Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Світ"

  • Економіст, академік НАН України Богдан Данилишин: Два головних завдання України…

    Наприкінці вересня був опублікований світовий індекс економічної свободи за 2018 рік, який складає Fraser Institute в своєму звіті «Економічна свобода в світі-2018». Як прийнято говорити, є дві новини - погана і хороша. Погана - Україна посіла 134 місце серед 162 країн. Хороша - за рік наша країна піднялася в рейтингу на 15 позицій. Сам індекс розраховується на базі 42 показників, які об'єднуються в кілька укрупнених категорій - розмір урядової участі в економіці, якість правової системи і захисту прав власності, доступ до надійної валюті, рівень свободи в міжнародній торгівлі, якість і ліберальність регулювання кредитування, труда та бізнесу. Найбільш серйозні позитивні зміни у нашій країни відзначені в категорії «доступ до надійної валюті». Тобто, поліпшення позицій України відбулося в основному внаслідок прийняття Закону «Про валюту і валютні операції», який був поданий Президентом України. За іншими показниками позитивна динаміка хоч і спостерігається, але незначна. Поки Україна продовжує перебувати в групі країн з низьким рівнем економічної свободи, в компанії Білорусії, Зімбабве, Іраку, Ірану, Пакистану (ці держави є аутсайдерами у рейтингах політичних свобод). Що ж тоді дерегулює і лібералізує наш Уряд?.. Давайте подивимося на лідерів рейтингу.

  • Політаналітик Володимир Горбач: Новинний штиль – пішов у минуле, нині – час лютого інформаційного трешу…

    Вже якось забулися ті часи, коли серпень був місяцем інформаційного штилю. І політики і журналісти були переважно у відпустках, політичні активісти не мали що робити, а читачі/глядачі/слухачі - що обговорювати. Усі спраглі якоїсь динаміки чекали початку нового політичного сезону… А зараз щось пішло не так. Інформаційний вакуум почав заповнюватися не жнивами й намолотами зерна, не культурно-мистецькими фестивалями і навіть не рекламними сюжетами про відпочинок на морі чи в горах, а... лютим інформаційним трешем. З останнього - це тема Медведчука в контексті фільму про Стуса. Раніше я думав, що є партія «За життя Рабіновича». Аж виявляється, вона вже «За життя Медведчука». І це вже навіть не смішно… Або історія з бунтом у СІЗО колишнього батальону «Торнадо»...

  • Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

    Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.

  • Економіка впливу світової фабрики фоловерів/ботів, або, як продається вплив у соціальних мережах…

    Актори й політики, герої ток-шоу і спортсмени, журналісти та колишні моделі здобувають сотні тисяч прихильників онлайн через компанії з торгівлі фоловерами. Редакція The New York Times (NYT) з’ясувала, що більшість з продаваних підписників є ботами, які механічно копіюють і поширюють публікації за встановленим алгоритмом. А це означає, що гроші, які платяться за залучення живих клієнтів/покупців/читачів/виборців, йдуть на збагачення бото-фабрик. Зате боти можуть поширювати задану інформацію і формувати потрібну думку серед широкого загалу. Що саме виявили журналіст NYT — в адаптованому перекладі розслідування. Мова йтиме про американський сегмент мереж, але ж в інтернет-бізнесі наслідування західних практик є чи не найпершим правилом.

  • Політик Роман Безсмертний – про приклади сучасного консерватизму і протистояння внутрішньому сепаратизму…

    Ердоган – яскравий приклад сучасного консерватизму. Для Туреччини – це серйозний ідеологічний важіль. Сьогодні, наприклад, він об’єднує країну в протистоянні внутрішньому сепаратизму. І такий курс, очевидно, замовлений суспільством. Мітинги лідера все ще збирають мільйони. І авторитарність поглядів Ердогана хоч і вада, але водночас данина традиції. Зрештою, Кемаль Ататюрк в перекладі означає «Батько турків». Тобто, певний вождізм все-таки притаманний цій мусульманській країні. Варто пам’ятати, що Туреччина політично дуже активна країна, тому за 15 років правління в статусі прем’єра і президента Ердогану довелося пережити не одні дострокові вибори. Він завжди діяв технологічно. Запропонована ним глибинна конституційна реформа мала трансформувати країну у президентську республіку. Аби зміни набрали чинності, треба було чекати чергових виборів. На те, що довіра до нього похитнулася, Ердоган відповів дочасними виборами. Фактично стрибнувши на підніжку потяга, який вже відходив. Він переміг. Але вперше за ці роки не матиме повного контролю над парламентом, навіть простої більшості. Тож йому доведеться домовлятися з іншими політичними силами, а це ускладнить роботу.

