Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 4)

  • Бюджет Львова–2017: Чому обслуговування власне львівських шкіл, медичних закладів, училищ та коледжів викликало таке обурення в міських чиновників?..

    Львів підбиває підсумки 2016 фінансового року та планує бюджет наступного з урахуванням та змінами, що приніс проект Держбюджету-2017. Водночас у команді міського голови Андрія Садового обурюються різким врізанням бюджету розвитку, адже відтепер місто має власними силами утримувати приміщення львівських шкіл, ПТУ та медичних закладів. Таке обурення чиновників міської ради не безпідставне. У бюджеті 2016 року бюджет розвитку міста, якщо вірити інформації на сайті міської ради, становить 2,2 млрд грн. Вражаюча сума в теперішніх українських реаліях. Якщо вірити словам керівника міського департаменту фінансової політики Олега Іщука, бюджет розвитку на одну особу вдвічі більший, аніж у столиці. Справді, згідно з інфографікою на сайті міської ради, ця сума становить майже 3 тисячі грн на особу, або 14,6 млн грн на 1 кв. км.

  • Молдовський політичний експерт Оазу Нантой: У Молдові відпрацьовуються сценарії федералізації, які можуть бути використані в Україні…

    Гості авторської радіопередачі «Ваша Свобода»: Оазу Нантой, молдовський політичний експерт («Скайпом») та Дмитро Левусь, політичний експерт (Україна). Ведучий – Віталій Портников, політичний експерт, політичний журналіст. Віталій Портников: - У сусідній Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, де зустрінуться проросійський та проєвропейський кандидати. Це результати першого туру прямих президентських перегонів. До речі, прямі президентські вибори відбулися в Молдові вперше за 20 останніх років. Весь цей час президента обирав, швидше сказати, навіть не обирав парламент країни. Жоден з кандидатів під час вчорашнього голосування не зміг набрати понад 50% голосів, потрібних для перемоги. У другому турі зустрінуться соціаліст Ігор Додон. Це проросійський, пропутінський кандидат. Він отримав майже 49%. Обіцяв, якщо переможе, розірвати торгівельну угоду з ЄС і навіть вступити до Митного союзу з Росією. Протестує цьому колишній міністр освіти, представниця прозахідної коаліції Майя Санду. Вона набрала 38% голосів виборців. Мені здається, що Молдова – це не просто сусідня країна, а це такий російський випробувальний політтехнологічний полігон. Ось те, що ми з вами говоримо в день, коли всі наші співгромадяни говорять про е-декларації, про корумпованість політичного классу в Україні, про те, що люди не відповідають взірцям, то це ж саме було в Молдові кілька років…

  • Депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України Віктор Пинзеник: Мінімальну зарплатню у 3200 гривень може забезпечити інфляція, а не економіка…

    Народний депутат України, доктор економічних наук Віктор Пинзеник різко розкритикував ініціативу Кабінету міністрів прем*єр-міністра Володимира Гройсмана щодо необґрунтованого збільшення мінімальної зарплати в Україні: «Чи може в нас «мінімалка» сягнути 3200 грн всього за рік? Звичайно ж, може. Якщо дуже хочеться. Можна і кілька десятків, а то і сотень тисяч поставити. І досягнути цього розміру. Відразу зазначу, що у таких масштабах можна «нагнати» так звану номінальну, або видану паперами (грошовими знаками) зарплату. Але є така «дрібничка» як економіка, точніше її масштаби, скільки ми виробляємо. А очікують наступного року отримати трохи менше 2,6 трлн грн, що в середньому - близько 5 тис. грн на громадянина в місяць. Але не все можна спожити, бо мусить бути і нагромадження…

  • Віталій Портников – про радянську і українську політику, головну мету журналістики та деградацію цивілізованого світу…

    Запитання: - Віталію, півтора чи два роки до Майдану, коли утворювався «Політклуб» ще «кав’ярному» форматі, робилося це для того, щоб показати нових людей, нових політиків, нові можливості для України. Ти бачиш цю нову якість політики через два роки після Майдану? Є нові ідеї, підходи до політики?

  • Законотворчість. Народний депутат, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України Віктор Пинзеник: «Ні» – ворожим задумам!..

    Українці навіть уві сні не припиняють думати, як їм купити електролампу, що споживає більше енергії, чи змонтувати котел, що потребує більше газу, чи встановити «драні» вікна, що роблять внесок у проблему глобального потепління. І, як ви напевно здогадалися, на перешкоді цим ворожим задумам (чи то снам) має стати український чиновник. Бо саме таку мету переслідує урядовий проект закону «Про енергетичну ефективність будівель». І це вже третя спроба протидіяти диверсійним помислам співвітчизників (дві попередні були провалені у парламенті). Проект передбачає, що виробничі, житлові і нежитлові приміщення підлягають сертифікації енергетичної ефективності.

