Последние новости

INFOX

Главная » Новости с меткой "Україна" (Page 7)

  • Чиновники-ландскнехти? Політолог Кость Бондаренко – про варягізацію України…

    Хвиля призначень іноземців на вищі державні посади в Україні – явище, не бачене з часів пролетарської революції початку ХХ століття. При цьому тоді, у 1917 – 1918 роках, вважалося, що коли революція пролетарська, класова, то такі моменти, як національність чи громадянство (підданство) ролі не відіграють. Перший етнічний українець на посту Першого секретаря ЦК КПУ з’явився лише у 1953 році – і це сприймалося значною частиною суспільства як норма. Однак зараз інша ситуація: тоді на повістці денній стояло розширення наступу на основи старого світу і мрія про велику всесвітню державу трудящих («Чтобы в мире без россий и латвий жить единым человечьим общежитьем», - як писав Володимир Маяковський). Сьогодні ж стоїть завдання (принаймні, воно декларується) адаптуватися до євроатлантичних цивілізаційних норм і при цьому зберегти свою самобутність та ідентичність. Чи сприяють цьому призначення іноземців на високі державні посади?..

  • Співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна» Валерій Пекар: Чому ми сьогодні так жорстко говоримо про необхідність мрії, бачення, об’єднуючої ідеї?..

    Тому що давайте подивимося, як виглядає картинка з точки зору простої людини. А ось як вона виглядає: життя після Майдану стало тільки гірше. Нікуди не поділися: відсутність правосуддя, свавілля міліції, тиск податкової та інших контролерів, монополізація бізнесу та корупція на всіх рівнях. Плюсів немає, окрім гордості за свій народ. Мінуси є: війна, втрата заощаджень і підвищення тарифів...

  • Тарас Возняк: Геополітичні контексти війни в Україні – геополітична диспозиція Росії Путіна…

    Пропонуємо увазі читачів уривок з книги автора – Тараса ВОЗНЯКА – «Геополітичні контексти війни в Україні». Для того, щоб зрозуміти логіку (чи її відсутність) у діях президента Російської Федерації Владіміра Путіна потрібно щонайменше перебігтися в межах короткого тексту по тих геополітичних підходах, що були характерні для політичних формувань, які були прямими попередниками сьогоднішньої Російської Федерації. Геополітика багатьох країн, не лише Росії, значною мірою є стереотипною, вона опирається і на стереотипізовануполітичну культуру і на реальну геополітичну диспозицію, яку об’єкти геополітичної гри часто змінити не можуть, а, отже, не можуть змінити і загальної інтенції своїх політичних інтересів. Не менш важливо на самому початку підкреслити те, що сьогодні, хто б що про це не говорив, у Російській Федерації дійсно логіку розгортання геополітичної гри формує практично одна людина – Владімір Путін. І він не є виключенням з правила – він просто продовжує одвічну традицію російських «самодєржцев» – ханів, великих князів, царів, генеральних секретарів і президентів.

  • Всеукраїнський конкурс якості «100 кращих товарів України»…

    Запрошуємо підприємців взяти участь у щорічному конкурсі якості товарів, робіт та послуг «Одеська якість». Конкурс проводиться за ініціативою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, під патронатом Президента України та Голови Одеської обласної державної адміністрації та є єдиним державним конкурсом якості товарів, робіт та послуг.

  • У бюджеті Пентагону-2016 не буде грошей на підтримку України та країн Балтії…

    Оголошений Білим домом проект військового бюджету США на 2016-й рік передбачає менше коштів на програму «Посилення гарантій союзникам» (European Reassurance Initiative), ніж з цією ж метою вже виділено на 2015-й рік. При цьому США переформатували витрати таким чином, що на війькові навчання союзників у 2016-му може бути витрачено помітно більше коштів, ніж у поточному році. Про це йдеться у аналітичному огляді проекту військового бюджету підготовленого проектом War is Boring.

  • Інститут масової інформації (ІМІ): Напади на журналістів та редакції в Україні – частішають…

    У період з 7 по 13 лютого 2015 року в Україні зафіксовано 6 випадків фізичної агресії проти журналістів та один випадок у категорії «Захист свободи слова». Тенденціями тижня з 7 по 13 лютого в плані ситуації зі свободою слова в Україні стали агресія владоможців по відношенню до журналістів, яка проявлялася випадках недопуску на публічні засідання (Рівне, Миколаїв, Нововолинськ) та відвертих нападів. Так, в Одесі на каналі «Круг» колишній директор вирішив з’ясувати стосунки за допомогою тітушок із теперішнім керівництвом, а на Донбасі жертвою наростання емоційної напруги та недовіри до українських ЗМІ серед місцевих мешканців стала знімальна група каналу «112»...

