Главная » Новости с меткой "Світ"

  • Кандидат в Президенти України Ігор Смешко: Від вирішення «українського питання» буде залежати майбутнє Європи…

    Нагадаємо: 6 грудня 2018 року перший військовий аташе незалежної України в США та Швейцарії, екс-начальник Головного управління військової розвідки Міноборони, колишній голова Служби безпеки, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор технічних наук, генерал-полковник, кандидат в Президенти України Ігор Смешко виступив на заході ГО "Відкрита Україна", темою якого була: "Збройна агресія Росії: виклики світовому порядку та рішення для України". Слова Ігоря Петровича Смешка залишаються актуальними і сьогодні (*дивіться посилання наприкінці матеріалу). Публікуємо повну версію цього виступу. Ігор Смешко: - Ми обговорюємо дуже важливу тему під час неоголошеної війни, яка триває в центрі Європи вже більше часу, ніж Друга світова війна. Триває проти українського народу та української держави. В доктрині безпеки НАТО визначено, що у кожної країни світу є тільки чотири елементи державної сили, які держава може використовувати для забезпечення зовнішньої і внутрішньої безпеки: економіка, військова, дипломатична та інформаційні складові. Яким чином зараз наша держава використовує ці чотири елементи для того, щоб у військовій агресії Росії проти нас ми змогли отримати перемогу?..

  • Кандидат у Президенти України, генерал-полковник Ігор Смешко: Путін зайде настільки далеко, наскільки ми йому дозволимо…

    Ігор Смешко розповідає: «Ми часто нарікаємо, що наша судова система не витримує критики, так ось, у багатьох країнах Заходу є цікава норма закону: перед тим як надіти суддівську мантію, кандидат на цю посаду дає підписку, що дозволяє правоохоронній системі періодично займатися перлюстрацією його листів і прослуховуванням. Він свідомо обмежує свої цивільні права, тому що, виконуючи функції держави і впливаючи на долі людей, повинен і сам стати підзвітним державі і суспільству». 14 лютого кандидат у президенти України, екс-начальник Головного управління військової розвідки Міноборони, колишній голова Служби безпеки, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор технічних наук, генерал-полковник Ігор Смешко під час бліц-опитування на телеканалі ZIK розповів про свої плани щодо жителів окупованих територій Донбасу і кримських татар у разі перемоги на президентських виборах України.

  • Національна спілка журналістів України: За 2 роки зафіксовано 175 фізичних атак на журналістів…

    Національна спілка журналістів України (НСЖУ) 23 січня презентувала результати «Індексу фізичної безпеки журналістів України» за підсумками 2018 року. Відповідно до оприлюднених даних, торік було зафіксовано 86 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ, проти 89 інцидентів у 2017 році. Найбільше інцидентів – 13 – сталося в травні, 12 – у березні, по 9 – у лютому та вересні 2018-го. Також на 50 % зросла кількість атак на жінок-журналісток. Крім того, експерти відзначають, що атаки на журналістів у 2018 році супроводжувалися особливою агресією та жорстокістю, внаслідок чого чимало журналістів отримали серйозних травм.

  • Доктор політичних наук Петро Мироненко – про руйнацію ідентичності або гуманітарну окупацію України…

    П'ятий рік поспіль намагаюсь довести до політичного керівництва держави занепокоєння щодо активної діяльності п'ятої (проросійської) колони в Україні на користь держави-агресора. Гуманітарний блок Кабінету Міністрів України і відповідно Секція суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України майже у повному складі працюють в інтересах держави-агресора, що не помічає лише кухарка Леніна. Наслідком такого стану у гуманітарній сфері держави відбувається руйнація ідентичності (гуманітарна окупація) державою-агресором Російською Федерацією.

  • Податок на виведений капітал – панацея від економічних негараздів України чи велика авантюра?..

