Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 13)

  • Депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України Віктор Пинзеник: Мінімальну зарплатню у 3200 гривень може забезпечити інфляція, а не економіка…

    Народний депутат України, доктор економічних наук Віктор Пинзеник різко розкритикував ініціативу Кабінету міністрів прем*єр-міністра Володимира Гройсмана щодо необґрунтованого збільшення мінімальної зарплати в Україні: «Чи може в нас «мінімалка» сягнути 3200 грн всього за рік? Звичайно ж, може. Якщо дуже хочеться. Можна і кілька десятків, а то і сотень тисяч поставити. І досягнути цього розміру. Відразу зазначу, що у таких масштабах можна «нагнати» так звану номінальну, або видану паперами (грошовими знаками) зарплату. Але є така «дрібничка» як економіка, точніше її масштаби, скільки ми виробляємо. А очікують наступного року отримати трохи менше 2,6 трлн грн, що в середньому - близько 5 тис. грн на громадянина в місяць. Але не все можна спожити, бо мусить бути і нагромадження…

  • Віталій Портников – про радянську і українську політику, головну мету журналістики та деградацію цивілізованого світу…

    Запитання: - Віталію, півтора чи два роки до Майдану, коли утворювався «Політклуб» ще «кав’ярному» форматі, робилося це для того, щоб показати нових людей, нових політиків, нові можливості для України. Ти бачиш цю нову якість політики через два роки після Майдану? Є нові ідеї, підходи до політики?

  • Законотворчість. Народний депутат, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України Віктор Пинзеник: «Ні» – ворожим задумам!..

    Українці навіть уві сні не припиняють думати, як їм купити електролампу, що споживає більше енергії, чи змонтувати котел, що потребує більше газу, чи встановити «драні» вікна, що роблять внесок у проблему глобального потепління. І, як ви напевно здогадалися, на перешкоді цим ворожим задумам (чи то снам) має стати український чиновник. Бо саме таку мету переслідує урядовий проект закону «Про енергетичну ефективність будівель». І це вже третя спроба протидіяти диверсійним помислам співвітчизників (дві попередні були провалені у парламенті). Проект передбачає, що виробничі, житлові і нежитлові приміщення підлягають сертифікації енергетичної ефективності.

  • Народний депутат Тетяна Острікова: Мінфін «вдосконалює» норми розділу Податкового кодексу про податок на прибуток з одночасним запровадженням легального способу несплати цього податку…

    Кабмін України схвалив проект закону про внесення змін до Податкового кодексу та вирішив його направити на розгляд Національної ради реформ. Попри шалений спротив фіскальної служби Мінфін зважився на те, щоб записати у свій проект найкращі положення законопроекту № 3357 про ліберальну податкову реформу, яка напрацьована авторським колективом активістів та депутатів під керівництвом Ніни Южаніної. Це і повноцінний електронний кабінет, і позбавлення ДФС низки невластивих для служби повноважень, і передавання адміністрування реєстрів та баз даних з ДФС до спеціалізованого державного підприємства при Мінфіні. Це також ліквідація податкової міліції у її нинішньому вигляді, запровадження єдиного реєстру заявок на бюджетне відшкодування ПДВ за одним-єдиним принципом його здійснення - хронологія подання заявок. Це і захист податкового кредиту сумлінних платників, підтвердженого сплаченими на ПДВ-рахунок у СЕА ПДВ грошима і багато іншого.

  • Лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко: Влада без національної гідності – держава без майбутнього…

    Історія з пошануванням, точніше, непошануванням 150-річчя з дня народження керівника української держави та батька української історії Михайла Грушевського є показовою і водночас сумною. Справа в тому, що науковці та громадськість кілька років апелювали до влади з тим, щоб відзначити цьогорічний ювілей М. Грушевського на високому державному рівні. Адже загалом 2016 рік – це рік, на який припадає низка ювілеїв новітньої української державності та батьків національної української ідеї: 25-річчя Незалежності, 20-річчя Конституції, 160-річчя Івана Франка, 150-річчя Михайла Грушевського, 175-річчя Михайла Драгоманова тощо. Тому цілком логічно, що поточний рік мав бути роком української історії та української мови. Але не сталося, як гадалося… Плани влади настільки «мінімізувалися», що з початкової задумки майже місячного пошанування ювілею очільника української держави ХХ ст. (адже за умов парламентської республіки, якою була УНР, М. Грушевський як Голова Української Центральної Ради керував державою), влада скоротила їх до кількаденного відзначення. А на практиці – взагалі про них «забула».

