Главная » Новости с меткой "політика" (Page 3)

  • Політаналітик Лілія Шевцова (РФ): Еліта Росії продемонструвала повну нездатність називатися цим «терміном»…

    В індексі цитування світовими ЗМІ Лілія Шевцова займає одну з лідируючих позицій. Відомий у світі фахівець з міжнародних відносин, дослідник найпрестижніших центрів від Chatham House до Брукінга, Королівського інституту Міжнародних відносин Британії та одного з дослідницьких центрів Гарварду, вона примудряється у своїх публіцистичних виступах дати об*єктивний концентрат всієї світової політики. Ця розмова Ukrinform.ua з Лілією Шевцовою – про Росію та Азію, про сьогодення України та майбутнє світу. І про нас з вами.

  • Політик і дипломат Роман Безсмертний: Не буде в Україні ніякої Європи, якщо ми не станемо членом Північноатлантичного альянсу…

    Напередодні Днів Європи говорив зі своїми студентами про Україну і ЄС. Чому нас все-таки тягне туди? Але водночас не виходить жити за європейськими цінностями? Чому українська душа блудить у тенетах між Заходом і Сходом і ніяк не може знайти свого місця? Коли ми кажемо, що Україна – це Європа і має стати членом ЄС, то одночасно треба говорити про ще одну дуже важливу річ. Україна також має стати членом НАТО. Євросоюз дорівнює НАТО. Ці речі ні в якому разі ніколи не треба розділяти. Не буде тут у нас ніякої Європи, якщо ми не станемо членом Північноатлантичного альянсу. І навпаки: ми не зможемо стати членами НАТО, якщо не увійдемо в ЄС. Це взаємопов’язані речі. Не треба дурити себе думкою, що в угоду якійсь політичній кон’юнктурі їх можна якось розділити. Бути десь наполовину не вийде. Не може бути європейських цінностей без безпеки, яку дає НАТО. Достойне суспільство неможливо побудувати, коли кульгає система оборони. НАТО – військово-політичний блок. Але щоб стати його членом, треба виконати програму, яка майже на 90% складається із соціальних, гуманітарних, економічних, культурних параметрів. На 90%!..

  • Політаналітик Костянтин Бондаренко: Наближені створюють Порошенку «теплу інформаційну ванну», переконуючи його (і себе) у тому, що він має підтримку на «місцях»…

    Мудрий Козьма Прутков писав: «Якщо на клітці з буйволом побачиш надпис «слон» - не він очам своїм». Після свят, переглядаючи «Фейсбук» та новинні сайти, звернув увагу на те, як по-різному коментують різні експерти результати виборів у громадах: попри те, що статистика говорить про перемогу членів «Батьківщини», прихильники чинної влади закликають не вірити очам своїм. Одразу обмовлюся: не ставлю за мету «піарити» зазначену партію - це лише привід для того, аби поговорити про тенденцію. А тенденція очевидна: Петрові Порошенку створюють «теплу інформаційну ванну», переконуючи його (і себе) у тому, що він має підтримку на місцях. Спілкуючись з прихильниками Порошенка, я неодноразово чую неформальний аргумент: «Невже ти думаєш, що американці «зіллють» Петра? У них немає іншого кандидата». Якщо навіть і так, то навряд чи цей аргумент може бути дієвим: американські технологи добре вміють робити «кольорові революції» і перевороти, але часто безпорадні, зіштовхуючись із демократичним виборчим процесом (навіть умовно демократичним). Нещодавно один з американських конгресменів підрахував: його країна здійснила 64 перевороти та «революції» (Вірменія - 65-та, схоже). Але при цьому я можу назвати десятки випадків, коли американські виборчі технології терпіли поразку. Тому зовнішня ставка на виборах - це далеко не все.

