Главная » Новости с меткой "політика" (Page 4)

  • Філософ Сергій Дацюк: Не дай, Боже, Британії українського правлячого классу, але як би ж Україні та британську еліту…

    Голосування Британії за вихід з ЄС має принципове і стратегічне значення для України – це оцінка цивілізаційних перспектив ЄС, куди Україна так прагне. Голосування в Британії за вихід із ЄС свідчить про вступ Європи у вирішальну фазу фрагментації. Проблема попереднього висвітлення цього голосування британців у тому, що ні в Росії, ні в Україні так і не зрозуміли дійсних причин такого їх рішення. Інакше кажучи, ці причини розглядалися аж надто поверхово. Принаймні ті статті, які довелося прочитати, містили доволі стандартні оповіді про економічні, політичні та культурні причини такого рішення британців. Але ці статті були написані іноземцями щодо британців і розраховані саме на іноземних читачів. Звичайно британці тримають в голові всі ці причини, але загалом вони так не мислять. Вибір британців, перш за все, цивілізаційний.

  • Чи очолить партію імені себе Міхеіл Саакашвілі, хто увійде в нову політсилу, хто за неї проголосує і звідки візьмуться гроші на вибори?..

    Нагадаємо: 6 грудня минулого року губернатор Одещини Міхеіл Саакашвілі провів у Південній Пальмірі перший антикорупційний форум. Після цього аналогічні антикорупційні заходи відбулися в усій країні. Разом із Саакашвілі в них брали участь лідери молодих партій «ДемАльянс» і «Сила людей», депутати Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Віктор Чумак, екс-заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, співачка Руслана Лижичко та інші відомі особистості. Виступи спікерів і зовнішня єдність команди натякали на зародження нової політичної сили. Про те, що партії Саакашвілі бути, в березні обмовився і в.о. заступника одеського губернатора Саша Боровик, хоча наступного ж дня цю інформацію спростував і сказав, що його неправильно зрозуміли...

  • Політолог Сергій Таран: Хто за що і яка влада відповідає…

    Є три розуміння того, коли настає політична шизофренія у сприйнятті влади – російське, європейське і українське. В Росії ніколи не розуміли як влада може бути не абсолютною. Яка ж це може бути справжня влада, якщо вона бути між кимось поділена, – каже московит? Якщо влада поділена – це не влада, а безвладдя, яке веде до «часів смути»... На Заході, натомість, влада могла бути поділеною ще задовго до сучасного триподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

  • Політолог і політпсихолог Віктор Рибаченко: Дещо про структуру «нової влади» рідних олігархів…

    Прийнято вважати, що в Україні, згідно із Конституцією, встановлена парламентсько-президентська модель влади. Нагадаю, що вона передбачає певну послідовність формування органів влади і здійснення повноважень з управління державою. Не вважайте мене педантом, але нагадаю схему формування влади в нашій Богом благословенній країні. Джерелом влади й основою її піраміди є народ. Це найширша та найміцніша частина піраміди влади. Народ із задоволенням сам би правив у своїй країні. У цьому переконуєшся, слухаючи нескінченні словесні баталії скрізь – на кухнях, у таксі, на базарах, у кафе, на робочих місцях і особливо в соціальних мережах. Всі знають, як не треба правити країною і всі знають, як би було треба це робити. Але пряме народовладдя неможливе, народу багато, а посад значно менше. Тому народ, знову ж таки згідно з Конституцією, свої повноваження на здійснення влади делегує в декількох потоках виборів. На національному рівні це вибори парламенту (Верховної Ради України) і президента. Рада і президент – це дві державні інституції, які мають прямий мандат на управління державою на найвищому, національному рівні. Вибори міських, сільських та селищних голів, а також районних, міських та обласних рад дозволяють обраним на них діячам здійснювати владу на місцевому рівні.

