Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "політика" (Page 7)

  • Чи можливий повноцінний реванш регіоналів в Україні, адже їх фінансові, медійні ресурси нікуди не поділися?..

    За результатами останніх соціологічних опитувань, рейтинг екс-«регіоналів» росте. Без жодного остраху колишні прибічники Януковича роблять гучні заяви про те, як допомагали утікати членам злочинного режиму, навіть загрожують українській владі переворотами. Чи можливий повноцінний реванш регіоналів в Україні, адже їх фінансові, медійні ресурси нікуди не зникли? Різноманітні липневі соціологічні опитування приписують колишнім соратникам Януковича, які нині в основному скупчилися в Опоблоці, в середньому 15%. Чи можливе повернення регіоналів у владу? Які в ниє є ресурси для цього? Чи вбачає нинішнє керівництво країни загрозу в цьому і чи буде їй протидіяти? На ці запитання ресурсу «Вголос» відповіли політичний аналітик Ярослав Макітра, політолог та директор Центру політичних досліджень «Пента»Володимир Фесенко, аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Сидорчук.

  • Професор Френсіс Фукуяма (США): Якщо ви будете триматись подалі від політики, то в Україні нічого не зміниться. Треба, щоб люди з новими цінностями далі йшли у владу…

    Послухавши професора Френсіса Фукуяму, дійсно приходиш до висновку: так, світ сьогодні набагато складніший, ніж в епоху «Холодної війни»… Школа управління УКУ і Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (США) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва започаткували у Львові спільний проект в межах освітньої програми «Академія лідерства для розвитку». Професор Френсіс Фукуяма разом зі своїм колегою Кентом Уівером - професором Джорджтаунського університету - днями прочитали публічну лекцію у Львові. Відомий науковець, філософ і професор Стенфордського університету (США) Френсіс Фукуяма розповів, як Україні боротись з корупцією, що відбувається із сучасним світом і чому Дональд Трамп не виграє вибори в Сполучених Штатах. Що ж, на думку професора Фукуями відбувається із сучасним світом, США та Україною зокрема?..

  • Соціолог Ірина Бекешкіна (Фонд «Демократичні ініціативи»): Існує закономірність – люди, які налаштовані протестно, частіше ходять на вибори…

    У разі дострокових парламентських виборів до Ради можуть пройти п’ять політичних сил, однак їхні рейтинги говорять про те, що парламент зіткнеться з черговою проблемою створення працездатної коаліції. Про це в інтерв’ю «Апострофу» розповіла відомий соціолог, керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Втім вона вважає, що найближчим часом дострокові вибори навряд чи відбудуться, оскільки цього не захочуть депутати-мажоритарники, а також дві коаліційні фракції - «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» (БПП).

  • Частина польської історії: що про минуле мудрого і дотепного письменника Станіслава Лема утаємничують його книжки?..

    Про свої окупаційні льоси він вперто мовчав, але в «Едемі», «Поверненні із зірок», «Голосі Господа» і навіть в «Солярісі» та «Непереможному» зашифрував страшні спогади. Здавалося, що його біографія не приховує загадок. Дав два цикли інтерв'ю, написав автобіографічну книжку, вийшло декілька його томів кореспонденцій та спогади Томаша Лема, його сина; про його біографію згадується в інших інтерв'ю і текстах спогадів. Тим часом я сам багато разів пересвідчувався, що описані в цих спогадах факти не узгоджуються навіть на найпростішому, хронологічному рівні. Банальний приклад - це дата повоєнної репатріації Лемів до Кракова. В багатьох місцях це 1946 рік, Станіслав Лем дійсно це суґерував, хоч при ближчому дослідженню цього питання видно, що його висловлювання були багатозначні.

  • Євген Марчук: Уявімо, що Україна в Донбасі почала наступ, – всі наші міжнародні партнери скажуть «до побачення»…

    «Мінські домовленості» Євген Марчук, якого читачу окремо представляти немає ніякого сенсу, називає «Мінським синдромом», синдромом хвороби російського походження. Ми зустрічаємось після 35 раунду переговорів. Рік тому генерал Марчук був запрошений президентом представляти Україну в найважливішій безпековій підгрупі. В інтерв'ю «Громадському» Євген Марчук - про те, чому на фронті в Донбасі знову активно стріляють, скільки коштуватиме поліцейська місія ОБСЄ та чому наступ неможливий.

  • Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко: Про корінь кризи власності в Україні…

    Власність – це своєрідний геном економіки. В нашій країні він уражений смертельним вірусом аморальності, а через нього вся економіка. Для західної економічної науки і практики є аксіомою те, що без етики не може бути економіки. Оскільки рейдерство, рекет, втрата бізнесів при зміні влади, втрата коштів їх власниками у знищених НБУ банках, розгром так званих МАФів, і навіть оподаткування пенсій – факти життя власників, то з позиції здорового глузду можна говорити про кризу власності і власника. Власності і приватної, і державної. Сприяти творенню дискурсу спільного блага одна з функцій держави. В Україні навпаки – шалений дискурс зла, разом з культом крайнього егоїзму, за підтримкм владоможців майже зруйнував державні органи.

