Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 6)

  • Експерт Олена Сас (швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO): Що таке децентралізація і навіщо вона всім нам?..

    Ми часто чуємо це довге і складне слово - децентралізація. Що це? Звідки віє вітер змін? Чим нам загрожує? Колись була колективізація, потім індустріалізація. Пам’ятають люди, що для українського села колективізація та індустріалізація нічого особливо доброго не принесли, тому ми й побоюємося новацій та перетворень. Чи на краще ці зміни та як це стосуватиметься мене, мого села? Давайте розбиратися. Навіщо?.. Як було раніше? Як воно зараз? У селах - погані дороги, в селах погане вуличне освітлення, у селах соціальні об’єкти потребують ремонту або відсутні. В клубі треба сидіти в шубі, бо холодно. Ви краще від нас знаєте. А чому так? Немає грошей, каже сільрада. Зверху не дають достатньо. Державна влада не дає місцевому самоврядуванню скільки потрібно для того, щоб місцеве самоврядування виконувало свою роботу як годиться. Всі гроші йдуть на зарплату працівникам сільради, а більше нема де взяти. Може проблема в тому, що держава бідна? А як воно в інших державах, де села, як лялечки, – у Швейцарії чи Німеччині, у тій самі Польщі? Виявляється, що в цих країнах держава набагато менше втручається в місцеві справи. У тамтешніх селах міцні традиції самоврядування, люди в громадах слідкують за тими, кого обрали, велика частина місцевих податків залишається в місцевих громадах і використовується розумно. Якщо запитати громадян цих країн про владу, то вони згадають передусім не президента чи прем’єра, а свого найближчого голову місцевого органа самоврядування - скажімо, війта чи мера. Вони добре знають хто це, контролюють місцеву владу зі свого боку. Держава також контролює місцевих очільників, щоб вони дотримувалися законів. Наша держава теж обрала курс на сім’ю цивілізованих держав. Вона наважилася дати більше можливостей людям на місця. І прав, і ресурсів, щоб вистачало й на дороги, і на школу. Децентралізація - це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, щоб якомога більше повноважень мали ті органи, які ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найуспішніше.

  • Професор МДУ Георгій Почепцов презентував книгу «Пропаганда 2.0»: Весь світ перейшов на новий рівень керування масовою свідомістю…

    28 листопада у Маріупольському державному університеті відбулася презентація нової книги професора кафедри соціальних комунікацій МДУ Георгія Почепцова «Пропаганда 2.0». Захід відвідали начальник Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області, підполковник поліції Сергій Бичін, викладачі кафедри соціальних комунікацій, студенти спеціальностей «Журналістика» і «Міжнародні відносини», представники громадськості. На початку презентації нового видання - автора й усіх присутніх привітали ректор МДУ, член-кореспондент НАПН України, професор Костянтин Балабанов і декан факультету філології та масових комунікацій, професор Світлана Безчотнікова.

  • Французький лідер заповзявся боротися за мир, закривши очі на війну в Україні…

    Фірмовий паризький дощ байдуже дзенькав по парасольках, під якими ховалися керівники сімдесяти двох держав світу. «Оце бенефіс, — прокоментував, також із-під парасолі, грузинський колега. — Мабуть, справжня ціль усіх цих урочистостей — допомогти Макрону увійти в історію». Соту річницю завершення Першої світової справді вшанували в Парижі з майже королівським розмахом. Вишукані обіди, високоповажні гості, пишні промови, помпезний Мирний форум, прямі телетрансляції, численні прес-конференції... Усе це мало вигляд заявки на відновлення дипломатичної величі країни, втраченої приблизно сто років тому. Послаблений на внутрішній політичній сцені, Емманюель Макрон явно шукає компенсацій за рахунок успіхів у міжнародній політиці. Незговірливість Трампа підштовхнула його до спроби згуртувати світових лідерів навколо ідеї багатополярного світу, спираючись на випробуване партнерство з Анґелою Меркель. Не випадково виплеканий макронівською командою Мирний форум, який французи відтепер планують проводити щорічно, відкрила своєю промовою німецький канцлер. «Європейський мирний проект, що народився 1945 року, опинився під загрозою через посилення націоналістичних та популістських настроїв», — застерегла Меркель.

