Главная » Новости с меткой "Україна" (Page 7)

  • Нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко: Україна з доброї волі віддала третій у світі ядерний потенціал, а з нами одні повелися підло, а інші не виконують своїх зобов’язань…

    Чи потрібна економічна блокада тимчасово окупованих територій, чому треба запроваджувати воєнний стан, що може бути альтернативою Мінським угодам?.. Багато про що в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає народний депутат українського парламенту від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

  • Банкова ініціатива Євросоюзу має додатково посилити приватний сектор – сегмент національної економіки України…

    В Києві започатковано впровадження фінансованої ЄС-програми, в рамках якої Європейський інвестиційний банк зможе підтримувати малі й середні підприємства (МСП) в Україні та інших країнах, які підписали Угоду про асоціацію. Метою «Ініціативи Схід» Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) є посилення економічного розвитку в країнах, на які поширюється дія Ініціативи, шляхом надання фінансової та технічної допомоги МСП. Група ЄІБ об’єднала зусилля з Інвестиційним фондом сусідства (ІФС) ЄС для забезпечення повного пакета інструментів, призначених для надання допомоги компаніям в Україні, Молдові та Грузії, в максимально ефективному використанні можливостей, які виникли внаслідок укладення з ЄС угоди про вільну торгівлю, що передбачає прогресивне усунення бар’єрів для торгівлі та узгодження стандартів цих країн зі стандартами ЄС.

  • Бурштинова примара. Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця: Може, ви зупинитеся та задумаєтеся, поки не пізно?..

    Ігор Палиця - про обшуки в облраді: згідно рішення славнозвісного Печерського суду слідчі прийшли забрати всю документацію, пов'язану з ліцензією «Волиньприродресурсу» на видобуток бурштину. Про це заявив голова Волинської обласної ради Ігор Палиця у коментарі на ці події на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Коли комунальне підприємство «Волиньприродресурс», що належить громаді Волинської області, отримало цілком законно та офіційно спецдозвіл на видобуток бурштину, люди почали вірити, що не все так погано, що заробляти на Волинських надрах будуть не приватні фірмочки з кіпрськими коренями, чи нікому не відомі «вільні» підприємці, а обласний, районні та сільські бюджети. Вперше повірили люди, що центральна влада, втілюючи курс президента на економічну децентралізацію, обернулася обличчям до людей...

  • Бюджет-2016 і законотворчість. Народний депутат Віктор Пинзеник – про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів…

    Оприлюднено дані про бюджет минулого, 2016 року. Вони дозволяють зробити певні важливі оцінки. До того ж оприлюднено дані щодо динаміки зарплати у 2016 року. Одноособовим лідером за темпами зростання заробітної плати став сектор, який статистика визначає як «Державне управління і оборона; обов’язкове соціальне страхування». Зарплата в ньому зросла (грудень до грудня) на 45% при середньому зростанні в економіці на 24%. Показники інших бюджетних секторів набагато скромніші і незначною мірою перевищують зростання споживчих цін за цей період. Черговий крок до посилення соціальної нерівності збираються зробити цього тижня у парламенті. Йдеться про проект закону «Про Конституційний Суд України». Ні, я не зачіпаю судові аспекти чи аспекти захисту від посягань на конституційний лад України. Хочу привернути увагу до соціальних питань закону. Проект закону «Про Конституційний Суд України» передбачає новий небачений досі в Україні стандарт оплати праці: 384 тис грн. на місяць для судді та 420 тис. для Голови Конституційного Суду, плюс 20 тис. грн. (у розрахунку на місяць) виплат до відпустки. Отже, депутат парламенту, екс-віце-прем’єр і міністр фінансів України, народний депутат Віктор Пинзеник розмірковує про те, кому бюджетні корінці, а кому – гичка, і про новий, небачений досі в Україні, стандарт оплати праці суддів.

  • Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін: Загальна стратегія Росії – ліквідації української державності…

    «Українсько-російські відносини мають довгу і суперечливу історію, яка нараховує сотні років. Основним її змістом є прагнення Московії та її спадкоємців – Російської імперії, Радянського Союзу та Російської Федерації – унеможливити становлення незалежної держави Українського народу – повноправного члена європейської співдружності націй». Російська культурна політика на українському напрямі була повністю інтегрована в загальну стратегію ліквідації української державності. Для ведення російської пропаганди широко використовуються не тільки ЗМІ, але й культурно-розважальна індустрія. Російська культурна експансія проти України здійснювалась свідомо і наполегливо протягом усіх років незалежності, чому сприяла неефективність державної гуманітарної і культурної політики. Тези до другої річниці російської агресії проти України оприлюднив директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.

