Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "політика"

  • Політтехнолог Денис Богуш: Очільник Кабміну Гройсман у своїй ситуації може хіба що лавірувати…

    Питання: - Судячи з поведінки Гройсмана і з того, що він вже представив довгострокову програму уряду (до 2020 року), прем’єр почувається впевнено, наче знімати його не збираються. Усім своїм виглядом Гройсман демонструє, що Кабмін продовжує працювати. Чи дійде до голосування за відставку уряду? Денис Богуш: - Тут одразу виникає питання щодо коаліції. По факту, у ній є лише 222 депутати - чотирьох бракує. У керівництві Верховної Ради ніхто не бере на себе відповідальність офіційно заявити про це. Швидше за все буде спроба «пропетляти»: обмежаться лише звітом уряду, і ніякого голосування не буде. Зрештою, попри зацікавленість «Опозиційного блоку», «Батьківщини», «Самопомочі» і Ляшка у тому, щоб валити уряд, голосів для реалізації цього у них немає...

  • Очільник Мінздраву України Уляна Супрун: Модель фінансування охорони здоров’я, яку ми пропонуємо, – це професійна і складна модель…

    Нова українська медицина – зараз чи у 2022-му?.. Реформа медицини – це єдина реформа, яка справді торкнеться всіх. І ми не можемо собі дозволити розпочати її мовчки, не розуміючи всі разом, що саме ми робимо. На жаль, у нас немає практики всеукраїнського обговорення змін. Щоб кожен прикордонник, вихователь, лікар, мати, шахтар знайшли 10 хвилин, розібралися в питанні – а потім обговорили те, що змінюється в його житті та роботі, за вечерею, у транспорті чи кав'ярні. Коли навколо кричать «Зрада!», «Перемога!», «Блокада!», «Ні блокаді!» – то дуже важко не пропустити важливі речі, які безпосередньо впливатимуть на життя особисто вас та вашої родини. Потрібна максимально відверта розповідь про те, яку медицину ми хочемо побудувати, як буде влаштований фінансовий захист громадян та що буде, якщо ми не ухвалимо зміни до законів до кінця травня. Зміни, які ми пропонуємо, країни роблять раз у 50 років. Велика Британія обирала модель у 1948 році, знекровлена війною. Нікого з тих, хто запускав цю модель, уже немає в живих – а система продовжує ефективно лікувати всіх підданих королівства. Система, яку ми побудуємо, має пережити і нас, і наших дітей, і наших онуків. Тому нам потрібна національна дискусія, до якої просимо приєднатися всіх.

  • Діагноз. Лікар-психіатр і парламентар Олег Березюк: Ненадходження траншу від Міжнародного валютного фонду – спроба олігархії України знищити Національне антикорупційне бюро України…

    Голова фракції Верховной Ради України «Об’єднання «Самопоміч» переконаний, що події із Міжнародним валютним фондом (МВФ) тісно пов’язані із спробою української олігархічної – не інституційної – держави знищити НАБУ, призначивши нелегітимного «фейкового» аудитора. «Ми – маленька, слабка політична партія, але ми відстоюємо інтереси людей і будемо завжди поруч з ними. Бо джерело влади в цій країні – народ, а не олігархічна кліка. Пам’ятайте про це! Владу штовхають на шлях попередньої влади Януковича. Вона успішно прямує в це небуття. Зупиніться, бо горе вам буде!», – наголошує Олег Березюк.

  • Політаналітик Дмитро Левусь: Гуманітарна, точніше мовна сфера – «Московія» замість «Росія»…

    Виявилося, що і в мене, і в ще декількох моїх товаришів є, у різному ступені знайомі із Росії, які принципово не використовують слова «Україна», «український», «українець». Ці, як мені раніше здавалося «оригінали», кажуть «Малоросія». Про інших, які говорять «на Украине», але вважають, що цього поняття не існує ми зараз не говоримо. Поза війною, у більшості випадків використання любого серцям імперців та усіляких інших реконструкторів слова «Малоросія» викликало особисто в мене гумористичну поблажливість до цих дивакуватих осіб. Зараз стає зрозуміло, що це була помилка. Виявилося, що це не диваки, а передовий озброєний важкою ідеологічною зброєю загін, що вів наступ на українську ідентичність та готував співгромадян до війни. Тепер вони продовжують поглиблення своїх напрацювань в напрямку розколу української ідентичності на регіональні компоненти з використанням геть штучних конструкцій на кшталт «новоросів». При чому міркування, що якби не Путін, вони так би і залишилися диваками є вкрай невірними. Усе рівно прорізалися б, бо агресія проти України усе одно відбулася б. Природа російського імперіалізму є такою. І ось тут ми підходимо до головного. Чому це все відбувається у «Росії» та з «росіянами»?..

  • Нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко: Україна з доброї волі віддала третій у світі ядерний потенціал, а з нами одні повелися підло, а інші не виконують своїх зобов’язань…

    Чи потрібна економічна блокада тимчасово окупованих територій, чому треба запроваджувати воєнний стан, що може бути альтернативою Мінським угодам?.. Багато про що в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає народний депутат українського парламенту від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

  • Спецагент Федерального бюро розслідування США Карен Грінвей: Політики України не хочуть свідчити против Януковича…

    Завершити-НЕзавершити розслідування щодо повернення «мільярдів Януковича»… З часів повалення режиму Януковича жодна копійка із «золотого мільярда», виведеного за його президенства, не повернулася до українського бюджету. Про це під час ІІІ Міжнародної конференції з повернення активів у Києві заявив і міністр юстиції Павло Петренко. Карен Грінвей, спеціальний агент Федерального бюро розслідування США, протягом 18 місяців розслідує справу стосовно повернення грошей, виведених з України. За цей час її команда зібрала і передала до ГПУ низку доказів. Каже: тривалий час агенти не могли налагодити комунікацію із українськими правоохоронцями, втім, зараз спільну мову знайшли. За її словами, найбільша проблема у справі – брак свідків: українські політики не хочуть розповідати, як працювали схеми Януковича. За підрахунками експертів, за чотири неповних роки правління «попередників» в українців вкрали до $40 мільярдів. Однак найбільшою «поразкою» для сьогоднішньої України міністр юстиції вважає відсутність законодавства, яке б допомогло повернути вкрадені гроші. За три роки після втечі екс-президента Януковича до українського бюджету не повернули жодної копійки з виведених мільярдних активів, заявив міністр юстиції Павло Петренко. Українська влада на банківських рахунках «клану» заарештувала півтора мільярда доларів, однак не може повернути їх до бюджету, оскільки немає закону, за допомогою якого це можна було б зробити, зазначає міністр юстиції України.

  • Віталій Портников – про радянську і українську політику, головну мету журналістики та деградацію цивілізованого світу…

    Запитання: - Віталію, півтора чи два роки до Майдану, коли утворювався «Політклуб» ще «кав’ярному» форматі, робилося це для того, щоб показати нових людей, нових політиків, нові можливості для України. Ти бачиш цю нову якість політики через два роки після Майдану? Є нові ідеї, підходи до політики?

  • Лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко: Влада без національної гідності – держава без майбутнього…

    Історія з пошануванням, точніше, непошануванням 150-річчя з дня народження керівника української держави та батька української історії Михайла Грушевського є показовою і водночас сумною. Справа в тому, що науковці та громадськість кілька років апелювали до влади з тим, щоб відзначити цьогорічний ювілей М. Грушевського на високому державному рівні. Адже загалом 2016 рік – це рік, на який припадає низка ювілеїв новітньої української державності та батьків національної української ідеї: 25-річчя Незалежності, 20-річчя Конституції, 160-річчя Івана Франка, 150-річчя Михайла Грушевського, 175-річчя Михайла Драгоманова тощо. Тому цілком логічно, що поточний рік мав бути роком української історії та української мови. Але не сталося, як гадалося… Плани влади настільки «мінімізувалися», що з початкової задумки майже місячного пошанування ювілею очільника української держави ХХ ст. (адже за умов парламентської республіки, якою була УНР, М. Грушевський як Голова Української Центральної Ради керував державою), влада скоротила їх до кількаденного відзначення. А на практиці – взагалі про них «забула».

  • Політолог і філософ Олексій Шевченко: Нотатки про корупційні метастази, «олігархічну матрицю» та «останню барикаду української надії…