  • Соціолог, філософ, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна – про те, що змінилося в Україні за два роки після Революції Гідності…

    Український спрут... Останнім часом це створіння стало згадуватися надто часто. «Вдень він менш активний, ніж вночі, володіє здатністю змінювати забарвлення, пристосовуючись до навколишнього середовища. Хижак, здобич захоплює всіма вісьма щупальцями. Тягне в нору все, що знайде на дні» – зазначає Вікіпедія. Втім, причина такої уваги до звірка криються, радше, не в його біологічних особливостях, а в пам’яті про відомий у 80-х телесеріал «Спрут» – про боротьбу безстрашного комісара Каттані з сицилійською мафією, що сплелася у єдиний організм з корумпованими політиками, продажними поліцейськими тощо. До речі, цікаво було б зараз пустити цей серіал українськими телеканалами, бо дуже багато спільного і, можливо, корисного. Хоча український Спрут відрізняється від італійського значно більшими масштабами і небезпекою. Власне, системна корупція у пострадянській Україні – явище, якого не можна було уникнути. Вирішальні для радянського режиму відносини блату і особистих зав’язків зумовили відповідну приватизацію і формування на пост-радянському просторі, за винятком країн Балтії, особливого економічного ладу – капіталізму «для друзів» і олігархічно-кланового типу політичного режиму. Політична представленість у владі була неодмінною умовою самого існування великого бізнесу, безпеки крупного капіталу та доступу до державних ресурсів. Змагання кланів між собою забезпечувало відносний політичний та медійний плюралізм. Корупція була невід’ємною складовою цього суспільства. Приватизацію державної власності доповнила приватизація державної служби, де посада стала предметом купівлі-продажу й перетворилася на своєрідний капітал, який дозволяв посадовцям робити власний «бізнес».

  • Місцева влада: голова Львівської облради Олександр Ганущин – вертикальний зліт…

    Нещодавні місцеві вибори в Україні принесли суттєві зміни в радах різних рівнів. Не виключення і Львівська обласна рада, яка значно скоротила та оновила як депутатський корпус, так і керівництво органу. Таким чином замість «свободівця» Петра Колодія, який керував Львівською облрадою протягом трьох останніх років, цю посаду тепер зайняв Олександр Ганущин.

  • Генерал-полковник, екс-голова СБ України Игор Смешко: Мене вчили служити й захищати свій народ і Батьківщину, а не займатися політичним розшуком…

    Щойно повернувся із Берліну, де взяв участь у 3-й Конференції Розвідувальних Служб. Криза накриває не тільки нашу країну, нажаль. І обговорення проблем нинішнього стану ефективності наших спецслужб та правоохоронних органів вимагає знання нашої недалекої історії. А саме того, що 10 років тому реформа, наприклад, СБУ - була зупинена Ющенко. (Тижневик «Українська газета», 22 квітня 2005 року, інтерв’юер – Михайло Подоляк): «...Історично так склалося, що спецслужби на радянському просторі воліли займатися політичним розшуком. Це й зрозуміло. Незрілі демократії й незрілі уряди завжди вважали, що спецслужба повинна відігравати роль Великого брата. Знаю, що свого часу Ви виступили з ініціативою реформувати українську спецслужбу, і незабаром проекти цих реформ одержали назву «деКГБізація». Ігоре Петровичу, а Вам не страшно було вести гру проти так званої старої гвардії, тобто проти прихильників політичної служби?».

  • Посол України в Польщі Андрій Дещиця: Після виборів динаміка міждержавних стосунків зросте…

    Український дипломат Андрій Дещиця вже майже рік обіймає посаду посла України в Польщі. Своїми думками про роль Варшави в консолідації зусиль по продовженню тиску на Кремль і боротьбі з російською пропагандою він поділився в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові «Укрінформу» в Польщі.

