Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 7)

  • Професор Георгій Почепцов: Пропаганда нас не полишає, вона завжди намагається мімікрувати під правду…

    Як багато ми знаємо про Facebook, інформаційну війну, нові медії, пропаганду, Цукерберга, політичний менеджмент та якісний інфопростір? Я переконана, що на кожне з цих слів знайдеться вузькопрофільний спеціаліст. Більше того, наша сучасність часто позбавляє нас конкретних, аргументованих думок. Наш час переповнений інформацією, яку давно фільтрують коди чи алгоритми, увага загубилась серед мільйонних гіперпосилань, а мозок – ніби процесор, який працює навіть коли ми спимо. Здається, людство готове до високих технологій, які дозволять записувати наші сни на відео, і переглядати їх суботніми вечорами, замість улюблених серіалів. Суспільство завжди буде критикувати або схвалювати внутрішні процеси і явища. Фактично, це свого роду такий аргументований діалог з колективними поглядами, а точніше з колективною мораллю. Нічого тут не вдієш. В основі поведінки людей, кажуть, закладене прагнення до гармонії, а ще до стабільності та якості життя. Але чи є місце думці, де «якість життя на пряму залежить від якості інформації»? Заслужений журналіст України, доктор філологічних наук, професор, експерт з інформаційної політики та комунікаційних технологій, медіакритик і автор численних праць з комунікаційних технологій – Георгій Почепцов, поділився своїми думками про якість інформації та місце нових медій сьогодні.

  • Філософ Сергій Дацюк: Втрата публічних моральних орієнтирів та втрата публічної можливості відрізняти добро від зла…

    Після голосування Верховної Ради за відставку Єгора Соболєва з посади Голови Антикорупційного комітету Голова парламенту Андрій Парубій раптом дозволив собі емоції, сказавши таке: «Я, як Голова Верховної Ради України, підтримав рішення Комітету. Але вважаю, що сьогоднішнє рішення не зробило український парламент сильнішим. Чотири роки тому більшість тут присутніх разом стояли на Майдані плече до плеча. І в мене іноді виникає питання: "Що з нами трапилось? Що з нами трапилось за тих чотири роки, колеги?.."». На якийсь момент голова Верховної Ради у метафоричній формі звернувся до сесійної зали парламенту – чи вірно ми робимо, коли того, з ким разом були на Майдані, так принижуємо? На якийсь час, здавалося, що він дійсно щирий, коли закликає відкидати конфлікти, відчувати відповідальність і потребу єдності. Голова Верховної Ради просив подякувати Єгору Соболєву народних депутатів. Але окремі оплески перекрили крики «Ганьба!».

  • Економіст, нардеп Олександра Кужель: Хто має зиск від того, що влада вперто називає «реформуванням» країни? А кому це просто унеможливлює життя…

    Майже щодня ми чуємо, як влада звідусіль говорить про реформи. Про те, що нібито вони потрібні не МВФ, не Світовому банку, а нам з вами, українцям. От і президент хвалиться якимись 144 реформами. Так, справді, всім зрозуміло, що в XXI сторіччі неможливо керувати країною як раніше, що всі ми потребуємо змін заради того, щоб жити краще, поліпшувати свій добробут, почуватися захищеними у власній державі. Власне, саме це і має бути метою проведення реформ. Чи не так? Не для МВФ, не заради міжнародних інституцій, а заради нас з вами. Ну, не можна ж припустити, щоб словом «реформи» камуфлювали перетворення, спрямовані на збагачення вузького прошарку суспільства, наближеного до нинішньої влади. Спочатку я написала цю статтю зовсім інакше. Вона містила економічні теорії, у ній було багато лібералізму, пасажів про кишені ефективності, викладок про олігополії та симукляри української політики. А потім я подумала: навіщо все це людям, кому це цікаво, окрім сотні експертів? Люди просто хочуть нормально жити, народжувати та спокійно виховувати дітей, любити, працювати, трохи подорожувати і не рахувати копійки до зарплати. Оскільки справжні реформи мають бути для всіх і кожного, то й розповідь про те, що відбувається, має бути зрозумілою для всіх. Давайте разом розберемося, хто має зиск від того, що влада вперто називає «реформуванням» країни, а хто внаслідок дій влади отримує тягар, що унеможливлює життя.