  • Єксперт Христина Аврамченко (Інститут громадсько-экономічних досліджень): Бюджет України-2017 – не піти на дно і втриматися на плаву…

    У 2017 році економіка України зростатиме в основному завдяки зовнішнім факторам, а не державній політиці. У бюджеті-2017 майже не передбачені ні податкові стимули для зростання економіки, ні збільшення державних інвестицій. Закладене у проект бюджету зростання ВВП на 3% у 2017 році реалістичне. Однак воно забезпечуватиметься передусім зовнішніми факторами: прогнозованим зростанням цін на сировину та відновленням світової економіки. Суттєвих стимулів для зростання економіки з боку внутрішньої політики не передбачено. Нацбанк продовжить впровадження режиму інфляційного таргетування і забезпечить цільовий показник індексу споживчих цін у 2017 році на рівні 8,1%. Це означає, що НБУ й надалі впроваджуватиме адміністративні заходи для регулювання надходжень експортної виручки і відпливу капіталу з країни. Хоча поступово пом'якшуватиме ці заходи у разі помірного зростання економіки і стабілізації валютного курсу. Зростання доходів зведеного бюджету на 17,1% призведе до збільшення перерозподілу ВВП через зведений бюджет до 34%. Це означає, що роль держави в економіці буде збільшено, і відповідно зросте фіскальне навантаження.

  • Політолог і філософ Олексій Шевченко: Нотатки про корупційні метастази, «олігархічну матрицю» та «останню барикаду української надії…

    Необхідна передмова-коментар від редакції порталу «Политика и деньги». При всій великій, дійсній, справедливо заслуженій і глибокій, тобто справжній повазі до автора – знаного, шановного, блискучого політолога та філософа Олексія Шевченко - редакція не може розділити його думки і тези щодо політичної сили «Батьківщина» під проводом Юлії Тимошенко, яка, як вважає Олексій Шевченко, «бере на себе функцію «останньої барикади української Надії», останнього бастіону адекватної та відповідальної української політики». Скажімо так: редакція досить помірковано ставиться до політичної сили «Батькіщина» та її лідера Юлії Тимошенко. З багатьох причин, обговорювати які зараз просто недоречно. Але познайомити читачів з аналітичними посиланнями та тезами справді чудового професіонала - відомого українського політолога і філософа Олексія Шевченко – вважає і доречним, і потрібним. Інакше ми просто не можемо вдіяти: а де ж тоді будуть свобода слова й вільна думка в нашій з вами вільній і незалежній Україні?.. Політолог і філософ Олексій Шевченко: «Хотів написати статтю про Бюджет-2017 та авантюриста Гройсмана, який практично добиває економіку країни та багатостраждальний народ, посилаючись на переконливі цифри, наведені Сергієм Соболєвим про продовження тарифного геноциду. Ці цифри всім відомі, але їхній масштаб є настільки вражаючим, що уява не може вмістити всіх руйнівних наслідків такої урядової політики. Але швидкість руйнівних процесів є настільки великою, з кожним днем набуває такого галопуючого характеру, що нова подія практично затьмарює попередню та приковує всю суспільну увагу. Такою подією став закон «Про ринок електроенергії», проголосований з подачі «Самопомочі».

  • Реальний вплив Юлії Тимошенко на прийняття рішень в Україні – обмежений, але й з такої ситуації вона зуміла отримати користь для своєї політсили…

    Юлія Тимошенко – один із важковаговиків української політики. За свою політичну кар’єру вона опинялася у дуже різних ситуаціях, але завжди знаходила спосіб втриматись на плаву. Двічі вона була прем’єр-міністром України, і так само двічі волею політичних опонентів опинялась на лаві підсудних. Сьогодні реальний вплив Тимошенко на прийняття важливих рішень у державі доволі обмежений. Але навіть з такої ситуації вона зуміла отримати користь для себе і своєї політичної сили – «Батьківщини». Жорстка критика влади і підкреслене вболівання за «простий народ» стрімко піднесли рейтинги «Батьківщини» та її лідерки до таких показників, про які ще рік тому ніхто б уголос не осмілився говорити. Згідно з останніми прогнозами соціологів, якби вибори відбулися найближчим часом, то «Батьківщина» змогла б у 3-4 рази збільшити свою фракцію у парламенті. Єдине, що заважає Юлії Тимошенко перетворити підтримку виборців у реальний політичний вплив – це відсутність виборів у Верховну Раду. І саме оголошення таких дострокових виборів є наразі головною метою «Батьківщини». І в цьому прагненні вона не самотня. У Верховній Раді є ще одна політична сила, яка ставить перед собою таку ж мету – «Опозиційний блок» (ОБ). У таборі президента Петра Порошенка уже в повний голос говорять про те, що «Батьківщину» та ОБ об’єднує не лише спільне прагнення виборів, а й цілком конкретні домовленості Тимошенко і Сергія Льовочкіна, як цих виборів добиватись. Команда президента з усіх сил намагається знайти контраргументи для «об’єднаного опозиційного фронту», але поки без особливих успіхів. У таборі Порошенка ще навіть точно не визначились, атакувати їм чи захищатися…

  • Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук: Під гаслом «Не кажіть, чого не робить Росія, кажіть, що робите ви» і надалі будуватиметься підхід до України у врегулюванні Мінських угод…

    Можна довго і емоційно тлусачити результати візиту міністрів закордонних справ в Київ і на Донбас, хоча з початку року було зрозуміло: виконання Україною політичної частини Мінська, - зокрема й внесення змін до Конституції – не було знято з порядку денного, воно лише було відтерміновано. Ну не могли ж міністри як ПОСЕРЕДНИКИ процесу знову приїхати до Києва, щоб сказати: «Ви, українці, поки нічого не робіть, ми будемо тиснути на Путіна, щоб він забрався геть з Донбассу». Тим більше, що у Берліні, Парижі та Вашингтоні після китайських двосторонок з Путіним знову повірили, що у Мінських домовленостей з"явився моментум, шанс на друге, трєтє чи вже яке-там за рахунком дихання. Ні, особливо Путіну ніхто не вірить, але вірити хоче. За принципом «А раптом в цей раз дійсно серйозно?». І для прориву, мовляв, треба тільки вмовити Україну, щоб вона була готова хоч завтра голосувати закон про вибори, призначати їх дату і так далі, тому подібне. Хоча для чого Путіну, який, за словами добре інформованих осіб, вірить у перемогу Трампа у США, йти зараз на будь-які поступки по Мінську, не дуже зрозуміло.

  • Журналістка Мирослава Гонгадзе – про вибори у США, українську війну на двох фронтах та про те, чому не дивиться в очі екс-президенту Кучмі…

    Восени 2000-го Україну сколихнуло резонансне вбивство опозиційного журналіста, першого головного редактора і засновника інтернет-газети «Українська правда» Георгія Гонгадзе. 16 вересня Георгій зник. Його обезголовлене тіло знайшли лише 2 листопада за 100 км від Києва у лісі під Таращею (районний центр Київської області). Досі убивство Гонгадзе залишається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. Напередодні 16-ї річниці зникнення Георгія кореспондент «Високого замку» (Львів) поспілкувалася з його вдовою пані Мирославою, яка після трагедії переїхала до Америки. Мирослава Гонгадзе – телеведуча, журналістка, юрист. Народилася 19 червня 1972 року у місті Бережани Тернопільської області. Вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе. Після загибелі чоловіка Мирослава отримала політичний притулок у США і від 2001 року разом із дітьми живе у передмісті Вашингтона. Член Союзу українок Америки. Про те, як виглядає Україна з Вашингтона та як ставиться до Мінських перемовин, де Україну представляє Леонід Кучма, – у нашому ексклюзивному інтерв’ю.

  • Філософ Олексій Шевченко: Перші враження від «відкриття нового політичного сезону в Україні»…

    В нашій повсякденній мові закріпилося словосполучення «політичний сезон» та пов’язані з ним похідні у вигляді «початок політичного сезону» або його «кінець». При цьому ми навіть не замислюємося, наскільки дискредитуючим для нашого політичного життя є ці усталені норми слововживання, які нагадують вислови «театральний сезон» або «сезон полювання» та з яких виходить, що в часи літнього відпочинку слуг народу країна знаходиться нібито поза політикою, пливе «без руля та без вітрил». Але не будемо на цьому зосереджуватися, згадавши, що нашу Верховну Раду та взагалі владу часто стали порівнювати з «цирком Шапіто». Отже, новий сезон політичного цирку почався. А відкрив його ніхто інший, як Петро Олексійович Порошенко, «собственной персоной»...

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

November 2019
M T W T F S S
« Oct    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
88 queries. 0.263 seconds.
88 / 0.263 / 16.71mb