  • Художник Олександр Ройтбурд: Після Євромайдану частина Одеси стала більш проукраїнською, частина – більш ватною…

    Останнім часом історії, у яких фігурують українські музеї, більше не асоціюються зі спокійними залами, запиленими експонатами та сплячими бабусями на стільцях у кутках. Так, музей на Поштовій площі в Києві ще не створений, але навколо нього вже виник скандал. Часто-густо доля українських закладів історії та культури залежить від політичних рішень. Особливо яскраво ця тенденція проявилася в Одесі під час виборів нового директора художнього музею. «На виборах мера іноді буває більше крові, але не буває більшого бруду, ніж було на цьому конкурсі,» – згадує той період Олександр Ройтбурд. Художник-модерніст виграв конкурс на посаду директора наприкінці минулого року. Але з цим не погодилися депутати з місцевого «Опозиційного блоку». Попри те, що облрада кандидатуру художника не підтримала голосуванням, очільник області Максим Степанов виступив за Ройтбурда, і той очолив музей у березні цього року. Новий директор обіцяє змінити режим роботи та звички закладу, модернізувати виставки та зробити його відкритим для всіх. «У тому числі і для моїх політичних опонентів», – конкретизує Ройтбурд. Спецпроект «Вибори вибори» поспілкувався з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом про те, що вже зроблено на новій посаді, про плани перетворень, а також про втручання політики в мистецтво і головну проблему українських виборів.

  • Експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо: Агростраховий бізнес в Україні – нові можливості…

    Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» днями провів 3-денний семінар «Основні принципи розробки продуктів індексного страхування» для представників страхового ринку України за участі спеціально запрошеного експерта з індексного страхування Групи Світового Банку, актуарія Шадрека Мапфумо. Шадрек Мапфумо є експертом та консультантом з питань індексного страхування. Впродовж 13 років він консультує фінансові інституції та страхові компанії у питаннях індексного страхування аграрного сектору у країнах Африки, Азії та країнах Карибського басейну. Пан Мапфумо отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим спеціалістом з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред (Великобританія). Під час заходу пан Мапфумо поділився я з учасниками практичними навиками щодо розробки різноманітних продуктів індексного страхування на прикладі реальних даних та провідних актуарних моделей.

  • Міністр фінансів України Олександр Данилюк – про Кабмін, держбюджет, МВФ, бюджетне планування, антикорупційний суд…

    Про свій лист до послів G7, ситуацію із заступниками, про скандальне засідання Кабміну України, хто взагалі хоче відставки міністра фінансів України Олександра Данилюка? Що буде з бюджетом країни без траншів МВФ? Як наближений до президента Ігор Кононенко тиснув на міністра? Про це - в інтерв'ю УП/ЕП з Олександром Данилюком.

  • Роман Безсмертний: Історія українських в’язнів у Росії, або Пора закінчувати розглядати війну на Донбасі як щось відокремлене…

    За чотири роки війни на Донбасі українська влада не спромоглася навіть прийняти зведений документ із конкретними завданнями: хто і що має робити для вирішення цієї біди на сході держави. Там є чим зайнятися усім. Не тільки військовим і спецслужбам. А й цивільному населенню, суспільству, дипломатам, церкві. Дуже важливо, щоб у держави була хоча б дорожня карта, загальне бачення спільної роботи. До такого не додумалися. Пішов п’ятий рік війни, а реального усвідомлення того, як її закінчити, у влади немає. Ми так і не знайдемо цю відповідь, якщо продовжимо розглядати війну на Донбасі як щось відокремлене. Цей конфлікт настільки складний, тому що містить у собі декілька складових. На сході України разом зійшлися глобальний конфлікт, два регіональних – Євразійський і Центральноєвропейський, міждержавний Україна-Росія, внутрішній самої України і ще соціальний. Тільки тоді, коли ми розшиємо проблему по всіх таких складових, знайдемо відповідь на своє питання.

  • Публіцист Мирослав Маринович: Обличчям кожної війни є її зброя – точніше, її потворні наслідки…

    Винаходом Першої світової війни були хімічні снаряди, начинені отруйним газом. Вони знищували передусім людей. Отож обличчям тієї війни стали трупи солдатів, спотворені хлором чи іпритом. Нове слово Другої світової війни – це авіаційні бомби. Їхніми головними цілями були інфраструктура міст і сіл, а також військові колони суперника. Відтак обличчям тієї війни стали руїни Варшави, Ковентрі, Сталінграда чи Дрездена. Відступ нацистів із Радянського Союзу освітився тогочасним винаходом – «катюшами», які ознаменували початок ракетної ери. Вони поєднували в собі хімічну зброю Першої світової з нищівністю Другої. Так проявилося обличчя тієї ери – ракетні траси на тлі нічного неба… Винаходом «гібридної» війни, яку ще остерігаються назвати третьою світовою, стала фейкова бомба. Це також зброя масового ураження. Вона залишає незаторкнутими будівлі, інфраструктуру й навіть людські тіла. Вражає натомість лише людську душу...

  • Політаналітик Лілія Шевцова (РФ): Еліта Росії продемонструвала повну нездатність називатися цим «терміном»…

    В індексі цитування світовими ЗМІ Лілія Шевцова займає одну з лідируючих позицій. Відомий у світі фахівець з міжнародних відносин, дослідник найпрестижніших центрів від Chatham House до Брукінга, Королівського інституту Міжнародних відносин Британії та одного з дослідницьких центрів Гарварду, вона примудряється у своїх публіцистичних виступах дати об*єктивний концентрат всієї світової політики. Ця розмова Ukrinform.ua з Лілією Шевцовою – про Росію та Азію, про сьогодення України та майбутнє світу. І про нас з вами.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

October 2018
M T W T F S S
« Sep    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
92 queries. 0.742 seconds.
92 / 0.742 / 18.46mb