  • Історик-науковець Ярослав Грицак: Конфлікту між Україною і Польщею насправді немає…

    Український науковець, історик і публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, гість-професор (1996-2009) Центральноєвропейського університету у Будапешті, перший віце-президент (1999-2005) Міжнародної асоціації україністів, головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies, почесний професор НаУКМА, який має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами, Ярослав Грицак виклав короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі «Солідарності» і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею насправді немає.

  • Короткий огляд основних тем найпопулярніших федеральних російських телеканалів на цьому тижні, зроблений соціальним психологом Олегом Покальчуком…

    Аналіз російських федеральних ЗМІ проливає світло на розуміння того, як Кремль прагне вплинути на російськомовну аудиторію в Росії і за її межами. Крім того, спостереження за прокремлівською дезінформацією виявляє, що багато тем, підняті в найбільш популярних новинних програмах на федеральному російському телебаченню, проникають і в європейські ЗМІ.

  • Мірко Саблич: Територіальна цілісність – найбільша політична святість України…

    Чомусь люди вважають аксіомою гарну метафору, що «всім імперіям приходить кінець і рано чи пізно вони розпадаються» і звідси імплікують думку, що мовляв «Роssія скоро розвалиться, нам треба сидіти на березі річки і чекати труп ворога» (підкріплюють фактом: «хто думав ще в 1984 році, що СеРеСеР розвалиться і ми отримаєм Незалежність»). Тут звичайно, можна погодитись: розвалиться... якщо це «рано чи пізно» міряти довгими епохами: десь, колись, якось ймовірено так і буде, з далечини тисячоліть, але часу чекати на березі в нас точно нема, бо крові п'є нам ця Роssiя щороку і щодня. Ця хибна аксіома про неминучий розпад імперій (і отже, звільнення поневолених народів) стосується далеко не всіх імперій і далеко не всіх народів... Пошкреби добре практично кожну державу, і ти побачиш в ній елементи імперії: практично кожна держава зшита з різних територій, з різними, часто конфронтаційним одне до одної бекграундом...

  • Засновник корпорації «Агро Союз» Володимир Хорішко: Я б радив виборцям звертати більшу увагу на особистість кандидатів і не вестися на популістські, непідтверджені обіцянки…

    Це, те, що вже давно повинно бути організовано та запущено. Працюючи в агробізнесі, я давно зіткнувся з тим, що ті території, ті сільради, ті села, які найбільше приносили податків, по тоді існуючій формулі, – оббиралися. З них отримували кошти на користь не таким спроможним селам. І був період, коли та сільрада, де ми працюємо – Майська, забезпечувала маже половину районного бюджету, хоча назад поверталося дуже мало коштів. Несправедливо мало.Це, звичайно, обурювало людей, котрі жили та працювали на цій території. Наші неодноразові звернення в район, область та Київ залишилися без відповідей. А наші звернення були прості: поверніть на територію більшого фінансування хоч щось у вигляді ремонту доріг чи фінансування школи, дитсадка чи клубу, хоч трохи більше того, що на той момент було. І ніякого відгуку не сталося. Виплачуючи великі податки, які, нажаль, не залишалися на території, з якої вони йшли, наше підприємство було вимушене фінансувати й ремонти доріг, й якісь заходи, й ремонти шкільних та дошкільних закладів, й вивози сміття з території сіл – все те, що повинно було бути профінансовано з наших же податків.

  • Нардеп Олександра Кужель: Норми, закладені в бюджеті-2018, відкидають значну частину українців за межу бідності…

    Про основні показники бюджету на 2018 рік народні депутати можуть дізнатися лише з інтерв’ю урядовців, адже на сайті Верховної Ради на даний момент текст законопроекту за №7000 «Проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік» відсутній. Про це розмірковувала в ефірі TV-каналу NewsOne член парламентської фракції «Батьківщина» Олександра Кужель. «З того, що проголосили урядовці, важко скласти цілісну картину. Але вже зараз є підстави вважати, що цифри, закладені в кошторисі на наступний рік, свідчать не про зростання доходів значної частини українців, а про консервацію бідності», – сказала вона. Народний депутат зазначила, що за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, прожитковий мінімум з січня 2018 року планують встановити в розмірі 1 700 грн. А саме: прожитковий мінімум, який згідно з бюджетом 2017 на кінець року складає 1700 грн., буде основою для виплати пенсій всім, хто не має необхідного страхового стажу.

