Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Україна" (Page 12)

  • Політик Роман Безсмертний – про приклади сучасного консерватизму і протистояння внутрішньому сепаратизму…

    Ердоган – яскравий приклад сучасного консерватизму. Для Туреччини – це серйозний ідеологічний важіль. Сьогодні, наприклад, він об’єднує країну в протистоянні внутрішньому сепаратизму. І такий курс, очевидно, замовлений суспільством. Мітинги лідера все ще збирають мільйони. І авторитарність поглядів Ердогана хоч і вада, але водночас данина традиції. Зрештою, Кемаль Ататюрк в перекладі означає «Батько турків». Тобто, певний вождізм все-таки притаманний цій мусульманській країні. Варто пам’ятати, що Туреччина політично дуже активна країна, тому за 15 років правління в статусі прем’єра і президента Ердогану довелося пережити не одні дострокові вибори. Він завжди діяв технологічно. Запропонована ним глибинна конституційна реформа мала трансформувати країну у президентську республіку. Аби зміни набрали чинності, треба було чекати чергових виборів. На те, що довіра до нього похитнулася, Ердоган відповів дочасними виборами. Фактично стрибнувши на підніжку потяга, який вже відходив. Він переміг. Але вперше за ці роки не матиме повного контролю над парламентом, навіть простої більшості. Тож йому доведеться домовлятися з іншими політичними силами, а це ускладнить роботу.

  • Експерт із фінансування Ірина Головко – про новітні можливості для фінансування та страхування молочної галузі України…

    12 червня, 2018 Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» провів круглий стіл «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу». Провідні банкіри, страховики, перестраховики, брокери та профільні асоціації зосередились на потенціалі фінансування молочних господарств, прибутковості невеликих молочних господарств та можливостях розробки відповідних страхових рішень та страхових продуктів для мінімізації ризиків, пов’язаних із виробництвом молока. Захід було проведено за підтримки із Міністерства аграрної політики та продовольства України, про що наголосила у вступній промові Олена Ковальова, Заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Олена Ковальова, зазначила, що агрострахування в більшій мірі асоціюється із галуззю рослинництва, і більшою мірою то зернові. Сьогодні розвиток тваринництва в Україні є одним із пріоритетних напрямків для Міністерства аграрної політики та продовольства України. Галузі тваринництва, а саме молочне скотарство знаходиться в тій позиції, яка має бути кращою та має всі перспективи до розвитку. Це позиція, що визначається необхідністю розвитку і малого і середнього бізнесу. Одним із інструментів підтримки, що спонукає до розвитку, окрім фінансових важелів, є агрострахування. Слід зазначити, що відповідно до бюджету, у 2018 році у галузі тваринництва виділено видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» в обсязі 4 млрд грн.

  • Художник Олександр Ройтбурд: Після Євромайдану частина Одеси стала більш проукраїнською, частина – більш ватною…

    Останнім часом історії, у яких фігурують українські музеї, більше не асоціюються зі спокійними залами, запиленими експонатами та сплячими бабусями на стільцях у кутках. Так, музей на Поштовій площі в Києві ще не створений, але навколо нього вже виник скандал. Часто-густо доля українських закладів історії та культури залежить від політичних рішень. Особливо яскраво ця тенденція проявилася в Одесі під час виборів нового директора художнього музею. «На виборах мера іноді буває більше крові, але не буває більшого бруду, ніж було на цьому конкурсі,» – згадує той період Олександр Ройтбурд. Художник-модерніст виграв конкурс на посаду директора наприкінці минулого року. Але з цим не погодилися депутати з місцевого «Опозиційного блоку». Попри те, що облрада кандидатуру художника не підтримала голосуванням, очільник області Максим Степанов виступив за Ройтбурда, і той очолив музей у березні цього року. Новий директор обіцяє змінити режим роботи та звички закладу, модернізувати виставки та зробити його відкритим для всіх. «У тому числі і для моїх політичних опонентів», – конкретизує Ройтбурд. Спецпроект «Вибори вибори» поспілкувався з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом про те, що вже зроблено на новій посаді, про плани перетворень, а також про втручання політики в мистецтво і головну проблему українських виборів.

  • Експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо: Агростраховий бізнес в Україні – нові можливості…

    Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» днями провів 3-денний семінар «Основні принципи розробки продуктів індексного страхування» для представників страхового ринку України за участі спеціально запрошеного експерта з індексного страхування Групи Світового Банку, актуарія Шадрека Мапфумо. Шадрек Мапфумо є експертом та консультантом з питань індексного страхування. Впродовж 13 років він консультує фінансові інституції та страхові компанії у питаннях індексного страхування аграрного сектору у країнах Африки, Азії та країнах Карибського басейну. Пан Мапфумо отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим спеціалістом з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред (Великобританія). Під час заходу пан Мапфумо поділився я з учасниками практичними навиками щодо розробки різноманітних продуктів індексного страхування на прикладі реальних даних та провідних актуарних моделей.

  • Депутат парламенту Тетяна Острікова: Розгортається системна криза державних фінансів – Україна може зірватись в економічну прірву інфляції та девальвації…

    На наших очах розгортається системна криза державних фінансів. Якщо уряд нічого не зробить, ми найближчим часом можемо зірватись у економічну прірву інфляції та девальвації. Якщо не закрити дірки в державних фінансах, які співають романси, то криза в Україні переросте в дефолт. Що саме збирається робити виконавча влада і чи збирається взагалі – достеменно невідомо. При аналізі звіту Казначейства за 1 квартал 2018-го року ми бачимо такі ознаки фінансової кризи. І замість того, щоб подбати про накопичення цих грошей, запустити якісь інвестиційні програми, інфраструктурні проекти, планується знову позичати гроші, робити кожного українця, навіть не народженого, боржником. Ситуацію у державних фінансах довели до крайнощів. Треба було довгі роки вперто ігнорувати всі рекомендації та застереження вітчизняних та закордонних експертів, треба було до останнього безпідставно сподіватися на якесь диво, і що знову вдасться «проскочити», позичити, щось окозамилювальне розповісти, щоб дійти до такої стадії. Така ситуація – ознака зневаги до українців, і тих, за кого так турбується наш «соціальний» уряд, адже економічна криза найтяжче б’є по найбідніших, коли бюджетники зіткнуться із затримками зарплат, пенсіонери із невиплатою пенсій, коли продукти в магазинах почнуть дорожчати кожного дня – найбіднішим буде найважче. У владі так і не зрозуміли, що законами економіки не можна нехтувати так само, як законами України.

  • Роман Безсмертний: Історія українських в’язнів у Росії, або Пора закінчувати розглядати війну на Донбасі як щось відокремлене…

    За чотири роки війни на Донбасі українська влада не спромоглася навіть прийняти зведений документ із конкретними завданнями: хто і що має робити для вирішення цієї біди на сході держави. Там є чим зайнятися усім. Не тільки військовим і спецслужбам. А й цивільному населенню, суспільству, дипломатам, церкві. Дуже важливо, щоб у держави була хоча б дорожня карта, загальне бачення спільної роботи. До такого не додумалися. Пішов п’ятий рік війни, а реального усвідомлення того, як її закінчити, у влади немає. Ми так і не знайдемо цю відповідь, якщо продовжимо розглядати війну на Донбасі як щось відокремлене. Цей конфлікт настільки складний, тому що містить у собі декілька складових. На сході України разом зійшлися глобальний конфлікт, два регіональних – Євразійський і Центральноєвропейський, міждержавний Україна-Росія, внутрішній самої України і ще соціальний. Тільки тоді, коли ми розшиємо проблему по всіх таких складових, знайдемо відповідь на своє питання.

  • Публіцист Мирослав Маринович: Обличчям кожної війни є її зброя – точніше, її потворні наслідки…

    Винаходом Першої світової війни були хімічні снаряди, начинені отруйним газом. Вони знищували передусім людей. Отож обличчям тієї війни стали трупи солдатів, спотворені хлором чи іпритом. Нове слово Другої світової війни – це авіаційні бомби. Їхніми головними цілями були інфраструктура міст і сіл, а також військові колони суперника. Відтак обличчям тієї війни стали руїни Варшави, Ковентрі, Сталінграда чи Дрездена. Відступ нацистів із Радянського Союзу освітився тогочасним винаходом – «катюшами», які ознаменували початок ракетної ери. Вони поєднували в собі хімічну зброю Першої світової з нищівністю Другої. Так проявилося обличчя тієї ери – ракетні траси на тлі нічного неба… Винаходом «гібридної» війни, яку ще остерігаються назвати третьою світовою, стала фейкова бомба. Це також зброя масового ураження. Вона залишає незаторкнутими будівлі, інфраструктуру й навіть людські тіла. Вражає натомість лише людську душу...