    Необхідна передмова-коментар від редакції порталу «Политика и деньги». При всій великій, дійсній, справедливо заслуженій і глибокій, тобто справжній повазі до автора – знаного, шановного, блискучого політолога та філософа Олексія Шевченко - редакція не може розділити його думки і тези щодо політичної сили «Батьківщина» під проводом Юлії Тимошенко, яка, як вважає Олексій Шевченко, «бере на себе функцію «останньої барикади української Надії», останнього бастіону адекватної та відповідальної української політики». Скажімо так: редакція досить помірковано ставиться до політичної сили «Батькіщина» та її лідера Юлії Тимошенко. З багатьох причин, обговорювати які зараз просто недоречно. Але познайомити читачів з аналітичними посиланнями та тезами справді чудового професіонала - відомого українського політолога і філософа Олексія Шевченко – вважає і доречним, і потрібним. Інакше ми просто не можемо вдіяти: а де ж тоді будуть свобода слова й вільна думка в нашій з вами вільній і незалежній Україні?.. Політолог і філософ Олексій Шевченко: «Хотів написати статтю про Бюджет-2017 та авантюриста Гройсмана, який практично добиває економіку країни та багатостраждальний народ, посилаючись на переконливі цифри, наведені Сергієм Соболєвим про продовження тарифного геноциду. Ці цифри всім відомі, але їхній масштаб є настільки вражаючим, що уява не може вмістити всіх руйнівних наслідків такої урядової політики. Але швидкість руйнівних процесів є настільки великою, з кожним днем набуває такого галопуючого характеру, що нова подія практично затьмарює попередню та приковує всю суспільну увагу. Такою подією став закон «Про ринок електроенергії», проголосований з подачі «Самопомочі».

  • Реальний вплив Юлії Тимошенко на прийняття рішень в Україні – обмежений, але й з такої ситуації вона зуміла отримати користь для своєї політсили…

    Юлія Тимошенко – один із важковаговиків української політики. За свою політичну кар’єру вона опинялася у дуже різних ситуаціях, але завжди знаходила спосіб втриматись на плаву. Двічі вона була прем’єр-міністром України, і так само двічі волею політичних опонентів опинялась на лаві підсудних. Сьогодні реальний вплив Тимошенко на прийняття важливих рішень у державі доволі обмежений. Але навіть з такої ситуації вона зуміла отримати користь для себе і своєї політичної сили – «Батьківщини». Жорстка критика влади і підкреслене вболівання за «простий народ» стрімко піднесли рейтинги «Батьківщини» та її лідерки до таких показників, про які ще рік тому ніхто б уголос не осмілився говорити. Згідно з останніми прогнозами соціологів, якби вибори відбулися найближчим часом, то «Батьківщина» змогла б у 3-4 рази збільшити свою фракцію у парламенті. Єдине, що заважає Юлії Тимошенко перетворити підтримку виборців у реальний політичний вплив – це відсутність виборів у Верховну Раду. І саме оголошення таких дострокових виборів є наразі головною метою «Батьківщини». І в цьому прагненні вона не самотня. У Верховній Раді є ще одна політична сила, яка ставить перед собою таку ж мету – «Опозиційний блок» (ОБ). У таборі президента Петра Порошенка уже в повний голос говорять про те, що «Батьківщину» та ОБ об’єднує не лише спільне прагнення виборів, а й цілком конкретні домовленості Тимошенко і Сергія Льовочкіна, як цих виборів добиватись. Команда президента з усіх сил намагається знайти контраргументи для «об’єднаного опозиційного фронту», але поки без особливих успіхів. У таборі Порошенка ще навіть точно не визначились, атакувати їм чи захищатися…

  • Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук: Під гаслом «Не кажіть, чого не робить Росія, кажіть, що робите ви» і надалі будуватиметься підхід до України у врегулюванні Мінських угод…

    Можна довго і емоційно тлусачити результати візиту міністрів закордонних справ в Київ і на Донбас, хоча з початку року було зрозуміло: виконання Україною політичної частини Мінська, - зокрема й внесення змін до Конституції – не було знято з порядку денного, воно лише було відтерміновано. Ну не могли ж міністри як ПОСЕРЕДНИКИ процесу знову приїхати до Києва, щоб сказати: «Ви, українці, поки нічого не робіть, ми будемо тиснути на Путіна, щоб він забрався геть з Донбассу». Тим більше, що у Берліні, Парижі та Вашингтоні після китайських двосторонок з Путіним знову повірили, що у Мінських домовленостей з"явився моментум, шанс на друге, трєтє чи вже яке-там за рахунком дихання. Ні, особливо Путіну ніхто не вірить, але вірити хоче. За принципом «А раптом в цей раз дійсно серйозно?». І для прориву, мовляв, треба тільки вмовити Україну, щоб вона була готова хоч завтра голосувати закон про вибори, призначати їх дату і так далі, тому подібне. Хоча для чого Путіну, який, за словами добре інформованих осіб, вірить у перемогу Трампа у США, йти зараз на будь-які поступки по Мінську, не дуже зрозуміло.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

April 2017
M T W T F S S
« Mar    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
77 queries. 0.289 seconds.
77 / 0.289 / 14.86mb