Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "аналітика" (Page 7)

  • Бюджет-2016 і законотворчість. Народний депутат Віктор Пинзеник – про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів…

    Оприлюднено дані про бюджет минулого, 2016 року. Вони дозволяють зробити певні важливі оцінки. До того ж оприлюднено дані щодо динаміки зарплати у 2016 року. Одноособовим лідером за темпами зростання заробітної плати став сектор, який статистика визначає як «Державне управління і оборона; обов’язкове соціальне страхування». Зарплата в ньому зросла (грудень до грудня) на 45% при середньому зростанні в економіці на 24%. Показники інших бюджетних секторів набагато скромніші і незначною мірою перевищують зростання споживчих цін за цей період. Черговий крок до посилення соціальної нерівності збираються зробити цього тижня у парламенті. Йдеться про проект закону «Про Конституційний Суд України». Ні, я не зачіпаю судові аспекти чи аспекти захисту від посягань на конституційний лад України. Хочу привернути увагу до соціальних питань закону. Проект закону «Про Конституційний Суд України» передбачає новий небачений досі в Україні стандарт оплати праці: 384 тис грн. на місяць для судді та 420 тис. для Голови Конституційного Суду, плюс 20 тис. грн. (у розрахунку на місяць) виплат до відпустки. Отже, депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України, народний депутат Віктор Пинзеник розмірковує про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів.

  • Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін: Загальна стратегія Росії – ліквідації української державності…

    «Українсько-російські відносини мають довгу і суперечливу історію, яка нараховує сотні років. Основним її змістом є прагнення Московії та її спадкоємців – Російської імперії, Радянського Союзу та Російської Федерації – унеможливити становлення незалежної держави Українського народу – повноправного члена європейської співдружності націй». Російська культурна політика на українському напрямі була повністю інтегрована в загальну стратегію ліквідації української державності. Для ведення російської пропаганди широко використовуються не тільки ЗМІ, але й культурно-розважальна індустрія. Російська культурна експансія проти України здійснювалась свідомо і наполегливо протягом усіх років незалежності, чому сприяла неефективність державної гуманітарної і культурної політики. Тези до другої річниці російської агресії проти України оприлюднив директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.

  • Підрахунки Держстату та аналітиків: За житлово-комунальні послуги громадяни заборгували рекордну суму грошей…

    Це 19,1 мільярда гривень, свідчать підрахунки Держстату станом на кінець листопада. Вочевидь, залякування українців створенням реєстру боржників, штрафами, від'єднанням від мереж, позбавленням житла та можливості виїзду за кордон уже не допомагають. Кількість боржників постійно зростає. І на це є об'єктивні причини. 76% опитаних соціологами українських сімей скаржаться на погіршення фінансового стану в минулому році. 40% кажуть про значне погіршення. «Українці боргують за спожиті житлово-комунальні послуги, бо нe можуть заплатити за них. Субсидію вдається оформити нe всім, продукти харчування подорожчали суттєво, доходи значно знизилися, - розповідає Тарас Галайда, провідний аналітик ГО «Публічний аудит» газеті «Експрес», - Тому що люди віддають перевагу пeредусім харчуванню…».

  • Вікторія Іванова: Щодо Проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей України»…

    Якщо чесно, – я довго вагалась, чи писати ці рядки. Тому, що має бути межа, через яку влада не має переступати хоча б публічно, якщо в цій владі присутня хоч одна нормальна людина. І має бути межа, що відокремлює жадібність та відверте намагання знищити державу від інших вад, що традиційно притаманні українським можновладцям. У червні 2015 р. в Україні стартував проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Під цей проект українська влада отримала кредит у розмірі $214, 73 млн. Підкреслюю: це кредит, який ми маємо не тільки повернути, а ще й сплатити за ним відсотки та кошти за резервування цієї суми. Комісія за надання Позики, що сплачується Україною , дорівнює 0,25% (одній чверті одного відсотка) від суми позики, а комісія за резервування, дорівнює одній чверті одного відсотка (0,25%) на рік від незнятого залишку Позики. Відсотки, що сплачуються Україною за кожний Відсотковий період, справляються за ставкою, що дорівнює Базовій ставці для Валюти позики плюс Змінний спред, за тієї умови, що після Конверсії всієї основної суми Позики або будь-якої її частини відсотки, котрі підлягають сплаті Позичальником протягом Періоду конверсії на таку суму, визначаються згідно з доречними положеннями статті IV Загальних умов. Згідно Звіту Рахункової палати, із загальної суми вибраних на даний момент коштів позики - $2,7 млн. – МОЗ і залучені облдержадміністрації використали половину – $1,3 млн. Більша частина цих коштів (66 відс.) витрачена на консультативні послуги (!) з управління Проектом та його супроводження. Решта – на послуги з підготовки реконструкції лікарських амбулаторій у декількох областях, проведення закордонних навчальних поїздок (!), інформаційних кампаній (!). При цьому обсяг використаних МОЗ і облдержадміністраціями коштів Позики майже дорівнює сумі бюджетних коштів, виплачених Україною кредитору за обслуговування Позики за цей період часу ($1,2 млн.). А через незабезпечення своєчасної вибірки позики кошти, сплачені у вигляді комісійних за резервування $26 тис. (майже 650 тис. грн), фактично є втратою бюджетних коштів…

