Главная » Новости с меткой "Україна" (Page 4)

  • Амністія капіталів: кожного, хто не подасть нульову декларацію, податкова вважатиме мільйонером?..

    Про необхідність введення в Україні так званої нульової декларації почали говорити ще від моменту запуску електронного декларування. Її прихильники наголошували, що це справді дієвий механізм вивести гроші з тіні. Адже понад половина українського капіталу ховається саме там. Таким чином влада хоче усіх - від мільйонера до пенсіонера - змусити йти у податкову та звітувати про наявне майно, гроші тощо. В результаті, з одного боку, вдасться обкласти податками те, що українці назбирали на чорний день, а з іншого - вивести з тіні та легалізувати власні мільярди, щоб надалі їх інвестувати. Наразі юридичного поняття нульової декларації в українському законодавстві немає. Тож, що мають на увазі політики, коли говорять про такий вид декларування? Насправді це спосіб розповісти державі про все наявне майно та кошти, сплативши за них податки. Натомість отримати гарантії, що за жодні з них людину не покарають як за незаконно набуті.

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Жити якось треба. Ось і живемо як-небудь і з ким прийдеться…

    Стало модним не любити росіян і Росію. Та з будь-яких приводів це демонструвати. Підкреслюю: не керівництво чи владу, а саме людей. Милосердя і співчуття, схоже, вже не є нашою національною рисою. Їх з’їли останні роки. У кращому випадку отруїли збайдужінням. Ісус казав нам прощати ворогів наших. На жаль, ми вже не прощаємо навіть один одному, а також наших рідних і друзів. Сприймаємо як данність насаджування принципу: жорстокість і черствість не мають пояснень і виправдань. Тому не треба бути наполовину безжалісним і нечутливим. Нам стало куди простіше не любити та ненавидіти інших, ніж критично оцінювати власні дії і вчинки. Особливо зараз страждаємо забудькуватістю, а тому сприймаємо себе ледь не за святих. Зрозуміло, що насамперед йдеться про нашу єдино правильну владу. Мавпування та прилаштування до агресивної сірості видаємо за тверду принциповість. Насправді ж у такий спосіб шукаємо собі чергового господаря. І що характерно – знаходимо. Тих, на кого й дивитися не варто. Говоримо не те, що думаємо і в чому впевнені, а те, що в «тренді», щоб догодити тим, у кого сила. Притерпілися з тим, що відмінна думка агресивно придушується.

  • Парламентар Тетяна Острікова: «Самопоміч» братиме участь у наступних президентських та парламентських виборах в Україні!..

    Саме таке рішення затверджене ХІV з'їздом, який відбувся 17 березня. Мала честь виступити перед 750 делегатами щодо нашої економічної стратегії. Цікаво, що там?.. А там: перехід від олігархічної моделі економіки з гаслом «Заробляти на українцях, ховати в офшорах» до економіки добробуту кожного українця, зокрема шляхом: запровадження рівних можливостей для вільного підприємництва; здійснення ліберальної податкової реформи (зокрема, скасування податку на прибуток та перехід до оподаткування прибутку під час його розподілу); відмови від силового тиску на бізнес та притягнення чиновників до відповідальності за збитки бізнесу; перетворення митниці з джерела заробітку контрабандистів та збагачення олігархічних груп на інституцію сприяння міжнародній торгівлі та захисту митної безпеки.

  • Директор Світового банку у справах Бєларусі, Молдови та України Сату Кахконен: В Україні политично пов*язанними є 2% фірм, які контролюють більше 20% загального обігу та більше чверті активів всіх українских компаній…

    Революція Гідності, спричинена рішенням тодішньої влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС, відобразила поширене невдоволення глибоко укоріненою корупцією. Україна боролася з корупцією і захопленням держави понад двадцять років, з часу незалежності. Адже олігархи домінують у великих секторах економіки країни, отримуючи ренту і впливаючи на державу через представництво в парламенті. Це дозволило олігархам підключитися до багатьох джерел корупції, серед іншого, в таких галузях, як енергетика, державні закупівлі, приватизація державних активів та податкове адміністрування. Ці недоліки у сфері управління створили економіку, яка значною мірою побудована навколо перерозподілу ренти. Модель економічного управління, в умовах якої на прийняття політичних рішень значний вплив справляє невелика група компаній, називається «кумівським капіталізмом».

