Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "політика"

  • Історик-науковець Ярослав Грицак: Конфлікту між Україною і Польщею насправді немає…

    Український науковець, історик і публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, гість-професор (1996-2009) Центральноєвропейського університету у Будапешті, перший віце-президент (1999-2005) Міжнародної асоціації україністів, головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies, почесний професор НаУКМА, який має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами, Ярослав Грицак виклав короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі «Солідарності» і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею насправді немає.

  • Короткий огляд основних тем найпопулярніших федеральних російських телеканалів на цьому тижні, зроблений соціальним психологом Олегом Покальчуком…

    Аналіз російських федеральних ЗМІ проливає світло на розуміння того, як Кремль прагне вплинути на російськомовну аудиторію в Росії і за її межами. Крім того, спостереження за прокремлівською дезінформацією виявляє, що багато тем, підняті в найбільш популярних новинних програмах на федеральному російському телебаченню, проникають і в європейські ЗМІ.

  • Мірко Саблич: Територіальна цілісність – найбільша політична святість України…

    Чомусь люди вважають аксіомою гарну метафору, що «всім імперіям приходить кінець і рано чи пізно вони розпадаються» і звідси імплікують думку, що мовляв «Роssія скоро розвалиться, нам треба сидіти на березі річки і чекати труп ворога» (підкріплюють фактом: «хто думав ще в 1984 році, що СеРеСеР розвалиться і ми отримаєм Незалежність»). Тут звичайно, можна погодитись: розвалиться... якщо це «рано чи пізно» міряти довгими епохами: десь, колись, якось ймовірено так і буде, з далечини тисячоліть, але часу чекати на березі в нас точно нема, бо крові п'є нам ця Роssiя щороку і щодня. Ця хибна аксіома про неминучий розпад імперій (і отже, звільнення поневолених народів) стосується далеко не всіх імперій і далеко не всіх народів... Пошкреби добре практично кожну державу, і ти побачиш в ній елементи імперії: практично кожна держава зшита з різних територій, з різними, часто конфронтаційним одне до одної бекграундом...

  • Історик Ярослав Грицак: Прожити на одній поезії неможливо. Але й жити на самій лише прозі – нудно…

    Днями історик Ярослав Грицак прочитав у Чернівцях лекцію про можливості подальшого розвитку Україні, зокрема про те, як на них впливають наші цінності. Окремо розмова торкнулась молодого покоління – тих, хто народився у 1980-х та 90-х. Вони, здебільшого, й були слухачами цієї лекції. Представники цього покоління стали рушійною силою Євромайдану, одними з найактивніших волонтерів та нових політиків. Але серйозних політичних успіхів це покоління зараз не має. Чому так виходить, і чи можливо це змінити? Чимало соціологів вказують на величезну різницю між Майданом 2004 року й Майданом 2013-го. Перший був вертикальним, він мав ієрархію, в якій Ющенко був богом, а Юля - богинею. Тоді в нас ще не було громадянського суспільства, адже воно не ієрархічне, без лідерів. А там уся енергія спиралась на них. Другий Майдан - горизонтальний, лідери там грали роль прикрас, причому не найкращих. Над ними частіше сміялись. Тому що лідером був сам Майдан, саме суспільство. Що сталося, чому відбулась ця різниця?

  • Пора депутатам всіх рівнів починати задумуватися, з яким обличчям варто йти до людей?..

    Сонце, пальми, лазурові узбережжя, гарячий пісок на свіжому педикюрі, текіла, віскі, бурбон, «Піна колада», «Секс на пляжі»… Відшуміли літні вакації, якими користали не лише прості смертні, а й сильні не тільки світу цього, а також держави, в якій усі ми живемо. Загорілі карки та блідо-рожеві кола від сонцезахисних окулярів на поки що безтурботних обличчях вітчизняного та львівського політичного бомонду вказують на одне: незабаром в Україні стартує новий політичний сезон. І вже пора починати задумуватися, з яким обличчям варто йти до людей? Благо засмага має здатність змиватися, а вміння мімікрувати перед виборцями не витравити жодним дайвінгом чи віндсерфінгом… Різноманітні неоднозначні сигнали з різношерстих політичних середовищ Львівщини наштовхують на певні роздуми. Хоча конкретики чи хоча би часткової ясності не спостерігається, проте з того, що вдалося з’ясувати, можна зробити висновки, що політичний сезон 2017-2018 років обіцяє бути якщо не дуже гарячим, то не млявим та вайлуватим так це точно. Перманентні вибори в об’єднані територіальні громади однозначно не дадуть нікому розслабитися. Градус напруги також визначається тим, що, за певною інформацією, в політичних офісах почалася попередня звична вовтузня з переформатуванням мирних міжвиборчих осередків в агресивні виборні штаби. Які готові будь-коли підняти забрало та, не перестаючи думати про Україну, втрутитися у боротьбу під політичним сонцем.