  • Співзасновник Громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар: Чому реформи в Україні гальмують?..

    А дійсно, чому? Проста відповідь, яку можна часто почути у Facebook – #всепропало та #нассливают. Але для більш вдумливої аудиторії таких аргументів недостатньо. Дійсно, про гальмування реформ говорять усі. Про це кажуть західні лідери та їхні посли, представники міжнародних організацій та вітчизняні підприємці, веселі тітоньки на базарі та похмурі чоловіки у маршрутці. Говорять навіть президент і прем’єр-міністр. У цьому тексті ми спробуємо з цим питанням неупереджено розібратися. Для цього автору довелося опитати пару сотень людей (експертів, підприємців, активних громадян, а також депутатів та урядовців) і представити величезну кількість їхніх коментарів у порівняно невеликій статті. Ми почнемо з аналізу об’єктивних факторів, які гальмують реформи. Далі розглянемо суб’єктивні, а завершимо пропозиціями з виходу з нинішньої ситуації. Ми не даємо тут оцінок діяльності окремих персоналій, а розглядаємо ситуацію комплексно, в цілому…

  • Політтехнолог Тарас Березовець: Навіщо Олланд і Меркель поїхали спочатку до Порошенка, а потім – до Путіна?..

    Зустрічі у Києві та Москві – одна з останніх спроб Заходу припинити війну на сході України. Бо сьогодні є серйозні занепокоєння, що вона може вилитися у гуманітарну катастрофу, в тому числі для Європейського союзу, – якщо туди ринуть потоки біженців з Донбасу. А така небезпека існує. Меркель і Олланд терміново полетіли до Києва, бо вони отримали пропозицію від Путіна, зміст якої не розголошується. Про що там йшлося, ми знаємо тільки за неперевіреною інформацією. Зокрема, The New York Times писала, що Путін пропонував домовлятися без України, тобто виключити її з переговорного процесу, і домовитись про федералізацію та закріплення кордону з урахуванням території, яку бойовики захопили з моменту укладення Мінських домовленостей…

  • Політолог Сергій Таран – про мінуси і переваги воєнного стану для України, про економічний колапс, що очікує Росію та про важливість для світу законів, прийнятих Україною…

    Політолог прокоментував, щодо рішень, які були ухвалені, то в тих умовах, в яких ми опинилися, ці рішення адекватні. Вони дають можливість владі виконувати наші очікування. Визнання Росії країною-агресором не означає, що Росія відразу відступить. Для цього потрібна військова реформа, для цього потрібні загальні реформи в державі, і дипломатичні зусилля. Так ось, саме для дипломатичних зусиль цей закон дуже важливий. Тому що наші партнери неодноразово нам казали про те, що для світового визнання Росії агресором спочатку потрібне відповідне визнання Україною. Тобто, сьогоднішнє рішення суттєво полегшить консолідацію світового товариства для тиску на Росію.

  • Економіст Володимир Дубровський (CASE Україна): Політико-економічні та інституціональні аспекти «Бюджету України-2015»…

    Необхідність термінового скорочення бюджетних витрат вже, здається, не треба нікому доводити: зважаючи на рівень зовнішньої загрози, очевидно, якщо цього не зробити, то України просто не буде. Проте, скорочення як таке - це ще не рішення. Бо якщо робити його недостатньо продумано - механічно, або за стандартними рецептами, розробленими для іншого типу країн, то результат буде далекий від очікуваного. Отже, якщо хочемо зберегти нашу Батьківщину, а заразом і надбання Революції Гідності, то маємо зважати на низку політико-економічних та інституційних факторів, які уряд, як і МВФ, зазвичай недооцінює.

  • Науковець, єкс-нардеп Юрій Ключковський – про парламентську перспективу: У новій Раді – професійно працюватимуть лише 30-40% депутатів…

    Прогнози щодо роботи новообраних депутатів Верховної Ради в ексклюзивному інтерв’ю «ТВі» висловив український політик, науковець, народний депутат ВРУ III-VI скликань Юрій Ключковський.

« Предыдущая  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19   ...  Следующая »

Новости в регионах

Днепр

February 2018
M T W T F S S
« Jan    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728  
92 queries. 0.220 seconds.
92 / 0.220 / 14.98mb