Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Світ"

  • Історик Ярослав Грицак: Мовні й історичні баталії пов’язані з високими ризиками – рухати їх, як стати на міну…

    Виправте мене, якщо помиляюсь. Може, я щось пропустив або чогось не розумію. Але ми що, уже виграли війну? Чи може перемогли корупцію, нашого другого за рейтингом ворога? Якщо – ні, то чому знову заводимо мову про мову, 9 травня і вступ до НАТО? Зрозумійте правильно: мене теж заводить питання мови. Я теж скандалю, коли чую російську в найбільш невідповідних місцях – скажімо, від продавців у Львівському аеропорту імені Данила Галицького. І сварюся з водієм маршрутки чи таксі, коли там грає «Радіо Шансон». Але коли в мене перестають тремтіти від збудження руки і кров відливає від голови, вмикається мозок. І каже мені, що є речі важливіші… Мовні й історичні баталії пов'язані з високими ризиками. Вони стосуються символів. А символи завжди вибухові. Рухати їх – це як стати на міну. Або вхопити рукою голий провід під напругою. Особливо, коли у країні загальна депресія від невиправданих надій, які несла революція.

  • Діагноз. Лікар-психіатр і парламентар Олег Березюк: Ненадходження траншу від Міжнародного валютного фонду – спроба олігархії України знищити Національне антикорупційне бюро України…

    Голова фракції Верховной Ради України «Об’єднання «Самопоміч» переконаний, що події із Міжнародним валютним фондом (МВФ) тісно пов’язані із спробою української олігархічної – не інституційної – держави знищити НАБУ, призначивши нелегітимного «фейкового» аудитора. «Ми – маленька, слабка політична партія, але ми відстоюємо інтереси людей і будемо завжди поруч з ними. Бо джерело влади в цій країні – народ, а не олігархічна кліка. Пам’ятайте про це! Владу штовхають на шлях попередньої влади Януковича. Вона успішно прямує в це небуття. Зупиніться, бо горе вам буде!», – наголошує Олег Березюк.

  • Нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко: Україна з доброї волі віддала третій у світі ядерний потенціал, а з нами одні повелися підло, а інші не виконують своїх зобов’язань…

    Чи потрібна економічна блокада тимчасово окупованих територій, чому треба запроваджувати воєнний стан, що може бути альтернативою Мінським угодам?.. Багато про що в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає народний депутат українського парламенту від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

  • Виробники та експерти: Що заважає Україні стати світовим гравцем на аграрному ринку борошна?..

    Чому в Україні падає споживання борошна, десять з 900 млинів виробляє 40% продукції та які перспективи борошномелів в світі – у проблемах та перспективах ринку борошна? Україна відома як потужний експортер зерна, проте вітчизняне борошно все ще залишається «за бортом» – його виробництво поступово скорочується. Якщо на початку 2000-х виробляли 2,9 млн т борошна, то зараз – 2,25-2,3 млн т, - говорять в Асоціації борошномелів України. Причини – зменшення обсягів виробництва хліба та кондитерських виробів, відсутність модернізованих млинів, тощо. Борошномели намагаються знайти шлях на зовнішні ринки, але заважають проблеми з якістю зерна та кінцевого продукту. В останні роки промислове споживання борошна падає. Якщо в 2013 р. в місяць виробники хлібобулочної та кондитерської продукції витрачали 123,9 тис. т, то в 2015 р. – 98,5 тис. т. Основні причини - анексія Криму та війна на Сході України. Падає й споживання в домогосподарствах. «В Україні зростає доля міського населення, що у силу вже сформованих певних традицій і культури споживання перестало використовувати борошно в тій кількості в домашніх умовах, як ще 20 років тому», – говорить очільник борошномельної асоціації Родіон Рибчинський.

  • Молдовський політичний експерт Оазу Нантой: У Молдові відпрацьовуються сценарії федералізації, які можуть бути використані в Україні…

    Гості авторської радіопередачі «Ваша Свобода»: Оазу Нантой, молдовський політичний експерт («Скайпом») та Дмитро Левусь, політичний експерт (Україна). Ведучий – Віталій Портников, політичний експерт, політичний журналіст. Віталій Портников: - У сусідній Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, де зустрінуться проросійський та проєвропейський кандидати. Це результати першого туру прямих президентських перегонів. До речі, прямі президентські вибори відбулися в Молдові вперше за 20 останніх років. Весь цей час президента обирав, швидше сказати, навіть не обирав парламент країни. Жоден з кандидатів під час вчорашнього голосування не зміг набрати понад 50% голосів, потрібних для перемоги. У другому турі зустрінуться соціаліст Ігор Додон. Це проросійський, пропутінський кандидат. Він отримав майже 49%. Обіцяв, якщо переможе, розірвати торгівельну угоду з ЄС і навіть вступити до Митного союзу з Росією. Протестує цьому колишній міністр освіти, представниця прозахідної коаліції Майя Санду. Вона набрала 38% голосів виборців. Мені здається, що Молдова – це не просто сусідня країна, а це такий російський випробувальний політтехнологічний полігон. Ось те, що ми з вами говоримо в день, коли всі наші співгромадяни говорять про е-декларації, про корумпованість політичного классу в Україні, про те, що люди не відповідають взірцям, то це ж саме було в Молдові кілька років…

  • Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук: Під гаслом «Не кажіть, чого не робить Росія, кажіть, що робите ви» і надалі будуватиметься підхід до України у врегулюванні Мінських угод…

