Оперативная аналитика политических и деловых новостей Украины и мира

Twitter Facebook RSS

  24 Июля, Понедельник   |

  USD EUR   |

    Киев °C

Последние новости

Все новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Україна"

  • Політолог Анатолій Стоян: Транспортна сфера в Україні є однією з найбільш корумпованих, бо у ній – велищезна частка «готівки»…

    Лише за приблизними підрахунками експертів обсяги витрат з місцевих бюджетів на транспортну сферу 22 обласних центрів перевищують – 33 млн. . Перевізники, за мовчазної згоди місцевої влади, ігнорують усі можливі правила та закони, не виконують взятих обов’язків, не забезпечують безпеку перевезень, виступають джерелом корупції та «чорної готівки» у великих обсягах. Отримані кошти досить часто використовуються для того, щоб знищити систему міського електротранспорту, як єдиного конкурента. Найбільш застосовуваний метод – утримання низької ціни на проїзд в електротранспорті, що призводить до банкротства підприємств електротранспорту. Значною проблемою також є відсутність дієвої системи громадського контролю у сфері громадського транспорту, значним рівнем її корумпованості, знищенні корумпованими чиновниками мереж міського електротранспорту, порушенні перевізниками вимог законодавства України. На додачу до можливостей впливу на формування позиції міських рад та їх виконавчих органів через профільних депутатські комісії, перевізники почали виходити на «новий рівень». З метою впливу на громадську думку перевізники масово почали створювати громадські об’єднання та об’єднання роботодавців, здійснювати підкуп експертів та замовлення «потрібних» експертиз і висновків, які потім тиражуються через ЗМІ.

  • Вселенський патріарх Варфоломій I: Материнська церква Константинополя допоможе Україні отримати об’єднану церкву…

    Вселенський патріарх Варфоломій I заявив, що материнська церква Константинополя допоможе Україні отримати об'єднану церкву. Про це патріарх заявив на зустрічі з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом, передає прес-служба Кабміну. «Ми молимося за те, щоб український народ об'єднався в одній церкві», - сказав Варфоломій I.

  • Член Ради НБУ Віктор Козюк: Чим активніше Нацбанк виплутується з олігархічних «обійм», тим більше розмов про переорієнтацію його на развиток економіки через друкарський верстат…

    Безрадісне відставання України за показником ВВП на одну особу від західних країн-сусідів і тим більше від розвинутих країн зачаровує усіх, хто прагне довести безальтернативність масштабного втручання держави в економіку. Абстрагуючись від аналізу зв'язку між глобальною сировинною кон'юнктурою та динамікою ВВП України, можна побачити, що заклики до активнішого «втручання» парадоксальним чином синхронізуються з низькими цінами на сировину. На перший погляд, це зрозуміло: чим більше стагнує економіка, тим привабливішими для електорату стають ідеї «провідної ролі держави в економічному розвитку». Чим більше НБУ намагається виплутатися з «обіймів» олігархічного спрута і поводити себе як незалежний центральний банк, тим більші робляться акценти на необхідності його переорієнтації на забезпечення розвитку економіки через друкарський станок. Але чи спроможний центральний банк стимулювати не лише економічне зростання, а й розвиток? І чому, коли інструменти такого стимулювання давно відомі науці, країни на Земній кулі все ще не зрівнялися за рівнем доходу?

  • Політтехнолог Денис Богуш: Очільник Кабміну Гройсман у своїй ситуації може хіба що лавірувати…

    Питання: - Судячи з поведінки Гройсмана і з того, що він вже представив довгострокову програму уряду (до 2020 року), прем’єр почувається впевнено, наче знімати його не збираються. Усім своїм виглядом Гройсман демонструє, що Кабмін продовжує працювати. Чи дійде до голосування за відставку уряду? Денис Богуш: - Тут одразу виникає питання щодо коаліції. По факту, у ній є лише 222 депутати - чотирьох бракує. У керівництві Верховної Ради ніхто не бере на себе відповідальність офіційно заявити про це. Швидше за все буде спроба «пропетляти»: обмежаться лише звітом уряду, і ніякого голосування не буде. Зрештою, попри зацікавленість «Опозиційного блоку», «Батьківщини», «Самопомочі» і Ляшка у тому, щоб валити уряд, голосів для реалізації цього у них немає...