    Останнім часом розмови щодо впровадження в Україні податку на виведений капітал (ПВК) та заміну ним податку на прибуток точаться постійно. На початку липня Президент України Петро Порошенко передав до Верховної Ради текст законопроекту #8557 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал». Він є ініціатором цих змін та докладає зусиль, щоб цей документ було якомога скоріше розглянуто у парламенті. Додамо, що раніше очікувалося, що цей податок буде введено з 1 січня 2019 р. Проте цього не станеться. Влада стверджує, що такий податок може значно прискорити економічне зростання України. Водночас слід визнати, що в країні є чимало скептиків. Суспільство досі поділяється на два табори - поборників та супротивників введення ПВК. Що ж собою являє ПВК, які в нього є переваги та слабкі сторони і чи дійсно він може стимулювати зростання економіки України?

  • За світовими зразками: Мінфін України підготував візуалізований Стратегічний план діяльності на 2018-2021 роки…

    Міністерство фінансів України за підтримки Проектного офісу реформ, базуючись на кращих практиках країн ОЕСР, методик СІГМА та Світового Банку, розробив та запровадив у своїй діяльності ключові елементи стратегічного планування – Порядок здійснення стратегічного та операційного планування і оновлений Стратегічний план діяльності на 2018-2021 роки.

  • Експерт Олена Сас (швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO): Що таке децентралізація і навіщо вона всім нам?..

    Ми часто чуємо це довге і складне слово - децентралізація. Що це? Звідки віє вітер змін? Чим нам загрожує? Колись була колективізація, потім індустріалізація. Пам’ятають люди, що для українського села колективізація та індустріалізація нічого особливо доброго не принесли, тому ми й побоюємося новацій та перетворень. Чи на краще ці зміни та як це стосуватиметься мене, мого села? Давайте розбиратися. Навіщо?.. Як було раніше? Як воно зараз? У селах - погані дороги, в селах погане вуличне освітлення, у селах соціальні об’єкти потребують ремонту або відсутні. В клубі треба сидіти в шубі, бо холодно. Ви краще від нас знаєте. А чому так? Немає грошей, каже сільрада. Зверху не дають достатньо. Державна влада не дає місцевому самоврядуванню скільки потрібно для того, щоб місцеве самоврядування виконувало свою роботу як годиться. Всі гроші йдуть на зарплату працівникам сільради, а більше нема де взяти. Може проблема в тому, що держава бідна? А як воно в інших державах, де села, як лялечки, – у Швейцарії чи Німеччині, у тій самі Польщі? Виявляється, що в цих країнах держава набагато менше втручається в місцеві справи. У тамтешніх селах міцні традиції самоврядування, люди в громадах слідкують за тими, кого обрали, велика частина місцевих податків залишається в місцевих громадах і використовується розумно. Якщо запитати громадян цих країн про владу, то вони згадають передусім не президента чи прем’єра, а свого найближчого голову місцевого органа самоврядування - скажімо, війта чи мера. Вони добре знають хто це, контролюють місцеву владу зі свого боку. Держава також контролює місцевих очільників, щоб вони дотримувалися законів. Наша держава теж обрала курс на сім’ю цивілізованих держав. Вона наважилася дати більше можливостей людям на місця. І прав, і ресурсів, щоб вистачало й на дороги, і на школу. Децентралізація - це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, щоб якомога більше повноважень мали ті органи, які ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найуспішніше.

  • Французький лідер заповзявся боротися за мир, закривши очі на війну в Україні…

    Фірмовий паризький дощ байдуже дзенькав по парасольках, під якими ховалися керівники сімдесяти двох держав світу. «Оце бенефіс, — прокоментував, також із-під парасолі, грузинський колега. — Мабуть, справжня ціль усіх цих урочистостей — допомогти Макрону увійти в історію». Соту річницю завершення Першої світової справді вшанували в Парижі з майже королівським розмахом. Вишукані обіди, високоповажні гості, пишні промови, помпезний Мирний форум, прямі телетрансляції, численні прес-конференції... Усе це мало вигляд заявки на відновлення дипломатичної величі країни, втраченої приблизно сто років тому. Послаблений на внутрішній політичній сцені, Емманюель Макрон явно шукає компенсацій за рахунок успіхів у міжнародній політиці. Незговірливість Трампа підштовхнула його до спроби згуртувати світових лідерів навколо ідеї багатополярного світу, спираючись на випробуване партнерство з Анґелою Меркель. Не випадково виплеканий макронівською командою Мирний форум, який французи відтепер планують проводити щорічно, відкрила своєю промовою німецький канцлер. «Європейський мирний проект, що народився 1945 року, опинився під загрозою через посилення націоналістичних та популістських настроїв», — застерегла Меркель.

