Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 7)

  • Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Питання життя чи дефолту для країни – черговий транш МВФ…

    Якщо до кінця зими Україна не знайде бодай $3 млрд під 2-3% річних, то цілком ймовірно, що весну ми зустрінемо з курсом далеким за прогнозований. До грудня 2019 року Україна повинна сплатити понад 10 млрд доларів США за державним боргом. Це майже третина бюджету країни на наступний рік, проект якого уряд уже подав на розгляд до Верховної Ради. Також, це дуже близько до всього обсягу золотовалютних резервів країни, які вже впали нижче комфортного рівня у три місяці майбутнього імпорту. Звісно, $2 млрд, що передбачає черговий транш МВФ, не покриють цієї суми навіть на чверть. А за словами окремих політиків, позика МВФ не вирішить економічних проблем України, а лише ще глибше штовхне нас у боргову яму. Натомість, нам доведеться суттєво збільшити ціну на газ для населення...

  • Вибори в Україні: Ахметов, Льовочкін та Медведчук, або Троє в партії, не рахуючи Рабіновича…

    Є така неписана політична прикмета: якщо заворушився капітал – це до виборів. В Україні вона справджується завжди, даючи старт великим перегонам за ресурсами. З одного боку, під кожні вибори завжди з’являються «нові» кандидати і союзи, котрі, як кисню, потребують грошей. З іншого – традиційні центри впливу намагаються втримати у своїх руках максимум ресурсів, для чого вкладаються і в «нових», і в «старих». Але, як показує досвід 27 років Незалежності, щоб виграти вибори, самих грошей не досить. Зазвичай перемога – це результат поєднання великих фінансових вливань, підтримки медіа-холдингів та серйозних партійних структур. Крім цього, запорукою успіху була і залишається підтримка когось із головних геополітичних гравців, якими в Україні є Росія, ЄС та США. Вже писалось про те, як почали підготовку до виборів головні претенденти на президентський пост. Але паралельно з цим от уже кілька тижнів триває непублічний процес, здатний перевернути всю розкладку як президентських, так і парламентських виборів. У дорогих київських офісах найбагатша людина країни, власники каналу «Інтер» та кум Путіна почали предметні переговори про об’єднання. «Це як життя в комуналці. Жили дві сім’ї, їм було тісно, а тепер підселяють ще й третю. Ну нічого, помістимося», – іронізує один з учасників цих зустрічей. До чого може призвести об’єднання сил Ріната Ахметова, Сергія Льовочкіна та Віктора Медведчука, про що вони домовляються, і що може завадити їхньому союзу – читайте в матеріалі «Української правди».

  • Політаналітик Валерій Клочок: Чи об’єднає «політтехнологічний» Медведчук прихильників Порошенка й Тимошенко в боротьбі за європейську Україну?..

    Суспільний запит на відновлення миру в Україні, який превалює в абсолютній більшості соціологічних досліджень, взяли на озброєння політтехнологи кандидата в президенти Петра Порошенка (навіть не сумнівайтеся – він балотуватиметься). У виборчих перегонах, так само, як і на війні, усі методи виправдані. Якщо ці методи здатні забезпечити перемогу кандидата. Минулорічні соціологічні дослідження поважних інституцій вказують на однозначну тенденцію суттєвого зниження рейтингу Порошенка. Відтак, цілком логічним є бажання та кроки Банкової, спрямовані не лише на збереження нині існуючих позицій, а й відновлення їх, як у часи 2014 року. Хоча це для багатьох сьогодні видається малоймовірним, але на те вони й технологи, аби відпрацьовувати свої гонорари. Передумов для ведення успішної кампанії для чинного президента більш ніж достатньо. Окремі кроки вже були зроблені раніше: безвіз, нова армія, зупинили ворога (ціною десятків тисяч життів та втрати частини території), низка реформ (принаймні, так це вони називають), обіцянка про томос та інші. Додайте сюди ще й своїх голів державних адміністрацій, які контролюватимуть «процес» на місцях. Але увесь цей набір недостатній для гарантованої перемоги на президентських виборах 2019 року. Природньо мала б з’явитися нова політтехнологія, яка б гарантувала щонайменше потрапляння кандидата Порошенка в другий тур. Далі – справа техніки і «правильного» підрахунку голосів та формальне оголошення переможця. Але така технологія з’явилася вже і вже реалізовується на практиці.

