Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 3)

  • Приватний виконавець Андрій Авторгов: Забезпечення позову суди України часто застосовують не з тією з метою, з якою це право їм було надано законодавцем…

    Як відомо, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які покликані гарантувати за його позовом реальне виконання рішення.Разом з тим, і це ні для кого не є таємницею, що іноді заходи забезпечення позову застосовуються судами абсолютно не з тією з метою, з якою це право їм було надано законодавцем. Можна спостерігати, як процесуальні кодекси постійно доповнюються нормами про те, у який спосіб забезпечення позову судом НЕ допускається. На жаль, в процесуальному законодавстві відсутня пряма норма про заборону забезпечення позову шляхом зупинення виконання (заборони виконання) рішення іншого суду, яке набрало законної сили, хоча спроби внесення таких змін були. Так, свого часу до ВРУ вносився законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обмежень при забезпеченні позову)» (реєстр. № 9248 від 5 жовтня 2011 року), яким пропонувалося доповнити процесуальні кодекси положенням про заборону забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали чинності, чи заборони вчинення дій, спрямованих на виконання рішень суду, що набрали законної сили. Проти внесення таких змін тоді виступив Верховний Суд України, зазначивши, що дії суду щодо заборони виконання судових рішень, які набрали чинності, є завідомо протиправними, правомірне зупинення виконання рішення, що набрало законної сили може бути здійснено тільки шляхом оскарження його в порядку, передбаченому законами України, а тому, на думку ВСУ, запропоновані законопроектом зміни є зайвими, оскільки дублюють існуючі вимоги Конституції України, а також норми процесуального законодавства щодо порядку перегляду судових рішень та обов’язкового їх виконання.

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: У суспільній свідомості сьогодні, як ніколи, домінують зневіра і страх…

    І не можна заспокоювати себе тим, що ці явища мають глибокі корені. Справді, для влади страх завжди і скрізь був одним із важливих інструментів забезпечення панування, власного збагачення та контролю за масами. Проблема в тому, що нинішня влада безпардонно торгує страхами, у тому числі з допомогою необмежених інформаційних можливостей. Завдяки цьому страхи набули тотального характеру і охопили всі сфери людського життя. Суспільство планово вводиться у стресовий стан та психоз, а відповідно прирікається до руху в одному напрямку. Вигідному ляльководам. Зараз бояться усі і всього… Отже, з країною можна робити, що завгодно, а людей тримати в кошарі та покорі.

  • Амністія капіталів: кожного, хто не подасть нульову декларацію, податкова вважатиме мільйонером?..

    Про необхідність введення в Україні так званої нульової декларації почали говорити ще від моменту запуску електронного декларування. Її прихильники наголошували, що це справді дієвий механізм вивести гроші з тіні. Адже понад половина українського капіталу ховається саме там. Таким чином влада хоче усіх - від мільйонера до пенсіонера - змусити йти у податкову та звітувати про наявне майно, гроші тощо. В результаті, з одного боку, вдасться обкласти податками те, що українці назбирали на чорний день, а з іншого - вивести з тіні та легалізувати власні мільярди, щоб надалі їх інвестувати. Наразі юридичного поняття нульової декларації в українському законодавстві немає. Тож, що мають на увазі політики, коли говорять про такий вид декларування? Насправді це спосіб розповісти державі про все наявне майно та кошти, сплативши за них податки. Натомість отримати гарантії, що за жодні з них людину не покарають як за незаконно набуті.

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Жити якось треба. Ось і живемо як-небудь і з ким прийдеться…

    Стало модним не любити росіян і Росію. Та з будь-яких приводів це демонструвати. Підкреслюю: не керівництво чи владу, а саме людей. Милосердя і співчуття, схоже, вже не є нашою національною рисою. Їх з’їли останні роки. У кращому випадку отруїли збайдужінням. Ісус казав нам прощати ворогів наших. На жаль, ми вже не прощаємо навіть один одному, а також наших рідних і друзів. Сприймаємо як данність насаджування принципу: жорстокість і черствість не мають пояснень і виправдань. Тому не треба бути наполовину безжалісним і нечутливим. Нам стало куди простіше не любити та ненавидіти інших, ніж критично оцінювати власні дії і вчинки. Особливо зараз страждаємо забудькуватістю, а тому сприймаємо себе ледь не за святих. Зрозуміло, що насамперед йдеться про нашу єдино правильну владу. Мавпування та прилаштування до агресивної сірості видаємо за тверду принциповість. Насправді ж у такий спосіб шукаємо собі чергового господаря. І що характерно – знаходимо. Тих, на кого й дивитися не варто. Говоримо не те, що думаємо і в чому впевнені, а те, що в «тренді», щоб догодити тим, у кого сила. Притерпілися з тим, що відмінна думка агресивно придушується.

