А тем временем...

В мире

Facebook

Главная » В мире

Создана: 27 June 2018 в 08:42

Політик Роман Безсмертний – про приклади сучасного консерватизму і протистояння внутрішньому сепаратизму…

Ердоган – яскравий приклад сучасного консерватизму. Для Туреччини – це серйозний ідеологічний важіль. Сьогодні, наприклад, він об’єднує країну в протистоянні внутрішньому сепаратизму. І такий курс, очевидно, замовлений суспільством. Мітинги лідера все ще збирають мільйони. І авторитарність поглядів Ердогана хоч і вада, але водночас данина традиції. Зрештою, Кемаль Ататюрк в перекладі означає «Батько турків». Тобто, певний вождізм все-таки притаманний цій мусульманській країні. Варто пам’ятати, що Туреччина політично дуже активна країна, тому за 15 років правління в статусі прем’єра і президента Ердогану довелося пережити не одні дострокові вибори. Він завжди діяв технологічно. Запропонована ним глибинна конституційна реформа мала трансформувати країну у президентську республіку. Аби зміни набрали чинності, треба було чекати чергових виборів. На те, що довіра до нього похитнулася, Ердоган відповів дочасними виборами. Фактично стрибнувши на підніжку потяга, який вже відходив. Він переміг. Але вперше за ці роки не матиме повного контролю над парламентом, навіть простої більшості. Тож йому доведеться домовлятися з іншими політичними силами, а це ускладнить роботу.

Фото: Ердоган.

Опрос

Как вы оцениваете свой «добробут» - уровень жизни?

Показать результаты

Loading ... Loading ...

Окрім того, посада прем’єра скасовується. Уряд формуватиме одноосібно президент. А це ще один чинник, який рано чи пізно призведе до політичних «дискусій».

Якщо між Ердоганом та парламентом складуться непрості стосунки і йому не вдасться сформувати більшість, країна буде занурюватися у безкінечну парламентську, а потім і загальнополітичну кризу.

У цій ситуації єдине, що утримує Ердогана від «московської системи» влади, це проголошений курс на Європу, яка останні п’ять років без кінця екзаменувала його.

І треба віддати належне – він складав ці іспити. Ми також чули його емоційні заяви, мовляв, навіщо мені ця Європа. Але якби не війна в Україні, то ми б на підніжці саме турецького потягу, що їхав до Європи, могли б таки вскочити в ЄС. І про це не треба забувати.

Важливо розуміти, що Туреччина – один із надважливих союзників для України. Не тільки тому, що це територіально близька країна Чорноморського басейну, що контролює Босфор і Дарданелли.

Не лише тому, що там фактично знаходиться Вселенський Патріарх та Свята Софія. Питання Криму та долі кримських татар в найближчі роки Україні треба буде відпрацьовувати разом із Туреччиною.

Попри всі внутрішні дискусії у кримськотатарському середовищі, треба завжди пам’ятати, що Туреччина (з точки зору України) – надпотужна у військовому та економічному плані країна.

Туреччина має сьогодні першу за потужністю в Європі та одну з найбільших армій у світі. Не треба забувати, що це член НАТО, і на її території знаходиться один із командних пунктів системи ПВО, що фактично прикриває весь Європейський Союз.

Тобто, не можна легковажити, це дуже серйозний і важливий сусід. Треба бути достатньо стриманими, але й ініціативними.

Необхідно слідкувати за тим, що відбувається в Туреччині, виробляти дуже серйозні підходи в економічній співпраці та продумувати спільні політичні кроки. Розуміючи при цьому, що ера Ердогана потихеньку завершується.

Автор: Роман БЗСМЕРТНИЙ, політик (Київ, Україна).
Источник:«Политика&Деньги» - politdengi.com.ua.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter

Ваш запрос обрабатывается....

Комментарии - Нет комментариев

Добавить комментарий

Развернуть форму



Актуально...

Самые обсуждаемые

Популярные

48 queries. 0.260 seconds.
48 / 0.260 / 13.04mb