  • Академік, Герой України, політичний діяч Ігор Юхновський: Десять зауважень реформаторам Конституції…

    Напередодні виборів чи не кожна політична сила, очолювана яскравими політиками-кандидатами в президенти України, публічно або приховано, керуючись різними мотивами, прагне змінити Конституцію України. Тому не дивно, що за останній час до мене неодноразово зверталися за підтримкою різних проектів змін до національного Основного Закону. Але я вирішив замість того, аби давати поради кожному окремо, звернутися до всіх одразу з цими відкритими заувагами щодо питань, на які не завжди звертається увага, та готовий підтримати кожного, хто врахує їх у своїй роботі на благо України.

  • Військовий експерт Дмитро Снегірьов: Вибухи на військових арсеналах України…

    9 жовтня, на території 6-го арсеналу Міноборони України в районі населеного пункту Ічня Чернігівської області, сталися вибухи на технічній території, що спричинили пожежу. За фактами вибухів військова прокуратура Центрального регіону розпочала кримінальне провадження за ч.3 ст.425 Кримінального кодексу України, а СБУ відпрацьовує версію про можливе вчинення диверсії на 6-му арсеналі. Що спричинило вибухи складів з боєприпасами поблизу Ічні – халатність чи диверсія російського агресора – відповідь має дати слідство. Варто зазначити, що ще після вибухів у Балаклії Харківської області навесні 2017 року РНБО прийняла рішення про розосередження боєзапасів з метою уникнення подібних масштабних катастроф. Нагадаю, тоді внаслідок вибухів було знищено близько 70% боєприпасів. Об'єм збитків внаслідок пожежі у Балаклії оцінили в мільярд доларів. На відновлювальні роботи з резервного фонду держбюджету було виділено 100 млн гривень, потім додатково виділили ще 45 млн гривень. Утім вже 26 вересня 2017 року вибухнули артилерійські склади на Вінничині. Після вибуху складу в Калинівці постало питання, що Муженко не виконав розпорядження РНБО. В Україні три великих і десять менших складів із боєзапасами. І склад в Ічні ще рік тому називали одним із проблемних…

  • Економіст, академік НАН України Богдан Данилишин: Два головних завдання України…

    Наприкінці вересня був опублікований світовий індекс економічної свободи за 2018 рік, який складає Fraser Institute в своєму звіті «Економічна свобода в світі-2018». Як прийнято говорити, є дві новини - погана і хороша. Погана - Україна посіла 134 місце серед 162 країн. Хороша - за рік наша країна піднялася в рейтингу на 15 позицій. Сам індекс розраховується на базі 42 показників, які об'єднуються в кілька укрупнених категорій - розмір урядової участі в економіці, якість правової системи і захисту прав власності, доступ до надійної валюті, рівень свободи в міжнародній торгівлі, якість і ліберальність регулювання кредитування, труда та бізнесу. Найбільш серйозні позитивні зміни у нашій країни відзначені в категорії «доступ до надійної валюті». Тобто, поліпшення позицій України відбулося в основному внаслідок прийняття Закону «Про валюту і валютні операції», який був поданий Президентом України. За іншими показниками позитивна динаміка хоч і спостерігається, але незначна. Поки Україна продовжує перебувати в групі країн з низьким рівнем економічної свободи, в компанії Білорусії, Зімбабве, Іраку, Ірану, Пакистану (ці держави є аутсайдерами у рейтингах політичних свобод). Що ж тоді дерегулює і лібералізує наш Уряд?.. Давайте подивимося на лідерів рейтингу.

  • Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Питання життя чи дефолту для країни – черговий транш МВФ…

    Якщо до кінця зими Україна не знайде бодай $3 млрд під 2-3% річних, то цілком ймовірно, що весну ми зустрінемо з курсом далеким за прогнозований. До грудня 2019 року Україна повинна сплатити понад 10 млрд доларів США за державним боргом. Це майже третина бюджету країни на наступний рік, проект якого уряд уже подав на розгляд до Верховної Ради. Також, це дуже близько до всього обсягу золотовалютних резервів країни, які вже впали нижче комфортного рівня у три місяці майбутнього імпорту. Звісно, $2 млрд, що передбачає черговий транш МВФ, не покриють цієї суми навіть на чверть. А за словами окремих політиків, позика МВФ не вирішить економічних проблем України, а лише ще глибше штовхне нас у боргову яму. Натомість, нам доведеться суттєво збільшити ціну на газ для населення...