  • Місцеві вибори. Голова Львівської ОДА Олег Синютка: Не можна створити чудо в окремо взятій області…

    Олег Синютка посів посаду голови Львівської облдержадміністрації в грудні 2014 року. До того він довгий час працював заступником міського голови Львова Андрія Садового. Власне, саме за пропозицією Садового ще в 2006 році Синютка і перебрався з Івано-Франківщини у західну столицю України. Олега Михайловича називали у місті «правою рукою» мера. Тому одразу після того, як Синютка пересів в губернаторське крісло, місцеві ЗМІ стверджували, що таким чином львівській міський голова укріплює свої позиції в регіоні. Та джерела «Главкому» стверджують, що Садовий, навпаки, намагався відмовити свого підлеглого від пропозиції з Києва. Ще у Франківську Синютка перебував в місцевому осередку партії «Реформи і порядок», одним з керівників якої був Ігор Гринів. Подейкували, саме він, нинішній нардеп та політтехнолог БПП, пролобіював нове призначення для заступника Садового. Сьогодні Олег Синютка повністю асоціює себе із президентською командою і вже активно включився у виборчу кампанію, очоливши список БПП-«Солідарність» до Львівської облради. І сьгодні він каже: «Ще не факт, що Садовий вийде у другий тур у місцевих виборах…».

  • Народний депутат Юрій Шухевич: Український народ – доведений до крайнього зубожіння…

    Масове зубожіння народу та корупційна діяльність урядовців призведуть до потужного соціального вибуху, який змете олігархічний режим: народний депутат Юрій Шухевич. Зараз Україну охопила потужна різностороння криза. Не лише економічна, а й політична, яка почалася у 2013 р., коли люди не схотіли терпіти політику Януковича, який проводив корупційну і антиукраїнську політику. Він знищив середнє і дрібне підприємництво. Люди зібрались на Євромайдані. Але вийшли вони не заради євроінтерграції, а заради зміни системи. Але Майдан переміг владу Януковича, а не систему. Це потрібно зауважити. Після його втечі самі себе оголосили владою ті «опозиціонери», які були на стороні влади і парламентською опозицією водночас. Вони не мали наміру скидати Януковича, а водити цей народ до 2015 р., до президентських виборів. Це було би неможливо – Майдан би не вистояв скільки часу. І сталося так, як сталося: народ не витерпів, і під його натиском Янукович утік. І тут почалася ця політична криза: люди, народ, виступали за зміну системи, але до влади прийшли особи, які не хотіли змінювати систему. І на жаль, навіть вибори, які пройшли на хвилі Майдану, як парламентські, так і президентські, привели до влади людей старої системи. Це пояснюється тим, що люди, які виходили на Майдан, були неорганізовані, вони були розпорошені. І тому, коли люди побачили, що прийшли ті ж самі олігархи або їхні ставленики, почалося все те, що почалося…

  • Законотворчість: партії України, жодна з яких не виконала свої передвиборчі обіцянки, зазіхнули на народні гаманці…

    Після ухвалення закону про фінансування політичних партій з бюджету, журналісти провели невеличке бліц-опитування депутатів. Питання було в тому, який відсоток підтримки має бути у партії на виборах, щоб отримати кошти на своє існування з державного гаманця. Відповіді вражали «точністю»: «Я голосував за 2%, а скільки точно прийнято - не знаю». У цьому - вся краса українського парламенту. Загалом, під час обговорення називалися цифри і 2%, і 3%, але остаточно і чітко перед голосуванням нічого сформульовано не було. Тому, проголосувавши, депутати і почали розповідати не що конкретно було ухвалено Верховною Радою, а що кожен з парламентарів собі «уявляв». До речі, ситуація дуже схожа з прийняттям нового закону про місцеві вибори. Коли багато хто з представників депутатського корпусу вважали, що проголосували за скорочення чисельності місцевих рад. А, коли закон був опублікований, виявилось, що нічого не скорочується…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

January 2018
M T W T F S S
« Dec    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
96 queries. 0.340 seconds.
96 / 0.340 / 15.66mb