  • Легалізація зброї. Уявляєте, якщо в Україні партизанських загонів буде кілька організованих мільйонів, діючих на засадах історичної, традиційно-менталітетної козацької практики і тактики?..

    Легалізація зброї – не лише питання особистої безпеки, але й національної безпеки – асиметрична відповідь на постійну загрозу повномасштабної агресії Росії. Цього разу така загроза - через «навчання» в Білорусі. Мільйони озброєних громадян – потенційних партизан - потужна зброя стримування. Щось на зразок альтернативи ядерному статусу країни. Звичайно, в тому разі, якщо ці громадяни не лише матимуть право на зброю, але й обов’язок бути частиною дисциплінованої армійської машини з єдиним командуванням. Така дисциплінована і НЕсамодіяльна машина могла би стати складовою оборонної доктрини – за прикладом країн, які опинялися зі схожими геополітичними викликами. За приклад - невелика 8-ми мільйонна Швейцарія, де кожен чоловік майже щороку проходить выйськовий вишкіл та зобов’язаний тримати вдома армійський карабін. І за 48 годин може мобілізувати до 1 млн 700 тис армійського резерву. Для порівняння – офіційно регулярні ЗС Росії складають 800 тис. особового складу – разом з усією обслугою. Резервісти, звичайно, не конкуренція регулярній армії у відкритому бою, але гарантовано є загрозою загальнонаціональної масштабної партизанської війни. А така війна – вагомий стримуючий фактор для будь-якої регулярної армії.

  • Політолог Сергій Таран: Образ майбутнього визначає успіх реформ не менше, ніж самі реформи…

    Медійники добре знають пристрасть українців до негативу. Позитивна інформація - не популярна, тоді як «зрада» - миттєво і добровільно розганяється просторами Інету. Історики знають й іншу істину – країна має лише тоді шанс видряпатися з кризи, коли суспільство сповнене оптимізму, бо вірить, що негаразди – тимчасові і ситуація стає кращою. Відродження, Реформація, становлення капіталізму – всі ці духовні феномени, які створювали сучасну Європу, мали в основі віру у всепереможну енергію людини, яка долаючи труднощі щохвилини створює краще суспільство…

  • Політаналітик Сергій Таран: Україна повторить практику тих країн, які мають загрозу терроризму…

    У запланованому введенні Україною збору біометричних даних для росіян немає нічого особливого. Громадяни РФ здають таку саму «біометрику» при в’їзді в США чи країни ЄС. Тому навряд чи Росія відповість дзеркально. Але на ситуацію на Донбасі це не вплине. РФ і далі посилюватиме вогонь, щоб дестабілізувати Україну. Але це дозволить зменшити загрозу тероризму. Таку думку сайту «24» висловив голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран. Як зазначає політичний експерт, на практиці «біометрика» для росіян ще не запроваджена. Це поки намір. Тому крок у відповідь з боку Росії, якщо він буде, то лише після запровадження цього механізму. До того ж, зазначає Сергій Таран, Україна не пропонує нічого такого особливого. Росіяни, в’їжджаючи на територію ЄС або США, також здають таку саму «біометрику». Але Росія не скаржиться і не вводить дзеркальні заходи. Тому навряд чи щодо України будуть такі кроки, хіба що інформаційний галас. Адже Україна хоче запровадити «біометрику» не проти громадян РФ, а проти тих, хто не має при в’їзді біометричних паспортів. Просто, в основному, це росіяни, – підкреслює політичний аналітик.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

March 2019
M T W T F S S
« Feb    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
85 queries. 0.337 seconds.
85 / 0.337 / 15.46mb