  • Підрахунки Держстату та аналітиків: За житлово-комунальні послуги громадяни заборгували рекордну суму грошей…

    Це 19,1 мільярда гривень, свідчать підрахунки Держстату станом на кінець листопада. Вочевидь, залякування українців створенням реєстру боржників, штрафами, від'єднанням від мереж, позбавленням житла та можливості виїзду за кордон уже не допомагають. Кількість боржників постійно зростає. І на це є об'єктивні причини. 76% опитаних соціологами українських сімей скаржаться на погіршення фінансового стану в минулому році. 40% кажуть про значне погіршення. «Українці боргують за спожиті житлово-комунальні послуги, бо нe можуть заплатити за них. Субсидію вдається оформити нe всім, продукти харчування подорожчали суттєво, доходи значно знизилися, - розповідає Тарас Галайда, провідний аналітик ГО «Публічний аудит» газеті «Експрес», - Тому що люди віддають перевагу пeредусім харчуванню…».

  • Виробники та експерти: Що заважає Україні стати світовим гравцем на аграрному ринку борошна?..

    Чому в Україні падає споживання борошна, десять з 900 млинів виробляє 40% продукції та які перспективи борошномелів в світі – у проблемах та перспективах ринку борошна? Україна відома як потужний експортер зерна, проте вітчизняне борошно все ще залишається «за бортом» – його виробництво поступово скорочується. Якщо на початку 2000-х виробляли 2,9 млн т борошна, то зараз – 2,25-2,3 млн т, - говорять в Асоціації борошномелів України. Причини – зменшення обсягів виробництва хліба та кондитерських виробів, відсутність модернізованих млинів, тощо. Борошномели намагаються знайти шлях на зовнішні ринки, але заважають проблеми з якістю зерна та кінцевого продукту. В останні роки промислове споживання борошна падає. Якщо в 2013 р. в місяць виробники хлібобулочної та кондитерської продукції витрачали 123,9 тис. т, то в 2015 р. – 98,5 тис. т. Основні причини - анексія Криму та війна на Сході України. Падає й споживання в домогосподарствах. «В Україні зростає доля міського населення, що у силу вже сформованих певних традицій і культури споживання перестало використовувати борошно в тій кількості в домашніх умовах, як ще 20 років тому», – говорить очільник борошномельної асоціації Родіон Рибчинський.

  • Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Вірю, що ми достатньо зрілі, щоб не продати свій шанс на вихід з тотальної бідності за «скляні буси» демагогії…

    Що означають заяви, що нам не потрібні позики від МВФ? Для мене - це спроба неспроможних політиків викинути на смітник три роки праці кожного українця. Через провальне виконання програми МВФ Україна не отримала в середині листопада четвертий транш у розмірі $1,3 млрд. Замість того, щоби взятися за прискорення реформ, політики починають гратися у популізм, виправдовуючи своє ледарство. До чого може призвести самообман, що українська економіка нібито проживе без міжнародної фінансової допомоги? Це означатиме повернення до тієї ями, з якої ми щойно почали вилазити. Опишу найімовірніший сценарій, що наступить після державного рішення відмовитися від програми EFF.

  • Заступник директора Інституту соціології НАНУ, професор Євген Головаха: Україна сьогодні має почати ефективний демократичний транзит…

    25 років тому результати Всеукраїнського референдуму підтвердили обґрунтованість Акту про державну незалежність України. Останню чверть століття розвитку українського суспільства підсумовує авторитетний київський науковець-соціолог. Пропонований текст є міксом двох лекцій, виголошених професором Головахою у Львові в середині вересня цього року. Хоча ми і визначили тему як «вектори трансформації», на жаль, ще й досі чіткого вектору соціологи не спостерігають. А саме цей вектор має скластися з наших спільних думок, наших переконань і наших послідовних дій. Тоді можна буде сказати, що цей вектор можна чітко визначити. Досі це все ще є, якщо не сувора багатовекторність, яку ми мали кілька років тому, то багатовекторність, яка остаточно не подолана.

  • Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек: Грошово-кредитна політика не повинна знову стати загрозою для економіки країни…

    Українська фінансова система стоїть напередодні важливої події – ухвалення Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік. На поточний рік такого документу ухвалено не було через тривалу паузу у формуванні нової Ради НБУ. Тепер цей орган сформовано. Оскільки у експертному середовищі розгорнулася дискусія щодо подальших пріоритетів грошово-кредитної політики, хочу акцентувати увагу на низці аспектів. Політика інфляційного таргетування щойно запроваджена, але вже принесла очевидну користь Україні. Незважаючи на суттєве підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та наслідки девальвації гривні, зростання індексу споживчих цін сповільнилося із 43,3% наприкінці 2015 року до 12,4% у жовтні 2016 року. Сьогодні очевидно, що закладений центральним банком на цей рік цільовий показник інфляційного таргетування 12%+-3% буде виконано, і дуже влучно.

  • UFEB: Україна отримала від китайських імпортерів перші замовлення на цукрову продукцію, свинину та олію…

    Торговельна місія до Китаю була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і проходила в рамках однієї з найбільших продовольчих виставок Азійського регіону ANUFOOD China 2016 з 16 по 18 листопада у Пекіні. Українські продовольчі компанії – учасники торговельної місії до Китаю, що була організована Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримали від китайських імпортерів перші замовлення на цукрову продукцію, свинину та олію.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

October 2018
M T W T F S S
« Sep    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
93 queries. 0.410 seconds.
93 / 0.410 / 17.39mb