  • Історик Ярослав Грицак: Мовні й історичні баталії пов’язані з високими ризиками – рухати їх, як стати на міну…

    Виправте мене, якщо помиляюсь. Може, я щось пропустив або чогось не розумію. Але ми що, уже виграли війну? Чи може перемогли корупцію, нашого другого за рейтингом ворога? Якщо – ні, то чому знову заводимо мову про мову, 9 травня і вступ до НАТО? Зрозумійте правильно: мене теж заводить питання мови. Я теж скандалю, коли чую російську в найбільш невідповідних місцях – скажімо, від продавців у Львівському аеропорту імені Данила Галицького. І сварюся з водієм маршрутки чи таксі, коли там грає «Радіо Шансон». Але коли в мене перестають тремтіти від збудження руки і кров відливає від голови, вмикається мозок. І каже мені, що є речі важливіші… Мовні й історичні баталії пов'язані з високими ризиками. Вони стосуються символів. А символи завжди вибухові. Рухати їх – це як стати на міну. Або вхопити рукою голий провід під напругою. Особливо, коли у країні загальна депресія від невиправданих надій, які несла революція.

  • Зрештою, Україна – це своєрідний вірш у формі рондо, який, як відомо, починається і закінчується одними і тими ж словами…

    Історик, мемуарист і політик Роман Бжеський, один із найяскравіших публіцистів першої половини ХХ століття (до того ж родич Дмитра Донцова) описував у одній зі своїх монографій події, що супроводжували проголошення Четвертого Універсалу (до речі, він один з небагатьох правильно подає дату прийняття документу – 24 січня 1918 року, а не 22, як стверджує українська державницька

  • Новий сезон для «заробітчан» за маршрутами: Польща, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія…

    Новий сезон для «заробітчан» - уже на носі. Хтось традиційно вирушає до Польщі чи на південь Європи, однак дедалі більше українців свої погляди звертають на дуже заможні скандинавські країни - Норвегію, Швецію, Фінляндію, Данію. Зарплати в цих країнах Північної Європи традиційно високі, а спеціалістів і просто роботяг - і там потребують. То чого ж не спробувати?.. На Скандинавському півострові досі дуже холодно. А серед вакансій одна з найпопулярніших - прибиральник снігу Андрій Глібчук, який приїжджає до Фінляндії вже шість років поспіль, став адміністратором у фірмі з прибирання снігу й шукає робітників з України. «На випробувальному терміні зарплата 8 євро за годину, після нього - 10. Робочий день - вісім годин, - розповідає наш заробітчанин. - Загалом за шестиденний тиждень можна заробити 480 євро». Ще більші зарплати пропонують у Норвегії. Там робочий графік снігоприбиральника передбачає дві зміни: з 5.00 до 9.00 зранку, і з 17.00 до 21.00 ввечері. Зарплата - 15 євро за годину (!). Виходить - 120 євро за день, тобто 720 євро в тиждень при шестиденному робочому дні. У Швеції на такій роботі працюють по 10-12 годин шість днів на тиждень. При цьому отримують 7-8 євро за годину. Тобто, при максимальному навантаженні та оплаті за день можна заробити 96 євро. Це 576 євро за тиждень…

  • Екс-міністр фінансів України Олександр Шлапак – про подальші плани «ПриватБанку», про роботу з «токсичним» портфелем, як виконати вимоги МВФ і що спільного у банку з «Феррарі»…

    Нагадаємо. 17 грудня 2016 року уряд України ухвалив рішення про націоналізацію «ПриватБанку». Через два дні після цього стало відомо, що найбільший державний банк очолить екс-міністр фінансів Олександр Шлапак. Це його другий прихід до «ПриватБанку». У 1993-1998 рр. він працював на посадах директора його Львівської філії, директора Західного головного управління та заступника голови ради КБ «ПриватБанк». Націоналізація такого великого банку - безпрецедентний для Украни випадок. Тож не могло бути й мови про призначення керівника лише за принципом політичних домовленостей і, як часто буває в українських реаліях, без орієнтації на професійний рівень керівника. Кандидатура Шлапака з'явилася в останній момент і була компромісом між Банковою та прем'єром. Подейкують, що Шлапака обрали в тому числі після консультацій прем'єра з колишніми акціонерами банку. Сам Шлапак вважає себе фігурою незалежною і відкидає будь-який політичній вплив на себе та на банк. Першочерговим завданням Шлапака було забезпечити максимально спокійний перехід банку з приватної форми власності до державної: не допустити звільнень працівників, відпливу клієнтів, збоїв у сервісах обслуговування. Це, начебто, вдалося зробити. Які подальші плани «ПриватБанку», що робити з «токсичним» портфелем, як виконати вимоги МВФ і що спільного у банку з «Феррарі»?.. Про це «Економічна правда» й поговорила з Олександром Шлапаком. Зустріч відбулася у київському офісі «ПриватБанку» на вулиці Грушевського. У голови правління тут затишний кабінет, але проводить він у ньому мало часу - робочий стіл аскетично порожній. Увесь робочий процес - в Дніпрі.