  • Легалізація зброї. Уявляєте, якщо в Україні партизанських загонів буде кілька організованих мільйонів, діючих на засадах історичної, традиційно-менталітетної козацької практики і тактики?..

    Легалізація зброї – не лише питання особистої безпеки, але й національної безпеки – асиметрична відповідь на постійну загрозу повномасштабної агресії Росії. Цього разу така загроза - через «навчання» в Білорусі. Мільйони озброєних громадян – потенційних партизан - потужна зброя стримування. Щось на зразок альтернативи ядерному статусу країни. Звичайно, в тому разі, якщо ці громадяни не лише матимуть право на зброю, але й обов’язок бути частиною дисциплінованої армійської машини з єдиним командуванням. Така дисциплінована і НЕсамодіяльна машина могла би стати складовою оборонної доктрини – за прикладом країн, які опинялися зі схожими геополітичними викликами. За приклад - невелика 8-ми мільйонна Швейцарія, де кожен чоловік майже щороку проходить выйськовий вишкіл та зобов’язаний тримати вдома армійський карабін. І за 48 годин може мобілізувати до 1 млн 700 тис армійського резерву. Для порівняння – офіційно регулярні ЗС Росії складають 800 тис. особового складу – разом з усією обслугою. Резервісти, звичайно, не конкуренція регулярній армії у відкритому бою, але гарантовано є загрозою загальнонаціональної масштабної партизанської війни. А така війна – вагомий стримуючий фактор для будь-якої регулярної армії.

  • «Ви – сплачуєте, ми – пишимо!». Моніторинг Інституту масової інформації кількості замовних матеріалів («джинса») у друкованих та онлайн-ЗМІ у 10 регіонах України…

    Результати моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ): найбільше «джинси» - у Миколаєві, найбільший «джинсовик» - місцева влада Дніпра. Найвищий рівень «джинси» зафіксовано у друкованих виданнях Миколаєва – в середньому 15% від загальної кількості матеріалів, у Дніпрі та Харкові - по 8% матеріалів. Серед онлайн-ЗМІ антилідером виявились ЗМІ Дніпра – 8% матеріалів містили в собі ознаки замовлення. Такі результати моніторингу кількості замовних матеріалів у друкованих та онлайн-ЗМІ у 10 регіонах України (Запоріжжя, Ужгород, Одеса, Дніпро, Миколаїв, Херсон, Луцьк, Полтава, Львів, Харків), що провів Інститут масової інформації (ІМІ). Середній рівень «джинси» в регіональних друкованих ЗМІ в середньому за півроку склав 6%, а в онлайн-ЗМІ - 3% від загальної кількості матеріалів. Найменше таких матеріалів у Львові (2% у друкованих та 1% в інтернет-ЗМІ). Найактивнішими замовниками «джинси» в регіонах є місцеві чиновники та політики. Експерти ІМІ порівняли між собою кількість прихованого піару у регіональних ЗМІ на користь місцевої влади у різних регіонах. Так, серед ОДА найбільше піариться Дніпропетровська на чолі з Валентином Резніченко, на другому місці - Запорізька ОДА та її очільник Костянтин Бриль, а третє місце розділили Харківська ОДА та її голова Юлія Світлична з Полтавською ОДА та її головою Валерієм Головко…

  • Політаналітик Сергій Таран: Україна повторить практику тих країн, які мають загрозу терроризму…

    У запланованому введенні Україною збору біометричних даних для росіян немає нічого особливого. Громадяни РФ здають таку саму «біометрику» при в’їзді в США чи країни ЄС. Тому навряд чи Росія відповість дзеркально. Але на ситуацію на Донбасі це не вплине. РФ і далі посилюватиме вогонь, щоб дестабілізувати Україну. Але це дозволить зменшити загрозу тероризму. Таку думку сайту «24» висловив голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран. Як зазначає політичний експерт, на практиці «біометрика» для росіян ще не запроваджена. Це поки намір. Тому крок у відповідь з боку Росії, якщо він буде, то лише після запровадження цього механізму. До того ж, зазначає Сергій Таран, Україна не пропонує нічого такого особливого. Росіяни, в’їжджаючи на територію ЄС або США, також здають таку саму «біометрику». Але Росія не скаржиться і не вводить дзеркальні заходи. Тому навряд чи щодо України будуть такі кроки, хіба що інформаційний галас. Адже Україна хоче запровадити «біометрику» не проти громадян РФ, а проти тих, хто не має при в’їзді біометричних паспортів. Просто, в основному, це росіяни, – підкреслює політичний аналітик.

