Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "політика" (Page 5)

  • Чому США не нададуть Україні статусу союзника?..

    Коротка відповідь - ми не є союзником США. Точніше, США нас як союзника не розглядають. Навіть потенційного, бо не потрібен США такий союзник. Що ми можемо дати США? Стримування Росії? А навіщо її стримувати? Як справедливо відзначав ще Обама, Росія - регіональний лідер. І це те місце, з якого вона ніколи і нізащо не вилізе. Немає у них для цього ні потенціалу, ні ресурсів. Тому безпосередньо США Росія загрози ніколи являти не буде. Ви скажете про «втручання у вибори президента США» 2016 року. Так, можна згадати про це, але давайте відверто. Це втручання було роздуте до таких масштабів виключно тому, що воно активно використовувалося американськими демократами у своїй політичній агітації. Для України це було вигідно, бо американський істеблішмент згадав, що «Росія – ворог», і це відкрило для нашої держави додаткові можливості. Але не думаю, що хтось реально має ілюзії. Росія - не ворог США. Так, це проблемний регіональний лідер, але найголовніше - регіональний лідер тієї частини Землі, яка є дуже віддаленою географічно від США…

  • На переговорах Зеленського і Байдена не згадувались «Мінські угоди»…

    Ще раз повернусь до теми Спільної заяви щодо стратегічного партнерства України і США. Знайомі дипломати (і наші, і зарубіжні) і деякі уважні журналісти звернули увагу, що в цій Заяві взагалі не згадуються Мінські угоди. У цьому зв’язку нагадую, що багато хто очікував тиску з боку США (на прохання Кремля) на Україну щодо необхідності ретельного виконання мінських угод. Відповідні публікації з’являлись і в Росії, і у нас (і не тільки в проросійських виданнях). Але ці прогнози не тільки не підтвердились, а проявилась прямо протилежна ситуація, коли тему Мінських угод просто проігнорували. Що це означає? Суто формально, що для України і США Мінські угоди не є пріоритетом для двостороннього партнерства. Це не означає відмову від Мінських угод…

  • Про стратегічні основи оборонного партнерства України і США…

    Про угоду між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Сполучених Штатів щодо стратегічних основ оборонного партнерства. Це рамкова угода, що визначає основні напрями стратегічного партнерства двох країн в сфері оборони. Хтось каже, що цього недостатньо, мовляв нам потрібні конкретні обіцянки і гарантії, статус особливого партнера США поза межами НАТО. Але будемо реалістами. Ніхто за нас воювати не буде, тим більше з Росією. От Афганістан мав статус «особливого партнера». І що?.. Статус «особливого партнера» – це привабливий і знаковий символ. Але сам по собі він не є абсолютної гарантією безпеки за допомоги США. Врешті решт все залежить від здатності країни самої захищати себе. В чому значення саме рамкової угоди щодо стратегічних основ оборонного партнерства України та США?..

  • Прийшов час качати м’язи, Україно!..

    Ти називаєшся Україною, але як тебе зараз уявити і матеріалізувати?.. Бо, начебто, є територія, розфарбована в кольори різних регіонів, конфесії, рідні мови, партії, телеканали, грошові знаки. Є власна історія, що гірша за трагічний трилер і складається з лякаючої кровофілії. Є спільнота, де ненавидіти один одного є засобом підтримки колективного універсуму. Є влада, яка звикла тебе орендувати, хоч і без права на пролонгацію. Ти ж невидимий почуттєвий фантом, як і кожна держава у цьому мінливому світі. Тебе постійно заново створюють в освіті, медіа, пропаганді, уяві, наративі, в ненавісті і в любові. Є, начебто, народ - твої піддані - діти. Вони у тебе різні. Є такі, що готові несамовито задушити в обіймах у патріотичному екстазі. О, бійся їх найбільше, бо ці вихрести за тебе навіть здатні вбити один одного. Є ті, хто слиною бурчать з відвертою ненавістю до твоїх зовнішніх ознак - символів, інституцій, органів. Ці не є небезпечними, бо для них головне, щоб їх ниття було почуте. Є гордовита інтелігенція, що з тебе зробила приторний культ, начиняючи дешевим риштованням і абсурдною традиційщиною минулих століть. Є бізнесмени, для яких ти нормальна тільки тоді, коли не залазиш до їх таких незалежних кишень. Є типове бидло, яке живе в споживацькому хлептанні, гадить, плює і смердить. Останніх, Україна, дуже багато. Є молодь, яка воліє втекти поодаль від всього цього соціального коктейлю, бо думає, що прийшла епоха космополітів, а англійська мова відкриває начебто шлях до громадянства світу. Наївна думка. Все повертається якраз навпаки. Всі вони тобою, Україна, користуюються і в цій користі одні люблять, інші ненавидять. Потім вони міняються місцями…

  • Політаналітик Володимир Фесенко: «Кримська платформа» успішно стартувала! В добру путь!..