  • Філософ Сергій Дацюк: Не дай, Боже, Британії українського правлячого классу, але як би ж Україні та британську еліту…

    Голосування Британії за вихід з ЄС має принципове і стратегічне значення для України – це оцінка цивілізаційних перспектив ЄС, куди Україна так прагне. Голосування в Британії за вихід із ЄС свідчить про вступ Європи у вирішальну фазу фрагментації. Проблема попереднього висвітлення цього голосування британців у тому, що ні в Росії, ні в Україні так і не зрозуміли дійсних причин такого їх рішення. Інакше кажучи, ці причини розглядалися аж надто поверхово. Принаймні ті статті, які довелося прочитати, містили доволі стандартні оповіді про економічні, політичні та культурні причини такого рішення британців. Але ці статті були написані іноземцями щодо британців і розраховані саме на іноземних читачів. Звичайно британці тримають в голові всі ці причини, але загалом вони так не мислять. Вибір британців, перш за все, цивілізаційний.

  • Чи очолить партію імені себе Міхеіл Саакашвілі, хто увійде в нову політсилу, хто за неї проголосує і звідки візьмуться гроші на вибори?..

    Нагадаємо: 6 грудня минулого року губернатор Одещини Міхеіл Саакашвілі провів у Південній Пальмірі перший антикорупційний форум. Після цього аналогічні антикорупційні заходи відбулися в усій країні. Разом із Саакашвілі в них брали участь лідери молодих партій «ДемАльянс» і «Сила людей», депутати Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Віктор Чумак, екс-заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, співачка Руслана Лижичко та інші відомі особистості. Виступи спікерів і зовнішня єдність команди натякали на зародження нової політичної сили. Про те, що партії Саакашвілі бути, в березні обмовився і в.о. заступника одеського губернатора Саша Боровик, хоча наступного ж дня цю інформацію спростував і сказав, що його неправильно зрозуміли...

  • Політолог Сергій Таран: Хто за що і яка влада відповідає…

    Є три розуміння того, коли настає політична шизофренія у сприйнятті влади – російське, європейське і українське. В Росії ніколи не розуміли як влада може бути не абсолютною. Яка ж це може бути справжня влада, якщо вона бути між кимось поділена, – каже московит? Якщо влада поділена – це не влада, а безвладдя, яке веде до «часів смути»... На Заході, натомість, влада могла бути поділеною ще задовго до сучасного триподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

  • Політолог і політпсихолог Віктор Рибаченко: Дещо про структуру «нової влади» рідних олігархів…

    Прийнято вважати, що в Україні, згідно із Конституцією, встановлена парламентсько-президентська модель влади. Нагадаю, що вона передбачає певну послідовність формування органів влади і здійснення повноважень з управління державою. Не вважайте мене педантом, але нагадаю схему формування влади в нашій Богом благословенній країні. Джерелом влади й основою її піраміди є народ. Це найширша та найміцніша частина піраміди влади. Народ із задоволенням сам би правив у своїй країні. У цьому переконуєшся, слухаючи нескінченні словесні баталії скрізь – на кухнях, у таксі, на базарах, у кафе, на робочих місцях і особливо в соціальних мережах. Всі знають, як не треба правити країною і всі знають, як би було треба це робити. Але пряме народовладдя неможливе, народу багато, а посад значно менше. Тому народ, знову ж таки згідно з Конституцією, свої повноваження на здійснення влади делегує в декількох потоках виборів. На національному рівні це вибори парламенту (Верховної Ради України) і президента. Рада і президент – це дві державні інституції, які мають прямий мандат на управління державою на найвищому, національному рівні. Вибори міських, сільських та селищних голів, а також районних, міських та обласних рад дозволяють обраним на них діячам здійснювати владу на місцевому рівні.

  • Соціолог, філософ, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна – про те, що змінилося в Україні за два роки після Революції Гідності…

    Український спрут... Останнім часом це створіння стало згадуватися надто часто. «Вдень він менш активний, ніж вночі, володіє здатністю змінювати забарвлення, пристосовуючись до навколишнього середовища. Хижак, здобич захоплює всіма вісьма щупальцями. Тягне в нору все, що знайде на дні» – зазначає Вікіпедія. Втім, причина такої уваги до звірка криються, радше, не в його біологічних особливостях, а в пам’яті про відомий у 80-х телесеріал «Спрут» – про боротьбу безстрашного комісара Каттані з сицилійською мафією, що сплелася у єдиний організм з корумпованими політиками, продажними поліцейськими тощо. До речі, цікаво було б зараз пустити цей серіал українськими телеканалами, бо дуже багато спільного і, можливо, корисного. Хоча український Спрут відрізняється від італійського значно більшими масштабами і небезпекою. Власне, системна корупція у пострадянській Україні – явище, якого не можна було уникнути. Вирішальні для радянського режиму відносини блату і особистих зав’язків зумовили відповідну приватизацію і формування на пост-радянському просторі, за винятком країн Балтії, особливого економічного ладу – капіталізму «для друзів» і олігархічно-кланового типу політичного режиму. Політична представленість у владі була неодмінною умовою самого існування великого бізнесу, безпеки крупного капіталу та доступу до державних ресурсів. Змагання кланів між собою забезпечувало відносний політичний та медійний плюралізм. Корупція була невід’ємною складовою цього суспільства. Приватизацію державної власності доповнила приватизація державної служби, де посада стала предметом купівлі-продажу й перетворилася на своєрідний капітал, який дозволяв посадовцям робити власний «бізнес».

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

December 2018
M T W T F S S
« Nov    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
91 queries. 0.196 seconds.
91 / 0.196 / 16.03mb