  • Свобода слова – законотворчість: скасувати бар’єри у доступі до публічної інформації…

    Виконавча директорка Інституту Масової Інформації (ІМІ) Оксана Романюк: «Сьогодні профільний Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова рекомендував парламенту прийняти в першому читанні і в цілому законопроект № 8139, який було розроблено Інститутом масової інформації спільно з Коаліцією за зниження судового збору. Нагадаю, цей законопроект покликаний скасувати бар’єри у доступі до публічної інформації. Пропонуємо його смисл і зміст до Вашої уваги». Отже, Комітет свободи слова рекомендував Раді ухвалити законопроект про покращення доступу до інформації. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти у першому читанні і в цілому законопроект № 8139 «Про внесення змін до окремих законів України щодо доступу до правосуддя (в інформаційних справах)», який має на меті суттєво зменшити судовий збір при поданні позовів щодо реалізації права на доступ до публічної інформації, а також установити нульову ставку авансового внеску за примусове виконання судового рішення у таких справах.

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: У суспільній свідомості сьогодні, як ніколи, домінують зневіра і страх…

    І не можна заспокоювати себе тим, що ці явища мають глибокі корені. Справді, для влади страх завжди і скрізь був одним із важливих інструментів забезпечення панування, власного збагачення та контролю за масами. Проблема в тому, що нинішня влада безпардонно торгує страхами, у тому числі з допомогою необмежених інформаційних можливостей. Завдяки цьому страхи набули тотального характеру і охопили всі сфери людського життя. Суспільство планово вводиться у стресовий стан та психоз, а відповідно прирікається до руху в одному напрямку. Вигідному ляльководам. Зараз бояться усі і всього… Отже, з країною можна робити, що завгодно, а людей тримати в кошарі та покорі.

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Жити якось треба. Ось і живемо як-небудь і з ким прийдеться…

    Стало модним не любити росіян і Росію. Та з будь-яких приводів це демонструвати. Підкреслюю: не керівництво чи владу, а саме людей. Милосердя і співчуття, схоже, вже не є нашою національною рисою. Їх з’їли останні роки. У кращому випадку отруїли збайдужінням. Ісус казав нам прощати ворогів наших. На жаль, ми вже не прощаємо навіть один одному, а також наших рідних і друзів. Сприймаємо як данність насаджування принципу: жорстокість і черствість не мають пояснень і виправдань. Тому не треба бути наполовину безжалісним і нечутливим. Нам стало куди простіше не любити та ненавидіти інших, ніж критично оцінювати власні дії і вчинки. Особливо зараз страждаємо забудькуватістю, а тому сприймаємо себе ледь не за святих. Зрозуміло, що насамперед йдеться про нашу єдино правильну владу. Мавпування та прилаштування до агресивної сірості видаємо за тверду принциповість. Насправді ж у такий спосіб шукаємо собі чергового господаря. І що характерно – знаходимо. Тих, на кого й дивитися не варто. Говоримо не те, що думаємо і в чому впевнені, а те, що в «тренді», щоб догодити тим, у кого сила. Притерпілися з тим, що відмінна думка агресивно придушується.

  • Директор Світового банку у справах Бєларусі, Молдови та України Сату Кахконен: В Україні политично пов*язанними є 2% фірм, які контролюють більше 20% загального обігу та більше чверті активів всіх українских компаній…

    Революція Гідності, спричинена рішенням тодішньої влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС, відобразила поширене невдоволення глибоко укоріненою корупцією. Україна боролася з корупцією і захопленням держави понад двадцять років, з часу незалежності. Адже олігархи домінують у великих секторах економіки країни, отримуючи ренту і впливаючи на державу через представництво в парламенті. Це дозволило олігархам підключитися до багатьох джерел корупції, серед іншого, в таких галузях, як енергетика, державні закупівлі, приватизація державних активів та податкове адміністрування. Ці недоліки у сфері управління створили економіку, яка значною мірою побудована навколо перерозподілу ренти. Модель економічного управління, в умовах якої на прийняття політичних рішень значний вплив справляє невелика група компаній, називається «кумівським капіталізмом».