  • Парламентар Тетяна Острікова: «Самопоміч» братиме участь у наступних президентських та парламентських виборах в Україні!..

    Саме таке рішення затверджене ХІV з'їздом, який відбувся 17 березня. Мала честь виступити перед 750 делегатами щодо нашої економічної стратегії. Цікаво, що там?.. А там: перехід від олігархічної моделі економіки з гаслом «Заробляти на українцях, ховати в офшорах» до економіки добробуту кожного українця, зокрема шляхом: запровадження рівних можливостей для вільного підприємництва; здійснення ліберальної податкової реформи (зокрема, скасування податку на прибуток та перехід до оподаткування прибутку під час його розподілу); відмови від силового тиску на бізнес та притягнення чиновників до відповідальності за збитки бізнесу; перетворення митниці з джерела заробітку контрабандистів та збагачення олігархічних груп на інституцію сприяння міжнародній торгівлі та захисту митної безпеки.

  • Директор Світового банку у справах Бєларусі, Молдови та України Сату Кахконен: В Україні политично пов*язанними є 2% фірм, які контролюють більше 20% загального обігу та більше чверті активів всіх українских компаній…

    Революція Гідності, спричинена рішенням тодішньої влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС, відобразила поширене невдоволення глибоко укоріненою корупцією. Україна боролася з корупцією і захопленням держави понад двадцять років, з часу незалежності. Адже олігархи домінують у великих секторах економіки країни, отримуючи ренту і впливаючи на державу через представництво в парламенті. Це дозволило олігархам підключитися до багатьох джерел корупції, серед іншого, в таких галузях, як енергетика, державні закупівлі, приватизація державних активів та податкове адміністрування. Ці недоліки у сфері управління створили економіку, яка значною мірою побудована навколо перерозподілу ренти. Модель економічного управління, в умовах якої на прийняття політичних рішень значний вплив справляє невелика група компаній, називається «кумівським капіталізмом».

  • Соціолог Ірина Бекешкіна: Філософ Мирослав Попович – людина з Пантеону українських видатних Особистостей…

    Перша думка, коли я дізналася про смерть Мирослава Володимировича Поповича – у небуття пішов цілий світ. Важко коротко охарактеризувати Поповича – він був надто різнобарвною, багатогранною, яскравою особистістю, із розмаїттям інтересів, захоплень, людських контактів, сфер діяльності. Знаєте, зараз часто зображають колишній Радянський Союз однією сірою фарбою – і нічого позитивного тоді не було, і люди були суцільні «совки». Але чому ж тоді СРСР так легко рухнув? Так, були люди, які відкрито боролися із радянською системою, але їх дуже оперативно ізолювали від суспільства, вони потрапляли у місця ув’язнення. І їхній голос більш був чутний за кордоном, ніж у радянській Україні. І були люди, які не виступали відверто проти системи, але день у день, самим фактом свого існування та впливу на оточення розхитували зашкарублу, догматичну, пафосну радянську систему…

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Кулуарні домовленності – «велика політична справа»…

    Зачищення («зачистка») вулиці Грушевського у столиці України – наочний доказ і підтвердження: домовленості таки відбулися. Між БПП і НФ - стратегічною групою «високого рівня» на предмет поділу сфер впливу і утримання у такий спосіб влади. Сьогодні та у 2019 році. А відтак розпочалася «конструктивна робота», демонстрація «взаємопов’язаної відповідальності». Якби не були узгоджені позиції, не було б таких рішучих дій. Очевидно, порозумілися, що всі вони в одному «човні». А відтак не стали й далі терпіти «ініціативи громадськості», намагатись зберігати демократичний фасад. Інакше опоненти остаточно увірують в те, що з цією владою можна й потрібно рішучіше боротися, переходити до більш активних форм спротиву. Режими з низьким рівнем легітимності завжди дотримуються принципу: щоб обійтися «малою кров’ю», потрібно душити опір в зародку.