  • Соціолог Ірина Бекешкіна: Філософ Мирослав Попович – людина з Пантеону українських видатних Особистостей…

    Перша думка, коли я дізналася про смерть Мирослава Володимировича Поповича – у небуття пішов цілий світ. Важко коротко охарактеризувати Поповича – він був надто різнобарвною, багатогранною, яскравою особистістю, із розмаїттям інтересів, захоплень, людських контактів, сфер діяльності. Знаєте, зараз часто зображають колишній Радянський Союз однією сірою фарбою – і нічого позитивного тоді не було, і люди були суцільні «совки». Але чому ж тоді СРСР так легко рухнув? Так, були люди, які відкрито боролися із радянською системою, але їх дуже оперативно ізолювали від суспільства, вони потрапляли у місця ув’язнення. І їхній голос більш був чутний за кордоном, ніж у радянській Україні. І були люди, які не виступали відверто проти системи, але день у день, самим фактом свого існування та впливу на оточення розхитували зашкарублу, догматичну, пафосну радянську систему…

  • Парламентар, екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин: Кулуарні домовленності – «велика політична справа»…

    Зачищення («зачистка») вулиці Грушевського у столиці України – наочний доказ і підтвердження: домовленості таки відбулися. Між БПП і НФ - стратегічною групою «високого рівня» на предмет поділу сфер впливу і утримання у такий спосіб влади. Сьогодні та у 2019 році. А відтак розпочалася «конструктивна робота», демонстрація «взаємопов’язаної відповідальності». Якби не були узгоджені позиції, не було б таких рішучих дій. Очевидно, порозумілися, що всі вони в одному «човні». А відтак не стали й далі терпіти «ініціативи громадськості», намагатись зберігати демократичний фасад. Інакше опоненти остаточно увірують в те, що з цією владою можна й потрібно рішучіше боротися, переходити до більш активних форм спротиву. Режими з низьким рівнем легітимності завжди дотримуються принципу: щоб обійтися «малою кров’ю», потрібно душити опір в зародку.

  • Міліарди – за перемогу. Неофіційні причини вимоги ГФС про штраф до голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва на 8,3 млрд грн…

    Минулого тижня Державна фіскальна служба України виписала штраф на ім'я голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва на 8,3 млрд грн. Сталося це у критичний період: одразу після перемоги «Нафтогазу» над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі та в день засідання РНБО з питань енергетичної безпеки. У цей день Росія фактично заявила, що не буде виконувати рішення Стокгольмського арбітражу, і спробувала спровокувати енергетичну кризу в Україні, знизивши тиск подачі газу. За офіційною версією, штраф був виписаний через те, що «Нафтогаз» не надав потрібний пакет документів для розмитнення поставок російського газу у 2015 році, порушивши митні правила. Проте, за словами співрозмовників «Економічної правди» (ЕП) в уряді, існує ще одна версія - політична. Нібито прем'єр Володимир Гройсман, який давно конфліктує з Андрієм Коболєвим, використав ДФС як додатковий інструмент в боротьбі з головою «Нафтогазу» за контроль фінансових потоків НАК. Мета штрафу - зіпсувати свято газової перемоги. Чи є об'єктивні причини для виписування мільярдних штрафів «Нафтогазу» та його керівнику, в чому його звинувачує ДФС, і чим може закінчитися податкова суперечка?

  • Порошенко, Тимошенко, Гройсман – трикутник, в якому ділять не любов, а Україну…

