Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Економіка"

  • Політаналітик Володимир Фесенко: Плани економічного відновлення України від руйнувань внаслідок російської агресії…

    Головна міжнародна подія для України на початку липня – міжнародна конференція в Лугано, на якій обговорюються плани відновлення України від руйнувань внаслідок російської агресії. Дуже символічно, що ця конференція відбувається в умовах, коли війна ще триває і ніхто не знає, наскільки довго вона може затягнутися. Це означає, що і українське керівництво і наші міжнародні партнери розуміють, що чекати не можна. Деякі завдання щодо відновлення України, особливо її інфраструктури, треба виконувати вже зараз, навіть під час війни. Саме тому пропозиції українського керівництва стосуються не тільки довгострокових стратегічних потреб післявоєнного відбудови української економіки, інфраструктури і соціальної сфери, але також і невідкладних завдань забезпечення роботи країни і в умовах війни, зокрема взимку (в пропозиціях Уряду України це визначено як «fast recovery», тобто «швидке відновлення»). Також закономірно, що конференція в Лугано відбувається після рішення ЄС про надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу, і самітів G-7 («Великої Сімкі») і НАТО, на яких було заявлено про довгострокову підтримку України…

  • ЄС – у недалекому майбутньому можливість модернізації, відбудови, розбудови оновленої України…

    Уявіть собі ситуацію. У другій світовій після нападу на Польщу вермахт «забуксував». Руйнуються польські міста, вбито багато мирних жителів, в окупованих райнонах чиняться звірства, але опір триває. Ворог рухається повільно, несе втрати, губить наступальний потенціал. Що б це означало для світу? Шанс. Адже Аушвіц, Майданек, «остаточне вирішення», бомбардування Ковентрі, зруйновані міста і села - все це «попереду». Все це «ще не сталося», і можна зробити, щоб воно не сталося... Тоді у людства такого шансу не було, але він залишається зараз. І цей шанс людству дала Україна. Ніхто ж не думає, що агресор хотів захопити Україну «за три дні», аби просто провести парад на Хрещатику? Очевидно, це мало б стати прелюдією для «великого реваншу», і цей реванш в Європі було поховано ціною страждань та смертей Українців. Україна рятує світ, у першу чергу, - європейську частину цього світу. Тому наша оборона у цій війні – це найбільший за десятки років внесок у захист європейських цінностей і європейського майбутнього…

  • Політаналітик Володимир Фесенко: Продовжити подальший поступовий рух до членства в ЄС…

    То чи стане Україна кандидатом в члени Євросоюзу? Ключове зовнішньополітичне питання червня для України – чи отримає наша країна статус кандидата в члени Євросоюза? Саме це питання буде розглядатись у другій половині червня Європейською комісією і Європейською радою. І для позитивного рішення потрібна буде згода всіх країн Європейського Союзу. При всьому нинішньому позитивному ставленні до України в Європі ситуація з наданням Україні статусу кандидата в члени ЄС є не такою простою, як здається. І керівництво Євросоюзу і багато окремих країн Європейського Союзу підтримують це рішення. Але є і країни, які вважають, що це передчасно, або треба обумовити надання Україні статусу кандидата в члени ЄС цілою низкою вимог, зокрема в сфері антикорупційної політики. Це дуже нагадує історію з наданням нашій країні безвізового статусу. Спочатку був один пакет вимог, потім з’явився додатковий перелік «домашньої роботи» для України. Врешті-решт безвіз нам надали, але тільки після виконання всіх вимог і побажань з боку Євросоюзу. До речі, тоді в першу чергу також йшлося про реформи в сфері антикорупційної політики…

  • То отримає Україна цього місяця статус кандидата на вступ у ЄС, чи ні?..

    Це момент істини на самиті ЄС 23-24 червня. Зізнаюсь відверто, я скоріше, прихильник прагматичної і обережної євроінтеграції України. Ба, більше, прихильник шидше впроцесу, ніж його омріяного результату. Євроінтеграція сама по собі позитивно впливає на правову систему України та економічний розвиток країни. А також на соціальні та міжкультурні процеси. А сам процес - це від підписання Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС 1994 і до Угоди про асоціація і зону вільної торгівлі 2014 р., а тепер і далі до отримання статусу кандидата на вступ у ЄС. Власне, саміт має це й розглянути. Перша рубіжна дата - 17 червня, коли єврокомісія має затвердити висновок готовності України до членства після того, як ми заповнили дві частини опитувальника…

  • Війна економік: шостий пакет санкцій проти рф – індикатор сили і слабкості Євросоюзу…

    Європейському Союзу все ж таки вдалося узгодити і ухвалити шостий пакет санкцій проти рф. На все це знадобилося близько місяця складних і тривалих переговорів. Врешті решт це дало необхідний результат. Але вся ця драматична історія проявила одночасно і силу, і слабкість Європейського Союзу, зокрема процедури ухвалення рішень в ЄС. Сила ЄС – в демократичності ухвалення рішень. Діє принцип консенсусу. Для ухвалення рішень необхідно узгодження інтересів всіх країн, які входять до складу Євросоюзу. Достатньо часто в процесі ухвалення рішень в ЄС виникають проблеми і протиріччя між окремими країнами, іноді доволі суттєві, як і у випадку з шостим пакетом санкцій проти рф. Але в абсолютній більшості випадків в Євросоюзі вміють знаходити належні компроміси. І це є підтвердженням сили демократії, поваги до інтересів кожної країни, яка входить до складу ЄС…