  • Міліарди – за перемогу. Неофіційні причини вимоги ГФС про штраф до голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва на 8,3 млрд грн…

    Минулого тижня Державна фіскальна служба України виписала штраф на ім'я голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва на 8,3 млрд грн. Сталося це у критичний період: одразу після перемоги «Нафтогазу» над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі та в день засідання РНБО з питань енергетичної безпеки. У цей день Росія фактично заявила, що не буде виконувати рішення Стокгольмського арбітражу, і спробувала спровокувати енергетичну кризу в Україні, знизивши тиск подачі газу. За офіційною версією, штраф був виписаний через те, що «Нафтогаз» не надав потрібний пакет документів для розмитнення поставок російського газу у 2015 році, порушивши митні правила. Проте, за словами співрозмовників «Економічної правди» (ЕП) в уряді, існує ще одна версія - політична. Нібито прем'єр Володимир Гройсман, який давно конфліктує з Андрієм Коболєвим, використав ДФС як додатковий інструмент в боротьбі з головою «Нафтогазу» за контроль фінансових потоків НАК. Мета штрафу - зіпсувати свято газової перемоги. Чи є об'єктивні причини для виписування мільярдних штрафів «Нафтогазу» та його керівнику, в чому його звинувачує ДФС, і чим може закінчитися податкова суперечка?

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Переможці у владі раптом забули власні обіцянки: у випадку позитивного судового рішення Стокгольмського арбітражного суду зменшити ціну на газ для населення України…

    І виконавча, і законодавча влада України радіють з приводу перемоги над «Газпромом» РФ відповідно до рішення Стокгольмського арбітражного суду. Ми також усі тішимося, що Україні «Газпром» повинен заплатити 2,56 млрд доларів США. А це - 69,12 млрд грн відповідно!.. Щоправда, чомусь переможці раптом забули обіцянки: у випадку позитивного судового рішення Стокгольмського арбітражного суду зменшити ціну на газ для населення. І в заявах найвищого рівня, щодо «торжества правди» про це жодного слова. Більше того, урядовці налаштовані на підвищення тарифів. Тому усім миром треба нагадати владі про необхідність дотримуватися обіцянок. Адже окрім усього іншого, високий суд виходив з того, що українці не можуть і не повинні сплачувати непідйомні тарифи. Звертаюсь до людей, організацій, органів місцевої влади та самоврядування надсилати вимоги, звернення щодо вирішення цього болючого питання. В іншому випадку байдужість поставить усіх на коліна. А цього не повинно бути.

  • Порошенко, Тимошенко, Гройсман – трикутник, в якому ділять не любов, а Україну…

    Попри очікуваний старт виборчої кампанії президента України восени 2018 року, перегони розпочалися вже зараз і перебувають в активній фазі. Потенційні учасники активізували кулуарну позиційну боротьбу, котра час від часу переходить у публічну площину. Чинний президент Петро Порошенко майже власними руками створив політичний любовний трикутник, на вершині якого поки що перебуває він сам. Але від подальшої конфігурації цієї геометричної фігури залежить не тільки політична кар'єра Порошенка, але й майбутнє України. Прийшовши до влади в результаті однотурових виборів, Порошенко не відповів на виклики, які перед гарантом Конституції ставив час та суспільство. АТО, що триватиме години, продаж «Рошену» – не повний перелік кричущих обіцянок Порошенка, котрі за майже п'ять років він не зміг чи не захотів виконати. Останній скандал, пов’язаний з відпочинком на Мальдівах, навіть західні партнери ототожнюють зі своєрідним «балом під час чуми» президента країни, яка вже чотири роки перебуває в стані неоголошеної війни. Прорахунки Порошенка фактично призвели до того, що йому крім «безвізу» ні з чим йти на другий термін. Це чудово розуміють і в близькому оточенні президента. Підтримка Порошенка країнами Заходу теж дедалі слабшає, це вже відчуває і населення. Звідси – чутки про позачергові вибори до Верховної Ради, орієнтовані більше на залякування партнерів по коаліції. Усе більше зрозуміло, що другий термін Петра Порошенка дуже примарний і безпосередньо залежить від здатності президента і Ко адекватно оцінити результати своєї роботи.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

August 2018
M T W T F S S
« Jul    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
64 queries. 0.236 seconds.
64 / 0.236 / 15.28mb