  • Народний депутат Тетяна Острікова: Мінфін «вдосконалює» норми розділу Податкового кодексу про податок на прибуток з одночасним запровадженням легального способу несплати цього податку…

    Кабмін України схвалив проект закону про внесення змін до Податкового кодексу та вирішив його направити на розгляд Національної ради реформ. Попри шалений спротив фіскальної служби Мінфін зважився на те, щоб записати у свій проект найкращі положення законопроекту № 3357 про ліберальну податкову реформу, яка напрацьована авторським колективом активістів та депутатів під керівництвом Ніни Южаніної. Це і повноцінний електронний кабінет, і позбавлення ДФС низки невластивих для служби повноважень, і передавання адміністрування реєстрів та баз даних з ДФС до спеціалізованого державного підприємства при Мінфіні. Це також ліквідація податкової міліції у її нинішньому вигляді, запровадження єдиного реєстру заявок на бюджетне відшкодування ПДВ за одним-єдиним принципом його здійснення - хронологія подання заявок. Це і захист податкового кредиту сумлінних платників, підтвердженого сплаченими на ПДВ-рахунок у СЕА ПДВ грошима і багато іншого.

  • Лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко: Влада без національної гідності – держава без майбутнього…

    Історія з пошануванням, точніше, непошануванням 150-річчя з дня народження керівника української держави та батька української історії Михайла Грушевського є показовою і водночас сумною. Справа в тому, що науковці та громадськість кілька років апелювали до влади з тим, щоб відзначити цьогорічний ювілей М. Грушевського на високому державному рівні. Адже загалом 2016 рік – це рік, на який припадає низка ювілеїв новітньої української державності та батьків національної української ідеї: 25-річчя Незалежності, 20-річчя Конституції, 160-річчя Івана Франка, 150-річчя Михайла Грушевського, 175-річчя Михайла Драгоманова тощо. Тому цілком логічно, що поточний рік мав бути роком української історії та української мови. Але не сталося, як гадалося… Плани влади настільки «мінімізувалися», що з початкової задумки майже місячного пошанування ювілею очільника української держави ХХ ст. (адже за умов парламентської республіки, якою була УНР, М. Грушевський як Голова Української Центральної Ради керував державою), влада скоротила їх до кількаденного відзначення. А на практиці – взагалі про них «забула».

  • Єксперт Христина Аврамченко (Інститут громадсько-экономічних досліджень): Бюджет України-2017 – не піти на дно і втриматися на плаву…

    У 2017 році економіка України зростатиме в основному завдяки зовнішнім факторам, а не державній політиці. У бюджеті-2017 майже не передбачені ні податкові стимули для зростання економіки, ні збільшення державних інвестицій. Закладене у проект бюджету зростання ВВП на 3% у 2017 році реалістичне. Однак воно забезпечуватиметься передусім зовнішніми факторами: прогнозованим зростанням цін на сировину та відновленням світової економіки. Суттєвих стимулів для зростання економіки з боку внутрішньої політики не передбачено. Нацбанк продовжить впровадження режиму інфляційного таргетування і забезпечить цільовий показник індексу споживчих цін у 2017 році на рівні 8,1%. Це означає, що НБУ й надалі впроваджуватиме адміністративні заходи для регулювання надходжень експортної виручки і відпливу капіталу з країни. Хоча поступово пом'якшуватиме ці заходи у разі помірного зростання економіки і стабілізації валютного курсу. Зростання доходів зведеного бюджету на 17,1% призведе до збільшення перерозподілу ВВП через зведений бюджет до 34%. Це означає, що роль держави в економіці буде збільшено, і відповідно зросте фіскальне навантаження.

  • Політолог і філософ Олексій Шевченко: Нотатки про корупційні метастази, «олігархічну матрицю» та «останню барикаду української надії…