  • Санкції Заходу проти росії виконують важливу подвійну функцію…

    Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн представила шостий пакет санкцій проти рф. Він включає низку важливих заходів – від поступової заборони на закупівлю російської нафти і відключення від системи банківських переказів SWIFT найбільшого російського банку – «Сбербанку» до відключення трьох великих державних російських телеканалів від кабельної, супутникової та інтернет-трансляції в ЄС і персональних санкцій щодо високопосадових російських військових, які підозрюються у воєнних злочинах в Бучі та Маріуполі. Це вже шостий пакет санкцій, і точно можна прогнозувати, що не останній. Це тому, що на Заході не викладають всі санкційні козирі відразу. Санкції вводяться покроково. І завжди залишається резерв для нових санкцій. Крім того, з високою вірогідністю, росія ще дасть нові приводи для нових санкцій…

  • Закон про «Ленд-ліз» і пропозиції Президента США про новий пакет підтримки для України…

    Вчора з США прийшли дві добрих новини. По-перше, Президент США Джозеф Байден ініціював новий пакет підтримки для України - на 33 мільярди доларів. З нього понад 20 мільярдів мають піти на оборону. Ще понад 8 мільярдів доларів заплановані на економічну підтримку, 3 мільярди доларів будуть спрямовані на гуманітарну допомогу Україні. Друга добра новина - Палата представників Конгресу США схвалила законопроект про «Ленд-ліз», про оборону демократії України, який прискорить передачу в Україну важливого військового обладнання та інших критичних поставок за рахунок скорочення бюрократичної тяганини. Він дозволяє де-факто дарувати обладнання з положеннями, які передбачають, що країни-одержувачі виплатять їх вартість США пізніше…

  • Законотворчість. Ринок зайнятості під час війни: держава – працівник…

    Після ставки на посівну та відновлення інфраструктури є ще один сектор соціально-економічного життя, який потребує уваги влади. Це ринок зайнятості та трудові відносини. Зрозуміло, він має бути максимально гнучким в умовах воєнного стану. Нагадаю, воєнний стан передбачає звуження конституційних прав громадян, в тому числі і права на працю. Тому це об'єктивний стан речей і багатьом треба звикати до нових умов праці. Рада 15 березня і ухвалила законопроект № 7160 . Адже зараз велика частина роботодавців знаходяться в катастрофічній фінансовій ситуації. Саму тому дії деяких норм КЗпП були призупинені. Вже є випадки, коли фірми та компанії масово розривають трудові договори. В тому числі в умовах відпустки та лікарняного. При розторгненні договору працівника потрібно повідомити за 10 днів та виплатити йому допомогу у розмірі однієї місячної зарплати…

  • Умови війни – новий виклик для системи влади і Офісу президента в Україні…

    Головною проблемою України часів незалежності завжди був пошук балансу влади і бажання котроїсь із її гілок захопити більше повноважень. Окрім бажання керувати всім одразу, здобуття більшої влади автоматично давало більші корупційні можливості. Тому так вабили владну верхівку перекроювання Конституції, переписування законів і створення сили силенної непотрібних структур. Час президента Володимира Зеленського став новим викликом для системи влади в Україні. Ті, хто отримали формальну владу, мало чим керували насправді. Водночас ті, хто тримав у руках якісь реальні а чи то завод, чи область, – не знали, на кого «вгорі» орієнтуватись і чи взагалі озирктиви –ання на Київ ще є необхідною умовою політичного виживання. Втрата керованості держави, сповзання в удільне князювання на тлі олігархічних усобиць були чи не головним викликом для президента Зеленського на початку 2022-го року. Неможливість центру керувати регіонами була очевидно однією зі ставок Росії, коли вона складала свої плани бліцкригу в Україні. Але коли російські «асвабадительные» ракети почали падати на наші мирні міста, Україна замість того, щоб розпастись, зробила щось взагалі протилежне – вона відбулась. Владний механізм, звиклий за останні 30 років єдино до фінансової мотивації у своїй роботі, після 24-го лютого нарешті осягнув свій екзистенційний сенс – бути опорою для людей, бути захистом для загрожених і допомогою у біді. Не останню роль у цьому зіграв приклад президента Зеленського, який у критичний момент спромігся на справжнє лідерство…

  • Знайти у війні щось економічно-вигідне для суспільства – важко…

    Однак, спробуємо. Війна - це виклик для економіки країни, шанс на її переоблаштування, започаткування модернізації. Воєнний стан в Україні вже призвів до ухвалення революційного податкового та митного законодавства. Якщо буде зафіксований нейтральний статус України в майбутній угоді, єдиним надійним гарантом суверенітету стануть лише наші Збройні Сили України. А вони потребуватимуть нової зброї, майбутніх технологій, сучасного спорядження, техніки тощо. Тому, оборонна промисловість може стати у потужним драйвером економічного зростання. Розміщення нових, потужних оборонних підприємств в Україні у мабутньому, заснованих на західних аналогах виробництва – це, погодьтеся економічний шанс для країни, хоч і вимушений. Перезапуск, перезавантаження, оновлення металургійної галузі, машинобудування, ІT-індустрії, літакобудування – перспективи перераховувати можна довго…

  • Політаналітик Петро Олещук: Про приєднання України до європейської енергосистеми ENTSO-E…

    На фоні наших звичних «видатних проблем» - майже непоміченою ніким залишилася надзвичайно знакова подія - приєднання України до Європейської енергосистеми ENTSO-E на рік раніше запланованого. Тепер нестачу енеогопотужностей ми зможемо компенсувати за рахунок Європи. Це результат серйозної роботи українських енергетиків, дипломатів та європейських фахівців…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

July 2022
M T W T F S S
« Jun    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
69 queries. 0.332 seconds.
69 / 0.332 / 15.8mb