    Попри очікуваний старт виборчої кампанії президента України восени 2018 року, перегони розпочалися вже зараз і перебувають в активній фазі. Потенційні учасники активізували кулуарну позиційну боротьбу, котра час від часу переходить у публічну площину. Чинний президент Петро Порошенко майже власними руками створив політичний любовний трикутник, на вершині якого поки що перебуває він сам. Але від подальшої конфігурації цієї геометричної фігури залежить не тільки політична кар'єра Порошенка, але й майбутнє України. Прийшовши до влади в результаті однотурових виборів, Порошенко не відповів на виклики, які перед гарантом Конституції ставив час та суспільство. АТО, що триватиме години, продаж «Рошену» – не повний перелік кричущих обіцянок Порошенка, котрі за майже п'ять років він не зміг чи не захотів виконати. Останній скандал, пов’язаний з відпочинком на Мальдівах, навіть західні партнери ототожнюють зі своєрідним «балом під час чуми» президента країни, яка вже чотири роки перебуває в стані неоголошеної війни. Прорахунки Порошенка фактично призвели до того, що йому крім «безвізу» ні з чим йти на другий термін. Це чудово розуміють і в близькому оточенні президента. Підтримка Порошенка країнами Заходу теж дедалі слабшає, це вже відчуває і населення. Звідси – чутки про позачергові вибори до Верховної Ради, орієнтовані більше на залякування партнерів по коаліції. Усе більше зрозуміло, що другий термін Петра Порошенка дуже примарний і безпосередньо залежить від здатності президента і Ко адекватно оцінити результати своєї роботи.

  • Історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак констатує «солодку контрреволюцію» і сподівається на покоління, до успіху якого політично не доживуть Тимошенко й Порошенко…

    Професор Українського католицького університету Ярослав Грицак любить говорити про зміну поколінь. У лекції «Міф про міф реформування: еволюція чи революція?», прочитаній учасникам порадні «Вибори і антикорупція», організованої міжнародним фондом «Відродження» та «Київським діалогом», він також згадав про те, що покладає сподівання на нових українців. Щоправда, чекати на свій шанс, на думку історика, нове покоління буде ще чверть століття. Tvoemisto.tv занотувало найцікавіше з його лекції. Моя теза дуже проста: «революція закінчилася». І, на жаль, знову закінчилася поразкою. І я бачу, що виходом є третій майдан. Я дуже боюся третього майдану, бо як історик знаю, як розвивається революція. Найкращі революції – це ті, що вчасно зупиняються, бо ті, що не зупиняються, провадять країну до повної катастрофи. Але ідея третього майдану має бути іншою. Це повинна бути революція біля виборчих скриньок. На мою думку, в Україні повинні з’явитися нові політичні проекти, які за короткий час мають прийти до парламенту і мати свого власного президента. Тільки тоді можуть статися зміни. Ви можете сказати: «А що, змін немає?». Очевидно, що зміни є, їх дуже багато. Напевно, ніколи в Україні так багато не відбувалось, як в останні три-чотири роки...

  • Аналітик з без пекових питань Юрій Костюченко: Матеріально-технічні свідчення в новітній історії – легендарний «Кукурудзяник» АН-2 та його роль в історії радянського повітряного тероризму…

    Літак Ан-2 - однодвігателевій поршневий біплан, розроблений в КБ Антонова в 1946, вироблявся в 3 країнах. І експлуатується досі в 27 країнах. Щоб розповісти в яких дивовижних місцях і за яких неймовірних обставин мені доводилося зустрічати рідний «кукурудзяник», буде потрібно чимало часу. Він став історією - не тільки авіації, але й суспільства. Одна зі сторін цієї історії може бути цікавою. 25 жовтня 1958 був здійснений перший в історії СРСР теракт на повітряному транспорті. Єю стала спроба захоплення двома невідомими особами пасажирського літака Ан-2 на маршруті Якутськ-Безіменний в аеропорту Нижні Хрести в Якутській АРСР. Загарбники вимагали летіти до США, погрожуючи підірвати літак. Пілотам вдалося сповістити наземні служби аеропорту, які поінформували міліцію і КДБ. Операція зі знешкодження терористів тривала кілька годин: після невдалих переговорів було здійснено штурм літака. Терористів були знешкоджено, а пізніше засуджено. Про жертв теракту не відомо. Так Ан-2 увійшов в історію радянського тероризму. Далі було більше…

  • Аналітик з безпекових питань Юрій Костюченко – про те, чи відповідає викликам оприлюднена владою Доктрина інформаціної безпеки України?..

    Які підходи до організації інформаційної протидії агресору можуть бути ефективними? Що саме треба захищати і якими методами? Чи відповідає викликам оприлюднена владою Доктрина інформаціної безпеки? Про це – у розмові Радіо «Свобода» із Юрієм Костюченком, аналітиком з безпекових питань, виконавчим секретарем Комітету із системного аналізу Президії НАН України.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

October 2018
M T W T F S S
« Sep    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
84 queries. 0.198 seconds.
84 / 0.198 / 16.75mb