він помилявся. Такі знаки існували, і їх було не так вже й важко знайти.

  • Професор Георгій Почепцов: Пропаганда нас не полишає, вона завжди намагається мімікрувати під правду…

    Як багато ми знаємо про Facebook, інформаційну війну, нові медії, пропаганду, Цукерберга, політичний менеджмент та якісний інфопростір? Я переконана, що на кожне з цих слів знайдеться вузькопрофільний спеціаліст. Більше того, наша сучасність часто позбавляє нас конкретних, аргументованих думок. Наш час переповнений інформацією, яку давно фільтрують коди чи алгоритми, увага загубилась серед мільйонних гіперпосилань, а мозок – ніби процесор, який працює навіть коли ми спимо. Здається, людство готове до високих технологій, які дозволять записувати наші сни на відео, і переглядати їх суботніми вечорами, замість улюблених серіалів. Суспільство завжди буде критикувати або схвалювати внутрішні процеси і явища. Фактично, це свого роду такий аргументований діалог з колективними поглядами, а точніше з колективною мораллю. Нічого тут не вдієш. В основі поведінки людей, кажуть, закладене прагнення до гармонії, а ще до стабільності та якості життя. Але чи є місце думці, де «якість життя на пряму залежить від якості інформації»? Заслужений журналіст України, доктор філологічних наук, професор, експерт з інформаційної політики та комунікаційних технологій, медіакритик і автор численних праць з комунікаційних технологій – Георгій Почепцов, поділився своїми думками про якість інформації та місце нових медій сьогодні.

  • Філософ Сергій Дацюк: Втрата публічних моральних орієнтирів та втрата публічної можливості відрізняти добро від зла…

    Після голосування Верховної Ради за відставку Єгора Соболєва з посади Голови Антикорупційного комітету Голова парламенту Андрій Парубій раптом дозволив собі емоції, сказавши таке: «Я, як Голова Верховної Ради України, підтримав рішення Комітету. Але вважаю, що сьогоднішнє рішення не зробило український парламент сильнішим. Чотири роки тому більшість тут присутніх разом стояли на Майдані плече до плеча. І в мене іноді виникає питання: "Що з нами трапилось? Що з нами трапилось за тих чотири роки, колеги?.."». На якийсь момент голова Верховної Ради у метафоричній формі звернувся до сесійної зали парламенту – чи вірно ми робимо, коли того, з ким разом були на Майдані, так принижуємо? На якийсь час, здавалося, що він дійсно щирий, коли закликає відкидати конфлікти, відчувати відповідальність і потребу єдності. Голова Верховної Ради просив подякувати Єгору Соболєву народних депутатів. Але окремі оплески перекрили крики «Ганьба!».

  • Економіст, нардеп Олександра Кужель: Хто має зиск від того, що влада вперто називає «реформуванням» країни? А кому це просто унеможливлює життя…

    Майже щодня ми чуємо, як влада звідусіль говорить про реформи. Про те, що нібито вони потрібні не МВФ, не Світовому банку, а нам з вами, українцям. От і президент хвалиться якимись 144 реформами. Так, справді, всім зрозуміло, що в XXI сторіччі неможливо керувати країною як раніше, що всі ми потребуємо змін заради того, щоб жити краще, поліпшувати свій добробут, почуватися захищеними у власній державі. Власне, саме це і має бути метою проведення реформ. Чи не так? Не для МВФ, не заради міжнародних інституцій, а заради нас з вами. Ну, не можна ж припустити, щоб словом «реформи» камуфлювали перетворення, спрямовані на збагачення вузького прошарку суспільства, наближеного до нинішньої влади. Спочатку я написала цю статтю зовсім інакше. Вона містила економічні теорії, у ній було багато лібералізму, пасажів про кишені ефективності, викладок про олігополії та симукляри української політики. А потім я подумала: навіщо все це людям, кому це цікаво, окрім сотні експертів? Люди просто хочуть нормально жити, народжувати та спокійно виховувати дітей, любити, працювати, трохи подорожувати і не рахувати копійки до зарплати. Оскільки справжні реформи мають бути для всіх і кожного, то й розповідь про те, що відбувається, має бути зрозумілою для всіх. Давайте разом розберемося, хто має зиск від того, що влада вперто називає «реформуванням» країни, а хто внаслідок дій влади отримує тягар, що унеможливлює життя.

  • Історик-науковець Ярослав Грицак: Конфлікту між Україною і Польщею насправді немає…

    Український науковець, історик і публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, гість-професор (1996-2009) Центральноєвропейського університету у Будапешті, перший віце-президент (1999-2005) Міжнародної асоціації україністів, головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies, почесний професор НаУКМА, який має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами, Ярослав Грицак виклав короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі «Солідарності» і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею насправді немає.

  • Короткий огляд основних тем найпопулярніших федеральних російських телеканалів на цьому тижні, зроблений соціальним психологом Олегом Покальчуком…

    Аналіз російських федеральних ЗМІ проливає світло на розуміння того, як Кремль прагне вплинути на російськомовну аудиторію в Росії і за її межами. Крім того, спостереження за прокремлівською дезінформацією виявляє, що багато тем, підняті в найбільш популярних новинних програмах на федеральному російському телебаченню, проникають і в європейські ЗМІ.