  • Економіст Богдан Данилишин – про те, що позитивного відбулося в економіці України за останні півроку?..

    Звичайно, по при всі труднощі та виклики зовнішнього та внутрішнього характеру радує те, що ми крок за кроком повертаємось до нормалізації економічного розвитку країни. Не все так як би хотілося, але все добре в один момент не настає. У І півріччі 2018 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій та головних ознак макроекономічної стабілізації, що відбувалося на тлі процесів реформування у напрямку як підвищення доходів населення, так і посилення інвестиційної складової зростання, а також в цілому сприятливих зовнішніх умов. Загалом після подолання падіння економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

  • Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

    Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.

  • Журналіст Андрій Клименко – про дві перемоги на морі…

    …Або: що спільного в арешті російського суховантажу SEABREEZE в Одесі та в ймовірному арешті російського танкера MEKHANIK POGODIN в Херсоні. Та до яких реакцій РФ у відповідь треба бути готовими?.. На фоні уваги ЗМІ та ФБ до ймовірного (вже сьогодні) арешту (чи якогось іншого обмеження) російського танкера MEKHANIK POGODIN (належить VEB-LEASING, що знаходиться під санкціями України (блокування активів), відійшла на другий план перша схожа новина минулого тижня: 30.07.18 (оприлюднення 07.08.18) Апеляційний суд Одеської області залишив без змін рішення ухвалу Приморського районного суду Одеси, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополь про накладення арешту на судно «SEABREEZE» (ІМО:9143312, власник TRANS HOLDINGS OVERSEAS SA - Care of Trans-Service Maritime Agency Ltd , Office 2, ul Tekstilshikov 1-ya 12/9, Moscow, 109390, Russia). Цей арешт (хто забув) відбувся з метою забезпечення відшкодування збитків, завданих Україні добре відомим севастопольським судном-земснарядом «PECHORA» (ІМО 8714009), яке здійснювало під час окупації Криму незаконний видобуток морського піску в районі Бакальської коси (заповідник «Лебедині острови») та належить тому ж російському власнику, що й заарештований в Одесі SEABREEZE. Судно було затримано в порту Південний ще на початку квітня, і з тих пір власник намагається в судах це оскаржити. Але невдало…

  • Економіст Богдан Данилишин: Дещо про співпрацю та отримання траншу МВФ і не тільки…

    Питання про те, чи отримає Україна черговий транш кредиту МВФ посідає перші рядки у вітчизняному економічному дискурсі. Дуже часто це питання задають і мені журналісти та експерти. Воно дійсно важливе, бо продовження кредитування з боку МВФ сприятиме збереженню макроекономічної та макрофінансової стабільності в Україні, знизить ризики коливань курсу гривні, полегшать повернення зовнішніх боргів. Однак, це не вирішить структурні проблеми економіки нашої країни, для чого потрібні значні інвестиції і багато років, не зупинить її деіндустріалізацію, яка триває після анексії старопромислових районів Донбасу російськими ставлениками. Співпраця з МВФ – це вікно можливостей, наш «пропуск» в глобалізований світ. Але життя – це розвиток, а не підтримка життєдіяльності. Основний інструмент, за допомогою якого розвинені країни впливають на стан національного господарства – проведення промислової політики. Маю на увазі впровадження заходів з боку держави щодо підтримки або розвитку конкретних секторів національної економіки. Тут мене критикують ті, хто вважає, що держава має займатися тільки дерегуляцією і формуванням умов для розвитку. Це так, але ми не одні в цьому світі, і щоб вижити – треба боротись. А борються всі. Норвезький економіст Е.Райнерт в роботі «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними» пише, що економічного процвітання держави досягали саме завдяки розвитку промислового виробництва й міжнародної торгівлі. Немає місця питанню, чи потрібна Україні промислова політика. Питання треба ставити так – які заходи треба застосовувати, щоб в України промислова політика була сучасною та успішною, такою, яка б максимально сприяла розвитку національної економіки.