    Безумовно, в руслі 30-річчя Незалежності України - головною подією сьогоднішнього дня є перший (і установчий) саміт Кримської платформи. Попри шалений спротив Кремля він відбувся. І за політичним значенням (з точки зору наших національних інтересів), а також за масштабом і за рівнем представництва (46 країн та міжнародних організацій, всі країни «Великої сімки», всі країни ЄС і НАТО) це найважливіший міжнародний захід, який проходив в Україні за всі 30 років незалежності нашої країни. Це великий успіх української дипломатії і Президента Зеленського. Треба розуміти, що це довгостроковий проект. Журналісти часто задають питання: в чому сенс цієї платформи? Головний сенс – в довготривалій дипломатичній боротьбі проти російської окупації Криму, і за підтвердження його українського статусу. Будемо реалістами. Зараз у нас не має політичних (та інших) інструментів, які б дозволили нам швидко і без великих ризиків для країни повернути Крим. Міжнародний та історичний досвід свідчить, що проти окупації своїх територій іноді доводиться боротись десятиріччями. Сьогодні на саміті Кримської платформи про це нагадали керівники Балтійських країн. Росія хотіла б, щоб всі якомога скоріше забули про факт російської окупації Криму і де-факто змирилися з цим. Завдання Кримської платформи – постійно нагадувати міжнародній спільноті про цю проблему, і координувати наші зусилля і активність наших міжнародних партнерів в боротьбі проти російської окупації Криму (зокрема і через санкційний режим проти Росії), в реагуванні на політичні та правові наслідки російської окупації Криму, зокрема на порушення прав і свобод українців і кримських татар на окупованих територіях, на перетворення Криму у військову базу, на чисельні порушення міжнародного права у зв’язку з російською окупацією Криму…

  • Політаналітик Петро Олещук: Не можу визнати фразу «спорт – поза політикою» – справедливою…

    Хоча особисто я і не вважаю останні «срачі» в соціальних мережах довкола олімпійської команди України достойним предметом обговорення, але я все ж не можу визнати фразу «спорт - поза політикою» справедливою та такою, що відповідає дійсності. У фразі «спорт - поза політикою» - величезне лукавство сучасного світу, де звикли одне називати іншим. Насправді, якщо ми ведемо мову про спорт великих досягнень, то там може бути лише політика та бізнес. Ні для кого не є секретом, що у сучасному серйозному спорті успіхів досягати можуть лише професіонали. Навіть якщо професіоналами вони не вважаються. Для того, аби підготувати професійного спортсмена, потрібні гроші. Великі гроші. На тренування, обладнання... на зарплатню самому спортсмену та його тренерам. Гроші такі може давати або бізнес, або держава. При цьому, бізнес може перетворювати спорт на механізм заробляння грошей. Сучасний професійний спорт це виразно демонструє. Спортсмени дають видовище людям, а останні платять за це гроші. Прямо - у вигляді квитків або кабельного телебачення, або опосередковано - рекламодавцям улюблених спортстменів. Але не весь спорт такий популярний, аби заробляти досить грошей для власного існування. Деякі види потребують дотацій. Часто - від держави. Яка мотивація держави підтримувати такий спорт? Власний престиж, імідж. Ствердження наявного політичного режиму як «найкращого», демонстрація наявної політичної еліти як «найуспішнішої» і т.д. Тобто - суто політичні цілі…

  • Політаналітик Володимир Фесенко: Про тарифи на електроенергію в Україні і не тільки…

