Главная » Новости с меткой "Світ" (Page 2)

  • Професор Френсіс Фукуяма (США): Якщо ви будете триматись подалі від політики, то в Україні нічого не зміниться. Треба, щоб люди з новими цінностями далі йшли у владу…

    Послухавши професора Френсіса Фукуяму, дійсно приходиш до висновку: так, світ сьогодні набагато складніший, ніж в епоху «Холодної війни»… Школа управління УКУ і Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (США) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва започаткували у Львові спільний проект в межах освітньої програми «Академія лідерства для розвитку». Професор Френсіс Фукуяма разом зі своїм колегою Кентом Уівером - професором Джорджтаунського університету - днями прочитали публічну лекцію у Львові. Відомий науковець, філософ і професор Стенфордського університету (США) Френсіс Фукуяма розповів, як Україні боротись з корупцією, що відбувається із сучасним світом і чому Дональд Трамп не виграє вибори в Сполучених Штатах. Що ж, на думку професора Фукуями відбувається із сучасним світом, США та Україною зокрема?..

  • Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Однозначно можна сказати, хоча це й неприємно, – до України нема довіри у кредиторів…

    Голова Ради НАБУ і голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек - про перспективи отримання третього траншу від МВФ, а також результати роботи законотворців та взаємовідносини з міжнародними фінансовими установами. «Однозначно можна сказати, хоча це й неприємно, – до України нема довіри у кредиторів», - вважає він.

  • Частина польської історії: що про минуле мудрого і дотепного письменника Станіслава Лема утаємничують його книжки?..

    Про свої окупаційні льоси він вперто мовчав, але в «Едемі», «Поверненні із зірок», «Голосі Господа» і навіть в «Солярісі» та «Непереможному» зашифрував страшні спогади. Здавалося, що його біографія не приховує загадок. Дав два цикли інтерв'ю, написав автобіографічну книжку, вийшло декілька його томів кореспонденцій та спогади Томаша Лема, його сина; про його біографію згадується в інших інтерв'ю і текстах спогадів. Тим часом я сам багато разів пересвідчувався, що описані в цих спогадах факти не узгоджуються навіть на найпростішому, хронологічному рівні. Банальний приклад - це дата повоєнної репатріації Лемів до Кракова. В багатьох місцях це 1946 рік, Станіслав Лем дійсно це суґерував, хоч при ближчому дослідженню цього питання видно, що його висловлювання були багатозначні.

  • Філософ Сергій Дацюк: Не дай, Боже, Британії українського правлячого классу, але як би ж Україні та британську еліту…

    Голосування Британії за вихід з ЄС має принципове і стратегічне значення для України – це оцінка цивілізаційних перспектив ЄС, куди Україна так прагне. Голосування в Британії за вихід із ЄС свідчить про вступ Європи у вирішальну фазу фрагментації. Проблема попереднього висвітлення цього голосування британців у тому, що ні в Росії, ні в Україні так і не зрозуміли дійсних причин такого їх рішення. Інакше кажучи, ці причини розглядалися аж надто поверхово. Принаймні ті статті, які довелося прочитати, містили доволі стандартні оповіді про економічні, політичні та культурні причини такого рішення британців. Але ці статті були написані іноземцями щодо британців і розраховані саме на іноземних читачів. Звичайно британці тримають в голові всі ці причини, але загалом вони так не мислять. Вибір британців, перш за все, цивілізаційний.

  • Соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна: Важливо, що європейці пов’язують надання безвізового режиму Україні з успіхом антикорупційних реформ…

    Останні місяці соціологічні опитування фіксують високу підтримку українським суспільством інтеграції України з Євросоюзом. За деякими опитуваннями, вона становить близько 60%. Водночас очевидним є супротив проєвропейському реформуванню, особливо коли реформи починають проникати вглиб системи. Це добре проявилося, зокрема, під час ухвалення «безвізового» законодавства. Про цю колізію та перспективи євроінтеграції говоримо з соціологом, філософом, директором Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Іриною Бекешкіною.

  • Думки (про) дракона: чи підштовхував Китай Путіна до агресії в Україні?..

