Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Світ" (Page 4)

  • Міністр фінансів України Олександр Данилюк – про Кабмін, держбюджет, МВФ, бюджетне планування, антикорупційний суд…

    Про свій лист до послів G7, ситуацію із заступниками, про скандальне засідання Кабміну України, хто взагалі хоче відставки міністра фінансів України Олександра Данилюка? Що буде з бюджетом країни без траншів МВФ? Як наближений до президента Ігор Кононенко тиснув на міністра? Про це - в інтерв'ю УП/ЕП з Олександром Данилюком.

  • Роман Безсмертний: Історія українських в’язнів у Росії, або Пора закінчувати розглядати війну на Донбасі як щось відокремлене…

    За чотири роки війни на Донбасі українська влада не спромоглася навіть прийняти зведений документ із конкретними завданнями: хто і що має робити для вирішення цієї біди на сході держави. Там є чим зайнятися усім. Не тільки військовим і спецслужбам. А й цивільному населенню, суспільству, дипломатам, церкві. Дуже важливо, щоб у держави була хоча б дорожня карта, загальне бачення спільної роботи. До такого не додумалися. Пішов п’ятий рік війни, а реального усвідомлення того, як її закінчити, у влади немає. Ми так і не знайдемо цю відповідь, якщо продовжимо розглядати війну на Донбасі як щось відокремлене. Цей конфлікт настільки складний, тому що містить у собі декілька складових. На сході України разом зійшлися глобальний конфлікт, два регіональних – Євразійський і Центральноєвропейський, міждержавний Україна-Росія, внутрішній самої України і ще соціальний. Тільки тоді, коли ми розшиємо проблему по всіх таких складових, знайдемо відповідь на своє питання.

  • Публіцист Мирослав Маринович: Обличчям кожної війни є її зброя – точніше, її потворні наслідки…

    Винаходом Першої світової війни були хімічні снаряди, начинені отруйним газом. Вони знищували передусім людей. Отож обличчям тієї війни стали трупи солдатів, спотворені хлором чи іпритом. Нове слово Другої світової війни – це авіаційні бомби. Їхніми головними цілями були інфраструктура міст і сіл, а також військові колони суперника. Відтак обличчям тієї війни стали руїни Варшави, Ковентрі, Сталінграда чи Дрездена. Відступ нацистів із Радянського Союзу освітився тогочасним винаходом – «катюшами», які ознаменували початок ракетної ери. Вони поєднували в собі хімічну зброю Першої світової з нищівністю Другої. Так проявилося обличчя тієї ери – ракетні траси на тлі нічного неба… Винаходом «гібридної» війни, яку ще остерігаються назвати третьою світовою, стала фейкова бомба. Це також зброя масового ураження. Вона залишає незаторкнутими будівлі, інфраструктуру й навіть людські тіла. Вражає натомість лише людську душу...

  • Політаналітик Лілія Шевцова (РФ): Еліта Росії продемонструвала повну нездатність називатися цим «терміном»…

    В індексі цитування світовими ЗМІ Лілія Шевцова займає одну з лідируючих позицій. Відомий у світі фахівець з міжнародних відносин, дослідник найпрестижніших центрів від Chatham House до Брукінга, Королівського інституту Міжнародних відносин Британії та одного з дослідницьких центрів Гарварду, вона примудряється у своїх публіцистичних виступах дати об*єктивний концентрат всієї світової політики. Ця розмова Ukrinform.ua з Лілією Шевцовою – про Росію та Азію, про сьогодення України та майбутнє світу. І про нас з вами.

  • Політик і дипломат Роман Безсмертний: Не буде в Україні ніякої Європи, якщо ми не станемо членом Північноатлантичного альянсу…

    Напередодні Днів Європи говорив зі своїми студентами про Україну і ЄС. Чому нас все-таки тягне туди? Але водночас не виходить жити за європейськими цінностями? Чому українська душа блудить у тенетах між Заходом і Сходом і ніяк не може знайти свого місця? Коли ми кажемо, що Україна – це Європа і має стати членом ЄС, то одночасно треба говорити про ще одну дуже важливу річ. Україна також має стати членом НАТО. Євросоюз дорівнює НАТО. Ці речі ні в якому разі ніколи не треба розділяти. Не буде тут у нас ніякої Європи, якщо ми не станемо членом Північноатлантичного альянсу. І навпаки: ми не зможемо стати членами НАТО, якщо не увійдемо в ЄС. Це взаємопов’язані речі. Не треба дурити себе думкою, що в угоду якійсь політичній кон’юнктурі їх можна якось розділити. Бути десь наполовину не вийде. Не може бути європейських цінностей без безпеки, яку дає НАТО. Достойне суспільство неможливо побудувати, коли кульгає система оборони. НАТО – військово-політичний блок. Але щоб стати його членом, треба виконати програму, яка майже на 90% складається із соціальних, гуманітарних, економічних, культурних параметрів. На 90%!..

  • Директор Світового банку у справах Бєларусі, Молдови та України Сату Кахконен: В Україні политично пов*язанними є 2% фірм, які контролюють більше 20% загального обігу та більше чверті активів всіх українских компаній…

    Революція Гідності, спричинена рішенням тодішньої влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС, відобразила поширене невдоволення глибоко укоріненою корупцією. Україна боролася з корупцією і захопленням держави понад двадцять років, з часу незалежності. Адже олігархи домінують у великих секторах економіки країни, отримуючи ренту і впливаючи на державу через представництво в парламенті. Це дозволило олігархам підключитися до багатьох джерел корупції, серед іншого, в таких галузях, як енергетика, державні закупівлі, приватизація державних активів та податкове адміністрування. Ці недоліки у сфері управління створили економіку, яка значною мірою побудована навколо перерозподілу ренти. Модель економічного управління, в умовах якої на прийняття політичних рішень значний вплив справляє невелика група компаній, називається «кумівським капіталізмом».