    Необхідна передмова-коментар від редакції порталу «Политика и деньги». При всій великій, дійсній, справедливо заслуженій і глибокій, тобто справжній повазі до автора – знаного, шановного, блискучого політолога та філософа Олексія Шевченко - редакція не може розділити його думки і тези щодо політичної сили «Батьківщина» під проводом Юлії Тимошенко, яка, як вважає Олексій Шевченко, «бере на себе функцію «останньої барикади української Надії», останнього бастіону адекватної та відповідальної української політики». Скажімо так: редакція досить помірковано ставиться до політичної сили «Батькіщина» та її лідера Юлії Тимошенко. З багатьох причин, обговорювати які зараз просто недоречно. Але познайомити читачів з аналітичними посиланнями та тезами справді чудового професіонала - відомого українського політолога і філософа Олексія Шевченко – вважає і доречним, і потрібним. Інакше ми просто не можемо вдіяти: а де ж тоді будуть свобода слова й вільна думка в нашій з вами вільній і незалежній Україні?.. Політолог і філософ Олексій Шевченко: «Хотів написати статтю про Бюджет-2017 та авантюриста Гройсмана, який практично добиває економіку країни та багатостраждальний народ, посилаючись на переконливі цифри, наведені Сергієм Соболєвим про продовження тарифного геноциду. Ці цифри всім відомі, але їхній масштаб є настільки вражаючим, що уява не може вмістити всіх руйнівних наслідків такої урядової політики. Але швидкість руйнівних процесів є настільки великою, з кожним днем набуває такого галопуючого характеру, що нова подія практично затьмарює попередню та приковує всю суспільну увагу. Такою подією став закон «Про ринок електроенергії», проголосований з подачі «Самопомочі».

  • Реальний вплив Юлії Тимошенко на прийняття рішень в Україні – обмежений, але й з такої ситуації вона зуміла отримати користь для своєї політсили…

    Юлія Тимошенко – один із важковаговиків української політики. За свою політичну кар’єру вона опинялася у дуже різних ситуаціях, але завжди знаходила спосіб втриматись на плаву. Двічі вона була прем’єр-міністром України, і так само двічі волею політичних опонентів опинялась на лаві підсудних. Сьогодні реальний вплив Тимошенко на прийняття важливих рішень у державі доволі обмежений. Але навіть з такої ситуації вона зуміла отримати користь для себе і своєї політичної сили – «Батьківщини». Жорстка критика влади і підкреслене вболівання за «простий народ» стрімко піднесли рейтинги «Батьківщини» та її лідерки до таких показників, про які ще рік тому ніхто б уголос не осмілився говорити. Згідно з останніми прогнозами соціологів, якби вибори відбулися найближчим часом, то «Батьківщина» змогла б у 3-4 рази збільшити свою фракцію у парламенті. Єдине, що заважає Юлії Тимошенко перетворити підтримку виборців у реальний політичний вплив – це відсутність виборів у Верховну Раду. І саме оголошення таких дострокових виборів є наразі головною метою «Батьківщини». І в цьому прагненні вона не самотня. У Верховній Раді є ще одна політична сила, яка ставить перед собою таку ж мету – «Опозиційний блок» (ОБ). У таборі президента Петра Порошенка уже в повний голос говорять про те, що «Батьківщину» та ОБ об’єднує не лише спільне прагнення виборів, а й цілком конкретні домовленості Тимошенко і Сергія Льовочкіна, як цих виборів добиватись. Команда президента з усіх сил намагається знайти контраргументи для «об’єднаного опозиційного фронту», але поки без особливих успіхів. У таборі Порошенка ще навіть точно не визначились, атакувати їм чи захищатися…

  • Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук: Під гаслом «Не кажіть, чого не робить Росія, кажіть, що робите ви» і надалі будуватиметься підхід до України у врегулюванні Мінських угод…

    Можна довго і емоційно тлусачити результати візиту міністрів закордонних справ в Київ і на Донбас, хоча з початку року було зрозуміло: виконання Україною політичної частини Мінська, - зокрема й внесення змін до Конституції – не було знято з порядку денного, воно лише було відтерміновано. Ну не могли ж міністри як ПОСЕРЕДНИКИ процесу знову приїхати до Києва, щоб сказати: «Ви, українці, поки нічого не робіть, ми будемо тиснути на Путіна, щоб він забрався геть з Донбассу». Тим більше, що у Берліні, Парижі та Вашингтоні після китайських двосторонок з Путіним знову повірили, що у Мінських домовленостей з"явився моментум, шанс на друге, трєтє чи вже яке-там за рахунком дихання. Ні, особливо Путіну ніхто не вірить, але вірити хоче. За принципом «А раптом в цей раз дійсно серйозно?». І для прориву, мовляв, треба тільки вмовити Україну, щоб вона була готова хоч завтра голосувати закон про вибори, призначати їх дату і так далі, тому подібне. Хоча для чого Путіну, який, за словами добре інформованих осіб, вірить у перемогу Трампа у США, йти зараз на будь-які поступки по Мінську, не дуже зрозуміло.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

February 2018
M T W T F S S
« Jan    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728  
91 queries. 0.252 seconds.
91 / 0.252 / 14.77mb