Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "політика" (Page 4)

  • Спецагент Федерального бюро розслідування США Карен Грінвей: Політики України не хочуть свідчити против Януковича…

    Завершити-НЕзавершити розслідування щодо повернення «мільярдів Януковича»… З часів повалення режиму Януковича жодна копійка із «золотого мільярда», виведеного за його президенства, не повернулася до українського бюджету. Про це під час ІІІ Міжнародної конференції з повернення активів у Києві заявив і міністр юстиції Павло Петренко. Карен Грінвей, спеціальний агент Федерального бюро розслідування США, протягом 18 місяців розслідує справу стосовно повернення грошей, виведених з України. За цей час її команда зібрала і передала до ГПУ низку доказів. Каже: тривалий час агенти не могли налагодити комунікацію із українськими правоохоронцями, втім, зараз спільну мову знайшли. За її словами, найбільша проблема у справі – брак свідків: українські політики не хочуть розповідати, як працювали схеми Януковича. За підрахунками експертів, за чотири неповних роки правління «попередників» в українців вкрали до $40 мільярдів. Однак найбільшою «поразкою» для сьогоднішньої України міністр юстиції вважає відсутність законодавства, яке б допомогло повернути вкрадені гроші. За три роки після втечі екс-президента Януковича до українського бюджету не повернули жодної копійки з виведених мільярдних активів, заявив міністр юстиції Павло Петренко. Українська влада на банківських рахунках «клану» заарештувала півтора мільярда доларів, однак не може повернути їх до бюджету, оскільки немає закону, за допомогою якого це можна було б зробити, зазначає міністр юстиції України.

  • Віталій Портников – про радянську і українську політику, головну мету журналістики та деградацію цивілізованого світу…

    Запитання: - Віталію, півтора чи два роки до Майдану, коли утворювався «Політклуб» ще «кав’ярному» форматі, робилося це для того, щоб показати нових людей, нових політиків, нові можливості для України. Ти бачиш цю нову якість політики через два роки після Майдану? Є нові ідеї, підходи до політики?

  • Лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко: Влада без національної гідності – держава без майбутнього…

    Історія з пошануванням, точніше, непошануванням 150-річчя з дня народження керівника української держави та батька української історії Михайла Грушевського є показовою і водночас сумною. Справа в тому, що науковці та громадськість кілька років апелювали до влади з тим, щоб відзначити цьогорічний ювілей М. Грушевського на високому державному рівні. Адже загалом 2016 рік – це рік, на який припадає низка ювілеїв новітньої української державності та батьків національної української ідеї: 25-річчя Незалежності, 20-річчя Конституції, 160-річчя Івана Франка, 150-річчя Михайла Грушевського, 175-річчя Михайла Драгоманова тощо. Тому цілком логічно, що поточний рік мав бути роком української історії та української мови. Але не сталося, як гадалося… Плани влади настільки «мінімізувалися», що з початкової задумки майже місячного пошанування ювілею очільника української держави ХХ ст. (адже за умов парламентської республіки, якою була УНР, М. Грушевський як Голова Української Центральної Ради керував державою), влада скоротила їх до кількаденного відзначення. А на практиці – взагалі про них «забула».

  • Політолог і філософ Олексій Шевченко: Нотатки про корупційні метастази, «олігархічну матрицю» та «останню барикаду української надії…

    Необхідна передмова-коментар від редакції порталу «Политика и деньги». При всій великій, дійсній, справедливо заслуженій і глибокій, тобто справжній повазі до автора – знаного, шановного, блискучого політолога та філософа Олексія Шевченко - редакція не може розділити його думки і тези щодо політичної сили «Батьківщина» під проводом Юлії Тимошенко, яка, як вважає Олексій Шевченко, «бере на себе функцію «останньої барикади української Надії», останнього бастіону адекватної та відповідальної української політики». Скажімо так: редакція досить помірковано ставиться до політичної сили «Батькіщина» та її лідера Юлії Тимошенко. З багатьох причин, обговорювати які зараз просто недоречно. Але познайомити читачів з аналітичними посиланнями та тезами справді чудового професіонала - відомого українського політолога і філософа Олексія Шевченко – вважає і доречним, і потрібним. Інакше ми просто не можемо вдіяти: а де ж тоді будуть свобода слова й вільна думка в нашій з вами вільній і незалежній Україні?.. Політолог і філософ Олексій Шевченко: «Хотів написати статтю про Бюджет-2017 та авантюриста Гройсмана, який практично добиває економіку країни та багатостраждальний народ, посилаючись на переконливі цифри, наведені Сергієм Соболєвим про продовження тарифного геноциду. Ці цифри всім відомі, але їхній масштаб є настільки вражаючим, що уява не може вмістити всіх руйнівних наслідків такої урядової політики. Але швидкість руйнівних процесів є настільки великою, з кожним днем набуває такого галопуючого характеру, що нова подія практично затьмарює попередню та приковує всю суспільну увагу. Такою подією став закон «Про ринок електроенергії», проголосований з подачі «Самопомочі».