  • Аналітик з без пекових питань Юрій Костюченко: Матеріально-технічні свідчення в новітній історії – легендарний «Кукурудзяник» АН-2 та його роль в історії радянського повітряного тероризму…

    Літак Ан-2 - однодвігателевій поршневий біплан, розроблений в КБ Антонова в 1946, вироблявся в 3 країнах. І експлуатується досі в 27 країнах. Щоб розповісти в яких дивовижних місцях і за яких неймовірних обставин мені доводилося зустрічати рідний «кукурудзяник», буде потрібно чимало часу. Він став історією - не тільки авіації, але й суспільства. Одна зі сторін цієї історії може бути цікавою. 25 жовтня 1958 був здійснений перший в історії СРСР теракт на повітряному транспорті. Єю стала спроба захоплення двома невідомими особами пасажирського літака Ан-2 на маршруті Якутськ-Безіменний в аеропорту Нижні Хрести в Якутській АРСР. Загарбники вимагали летіти до США, погрожуючи підірвати літак. Пілотам вдалося сповістити наземні служби аеропорту, які поінформували міліцію і КДБ. Операція зі знешкодження терористів тривала кілька годин: після невдалих переговорів було здійснено штурм літака. Терористів були знешкоджено, а пізніше засуджено. Про жертв теракту не відомо. Так Ан-2 увійшов в історію радянського тероризму. Далі було більше…

  • Чорний «Фейсбук»: як ведуться війни компроматів у соцмережах проти кожного з нас і скільки це коштує?..

    «У «Фейсбуці» за ледь не за кожною хвилею масового обурення чи захоплення стоять фахівці, які отримали замовлення. І ці фахівці воюють з іншими фахівцями. Битви можуть вестися і між фінансово-промислово-політичними групами, і між власниками двох конкуруючих кав’ярень. Ми ж тільки здивовано спостерігаємо за черговим «срачем», який невідомо звідки виник і абсолютно несподівано згас…», - написав Сергій Клімович… А ось відомий блогер або «фейсбукер» другого-третього ешелону пише гнівний допис з приводу поганого сервісу однієї з поштових компаній. Допис підхоплюється народом і шериться скрізь, де тільки можна. При цьому, мало хто, крім адресатів, аналізує бот-акаунти, які долучаються до репостів у себе, на пабліках і в групах. Врешті-решт, допис перетворюється на новину якогось інтернет- медіа. Деякі з них пасуться в соціальних мережах, бо часто мають дефіцит інформаційних приводів, особливо у вік-енди. «Прості люди» читають про чергову лажу «свого» поштовика та йдуть до конкурента. Автор посту майже завжди домагається своїх задекларованих вимог (наприклад, відшкодування збитків). Жертва цього чорного піару і кумулятивного ефекту від низки (однієї завжди мало) таких атак може відчути зменшення своїх прибутків. А замовник, виклавши кілька сотень доларів за епізод, отримує приріст клієнтури. Після пари-трійки подібних нападів жертва наймає фахівців і готує «атвєточку».

  • Професор з питань національної безпеки Том Ніколз (США): Експертів або висміюють, або звеличують як всевидячих гуру – настав час перезапустити стосунки між експертністю та демократією…

    У 2002 році один визнаний історик написав, що популярні історії про оголошення «Ірландцям не подаватися» в США кінця ХІХ ст. - це міф. Річард Дженсен з Іллінойського університету заявив, що ці таблички - вигадка, «міфи про віктимізацію», що їх ірландські іммігранти передавали з покоління в покоління, доки ці міфи не набули нездоланного статусу міських легенд. Протягом понад десяти років більшість істориків приймали тезу Дженсена, а опонентів таврували як ірландсько-американських лоялістів (часом це робив навіть сам Дженсен). У 2015 році сталася історія, котра, здавалося б, стала живим втіленням смерті експертності: восьмикласниця на ім’я Ребекка Фрід заявила, що Дженсен помиляється, підкріпивши цю думку передусім своїм дослідженням матеріалів, знайдених у Google. Вона була ввічливою, але непохитною. «Він займався науковою роботою десятки років до мого народження, і виказувати неповагу до нього та його роботи - останнє, чого мені хотілося», - пізніше розповідала вона. Це виглядало як черговий випадок, коли розвинена не по роках дитина говорить досвідченому вчителю - заслуженому професору історії, не менше, - що він не виконав домашнє завдання. Проте виявляється, що вона мала рацію, а він помилявся. Такі знаки існували, і їх було не так вже й важко знайти.

  • Проблема будь-якої влади – у готовності чи неготовності бути чесною…

    Вільфредо Парето, один з основоположників «теорії еліт», видатний італійський соціолог, у 1916 році писав: «По суті, якою б не була форма режиму, люди, які керують, мають зазвичай схильність до використання влади задля збереження власних позицій, а також до зловживання нею для досягнення власних вигод, які іноді не зовсім відрізняються ними від партійних вигод і майже

  • Історик-науковець Ярослав Грицак: Конфлікту між Україною і Польщею насправді немає…

    Український науковець, історик і публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, гість-професор (1996-2009) Центральноєвропейського університету у Будапешті, перший віце-президент (1999-2005) Міжнародної асоціації україністів, головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies, почесний професор НаУКМА, який має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами, Ярослав Грицак виклав короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі «Солідарності» і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею насправді немає.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

October 2020
M T W T F S S
« Sep    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
89 queries. 0.212 seconds.
89 / 0.212 / 14.57mb