    Для простих українців найбільш значуща новина сьогодні – про тарифи на електроенергію. Вчора Кабмін ухвалив рішення знизити тариф на електроенергію для населення до 1,44 грн/кВт за умови споживання до 250 кВт-год на місяць. Для домогосподарств, що споживають понад 250 кВт-год на місяць, тарифи залишаються без змін на рівні 1,68 грн/кВт. Нові правила запрацюють з 1 жовтня. В коментарях щодо цього рішення відзначають, що для більшості споживачів (близько 80 відсотків) тариф на електрику взагалі стане нижче, ніж є зараз. Опоненти влади будуть називати це популізмом. Але в цьому рішенні є своя політична логіка, оскільки воно відповідає інтересам більшості пересічних українців. Очевидно, що до тарифної проблеми в керівництві країни ставляться зараз з великою увагою, враховуючи, що вона вже давно (з 2015 р.) є джерелом соціальної і політичної напруги…

  • Економіка, правова політика і галузевий розвиток були пріоритетами одеських мажоритарників у перші два роки роботи…

    29 серпня буде рівно два роки як розпочала роботу Верховна Рада чинного скликання. 23 липня відбулося останнє засідання перед перервою між сесіями – наступного разу парламентарі планово зберуться на засідання лише 7 вересня. Враховуючи це, Громадянська мережа ОПОРА дослідила показники роботи одеських нардепів у парламенті за два роки здійснення ними повноважень.У своїй законотворчій діяльності одеські нардепи найбільше приділили уваги сферам економічної політики та правової політики. Кожен з одеських парламентарів має на своєму рахунку хоча б один проєкт закону, який був затверджений, а лідером за цим показником є Сергій Колебошин. Олексій Гончаренко був найбільш активним в частині виступів на пленарних засіданнях парламенту, він має найбільшу кількість зареєстрованих законопроєктів. Цікаво, що він найчастіше серед одеських нардепів голосує проти лінії своєї фракції. Також серед одеських мажоритарників є три депутати, які за два роки роботи не мали жодного виступу під час пленарних засідань Верховної Ради чинного скликання.

  • А чи так конче необхідно відповідати на будь-які маніпулятивні тексти з Кремля?..

    Особисто я думаю, що відповідати треба асиметрично. Наприклад, розглянути наступне непросте питання. Не я перший помітив наступну важливу обставину. Путін (точніше «Колективний Путін») так багато часу витратив на пояснення, чому росіяни і українці «один народ», що випустив за межі власної уваги те, що самі росіяни - це не один народ. Пояснення «єдності» трьох народів виходить виключно з мовно-етнічної, історичної та релігійної спорідненості. Але для численних народів Росії усе це не має жодного значення та прямо їх не стосується. Що таке «Хрещення Русі» для мусульман? Що таке «слов'янска спільнота» для тюрків або тунгусів? Можна шукати близькі корені у словах української та російської мов, але ви точно їх не знайдете (у значимій кількості) між мовами російською та бурятською. Отже, якщо (за логікою Путіна) державна єдність має будуватися на мовній, історичній та релігійній близькості, то РФ треба розпускати. У них же нічого спільного немає. А коли хрестили Русь, то нанайці або евенки і знати не знали про її існування та її князів…

  • Політаналітик Геннадій Друзенко: Дякуємо за черговий урок!..

    Північний потік-2 - як наочний урок для учнів... Проблема українського суспільства – тотальна інфантильність. Віра, що хтось за тебе - розв'яже твої проблеми. Хтось за тебе візьме на себе відповідальність і ухвалить доленосне рішення. І хтось обов'язково має бути винуватим у твоїх бідах. Попередні влади в країні цю інфантильність здебільшого цинічно експлуатували. Ця ж – надто нагадує дітей, яким кортить здватися дорослими. От тільки смокінг з батькового плеча, очевидно, на кілька розмірів більший за місцевих інфантилів у владі. Якщо людина чи нація вперто не хоче дорослішати, Господь замість натяків починає вчити прямим текстом…

  • Стаття Путіна: «Доведення» права Росії втручатися у справи України…

    Уже втомився читати «відповіді» Путіну. Ні, я сам ту статтю прочитав, і відзначив для себе певні моменти. Наприклад, серед «авторського колективу» тих, хто це писав, явно були люди, знайомі з українською версією української ж історії, яку, власне, у нас і викладають. І певними сюжетами з неї статтю наповнювали, мабуть, аби «неватний» читач з України, ознайомлюючись з текстом, не відчував потреби обурюватися кожної секунди…

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

May 2022
M T W T F S S
« Apr    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
107 queries. 0.242 seconds.
107 / 0.242 / 17.51mb