  • Політаналітик Дмитро Левусь: Гуманітарна, точніше мовна сфера – «Московія» замість «Росія»…

    Виявилося, що і в мене, і в ще декількох моїх товаришів є, у різному ступені знайомі із Росії, які принципово не використовують слова «Україна», «український», «українець». Ці, як мені раніше здавалося «оригінали», кажуть «Малоросія». Про інших, які говорять «на Украине», але вважають, що цього поняття не існує ми зараз не говоримо. Поза війною, у більшості випадків використання любого серцям імперців та усіляких інших реконструкторів слова «Малоросія» викликало особисто в мене гумористичну поблажливість до цих дивакуватих осіб. Зараз стає зрозуміло, що це була помилка. Виявилося, що це не диваки, а передовий озброєний важкою ідеологічною зброєю загін, що вів наступ на українську ідентичність та готував співгромадян до війни. Тепер вони продовжують поглиблення своїх напрацювань в напрямку розколу української ідентичності на регіональні компоненти з використанням геть штучних конструкцій на кшталт «новоросів». При чому міркування, що якби не Путін, вони так би і залишилися диваками є вкрай невірними. Усе рівно прорізалися б, бо агресія проти України усе одно відбулася б. Природа російського імперіалізму є такою. І ось тут ми підходимо до головного. Чому це все відбувається у «Росії» та з «росіянами»?..

  • Нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко: Україна з доброї волі віддала третій у світі ядерний потенціал, а з нами одні повелися підло, а інші не виконують своїх зобов’язань…

    Чи потрібна економічна блокада тимчасово окупованих територій, чому треба запроваджувати воєнний стан, що може бути альтернативою Мінським угодам?.. Багато про що в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає народний депутат українського парламенту від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

  • Банкова ініціатива Євросоюзу має додатково посилити приватний сектор – сегмент національної економіки України…

    В Києві започатковано впровадження фінансованої ЄС-програми, в рамках якої Європейський інвестиційний банк зможе підтримувати малі й середні підприємства (МСП) в Україні та інших країнах, які підписали Угоду про асоціацію. Метою «Ініціативи Схід» Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) є посилення економічного розвитку в країнах, на які поширюється дія Ініціативи, шляхом надання фінансової та технічної допомоги МСП. Група ЄІБ об’єднала зусилля з Інвестиційним фондом сусідства (ІФС) ЄС для забезпечення повного пакета інструментів, призначених для надання допомоги компаніям в Україні, Молдові та Грузії, в максимально ефективному використанні можливостей, які виникли внаслідок укладення з ЄС угоди про вільну торгівлю, що передбачає прогресивне усунення бар’єрів для торгівлі та узгодження стандартів цих країн зі стандартами ЄС.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

July 2017
M T W T F S S
« Jun    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
: Путин Донбасс Евросоюз Одесса Особое мнение Путин Россия США Світ Украина Україна Харьков аналитика аналітика банки верховная рада газ геополитика евроинтеграция интервью кабмин киев мир мнение политика політика финансы экономика эксперты янукович

Рейтинг@Mail.ru

Яндекс.Метрика

Все права на материалы, которые содержит этот сайт, охраняются в соответствии с законодательством Украины, в том числе, об авторском праве и смежных правах. Использование материалов politdengi.com.ua разрешается при условии ссылки. Для интернет-изданий обязательна гиперссылка на politdengi.com.ua, открытое для поисковых систем. Ссылки и гиперссылки должны содержаться исключительно в первом или во втором абзаце текста.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Интерфакс-Украина", PHL и Reuters в каком-либо виде строго запрещено. Материалы с пометкой (PR) печатаются на правах рекламы.

При перепечатке материалов и использовании их в любой форме ссылка на портал "Политика и Деньги" обязательна.
Редакция не несет ответственности за комментарии, оставленные читателями под материалами.

©  “Политика & Деньги”

59 queries. 0.230 seconds.
59 / 0.230 / 12.9mb