    Можна довго і емоційно тлусачити результати візиту міністрів закордонних справ в Київ і на Донбас, хоча з початку року було зрозуміло: виконання Україною політичної частини Мінська, - зокрема й внесення змін до Конституції – не було знято з порядку денного, воно лише було відтерміновано. Ну не могли ж міністри як ПОСЕРЕДНИКИ процесу знову приїхати до Києва, щоб сказати: «Ви, українці, поки нічого не робіть, ми будемо тиснути на Путіна, щоб він забрався геть з Донбассу». Тим більше, що у Берліні, Парижі та Вашингтоні після китайських двосторонок з Путіним знову повірили, що у Мінських домовленостей з"явився моментум, шанс на друге, трєтє чи вже яке-там за рахунком дихання. Ні, особливо Путіну ніхто не вірить, але вірити хоче. За принципом «А раптом в цей раз дійсно серйозно?». І для прориву, мовляв, треба тільки вмовити Україну, щоб вона була готова хоч завтра голосувати закон про вибори, призначати їх дату і так далі, тому подібне. Хоча для чого Путіну, який, за словами добре інформованих осіб, вірить у перемогу Трампа у США, йти зараз на будь-які поступки по Мінську, не дуже зрозуміло.

  • Професор Френсіс Фукуяма (США): Якщо ви будете триматись подалі від політики, то в Україні нічого не зміниться. Треба, щоб люди з новими цінностями далі йшли у владу…

    Послухавши професора Френсіса Фукуяму, дійсно приходиш до висновку: так, світ сьогодні набагато складніший, ніж в епоху «Холодної війни»… Школа управління УКУ і Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (США) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва започаткували у Львові спільний проект в межах освітньої програми «Академія лідерства для розвитку». Професор Френсіс Фукуяма разом зі своїм колегою Кентом Уівером - професором Джорджтаунського університету - днями прочитали публічну лекцію у Львові. Відомий науковець, філософ і професор Стенфордського університету (США) Френсіс Фукуяма розповів, як Україні боротись з корупцією, що відбувається із сучасним світом і чому Дональд Трамп не виграє вибори в Сполучених Штатах. Що ж, на думку професора Фукуями відбувається із сучасним світом, США та Україною зокрема?..

  • Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Однозначно можна сказати, хоча це й неприємно, – до України нема довіри у кредиторів…

    Голова Ради НАБУ і голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек - про перспективи отримання третього траншу від МВФ, а також результати роботи законотворців та взаємовідносини з міжнародними фінансовими установами. «Однозначно можна сказати, хоча це й неприємно, – до України нема довіри у кредиторів», - вважає він.

  • Частина польської історії: що про минуле мудрого і дотепного письменника Станіслава Лема утаємничують його книжки?..

    Про свої окупаційні льоси він вперто мовчав, але в «Едемі», «Поверненні із зірок», «Голосі Господа» і навіть в «Солярісі» та «Непереможному» зашифрував страшні спогади. Здавалося, що його біографія не приховує загадок. Дав два цикли інтерв'ю, написав автобіографічну книжку, вийшло декілька його томів кореспонденцій та спогади Томаша Лема, його сина; про його біографію згадується в інших інтерв'ю і текстах спогадів. Тим часом я сам багато разів пересвідчувався, що описані в цих спогадах факти не узгоджуються навіть на найпростішому, хронологічному рівні. Банальний приклад - це дата повоєнної репатріації Лемів до Кракова. В багатьох місцях це 1946 рік, Станіслав Лем дійсно це суґерував, хоч при ближчому дослідженню цього питання видно, що його висловлювання були багатозначні.

  • Філософ Сергій Дацюк: Не дай, Боже, Британії українського правлячого классу, але як би ж Україні та британську еліту…

    Голосування Британії за вихід з ЄС має принципове і стратегічне значення для України – це оцінка цивілізаційних перспектив ЄС, куди Україна так прагне. Голосування в Британії за вихід із ЄС свідчить про вступ Європи у вирішальну фазу фрагментації. Проблема попереднього висвітлення цього голосування британців у тому, що ні в Росії, ні в Україні так і не зрозуміли дійсних причин такого їх рішення. Інакше кажучи, ці причини розглядалися аж надто поверхово. Принаймні ті статті, які довелося прочитати, містили доволі стандартні оповіді про економічні, політичні та культурні причини такого рішення британців. Але ці статті були написані іноземцями щодо британців і розраховані саме на іноземних читачів. Звичайно британці тримають в голові всі ці причини, але загалом вони так не мислять. Вибір британців, перш за все, цивілізаційний.

  • Соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна: Важливо, що європейці пов’язують надання безвізового режиму Україні з успіхом антикорупційних реформ…

    Останні місяці соціологічні опитування фіксують високу підтримку українським суспільством інтеграції України з Євросоюзом. За деякими опитуваннями, вона становить близько 60%. Водночас очевидним є супротив проєвропейському реформуванню, особливо коли реформи починають проникати вглиб системи. Це добре проявилося, зокрема, під час ухвалення «безвізового» законодавства. Про цю колізію та перспективи євроінтеграції говоримо з соціологом, філософом, директором Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Іриною Бекешкіною.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

May 2017
M T W T F S S
« Apr    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
82 queries. 0.162 seconds.
82 / 0.162 / 12.93mb