Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Україна" (Page 12)

  • Бюджет-2016 і законотворчість. Народний депутат Віктор Пинзеник – про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів…

    Оприлюднено дані про бюджет минулого, 2016 року. Вони дозволяють зробити певні важливі оцінки. До того ж оприлюднено дані щодо динаміки зарплати у 2016 року. Одноособовим лідером за темпами зростання заробітної плати став сектор, який статистика визначає як «Державне управління і оборона; обов’язкове соціальне страхування». Зарплата в ньому зросла (грудень до грудня) на 45% при середньому зростанні в економіці на 24%. Показники інших бюджетних секторів набагато скромніші і незначною мірою перевищують зростання споживчих цін за цей період. Черговий крок до посилення соціальної нерівності збираються зробити цього тижня у парламенті. Йдеться про проект закону «Про Конституційний Суд України». Ні, я не зачіпаю судові аспекти чи аспекти захисту від посягань на конституційний лад України. Хочу привернути увагу до соціальних питань закону. Проект закону «Про Конституційний Суд України» передбачає новий небачений досі в Україні стандарт оплати праці: 384 тис грн. на місяць для судді та 420 тис. для Голови Конституційного Суду, плюс 20 тис. грн. (у розрахунку на місяць) виплат до відпустки. Отже, депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України, народний депутат Віктор Пинзеник розмірковує про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів.

  • Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін: Загальна стратегія Росії – ліквідації української державності…

    «Українсько-російські відносини мають довгу і суперечливу історію, яка нараховує сотні років. Основним її змістом є прагнення Московії та її спадкоємців – Російської імперії, Радянського Союзу та Російської Федерації – унеможливити становлення незалежної держави Українського народу – повноправного члена європейської співдружності націй». Російська культурна політика на українському напрямі була повністю інтегрована в загальну стратегію ліквідації української державності. Для ведення російської пропаганди широко використовуються не тільки ЗМІ, але й культурно-розважальна індустрія. Російська культурна експансія проти України здійснювалась свідомо і наполегливо протягом усіх років незалежності, чому сприяла неефективність державної гуманітарної і культурної політики. Тези до другої річниці російської агресії проти України оприлюднив директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.

  • Підрахунки Держстату та аналітиків: За житлово-комунальні послуги громадяни заборгували рекордну суму грошей…

    Це 19,1 мільярда гривень, свідчать підрахунки Держстату станом на кінець листопада. Вочевидь, залякування українців створенням реєстру боржників, штрафами, від'єднанням від мереж, позбавленням житла та можливості виїзду за кордон уже не допомагають. Кількість боржників постійно зростає. І на це є об'єктивні причини. 76% опитаних соціологами українських сімей скаржаться на погіршення фінансового стану в минулому році. 40% кажуть про значне погіршення. «Українці боргують за спожиті житлово-комунальні послуги, бо нe можуть заплатити за них. Субсидію вдається оформити нe всім, продукти харчування подорожчали суттєво, доходи значно знизилися, - розповідає Тарас Галайда, провідний аналітик ГО «Публічний аудит» газеті «Експрес», - Тому що люди віддають перевагу пeредусім харчуванню…».

  • Виробники та експерти: Що заважає Україні стати світовим гравцем на аграрному ринку борошна?..

    Чому в Україні падає споживання борошна, десять з 900 млинів виробляє 40% продукції та які перспективи борошномелів в світі – у проблемах та перспективах ринку борошна? Україна відома як потужний експортер зерна, проте вітчизняне борошно все ще залишається «за бортом» – його виробництво поступово скорочується. Якщо на початку 2000-х виробляли 2,9 млн т борошна, то зараз – 2,25-2,3 млн т, - говорять в Асоціації борошномелів України. Причини – зменшення обсягів виробництва хліба та кондитерських виробів, відсутність модернізованих млинів, тощо. Борошномели намагаються знайти шлях на зовнішні ринки, але заважають проблеми з якістю зерна та кінцевого продукту. В останні роки промислове споживання борошна падає. Якщо в 2013 р. в місяць виробники хлібобулочної та кондитерської продукції витрачали 123,9 тис. т, то в 2015 р. – 98,5 тис. т. Основні причини - анексія Криму та війна на Сході України. Падає й споживання в домогосподарствах. «В Україні зростає доля міського населення, що у силу вже сформованих певних традицій і культури споживання перестало використовувати борошно в тій кількості в домашніх умовах, як ще 20 років тому», – говорить очільник борошномельної асоціації Родіон Рибчинський.

  • Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Вірю, що ми достатньо зрілі, щоб не продати свій шанс на вихід з тотальної бідності за «скляні буси» демагогії…

    Що означають заяви, що нам не потрібні позики від МВФ? Для мене - це спроба неспроможних політиків викинути на смітник три роки праці кожного українця. Через провальне виконання програми МВФ Україна не отримала в середині листопада четвертий транш у розмірі $1,3 млрд. Замість того, щоби взятися за прискорення реформ, політики починають гратися у популізм, виправдовуючи своє ледарство. До чого може призвести самообман, що українська економіка нібито проживе без міжнародної фінансової допомоги? Це означатиме повернення до тієї ями, з якої ми щойно почали вилазити. Опишу найімовірніший сценарій, що наступить після державного рішення відмовитися від програми EFF.