  • Соціолог Ірина Бекешкіна: Філософ Мирослав Попович – людина з Пантеону українських видатних Особистостей…

    Перша думка, коли я дізналася про смерть Мирослава Володимировича Поповича – у небуття пішов цілий світ. Важко коротко охарактеризувати Поповича – він був надто різнобарвною, багатогранною, яскравою особистістю, із розмаїттям інтересів, захоплень, людських контактів, сфер діяльності. Знаєте, зараз часто зображають колишній Радянський Союз однією сірою фарбою – і нічого позитивного тоді не було, і люди були суцільні «совки». Але чому ж тоді СРСР так легко рухнув? Так, були люди, які відкрито боролися із радянською системою, але їх дуже оперативно ізолювали від суспільства, вони потрапляли у місця ув’язнення. І їхній голос більш був чутний за кордоном, ніж у радянській Україні. І були люди, які не виступали відверто проти системи, але день у день, самим фактом свого існування та впливу на оточення розхитували зашкарублу, догматичну, пафосну радянську систему…

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Кулуарні домовленності – «велика політична справа»…

    Зачищення («зачистка») вулиці Грушевського у столиці України – наочний доказ і підтвердження: домовленості таки відбулися. Між БПП і НФ - стратегічною групою «високого рівня» на предмет поділу сфер впливу і утримання у такий спосіб влади. Сьогодні та у 2019 році. А відтак розпочалася «конструктивна робота», демонстрація «взаємопов’язаної відповідальності». Якби не були узгоджені позиції, не було б таких рішучих дій. Очевидно, порозумілися, що всі вони в одному «човні». А відтак не стали й далі терпіти «ініціативи громадськості», намагатись зберігати демократичний фасад. Інакше опоненти остаточно увірують в те, що з цією владою можна й потрібно рішучіше боротися, переходити до більш активних форм спротиву. Режими з низьким рівнем легітимності завжди дотримуються принципу: щоб обійтися «малою кров’ю», потрібно душити опір в зародку.

  • Порошенко, Тимошенко, Гройсман – трикутник, в якому ділять не любов, а Україну…

    Попри очікуваний старт виборчої кампанії президента України восени 2018 року, перегони розпочалися вже зараз і перебувають в активній фазі. Потенційні учасники активізували кулуарну позиційну боротьбу, котра час від часу переходить у публічну площину. Чинний президент Петро Порошенко майже власними руками створив політичний любовний трикутник, на вершині якого поки що перебуває він сам. Але від подальшої конфігурації цієї геометричної фігури залежить не тільки політична кар'єра Порошенка, але й майбутнє України. Прийшовши до влади в результаті однотурових виборів, Порошенко не відповів на виклики, які перед гарантом Конституції ставив час та суспільство. АТО, що триватиме години, продаж «Рошену» – не повний перелік кричущих обіцянок Порошенка, котрі за майже п'ять років він не зміг чи не захотів виконати. Останній скандал, пов’язаний з відпочинком на Мальдівах, навіть західні партнери ототожнюють зі своєрідним «балом під час чуми» президента країни, яка вже чотири роки перебуває в стані неоголошеної війни. Прорахунки Порошенка фактично призвели до того, що йому крім «безвізу» ні з чим йти на другий термін. Це чудово розуміють і в близькому оточенні президента. Підтримка Порошенка країнами Заходу теж дедалі слабшає, це вже відчуває і населення. Звідси – чутки про позачергові вибори до Верховної Ради, орієнтовані більше на залякування партнерів по коаліції. Усе більше зрозуміло, що другий термін Петра Порошенка дуже примарний і безпосередньо залежить від здатності президента і Ко адекватно оцінити результати своєї роботи.

  • Аналітик з безпекових питань Юрій Костюченко – про те, чи відповідає викликам оприлюднена владою Доктрина інформаціної безпеки України?..

    Які підходи до організації інформаційної протидії агресору можуть бути ефективними? Що саме треба захищати і якими методами? Чи відповідає викликам оприлюднена владою Доктрина інформаціної безпеки? Про це – у розмові Радіо «Свобода» із Юрієм Костюченком, аналітиком з безпекових питань, виконавчим секретарем Комітету із системного аналізу Президії НАН України.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

October 2018
M T W T F S S
« Sep    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
78 queries. 0.326 seconds.
78 / 0.326 / 16.01mb