22 Мая, Воскресенье |
USD EUR |
Киев °C
Оголошений Білим домом проект військового бюджету США на 2016-й рік передбачає менше коштів на програму «Посилення гарантій союзникам» (European Reassurance Initiative), ніж з цією ж метою вже виділено на 2015-й рік. При цьому США переформатували витрати таким чином, що на війькові навчання союзників у 2016-му може бути витрачено помітно більше коштів, ніж у поточному році. Про це йдеться у аналітичному огляді проекту військового бюджету підготовленого проектом War is Boring.
У період з 7 по 13 лютого 2015 року в Україні зафіксовано 6 випадків фізичної агресії проти журналістів та один випадок у категорії «Захист свободи слова». Тенденціями тижня з 7 по 13 лютого в плані ситуації зі свободою слова в Україні стали агресія владоможців по відношенню до журналістів, яка проявлялася випадках недопуску на публічні засідання (Рівне, Миколаїв, Нововолинськ) та відвертих нападів. Так, в Одесі на каналі «Круг» колишній директор вирішив з’ясувати стосунки за допомогою тітушок із теперішнім керівництвом, а на Донбасі жертвою наростання емоційної напруги та недовіри до українських ЗМІ серед місцевих мешканців стала знімальна група каналу «112»...
А дійсно, чому? Проста відповідь, яку можна часто почути у Facebook – #всепропало та #нассливают. Але для більш вдумливої аудиторії таких аргументів недостатньо. Дійсно, про гальмування реформ говорять усі. Про це кажуть західні лідери та їхні посли, представники міжнародних організацій та вітчизняні підприємці, веселі тітоньки на базарі та похмурі чоловіки у маршрутці. Говорять навіть президент і прем’єр-міністр. У цьому тексті ми спробуємо з цим питанням неупереджено розібратися. Для цього автору довелося опитати пару сотень людей (експертів, підприємців, активних громадян, а також депутатів та урядовців) і представити величезну кількість їхніх коментарів у порівняно невеликій статті. Ми почнемо з аналізу об’єктивних факторів, які гальмують реформи. Далі розглянемо суб’єктивні, а завершимо пропозиціями з виходу з нинішньої ситуації. Ми не даємо тут оцінок діяльності окремих персоналій, а розглядаємо ситуацію комплексно, в цілому…
Зустрічі у Києві та Москві – одна з останніх спроб Заходу припинити війну на сході України. Бо сьогодні є серйозні занепокоєння, що вона може вилитися у гуманітарну катастрофу, в тому числі для Європейського союзу, – якщо туди ринуть потоки біженців з Донбасу. А така небезпека існує. Меркель і Олланд терміново полетіли до Києва, бо вони отримали пропозицію від Путіна, зміст якої не розголошується. Про що там йшлося, ми знаємо тільки за неперевіреною інформацією. Зокрема, The New York Times писала, що Путін пропонував домовлятися без України, тобто виключити її з переговорного процесу, і домовитись про федералізацію та закріплення кордону з урахуванням території, яку бойовики захопили з моменту укладення Мінських домовленостей…
Політолог прокоментував, щодо рішень, які були ухвалені, то в тих умовах, в яких ми опинилися, ці рішення адекватні. Вони дають можливість владі виконувати наші очікування. Визнання Росії країною-агресором не означає, що Росія відразу відступить. Для цього потрібна військова реформа, для цього потрібні загальні реформи в державі, і дипломатичні зусилля. Так ось, саме для дипломатичних зусиль цей закон дуже важливий. Тому що наші партнери неодноразово нам казали про те, що для світового визнання Росії агресором спочатку потрібне відповідне визнання Україною. Тобто, сьогоднішнє рішення суттєво полегшить консолідацію світового товариства для тиску на Росію.
Необхідність термінового скорочення бюджетних витрат вже, здається, не треба нікому доводити: зважаючи на рівень зовнішньої загрози, очевидно, якщо цього не зробити, то України просто не буде. Проте, скорочення як таке - це ще не рішення. Бо якщо робити його недостатньо продумано - механічно, або за стандартними рецептами, розробленими для іншого типу країн, то результат буде далекий від очікуваного. Отже, якщо хочемо зберегти нашу Батьківщину, а заразом і надбання Революції Гідності, то маємо зважати на низку політико-економічних та інституційних факторів, які уряд, як і МВФ, зазвичай недооцінює.
Прогнози щодо роботи новообраних депутатів Верховної Ради в ексклюзивному інтерв’ю «ТВі» висловив український політик, науковець, народний депутат ВРУ III-VI скликань Юрій Ключковський.
У період із 21 по 30 червня в Україні найбільшу кількість порушень зафіксовано у категорії «Фізична агресія» - 13 випадків. Почастішали випадки викрадень журналістів…
Львів буде думати про заявку на Олімпіаду на 2026 рік, а не продовжувати претендувати на проведення Олімпіади-2022.
Інститут масової інформації проводить Всеукраїнський моніторинг свободи слова за допомогою 15 медіа-експертів у регіонах країни за категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск, та кібер-злочини проти ЗМІ і журналістів. До щомісячного звіту включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю.
Події в Україні та в Одеській області зокрема остаточно довели слабкість інформаційної безпеки держави. Чи була можливість засобам масової інформації та громадськості працювати на упередження та не допустити ескалації громадянського конфлікту? Саме тому в Одесі в прес-центрі Paritet 11 червня відбувся круглий стіл «Інформаційні війни: хто і як їх веде, і як можна їм протистояти. Роль ЗМІ та НДО в цьому процесі». До обговорення запрошувалися представники ЗМІ, органів державної влади та місцевого самоврядування, фахівці із зв'язків з громадськістю, політологи, соціологи та інші зацікавлені осіби. Отже, під час цього круглого столу експерти та журналісти висловили своє бачення того, як гарантувати інформаційну безпеку всередині України...