  • Заступник директора Інституту соціології НАНУ, професор Євген Головаха: Україна сьогодні має почати ефективний демократичний транзит…

    25 років тому результати Всеукраїнського референдуму підтвердили обґрунтованість Акту про державну незалежність України. Останню чверть століття розвитку українського суспільства підсумовує авторитетний київський науковець-соціолог. Пропонований текст є міксом двох лекцій, виголошених професором Головахою у Львові в середині вересня цього року. Хоча ми і визначили тему як «вектори трансформації», на жаль, ще й досі чіткого вектору соціологи не спостерігають. А саме цей вектор має скластися з наших спільних думок, наших переконань і наших послідовних дій. Тоді можна буде сказати, що цей вектор можна чітко визначити. Досі це все ще є, якщо не сувора багатовекторність, яку ми мали кілька років тому, то багатовекторність, яка остаточно не подолана.

  • Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Грошово-кредитна політика не повинна знову стати загрозою для економіки країни…

    Українська фінансова система стоїть напередодні важливої події – ухвалення Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік. На поточний рік такого документу ухвалено не було через тривалу паузу у формуванні нової Ради НБУ. Тепер цей орган сформовано. Оскільки у експертному середовищі розгорнулася дискусія щодо подальших пріоритетів грошово-кредитної політики, хочу акцентувати увагу на низці аспектів. Політика інфляційного таргетування щойно запроваджена, але вже принесла очевидну користь Україні. Незважаючи на суттєве підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та наслідки девальвації гривні, зростання індексу споживчих цін сповільнилося із 43,3% наприкінці 2015 року до 12,4% у жовтні 2016 року. Сьогодні очевидно, що закладений центральним банком на цей рік цільовий показник інфляційного таргетування 12%+-3% буде виконано, і дуже влучно.

  • UFEB: Україна отримала від китайських імпортерів перші замовлення на цукрову продукцію, свинину та олію…

    Торговельна місія до Китаю була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і проходила в рамках однієї з найбільших продовольчих виставок Азійського регіону ANUFOOD China 2016 з 16 по 18 листопада у Пекіні. Українські продовольчі компанії – учасники торговельної місії до Китаю, що була організована Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримали від китайських імпортерів перші замовлення на цукрову продукцію, свинину та олію.

  • Молдовський політичний експерт Оазу Нантой: У Молдові відпрацьовуються сценарії федералізації, які можуть бути використані в Україні…

    Гості авторської радіопередачі «Ваша Свобода»: Оазу Нантой, молдовський політичний експерт («Скайпом») та Дмитро Левусь, політичний експерт (Україна). Ведучий – Віталій Портников, політичний експерт, політичний журналіст. Віталій Портников: - У сусідній Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, де зустрінуться проросійський та проєвропейський кандидати. Це результати першого туру прямих президентських перегонів. До речі, прямі президентські вибори відбулися в Молдові вперше за 20 останніх років. Весь цей час президента обирав, швидше сказати, навіть не обирав парламент країни. Жоден з кандидатів під час вчорашнього голосування не зміг набрати понад 50% голосів, потрібних для перемоги. У другому турі зустрінуться соціаліст Ігор Додон. Це проросійський, пропутінський кандидат. Він отримав майже 49%. Обіцяв, якщо переможе, розірвати торгівельну угоду з ЄС і навіть вступити до Митного союзу з Росією. Протестує цьому колишній міністр освіти, представниця прозахідної коаліції Майя Санду. Вона набрала 38% голосів виборців. Мені здається, що Молдова – це не просто сусідня країна, а це такий російський випробувальний політтехнологічний полігон. Ось те, що ми з вами говоримо в день, коли всі наші співгромадяни говорять про е-декларації, про корумпованість політичного классу в Україні, про те, що люди не відповідають взірцям, то це ж саме було в Молдові кілька років…

  • Депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України Віктор Пинзеник: Мінімальну зарплатню у 3200 гривень може забезпечити інфляція, а не економіка…

    Народний депутат України, доктор економічних наук Віктор Пинзеник різко розкритикував ініціативу Кабінету міністрів прем*єр-міністра Володимира Гройсмана щодо необґрунтованого збільшення мінімальної зарплати в Україні: «Чи може в нас «мінімалка» сягнути 3200 грн всього за рік? Звичайно ж, може. Якщо дуже хочеться. Можна і кілька десятків, а то і сотень тисяч поставити. І досягнути цього розміру. Відразу зазначу, що у таких масштабах можна «нагнати» так звану номінальну, або видану паперами (грошовими знаками) зарплату. Але є така «дрібничка» як економіка, точніше її масштаби, скільки ми виробляємо. А очікують наступного року отримати трохи менше 2,6 трлн грн, що в середньому - близько 5 тис. грн на громадянина в місяць. Але не все можна спожити, бо мусить бути і нагромадження…

  • Народний депутат Тетяна Острікова: Мінфін «вдосконалює» норми розділу Податкового кодексу про податок на прибуток з одночасним запровадженням легального способу несплати цього податку…

    Кабмін України схвалив проект закону про внесення змін до Податкового кодексу та вирішив його направити на розгляд Національної ради реформ. Попри шалений спротив фіскальної служби Мінфін зважився на те, щоб записати у свій проект найкращі положення законопроекту № 3357 про ліберальну податкову реформу, яка напрацьована авторським колективом активістів та депутатів під керівництвом Ніни Южаніної. Це і повноцінний електронний кабінет, і позбавлення ДФС низки невластивих для служби повноважень, і передавання адміністрування реєстрів та баз даних з ДФС до спеціалізованого державного підприємства при Мінфіні. Це також ліквідація податкової міліції у її нинішньому вигляді, запровадження єдиного реєстру заявок на бюджетне відшкодування ПДВ за одним-єдиним принципом його здійснення - хронологія подання заявок. Це і захист податкового кредиту сумлінних платників, підтвердженого сплаченими на ПДВ-рахунок у СЕА ПДВ грошима і багато іншого.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

February 2020
M T W T F S S
« Jan    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829  
67 queries. 0.207 seconds.
67 / 0.207 / 15.38mb