    З моменту початку агресії РФ проти України керівництво Китайської Народної Республіки постійно займає досить неоднозначну позицію та провадить акції, які вигідні і Росії, і Україні та її союзникам. Такими діями останніх місяців можна вважати з одного боку допомогу у побудові енергомосту в Крим, а з іншого – нарощування імпорту з України, домовленості щодо можливості реалізації свого проекту «Шовкового шляху» таким чином, щоб він йшов у обхід російської території тощо. І основною метою даної стратегії, очевидно є не банальне бажання «розкладати яйці в різні кошики» чи приєднатися в перспективі до переможця, а більш далекосяжні плани.

  • Посол України в Польщі Андрій Дещиця: Після виборів динаміка міждержавних стосунків зросте…

    Український дипломат Андрій Дещиця вже майже рік обіймає посаду посла України в Польщі. Своїми думками про роль Варшави в консолідації зусиль по продовженню тиску на Кремль і боротьбі з російською пропагандою він поділився в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові «Укрінформу» в Польщі.

  • Тарас Возняк: Геополітичні контексти війни в Україні – геополітична диспозиція Росії Путіна…

    Пропонуємо увазі читачів уривок з книги автора – Тараса ВОЗНЯКА – «Геополітичні контексти війни в Україні». Для того, щоб зрозуміти логіку (чи її відсутність) у діях президента Російської Федерації Владіміра Путіна потрібно щонайменше перебігтися в межах короткого тексту по тих геополітичних підходах, що були характерні для політичних формувань, які були прямими попередниками сьогоднішньої Російської Федерації. Геополітика багатьох країн, не лише Росії, значною мірою є стереотипною, вона опирається і на стереотипізовануполітичну культуру і на реальну геополітичну диспозицію, яку об’єкти геополітичної гри часто змінити не можуть, а, отже, не можуть змінити і загальної інтенції своїх політичних інтересів. Не менш важливо на самому початку підкреслити те, що сьогодні, хто б що про це не говорив, у Російській Федерації дійсно логіку розгортання геополітичної гри формує практично одна людина – Владімір Путін. І він не є виключенням з правила – він просто продовжує одвічну традицію російських «самодєржцев» – ханів, великих князів, царів, генеральних секретарів і президентів.

  • Політтехнолог Тарас Березовець: Навіщо Олланд і Меркель поїхали спочатку до Порошенка, а потім – до Путіна?..

    Зустрічі у Києві та Москві – одна з останніх спроб Заходу припинити війну на сході України. Бо сьогодні є серйозні занепокоєння, що вона може вилитися у гуманітарну катастрофу, в тому числі для Європейського союзу, – якщо туди ринуть потоки біженців з Донбасу. А така небезпека існує. Меркель і Олланд терміново полетіли до Києва, бо вони отримали пропозицію від Путіна, зміст якої не розголошується. Про що там йшлося, ми знаємо тільки за неперевіреною інформацією. Зокрема, The New York Times писала, що Путін пропонував домовлятися без України, тобто виключити її з переговорного процесу, і домовитись про федералізацію та закріплення кордону з урахуванням території, яку бойовики захопили з моменту укладення Мінських домовленостей…

  • Шанс – тим, хто хоче отримати знання в Європі з подвійним українсько-німецьким дипломом…

    Інститут політичних наук Університету ім. Фридриха Шиллера в м. Єна (ФШУ), Німеччина, разом з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Україна, за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) запрошують до навчання на спільній німецько-українській магістерській програмі «Німецькі та Європейські студії». Спільна магістерська програма з «Німецьких та Європейських студій», яка пропонує подвійний українсько-німецький диплом, оголошує вже восьмий набір студентів на навчальний рік 2014/15. Найкращі за рейтингом навчання студенти в межах дворічної програми навчання отримують можливість на повністю оплачене піврічне навчання в Німеччині, в Університеті ім. Фридриха Шиллера в місті Єна в Тюрінгії.

  • Польська Шенген-віза по-новому: спершу доведеться сплатити сервісний збір у банку…

    Генеральне консульство Республіки Польща у Львові запроваджує новий метод реєстрації людей для подачі документів на візу. Вже з 1 червня призначатимуть дату подачі документів лише після оплати сервісного збору еквівалентом 18.5 євро, у відділенні ІДЕА, або КРЕДОбанку. Перші ж візи за новою процедурою почнуть видавати вже до середини липня. Про це під час прес-конференції повідомив генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

November 2017
M T W T F S S
« Oct    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
81 queries. 0.185 seconds.
81 / 0.185 / 14.94mb