  • Реальний вплив Юлії Тимошенко на прийняття рішень в Україні – обмежений, але й з такої ситуації вона зуміла отримати користь для своєї політсили…

    Юлія Тимошенко – один із важковаговиків української політики. За свою політичну кар’єру вона опинялася у дуже різних ситуаціях, але завжди знаходила спосіб втриматись на плаву. Двічі вона була прем’єр-міністром України, і так само двічі волею політичних опонентів опинялась на лаві підсудних. Сьогодні реальний вплив Тимошенко на прийняття важливих рішень у державі доволі обмежений. Але навіть з такої ситуації вона зуміла отримати користь для себе і своєї політичної сили – «Батьківщини». Жорстка критика влади і підкреслене вболівання за «простий народ» стрімко піднесли рейтинги «Батьківщини» та її лідерки до таких показників, про які ще рік тому ніхто б уголос не осмілився говорити. Згідно з останніми прогнозами соціологів, якби вибори відбулися найближчим часом, то «Батьківщина» змогла б у 3-4 рази збільшити свою фракцію у парламенті. Єдине, що заважає Юлії Тимошенко перетворити підтримку виборців у реальний політичний вплив – це відсутність виборів у Верховну Раду. І саме оголошення таких дострокових виборів є наразі головною метою «Батьківщини». І в цьому прагненні вона не самотня. У Верховній Раді є ще одна політична сила, яка ставить перед собою таку ж мету – «Опозиційний блок» (ОБ). У таборі президента Петра Порошенка уже в повний голос говорять про те, що «Батьківщину» та ОБ об’єднує не лише спільне прагнення виборів, а й цілком конкретні домовленості Тимошенко і Сергія Льовочкіна, як цих виборів добиватись. Команда президента з усіх сил намагається знайти контраргументи для «об’єднаного опозиційного фронту», але поки без особливих успіхів. У таборі Порошенка ще навіть точно не визначились, атакувати їм чи захищатися…

  • Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук: Під гаслом «Не кажіть, чого не робить Росія, кажіть, що робите ви» і надалі будуватиметься підхід до України у врегулюванні Мінських угод…

    Можна довго і емоційно тлусачити результати візиту міністрів закордонних справ в Київ і на Донбас, хоча з початку року було зрозуміло: виконання Україною політичної частини Мінська, - зокрема й внесення змін до Конституції – не було знято з порядку денного, воно лише було відтерміновано. Ну не могли ж міністри як ПОСЕРЕДНИКИ процесу знову приїхати до Києва, щоб сказати: «Ви, українці, поки нічого не робіть, ми будемо тиснути на Путіна, щоб він забрався геть з Донбассу». Тим більше, що у Берліні, Парижі та Вашингтоні після китайських двосторонок з Путіним знову повірили, що у Мінських домовленостей з"явився моментум, шанс на друге, трєтє чи вже яке-там за рахунком дихання. Ні, особливо Путіну ніхто не вірить, але вірити хоче. За принципом «А раптом в цей раз дійсно серйозно?». І для прориву, мовляв, треба тільки вмовити Україну, щоб вона була готова хоч завтра голосувати закон про вибори, призначати їх дату і так далі, тому подібне. Хоча для чого Путіну, який, за словами добре інформованих осіб, вірить у перемогу Трампа у США, йти зараз на будь-які поступки по Мінську, не дуже зрозуміло.