  • Законотворчість. Депутат парламенту України Віктор Пинзеник: Плюс офшоризація всієї країни…

    Останнього тижня пленарної роботи парламент України хотів ощасливити нас кількома новими офшорами. За праведними трудами не встигли. Один із офшорів – у проекті закону про кооперацію, яка може бути хорошим інструментом підтримки нашого аграрного сектора. Та паралельно кооперативи вирішили перетворити в офшори.

  • Політаналітик Констянтин Бондаренко: Стежу за суперечками про те, куди подівся Петро Порошенко…

    І його зникнення дуже нагадує аналогічне зникнення Володимира Путіна у лютому 2015 року (пам‘ятаєте, скільки було чуток про хворобу і навіть смерть російського президента?). Насправді подібні зникнення передують серйозним структурним змінам в системі управління. Той же Путін, повернувшись, провів серйозні заміни в силових структурах і в Адміністрації Президента. Порошенко - як би комусь це не видавалося смішним - готується не просто до участі у президентських виборах, а до перемоги на них. За сценарієм «Єльцин-1996». І для цього готується до переведення своєї команди з адміністративного у штабний режим. Уривки інформації, яка надходить, показують: за час, що минув з моменту «зникнення» Порошенка, призначено керівника штабу (Віталій Ковальчук) і керівника кампанії (Ігор Гринів). Посилено (а не послаблено, як здавалося на перший погляд) позиції Ростислава Павленка (орієнтований на Ковальчука), який тепер має змогу і ресурсні можливості, щоби створити потужну аналітичну структуру.

  • Професіоналом може стати лише любитель: «радикал» Олег Ляшко, зрозуміла річ, «крокує у президенти» України…

    Політики нерідко вчаться в акторів майстерності публічних виступів. Але є політики, у яких повчитися можуть і актори. Таким вчителем точно міг би стати Олег Ляшко. «Лідер Радикальної партії» – справжній профі ораторського мистецтва та король популізму. Він як ніхто інший любить увагу та скупчення телекамер. Життя Ляшка нагадує реаліті-шоу, режисером якого є сам політик. Він може співати у караоке в прямому ефірі на Facebook, грати під дощем у волейбол, телефонувати в ефірах телеканалів до прем’єр-міністра і вимагати від нього розібратися із затримкою пенсій. У парламентські дні Ляшко з’являється на публіці не сам, а з повним складом своєї фракції. Кожного дня перед початком засідання Ради депутати «Радикальної партії» чекають на свого «вождя» в кулуарах. Їхнє завдання просте – стояти поруч зі своїм лідером, поки він спілкується з журналістами. Таким чином Ляшко сигналізує виборцям, що в нього є команда і однодумці. Що цікаво, під час виступів по правий і по лівий бік від нього стоять народні депутатки Валерія Заружко та Альона Кошелєва. Така розстановка парламентарів невипадкова – бек-офіс Ляшка радить йому частіше з’являтися поруч з жінками, щоб підкреслювати його мужність. У вищих кабінетах країни навіть ширяться розмови, що недавнє одруження Ляшка було технічним ходом, розрахований на консервативний східний електорат…

  • Інвестиційний банкір Олександр Гаврутенко: Нова Конституція – як передвиборча агітка в руках українського політичного невігластва?..

    У шанованих у світі філософів - Гоббса, Локка, Руссо та їхніх послідовників, - схоже, з’являються серйозні конкуренти, які з легкістю свого професійного базікання готові знищити зміст цього фундаментального філософського терміну. Власне, заради справедливості потрібно зазначити, що не тільки політики-популісти ототожнюють поняття «суспільний договір» з Конституцією, але й значна частина експертного середовища заходилася наввипередки допомагати переписувати Конституцію України, хором повторюючи цю нісенітницю про необхідність зміни суспільного договору. Спробую пояснити, чому ця ідея, з моєї точки зору, є не лише безглуздою, а й просто абсурдною. Річ у тім, що Конституція як основний закон разом з іншими законами держави ще ніколи і ніде не були наслідком загальносуспільних домовленостей, хіба що ставали результатом підкилимних чи кабінетних «договорняків» і компромісів всередині чинної на момент їхнього ухвалення політичної еліти. Так воно є й зараз. І видавати цю гру за зміну суспільного договору, як мінімум, некоректно. А по суті – дуже цинічно…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

January 2020
M T W T F S S
« Dec    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
93 queries. 0.235 seconds.
93 / 0.235 / 15.03mb