  • Економіст, академік НАН України Богдан Данилишин: Два головних завдання України…

    Наприкінці вересня був опублікований світовий індекс економічної свободи за 2018 рік, який складає Fraser Institute в своєму звіті «Економічна свобода в світі-2018». Як прийнято говорити, є дві новини - погана і хороша. Погана - Україна посіла 134 місце серед 162 країн. Хороша - за рік наша країна піднялася в рейтингу на 15 позицій. Сам індекс розраховується на базі 42 показників, які об'єднуються в кілька укрупнених категорій - розмір урядової участі в економіці, якість правової системи і захисту прав власності, доступ до надійної валюті, рівень свободи в міжнародній торгівлі, якість і ліберальність регулювання кредитування, труда та бізнесу. Найбільш серйозні позитивні зміни у нашій країни відзначені в категорії «доступ до надійної валюті». Тобто, поліпшення позицій України відбулося в основному внаслідок прийняття Закону «Про валюту і валютні операції», який був поданий Президентом України. За іншими показниками позитивна динаміка хоч і спостерігається, але незначна. Поки Україна продовжує перебувати в групі країн з низьким рівнем економічної свободи, в компанії Білорусії, Зімбабве, Іраку, Ірану, Пакистану (ці держави є аутсайдерами у рейтингах політичних свобод). Що ж тоді дерегулює і лібералізує наш Уряд?.. Давайте подивимося на лідерів рейтингу.

  • Політаналітик Володимир Горбач: Новинний штиль – пішов у минуле, нині – час лютого інформаційного трешу…

    Вже якось забулися ті часи, коли серпень був місяцем інформаційного штилю. І політики і журналісти були переважно у відпустках, політичні активісти не мали що робити, а читачі/глядачі/слухачі - що обговорювати. Усі спраглі якоїсь динаміки чекали початку нового політичного сезону… А зараз щось пішло не так. Інформаційний вакуум почав заповнюватися не жнивами й намолотами зерна, не культурно-мистецькими фестивалями і навіть не рекламними сюжетами про відпочинок на морі чи в горах, а... лютим інформаційним трешем. З останнього - це тема Медведчука в контексті фільму про Стуса. Раніше я думав, що є партія «За життя Рабіновича». Аж виявляється, вона вже «За життя Медведчука». І це вже навіть не смішно… Або історія з бунтом у СІЗО колишнього батальону «Торнадо»...

  • Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин: Про трудову міграцію із країни…

    Останнім часом дуже багато публікацій щодо трудової міграції. Робляться передчасні висновки та політично вмотивовані коментарі. Надходять багато запитань від ЗМІ і до мене. Дозволю собі наступний коментар. Національний банк України вже двічі цього року привертає увагу суспільства до наслідків трудової міграції для нашої країни. Так, в Інфляційному звіті НБУ за січень 2018 року зазначалося, що частка мігрантів у населенні віком 15-70 років становить 8%. Якщо вірити цим оцінкам, то справді масштаби трудової міграції в Україні державі набули загрозливо високих розмірів для майбутнього економічного процвітання країни. Що, до речі, і підкреслено в Інфляційному звіті за липень цього року. Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття. Природно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення. Достатньо нагадати, що рівень безробіття серед економічно активного населення в 1 кварталі цього року склав 9,7% (методологія МОП), а серед населення працездатного віку - 10%. І хоча ці показники дещо краще, ніж за аналогічний період минулого року, все ж вони свідчать про те, що ситуація на вітчизняному ринку праці лишається напруженою. Отже, нинішня хвиля трудової міграції українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на Батьківщині.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

April 2019
M T W T F S S
« Mar    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  
92 queries. 0.238 seconds.
92 / 0.238 / 15.6mb