  • Журналістка Мирослава Гонгадзе – про вибори у США, українську війну на двох фронтах та про те, чому не дивиться в очі екс-президенту Кучмі…

    Восени 2000-го Україну сколихнуло резонансне вбивство опозиційного журналіста, першого головного редактора і засновника інтернет-газети «Українська правда» Георгія Гонгадзе. 16 вересня Георгій зник. Його обезголовлене тіло знайшли лише 2 листопада за 100 км від Києва у лісі під Таращею (районний центр Київської області). Досі убивство Гонгадзе залишається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. Напередодні 16-ї річниці зникнення Георгія кореспондент «Високого замку» (Львів) поспілкувалася з його вдовою пані Мирославою, яка після трагедії переїхала до Америки. Мирослава Гонгадзе – телеведуча, журналістка, юрист. Народилася 19 червня 1972 року у місті Бережани Тернопільської області. Вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе. Після загибелі чоловіка Мирослава отримала політичний притулок у США і від 2001 року разом із дітьми живе у передмісті Вашингтона. Член Союзу українок Америки. Про те, як виглядає Україна з Вашингтона та як ставиться до Мінських перемовин, де Україну представляє Леонід Кучма, – у нашому ексклюзивному інтерв’ю.

  • Чи можливий повноцінний реванш регіоналів в Україні, адже їх фінансові, медійні ресурси нікуди не поділися?..

    За результатами останніх соціологічних опитувань, рейтинг екс-«регіоналів» росте. Без жодного остраху колишні прибічники Януковича роблять гучні заяви про те, як допомагали утікати членам злочинного режиму, навіть загрожують українській владі переворотами. Чи можливий повноцінний реванш регіоналів в Україні, адже їх фінансові, медійні ресурси нікуди не зникли? Різноманітні липневі соціологічні опитування приписують колишнім соратникам Януковича, які нині в основному скупчилися в Опоблоці, в середньому 15%. Чи можливе повернення регіоналів у владу? Які в ниє є ресурси для цього? Чи вбачає нинішнє керівництво країни загрозу в цьому і чи буде їй протидіяти? На ці запитання ресурсу «Вголос» відповіли політичний аналітик Ярослав Макітра, політолог та директор Центру політичних досліджень «Пента»Володимир Фесенко, аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Сидорчук.

  • Професор Френсіс Фукуяма (США): Якщо ви будете триматись подалі від політики, то в Україні нічого не зміниться. Треба, щоб люди з новими цінностями далі йшли у владу…

    Послухавши професора Френсіса Фукуяму, дійсно приходиш до висновку: так, світ сьогодні набагато складніший, ніж в епоху «Холодної війни»… Школа управління УКУ і Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (США) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва започаткували у Львові спільний проект в межах освітньої програми «Академія лідерства для розвитку». Професор Френсіс Фукуяма разом зі своїм колегою Кентом Уівером - професором Джорджтаунського університету - днями прочитали публічну лекцію у Львові. Відомий науковець, філософ і професор Стенфордського університету (США) Френсіс Фукуяма розповів, як Україні боротись з корупцією, що відбувається із сучасним світом і чому Дональд Трамп не виграє вибори в Сполучених Штатах. Що ж, на думку професора Фукуями відбувається із сучасним світом, США та Україною зокрема?..

  • Соціолог Ірина Бекешкіна (Фонд «Демократичні ініціативи»): Існує закономірність – люди, які налаштовані протестно, частіше ходять на вибори…

    У разі дострокових парламентських виборів до Ради можуть пройти п’ять політичних сил, однак їхні рейтинги говорять про те, що парламент зіткнеться з черговою проблемою створення працездатної коаліції. Про це в інтерв’ю «Апострофу» розповіла відомий соціолог, керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Втім вона вважає, що найближчим часом дострокові вибори навряд чи відбудуться, оскільки цього не захочуть депутати-мажоритарники, а також дві коаліційні фракції - «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» (БПП).

  • Частина польської історії: що про минуле мудрого і дотепного письменника Станіслава Лема утаємничують його книжки?..

    Про свої окупаційні льоси він вперто мовчав, але в «Едемі», «Поверненні із зірок», «Голосі Господа» і навіть в «Солярісі» та «Непереможному» зашифрував страшні спогади. Здавалося, що його біографія не приховує загадок. Дав два цикли інтерв'ю, написав автобіографічну книжку, вийшло декілька його томів кореспонденцій та спогади Томаша Лема, його сина; про його біографію згадується в інших інтерв'ю і текстах спогадів. Тим часом я сам багато разів пересвідчувався, що описані в цих спогадах факти не узгоджуються навіть на найпростішому, хронологічному рівні. Банальний приклад - це дата повоєнної репатріації Лемів до Кракова. В багатьох місцях це 1946 рік, Станіслав Лем дійсно це суґерував, хоч при ближчому дослідженню цього питання видно, що його висловлювання були багатозначні.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

June 2018
M T W T F S S
« May    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
103 queries. 0.393 seconds.
103 / 0.393 / 14.42mb