  • Народний депутат України Віктор Чумак: Про державу справедливості, що проти країни маніпуляційної демократії…

    Пропонуємо вашій увазі інтерв*ю з народним депутатом України Віктором Чумаком. А перед цим - деякі подробиці його життєвого шляху. Чумак Віктор Васильович, народний депутат України VII і VIII скликань. Родом з міста Хмельницького. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське училище (фахівець з експлуатації артилерійських систем) і Київський національний університет ім.Т.Шевченка (юрист). Вивчав курси права Євросоюзу та прикордонного менеджменту в Академії прикордонної поліції Німеччини. Фахівець у галузі оборони і безпеки, міграційного, військового, адміністративного і конституційного права, прикордонного та митного законодавства. До 1992 року пройшов кар’єрними сходами від командира взводу до командира артилерійського дивізіону. У 1992 році перейшов на службу в Українську армію і до 2004 року обіймав різні керівні посади в прикордонній службі України. У 2006 році вийшов у відставку і почав працювати в Міжнародному центрі перспективних досліджень на посаді керівника департаменту аналізу та безпеки. У 2010 році очолив Український інститут публічної політики (УІПП). З 2012 року народний депутат України. Нині заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції.

  • Політолог Віктор Каспрук: Без зміни «олігархічної матриці» – ніякого реформування в України не відбудеться…

    Усе те, що відбувається в Україні, наочно доводить, що вона і її громадяни стали своєрідним «експериментальним майданчиком» велетенського масштабу. На якому бюрократична номенклатура відпрацьовує усе те, що потрібно зробити, аби українці стали найкорумпованішою і найбіднішою нацією Європи. При цьому тотальне пограбування українського народу і доведення його до критичного зубожіння, владоможцями постійно видається за об’єктивний історичний процес, на перебіг протікання якого вплинути неможливо. На початку відновлення української незалежності у 1991 році здавалося, що залишення при владі фактично тієї ж самої керівної обойми, котра була в часи УРСР, це явище тимчасове, доти, поки не підростуть і не сформуються кадри нової України. Але тепер, коли в керівництві державою опинилися вже діти і навіть онуки колишньої комуністичної номенклатури, зрозуміло, що «зміна поколінь» в Україні проходила дуже дивним чином. Необхідно визнати, відбулося лише трансформування «комуністичної «матриці» в «матрицю посткомуністичну», а згодом і в «олігархічну матрицю». Тому можна проводити Майдан-1, 2, 3…. чи й 10, однак таким чином позбутися «олігархічної матриці» жодних шансів не буде. Оскільки усі ймовірні «зміни» відбуватимуться в рамках цієї ж «матриці», й невідворотно призведуть лише до «мутації» номенклатурної системи.

  • Політтехнолог Денис Богуш: Очільник Кабміну Гройсман у своїй ситуації може хіба що лавірувати…

    Питання: - Судячи з поведінки Гройсмана і з того, що він вже представив довгострокову програму уряду (до 2020 року), прем’єр почувається впевнено, наче знімати його не збираються. Усім своїм виглядом Гройсман демонструє, що Кабмін продовжує працювати. Чи дійде до голосування за відставку уряду? Денис Богуш: - Тут одразу виникає питання щодо коаліції. По факту, у ній є лише 222 депутати - чотирьох бракує. У керівництві Верховної Ради ніхто не бере на себе відповідальність офіційно заявити про це. Швидше за все буде спроба «пропетляти»: обмежаться лише звітом уряду, і ніякого голосування не буде. Зрештою, попри зацікавленість «Опозиційного блоку», «Батьківщини», «Самопомочі» і Ляшка у тому, щоб валити уряд, голосів для реалізації цього у них немає...

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

November 2017
M T W T F S S
« Oct    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
67 queries. 0.177 seconds.
67 / 0.177 / 16.01mb