  • Вибори в Україні: Ахметов, Льовочкін та Медведчук, або Троє в партії, не рахуючи Рабіновича…

    Є така неписана політична прикмета: якщо заворушився капітал – це до виборів. В Україні вона справджується завжди, даючи старт великим перегонам за ресурсами. З одного боку, під кожні вибори завжди з’являються «нові» кандидати і союзи, котрі, як кисню, потребують грошей. З іншого – традиційні центри впливу намагаються втримати у своїх руках максимум ресурсів, для чого вкладаються і в «нових», і в «старих». Але, як показує досвід 27 років Незалежності, щоб виграти вибори, самих грошей не досить. Зазвичай перемога – це результат поєднання великих фінансових вливань, підтримки медіа-холдингів та серйозних партійних структур. Крім цього, запорукою успіху була і залишається підтримка когось із головних геополітичних гравців, якими в Україні є Росія, ЄС та США. Вже писалось про те, як почали підготовку до виборів головні претенденти на президентський пост. Але паралельно з цим от уже кілька тижнів триває непублічний процес, здатний перевернути всю розкладку як президентських, так і парламентських виборів. У дорогих київських офісах найбагатша людина країни, власники каналу «Інтер» та кум Путіна почали предметні переговори про об’єднання. «Це як життя в комуналці. Жили дві сім’ї, їм було тісно, а тепер підселяють ще й третю. Ну нічого, помістимося», – іронізує один з учасників цих зустрічей. До чого може призвести об’єднання сил Ріната Ахметова, Сергія Льовочкіна та Віктора Медведчука, про що вони домовляються, і що може завадити їхньому союзу – читайте в матеріалі «Української правди».

  • Політаналітик Валерій Клочок: Чи об’єднає «політтехнологічний» Медведчук прихильників Порошенка й Тимошенко в боротьбі за європейську Україну?..

    Суспільний запит на відновлення миру в Україні, який превалює в абсолютній більшості соціологічних досліджень, взяли на озброєння політтехнологи кандидата в президенти Петра Порошенка (навіть не сумнівайтеся – він балотуватиметься). У виборчих перегонах, так само, як і на війні, усі методи виправдані. Якщо ці методи здатні забезпечити перемогу кандидата. Минулорічні соціологічні дослідження поважних інституцій вказують на однозначну тенденцію суттєвого зниження рейтингу Порошенка. Відтак, цілком логічним є бажання та кроки Банкової, спрямовані не лише на збереження нині існуючих позицій, а й відновлення їх, як у часи 2014 року. Хоча це для багатьох сьогодні видається малоймовірним, але на те вони й технологи, аби відпрацьовувати свої гонорари. Передумов для ведення успішної кампанії для чинного президента більш ніж достатньо. Окремі кроки вже були зроблені раніше: безвіз, нова армія, зупинили ворога (ціною десятків тисяч життів та втрати частини території), низка реформ (принаймні, так це вони називають), обіцянка про томос та інші. Додайте сюди ще й своїх голів державних адміністрацій, які контролюватимуть «процес» на місцях. Але увесь цей набір недостатній для гарантованої перемоги на президентських виборах 2019 року. Природньо мала б з’явитися нова політтехнологія, яка б гарантувала щонайменше потрапляння кандидата Порошенка в другий тур. Далі – справа техніки і «правильного» підрахунку голосів та формальне оголошення переможця. Але така технологія з’явилася вже і вже реалізовується на практиці.

  • Економіст Богдан Данилишин – про те, що позитивного відбулося в економіці України за останні півроку?..

    Звичайно, по при всі труднощі та виклики зовнішнього та внутрішнього характеру радує те, що ми крок за кроком повертаємось до нормалізації економічного розвитку країни. Не все так як би хотілося, але все добре в один момент не настає. У І півріччі 2018 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій та головних ознак макроекономічної стабілізації, що відбувалося на тлі процесів реформування у напрямку як підвищення доходів населення, так і посилення інвестиційної складової зростання, а також в цілому сприятливих зовнішніх умов. Загалом після подолання падіння економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

  • Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

    Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

November 2019
M T W T F S S
« Oct    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
99 queries. 0.246 seconds.
99 / 0.246 / 13.98mb