  • Мірко Саблич: Територіальна цілісність – найбільша політична святість України…

    Чомусь люди вважають аксіомою гарну метафору, що «всім імперіям приходить кінець і рано чи пізно вони розпадаються» і звідси імплікують думку, що мовляв «Роssія скоро розвалиться, нам треба сидіти на березі річки і чекати труп ворога» (підкріплюють фактом: «хто думав ще в 1984 році, що СеРеСеР розвалиться і ми отримаєм Незалежність»). Тут звичайно, можна погодитись: розвалиться... якщо це «рано чи пізно» міряти довгими епохами: десь, колись, якось ймовірено так і буде, з далечини тисячоліть, але часу чекати на березі в нас точно нема, бо крові п'є нам ця Роssiя щороку і щодня. Ця хибна аксіома про неминучий розпад імперій (і отже, звільнення поневолених народів) стосується далеко не всіх імперій і далеко не всіх народів... Пошкреби добре практично кожну державу, і ти побачиш в ній елементи імперії: практично кожна держава зшита з різних територій, з різними, часто конфронтаційним одне до одної бекграундом...

  • Засновник корпорації «Агро Союз» Володимир Хорішко: Я б радив виборцям звертати більшу увагу на особистість кандидатів і не вестися на популістські, непідтверджені обіцянки…

    Це, те, що вже давно повинно бути організовано та запущено. Працюючи в агробізнесі, я давно зіткнувся з тим, що ті території, ті сільради, ті села, які найбільше приносили податків, по тоді існуючій формулі, – оббиралися. З них отримували кошти на користь не таким спроможним селам. І був період, коли та сільрада, де ми працюємо – Майська, забезпечувала маже половину районного бюджету, хоча назад поверталося дуже мало коштів. Несправедливо мало.Це, звичайно, обурювало людей, котрі жили та працювали на цій території. Наші неодноразові звернення в район, область та Київ залишилися без відповідей. А наші звернення були прості: поверніть на територію більшого фінансування хоч щось у вигляді ремонту доріг чи фінансування школи, дитсадка чи клубу, хоч трохи більше того, що на той момент було. І ніякого відгуку не сталося. Виплачуючи великі податки, які, нажаль, не залишалися на території, з якої вони йшли, наше підприємство було вимушене фінансувати й ремонти доріг, й якісь заходи, й ремонти шкільних та дошкільних закладів, й вивози сміття з території сіл – все те, що повинно було бути профінансовано з наших же податків.

  • Нардеп Олександра Кужель: Норми, закладені в бюджеті-2018, відкидають значну частину українців за межу бідності…

    Про основні показники бюджету на 2018 рік народні депутати можуть дізнатися лише з інтерв’ю урядовців, адже на сайті Верховної Ради на даний момент текст законопроекту за №7000 «Проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік» відсутній. Про це розмірковувала в ефірі TV-каналу NewsOne член парламентської фракції «Батьківщина» Олександра Кужель. «З того, що проголосили урядовці, важко скласти цілісну картину. Але вже зараз є підстави вважати, що цифри, закладені в кошторисі на наступний рік, свідчать не про зростання доходів значної частини українців, а про консервацію бідності», – сказала вона. Народний депутат зазначила, що за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, прожитковий мінімум з січня 2018 року планують встановити в розмірі 1 700 грн. А саме: прожитковий мінімум, який згідно з бюджетом 2017 на кінець року складає 1700 грн., буде основою для виплати пенсій всім, хто не має необхідного страхового стажу.

  • Легалізація зброї. Уявляєте, якщо в Україні партизанських загонів буде кілька організованих мільйонів, діючих на засадах історичної, традиційно-менталітетної козацької практики і тактики?..

    Легалізація зброї – не лише питання особистої безпеки, але й національної безпеки – асиметрична відповідь на постійну загрозу повномасштабної агресії Росії. Цього разу така загроза - через «навчання» в Білорусі. Мільйони озброєних громадян – потенційних партизан - потужна зброя стримування. Щось на зразок альтернативи ядерному статусу країни. Звичайно, в тому разі, якщо ці громадяни не лише матимуть право на зброю, але й обов’язок бути частиною дисциплінованої армійської машини з єдиним командуванням. Така дисциплінована і НЕсамодіяльна машина могла би стати складовою оборонної доктрини – за прикладом країн, які опинялися зі схожими геополітичними викликами. За приклад - невелика 8-ми мільйонна Швейцарія, де кожен чоловік майже щороку проходить выйськовий вишкіл та зобов’язаний тримати вдома армійський карабін. І за 48 годин може мобілізувати до 1 млн 700 тис армійського резерву. Для порівняння – офіційно регулярні ЗС Росії складають 800 тис. особового складу – разом з усією обслугою. Резервісти, звичайно, не конкуренція регулярній армії у відкритому бою, але гарантовано є загрозою загальнонаціональної масштабної партизанської війни. А така війна – вагомий стримуючий фактор для будь-якої регулярної армії.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

January 2018
M T W T F S S
« Dec    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
60 queries. 0.170 seconds.
60 / 0.170 / 14.25mb