  • Виробники та експерти: Що заважає Україні стати світовим гравцем на аграрному ринку борошна?..

    Чому в Україні падає споживання борошна, десять з 900 млинів виробляє 40% продукції та які перспективи борошномелів в світі – у проблемах та перспективах ринку борошна? Україна відома як потужний експортер зерна, проте вітчизняне борошно все ще залишається «за бортом» – його виробництво поступово скорочується. Якщо на початку 2000-х виробляли 2,9 млн т борошна, то зараз – 2,25-2,3 млн т, - говорять в Асоціації борошномелів України. Причини – зменшення обсягів виробництва хліба та кондитерських виробів, відсутність модернізованих млинів, тощо. Борошномели намагаються знайти шлях на зовнішні ринки, але заважають проблеми з якістю зерна та кінцевого продукту. В останні роки промислове споживання борошна падає. Якщо в 2013 р. в місяць виробники хлібобулочної та кондитерської продукції витрачали 123,9 тис. т, то в 2015 р. – 98,5 тис. т. Основні причини - анексія Криму та війна на Сході України. Падає й споживання в домогосподарствах. «В Україні зростає доля міського населення, що у силу вже сформованих певних традицій і культури споживання перестало використовувати борошно в тій кількості в домашніх умовах, як ще 20 років тому», – говорить очільник борошномельної асоціації Родіон Рибчинський.

  • Спецагент Федерального бюро розслідування США Карен Грінвей: Політики України не хочуть свідчити против Януковича…

    Завершити-НЕзавершити розслідування щодо повернення «мільярдів Януковича»… З часів повалення режиму Януковича жодна копійка із «золотого мільярда», виведеного за його президенства, не повернулася до українського бюджету. Про це під час ІІІ Міжнародної конференції з повернення активів у Києві заявив і міністр юстиції Павло Петренко. Карен Грінвей, спеціальний агент Федерального бюро розслідування США, протягом 18 місяців розслідує справу стосовно повернення грошей, виведених з України. За цей час її команда зібрала і передала до ГПУ низку доказів. Каже: тривалий час агенти не могли налагодити комунікацію із українськими правоохоронцями, втім, зараз спільну мову знайшли. За її словами, найбільша проблема у справі – брак свідків: українські політики не хочуть розповідати, як працювали схеми Януковича. За підрахунками експертів, за чотири неповних роки правління «попередників» в українців вкрали до $40 мільярдів. Однак найбільшою «поразкою» для сьогоднішньої України міністр юстиції вважає відсутність законодавства, яке б допомогло повернути вкрадені гроші. За три роки після втечі екс-президента Януковича до українського бюджету не повернули жодної копійки з виведених мільярдних активів, заявив міністр юстиції Павло Петренко. Українська влада на банківських рахунках «клану» заарештувала півтора мільярда доларів, однак не може повернути їх до бюджету, оскільки немає закону, за допомогою якого це можна було б зробити, зазначає міністр юстиції України.

  • Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Вірю, що ми достатньо зрілі, щоб не продати свій шанс на вихід з тотальної бідності за «скляні буси» демагогії…

    Що означають заяви, що нам не потрібні позики від МВФ? Для мене - це спроба неспроможних політиків викинути на смітник три роки праці кожного українця. Через провальне виконання програми МВФ Україна не отримала в середині листопада четвертий транш у розмірі $1,3 млрд. Замість того, щоби взятися за прискорення реформ, політики починають гратися у популізм, виправдовуючи своє ледарство. До чого може призвести самообман, що українська економіка нібито проживе без міжнародної фінансової допомоги? Це означатиме повернення до тієї ями, з якої ми щойно почали вилазити. Опишу найімовірніший сценарій, що наступить після державного рішення відмовитися від програми EFF.

  • Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Грошово-кредитна політика не повинна знову стати загрозою для економіки країни…

    Українська фінансова система стоїть напередодні важливої події – ухвалення Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік. На поточний рік такого документу ухвалено не було через тривалу паузу у формуванні нової Ради НБУ. Тепер цей орган сформовано. Оскільки у експертному середовищі розгорнулася дискусія щодо подальших пріоритетів грошово-кредитної політики, хочу акцентувати увагу на низці аспектів. Політика інфляційного таргетування щойно запроваджена, але вже принесла очевидну користь Україні. Незважаючи на суттєве підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та наслідки девальвації гривні, зростання індексу споживчих цін сповільнилося із 43,3% наприкінці 2015 року до 12,4% у жовтні 2016 року. Сьогодні очевидно, що закладений центральним банком на цей рік цільовий показник інфляційного таргетування 12%+-3% буде виконано, і дуже влучно.

  • Бюджет Львова–2017: Чому обслуговування власне львівських шкіл, медичних закладів, училищ та коледжів викликало таке обурення в міських чиновників?..

    Львів підбиває підсумки 2016 фінансового року та планує бюджет наступного з урахуванням та змінами, що приніс проект Держбюджету-2017. Водночас у команді міського голови Андрія Садового обурюються різким врізанням бюджету розвитку, адже відтепер місто має власними силами утримувати приміщення львівських шкіл, ПТУ та медичних закладів. Таке обурення чиновників міської ради не безпідставне. У бюджеті 2016 року бюджет розвитку міста, якщо вірити інформації на сайті міської ради, становить 2,2 млрд грн. Вражаюча сума в теперішніх українських реаліях. Якщо вірити словам керівника міського департаменту фінансової політики Олега Іщука, бюджет розвитку на одну особу вдвічі більший, аніж у столиці. Справді, згідно з інфографікою на сайті міської ради, ця сума становить майже 3 тисячі грн на особу, або 14,6 млн грн на 1 кв. км.

  • Молдовський політичний експерт Оазу Нантой: У Молдові відпрацьовуються сценарії федералізації, які можуть бути використані в Україні…

    Гості авторської радіопередачі «Ваша Свобода»: Оазу Нантой, молдовський політичний експерт («Скайпом») та Дмитро Левусь, політичний експерт (Україна). Ведучий – Віталій Портников, політичний експерт, політичний журналіст. Віталій Портников: - У сусідній Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, де зустрінуться проросійський та проєвропейський кандидати. Це результати першого туру прямих президентських перегонів. До речі, прямі президентські вибори відбулися в Молдові вперше за 20 останніх років. Весь цей час президента обирав, швидше сказати, навіть не обирав парламент країни. Жоден з кандидатів під час вчорашнього голосування не зміг набрати понад 50% голосів, потрібних для перемоги. У другому турі зустрінуться соціаліст Ігор Додон. Це проросійський, пропутінський кандидат. Він отримав майже 49%. Обіцяв, якщо переможе, розірвати торгівельну угоду з ЄС і навіть вступити до Митного союзу з Росією. Протестує цьому колишній міністр освіти, представниця прозахідної коаліції Майя Санду. Вона набрала 38% голосів виборців. Мені здається, що Молдова – це не просто сусідня країна, а це такий російський випробувальний політтехнологічний полігон. Ось те, що ми з вами говоримо в день, коли всі наші співгромадяни говорять про е-декларації, про корумпованість політичного классу в Україні, про те, що люди не відповідають взірцям, то це ж саме було в Молдові кілька років…

  • Депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України Віктор Пинзеник: Мінімальну зарплатню у 3200 гривень може забезпечити інфляція, а не економіка…

    Народний депутат України, доктор економічних наук Віктор Пинзеник різко розкритикував ініціативу Кабінету міністрів прем*єр-міністра Володимира Гройсмана щодо необґрунтованого збільшення мінімальної зарплати в Україні: «Чи може в нас «мінімалка» сягнути 3200 грн всього за рік? Звичайно ж, може. Якщо дуже хочеться. Можна і кілька десятків, а то і сотень тисяч поставити. І досягнути цього розміру. Відразу зазначу, що у таких масштабах можна «нагнати» так звану номінальну, або видану паперами (грошовими знаками) зарплату. Але є така «дрібничка» як економіка, точніше її масштаби, скільки ми виробляємо. А очікують наступного року отримати трохи менше 2,6 трлн грн, що в середньому - близько 5 тис. грн на громадянина в місяць. Але не все можна спожити, бо мусить бути і нагромадження…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

December 2018
M T W T F S S
« Nov    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
89 queries. 0.286 seconds.
89 / 0.286 / 16.18mb