  • Політаналітик Лілія Шевцова (РФ): Еліта Росії продемонструвала повну нездатність називатися цим «терміном»…

    В індексі цитування світовими ЗМІ Лілія Шевцова займає одну з лідируючих позицій. Відомий у світі фахівець з міжнародних відносин, дослідник найпрестижніших центрів від Chatham House до Брукінга, Королівського інституту Міжнародних відносин Британії та одного з дослідницьких центрів Гарварду, вона примудряється у своїх публіцистичних виступах дати об*єктивний концентрат всієї світової політики. Ця розмова Ukrinform.ua з Лілією Шевцовою – про Росію та Азію, про сьогодення України та майбутнє світу. І про нас з вами.

  • Політик і дипломат Роман Безсмертний: Не буде в Україні ніякої Європи, якщо ми не станемо членом Північноатлантичного альянсу…

    Напередодні Днів Європи говорив зі своїми студентами про Україну і ЄС. Чому нас все-таки тягне туди? Але водночас не виходить жити за європейськими цінностями? Чому українська душа блудить у тенетах між Заходом і Сходом і ніяк не може знайти свого місця? Коли ми кажемо, що Україна – це Європа і має стати членом ЄС, то одночасно треба говорити про ще одну дуже важливу річ. Україна також має стати членом НАТО. Євросоюз дорівнює НАТО. Ці речі ні в якому разі ніколи не треба розділяти. Не буде тут у нас ніякої Європи, якщо ми не станемо членом Північноатлантичного альянсу. І навпаки: ми не зможемо стати членами НАТО, якщо не увійдемо в ЄС. Це взаємопов’язані речі. Не треба дурити себе думкою, що в угоду якійсь політичній кон’юнктурі їх можна якось розділити. Бути десь наполовину не вийде. Не може бути європейських цінностей без безпеки, яку дає НАТО. Достойне суспільство неможливо побудувати, коли кульгає система оборони. НАТО – військово-політичний блок. Але щоб стати його членом, треба виконати програму, яка майже на 90% складається із соціальних, гуманітарних, економічних, культурних параметрів. На 90%!..

  • «Перешкоджання законній журналістській діяльності» – порушення свободи слова в Україні у квітні…

    Нагадуємо: Інститут масової інформації (ІМІ) здійснює щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за наступними категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск та кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Дослідження стану свободи слова в Україні проводиться в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс Нетворк» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

  • Політаналітик Костянтин Бондаренко: Наближені створюють Порошенку «теплу інформаційну ванну», переконуючи його (і себе) у тому, що він має підтримку на «місцях»…

    Мудрий Козьма Прутков писав: «Якщо на клітці з буйволом побачиш надпис «слон» - не він очам своїм». Після свят, переглядаючи «Фейсбук» та новинні сайти, звернув увагу на те, як по-різному коментують різні експерти результати виборів у громадах: попри те, що статистика говорить про перемогу членів «Батьківщини», прихильники чинної влади закликають не вірити очам своїм. Одразу обмовлюся: не ставлю за мету «піарити» зазначену партію - це лише привід для того, аби поговорити про тенденцію. А тенденція очевидна: Петрові Порошенку створюють «теплу інформаційну ванну», переконуючи його (і себе) у тому, що він має підтримку на місцях. Спілкуючись з прихильниками Порошенка, я неодноразово чую неформальний аргумент: «Невже ти думаєш, що американці «зіллють» Петра? У них немає іншого кандидата». Якщо навіть і так, то навряд чи цей аргумент може бути дієвим: американські технологи добре вміють робити «кольорові революції» і перевороти, але часто безпорадні, зіштовхуючись із демократичним виборчим процесом (навіть умовно демократичним). Нещодавно один з американських конгресменів підрахував: його країна здійснила 64 перевороти та «революції» (Вірменія - 65-та, схоже). Але при цьому я можу назвати десятки випадків, коли американські виборчі технології терпіли поразку. Тому зовнішня ставка на виборах - це далеко не все.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

November 2021
M T W T F S S
« Oct    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  
100 queries. 0.233 seconds.
100 / 0.233 / 16.8mb